Рішення № 35653762, 19.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15200/13 19.11.13

За позовом Публічного акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" до Державного підприємства " Укртранснафтопродукт "про стягнення 70 259,01 грн.Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Кропінов А.В. (дов. № 154 від 29.02.2012 року)від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Укртранснафтопродукт " (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 70 259,01 грн., а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2013 року порушено провадження у справі № 910/15200/13, слухання справи призначено на 30.08.2013 року.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 30.08.2013 року справу № 910/15200/13 передано для розгляду судді Босому В.П., у зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду від 30.08.2013 року суддя Босий В.П прийняв справу № 910/15200/13 до свого провадження, розгляд справи призначено на 01.10.2013 року.

Розпорядженням В.о. голови Господарського суду міста Києва від 10.09.2013 року справу № 910/15200/13 передано для розгляду судді Стасюку С.В., у зв'язку з його виходом з відпустки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2013 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 910/15200/13 до свого провадження, розгляд справи призначено відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 30.08.2013 року.

Представник відповідача в судове засідання 01.10.2013 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 30.08.2013 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У судовому засіданні 01.10.2013 року представник позивача надав оригінали документів, на виконання вимог ухвали суду для огляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2013 року розгляд справи було відкладено на 25.10.2013 року, у зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю подання додаткових доказів у справі.

Представник відповідача в судове засідання 25.10.2013 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 01.10.2013 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У судовому засіданні 25.10.2013 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У відповідності до статті 777 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 25.10.2013 року розгляд справи було відкладено на 19.11.2013 року, у зв'язку з неявкою відповідача, про що судом винесено відповідну ухвалу.

У судовому засіданні 19.11.2013 року представник позивача надав письмові пояснення по справі, в яких підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 19.11.2013 року повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 27, на яку було відправлено ухвали суду, вказана в позові.

У відповідності з положеннями пункту 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

В С Т А Н О В И В:

22.04.2004 року між Відкритим акціонерним товариством Акціонерний банк "Укргазбанк" (після зміни організаційно-правової форми - Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" (банк) та Державним підприємством "Кременчуцьке управління магістральних нафтопродуктів", правонаступником якого є Державне підприємство "Укртранснафтопродукт" (позичальник) було укладено Кредитний договір №241 (надалі по тексту - Кредитний договір) за умовами якого банк надає позичальнику кредит в сумі 76 136,00 гривень на строк з 22 квітня 2004 року по 21.04.2007 року із сплатою процентів за користування кредитом виходячи з 23% річних.

У відповідності до пункту 3.1.1 Кредитного договору банк зобов'язується відкрити позичальнику позичковий рахунок №2065811694 та перерахувати позичальнику кредит в межах суми 76 136,00 гривень з позичкового рахунку №2065811694 на поточний рахунок позичальника №260011694 в Полтавській філії ВАТ АБ "Укргазбанк", МФО 331520.

Згідно з пунктом 3.3.1 Кредитного договору позичальник зобов'язується використати кредитна зазначені в пункті 1.1 дійсного Договору цілі і повернути кредит в сумі, отриманій згідно п. 1.1 дійсного договору, не пізніше 21.04.2007 року. Погашення кредиту здійснювати на рахунок № 2065811694 в Полтавській філії ВАТ АБ "Укргазбанк", МФО 331520, щомісячно рівними частками в сумі 2 115,00 грн., не пізніше останнього банківського дня місяця.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем на виконання умов Кредитного договору було надано відповідачу кредит у розмірі 76 136,00 грн.

Проте, відповідач допустив порушення своїх зобов'язань за Кредитним договором по сплаті кредиту і процентів за користування кредитними коштами.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.07.2008 року у справі №25/237 позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" задоволено повністю та стягнуто з Державного підприємства "Укртранснафтопродукт" заборгованості по кредиту у розмірі 23 261,00 грн., процентів за користування кредитом у розмірі 15 486,15 грн., державне мито у розмірі 467,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив про те, що станом на день звернення з даним позовом до суду рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2008 року у справі №25/237 набрало законної сили та було видано відповідний наказ для його примусового виконання. Проте, відповідачем вказане судове рішення не виконано, а також не виконані зобов'язання за Кредитним Договором, які виникли після ухвалення рішення.

Зважаючи на вищенаведене, позивач просить суд стягнути з відповідача проценти за користування кредитом у розмірі 56 877,37 грн., за період з 01.08.2008 року по 25.07.2013 року, пеню за порушення строків повернення кредиту на загальну суму 3 465,90 грн., яка нарахована за період з 26.07.2012 року по 25.07.2013 року та пеню за порушення строків сплати процентів у розмірі 9 915,74 грн., яка нарахована за період з 25.07.2012 року по 25.07.2013 року.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на корить другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Пунктом 1 частини 2 вказаної статті визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено кредитний договір № 241 від 22.04.2004 року, за умовами якого позивач зобов'язався надати відповідачу кредит в сумі 76 136,00 гривень на строк з 22 квітня 2004 року по 21.04.2007 року із сплатою процентів за користування кредитом виходячи з 23% річних.

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.07.2008 року у справі №25/237 задоволено повністю позовні вимоги Відкритого акціонерним товариством Акціонерний банк "Укргазбанк" та стягнуто з Державного підприємства "Укртранснафтопродукт" заборгованості по кредиту за кредитним договором № 241 від 22.04.2004 року у розмірі 23 261,00 грн., процентів за користування кредитом у розмірі 15 486,15 грн., державне мито у розмірі 467,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Відповідно до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно з пунктом 2.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій).

Таким чином, факти, які підтверджують наявність грошового зобов'язання відповідача щодо повернення кредитних коштів за Кредитним договором, встановлені у рішенні Господарського суду міста Києва від 15.07.2008 року у справі № 25/237 в силу вимог частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України мають преюдиційне значення для даної справи та не підлягають доведенню.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених Кредитним договором та чинним законодавством.

Статтею 536 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно з пунктом 3.3.1 Кредитного договору позичальник зобов'язується сплачувати проценти за кредит щомісячно, виходячи із 23% річних, не пізніше останнього банківського дня місяця на рахунок №2065811694 в Полтавській філії ВАТ АБ "Укргазбанк", МФО 331520, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з пунктом 1.1 цього Договору, в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання цього Договору.

Як встановлено судом, внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань за Кредитним договором, станом на день вирішення спору у відповідача існує заборгованість перед позивачем по сплаті відсотків за користування кредитом, за період з 01.08.2008 року по 25.07.2013 року в сумі 56 877,37 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Доказів протилежного суду не надано.

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по простроченим процентам за користування кредитом в сумі 56 877,37 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню за порушення строків повернення кредиту у розмірі 3 465,90 грн., яка нарахована за період з 26.07.2012 року по 25.07.2013 року та пеню за порушення строків сплати процентів у розмірі 9 915,74 грн., яка нарахована за період з 25.07.2012 року по 25.07.2013 року.

Пунктом 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з пунктом 1 статті 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 3.2.3 Кредитного договору встановлено, що у разі недотримання позичальником зобов'язань щодо повернення кредиту та/або сплати процентів в строки, визначені пунктом 3.3.1 цього Договору банк має право, розірвати договір у односторонньому порядку шляхом направлення на адресу позичальника письмового одностороннього правочину банку, і достроково стягнути кредит та проценти за його використання, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, обчисленої від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочки виконання зобов'язання, від дня виникнення такої прострочки до повного погашення заборгованості, але в межах позовної давності визначеної пунктом 3.3.3 цього договору.

Згідно з пунктом 3.3.3 Кредитного договору за порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом позичальник зобов'язується сплачувати банку суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, обчисленої від суми простроченого платежу за кожен день прострочки виконання зобов'язань від дня виникнення такої прострочки до повного погашення заборгованості, але в межах позовної давності. Строк позовної давності за цим Договором встановлюється сторонами в три роки, в тому числі вимоги по поверненню: процентів за користування кредитом та суму заборгованості по кредиту з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, пені за несвоєчасну сплату процентів та кредиту, штрафів та всіх видатків понесених банком під час виконання умов цього договору.

Таким чином, встановивши прострочення відповідача за Кредитним договором, приймаючи до уваги пункти 3.2.3. та 3.3.3. Кредитного договору, здійснивши перерахунок нарахованих позивачем штрафних санкцій, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення пені за порушення строків повернення кредиту у розмірі 3 465,90 грн., за період з 26.07.2012 року по 25.07.2013 року та пені за порушення строків сплати процентів у розмірі 9 915,74 грн. за період з 25.07.2012 року по 25.07.2013 року, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" про стягнення з Державного підприємства "Укртранснафтопродукт" про стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 56 877,37 грн., пені за порушення строків повернення кредиту у розмірі 3 465,90 грн. та пені за порушення строків сплати процентів у розмірі 9 915,74 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Укртранснафтопродукт" (01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 27; ідентифікаційний код 34355770) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1; ідентифікаційний код 23697280) проценти за користування кредитом у розмірі 56 877 (п'ятдесят шість тисяч вісімсот сімдесят сім) грн. 37 коп., пеню за порушення строків повернення кредиту у розмірі 3 465 (три тисячі чотириста шістдесят п'ять) грн. 90 коп., пеню за порушення строків сплати процентів за користування кредитом у розмірі 9 915 (дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятнадцять) грн. 74 коп. та судовий збір у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 25.11.2013 року

Суддя С.В. Стасюк