Рішення № 35652040, 27.11.2013, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

______________

Справа №: 2-105/11Головуючий суду першої інстанції:Хотянова В.В.№ провадження: 22-ц/190/5119/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Руснак А. П.

"27" листопада 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді:Руснак А.П., Суддів:Берзіньш В.С., Кірюхіної М.А., При секретарі:Рижих М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення матеріального збитку, відшкодування моральної шкоди, судових витрат, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 на рішення Алуштинського міського суду АРК від 16 жовтня 2012 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_6 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що протягом 2007-2012 рр. судами різних інстанцій розглядалася цивільна справа за його участю та відповідача - ОСОБА_7 щодо визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 АРК. У зв'язку з розглядом зазначеної цивільної справи у судах різних інстанції, позивачем витрачені значні кошти, що пов'язані з явкою до суду, оплатою правової допомоги, лікування тощо. Крім того, діями відповідача йому завдано матеріальну та моральну шкоду, так як позивач довгий час був позбавлений правом володіння та розпорядження своїм майном.

Рішенням Алуштинського міського суду АРК від 16 жовтня 2012 року позов ОСОБА_6 - задоволено частково.

Стягнено з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 понесені останнім судові витрати, пов'язані з наданням юридичної допомоги у сумі 1 500 грн., пов'язані з оформленням довіреності адвокату у сумі 153 грн., витрати пов'язані з прибуттям до судових засідань у сумі 20 819 грн. 06 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120 грн., а всього 22 592 грн. 06 коп.

Стягнено з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 матеріальні збитки у розмірі 247 872 грн. 37 коп., що складаються із витрат понесених на поїздку до м. Алушти для поновлення права власності на квартиру у розмірі 4 586 грн. 40 коп., витрат на оплату квартплати та опалення квартири у сумі 3 233 грн., витрат на послуги бюро технічної інвентаризації у сумі 255 грн. 55 коп., поштові витрати у сумі 97 грн. 42 коп., упущену вигоду у сумі 239 700 грн.

Стягнено з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.

В іншій частині позовних вимог про стягнення матеріального збитку, моральної шкоди - відмовлено.

Стягнені кошти з ОСОБА_7 у розмірі 280 464 грн. 43 коп. зараховано на банківський рахунок ОСОБА_6, що знаходиться в ТВБВ 10026/010- філія ГУ по м. Києву та київської області, за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 63/28. Реквізити відділення : МФО 322669, код ЄДРПОУ 09322277 транзитний рахунок НОМЕР_1.

Стягнено з ОСОБА_7 на користь держави судовий збір у розмірі 2 804 грн. 64 коп.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_7 - ОСОБА_8 просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про відмову в позові. Доводи апеляції зводяться до того, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6 суд першої інстанції виходив із доведеності заподіяння йому шкоди у розумінні ст.ст. 1166, 1167 ЦК України з вини відповідача.

З такими висновками судова колегія повністю погодитись не може.

Відповідно до ч.1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільних прав має право на їх відшкодування.

Породжуючи настання цивільних прав та обов'язків згідно з ч.2 ст.11 ЦК України відповідальність у вигляді відшкодування збитків вимагає для її застосування наявності складу правопорушення, а саме протиправної поведінки, шкідливого результату такої поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та заподіяними збитками, вини особи, яка заподіяла збитки.

Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків.

Відповідно до ч.2 ст. 22 ЦК України причинний зв'язок між протиправною поведінкою порушника та збитками полягає, передусім, у прямому безпосередньому зв'язку між протиправною поведінкою та настанням шкідливого результату.

Вказані обставини підлягають доведенню позивачем належними та допустимими доказами у справі.

Всупереч вимогам ст.ст. 10, 60 ЦПК України позивачем не доведено вищезазначених обставин. Доводи позивача про те, що упущена вигода становить суму 30 000 доларів США, що є різницею між ринковою вартістю квартири на час виникнення судових позовів до нього та на теперішній час, нічим не доведені. Жодних доказів укладання якихось угод стосовно продажу квартири за вищою ціною позивач не надав ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції. Також не доведені та не підлягають задоволенню і вимоги щодо відшкодування моральної шкоди, наявність якої, позивач пов'язує з протиправною поведінкою відповідача.

Оскільки види судових витрат визначені у ст. 79 ЦПК України, їх розподіл здійснюється судом відповідно до вимог, встановлених ст.ст. 88, 89 ЦПК України. Суд під час ухвалення рішення вирішує питання про розподіл судових витрат, про що зазначає в його резолютивній частині відповідно до вимог п.6 ч.1 ст.214, п.4 ч.1 ст.215, п.4 ч.1 ст.315 ЦПК України.

Пунктом 4 ч.1 ст. 220 ЦПК України передбачена можливість у разі не вирішення судом, що ухвалив рішення, за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи, вирішити питання про судові витрати у додатковому рішенні.

Таким чином, витрати, понесені позивачем у зв'язку з явкою до суду, витрати на правову допомогу, під час розгляду іншої справи є судовими витратами, які повинні розподілятися між сторонами при розгляді справи по суті і законом не передбачено можливості їх стягнення за окремим позовом до суду.

Суд наведеного не врахував та зробив висновок про те, що спірні кошти є шкодою у розумінні ст. 1166 ЦК України та можуть бути стягнені за позовом на підставі зазначеної норми права.

Суд першої інстанції зробив висновки, які не відповідають обставинам справи та вирішуючи справу, застосував закон який не підлягав застосуванню, що призвело до безпідставного покладення на відповідача відповідальності у вигляді відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, судових витрат, не пов'язаних з розглядом даної цивільної справи, відшкодуванню моральної шкоди. В частині відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, відшкодування моральної шкоди та судових витрат у інших справах рішення відповідно до п.п. 3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог ОСОБА_6

Згідно до вимог п.3 ч.3 ст.79, ч.1 ст.85 ЦПК України, витрати пов'язані із переїздом до іншого населеного пункту сторін та їх представників віднесені до судових витрат. Витрати позивача, що пов'язані із переїздом до іншого населеного пункту та явкою за місцем знаходження суду, який розглядав дану справу підтверджені журналами судових засідань, відповідно до яких позивач був присутній у суді - 31.05.2010, 11.09.2012 року та 15.10.2012, 16.10.2012 року. Розмір витрат за фіскальними чеками та квитанціями № 0407270, 334411, № 22589 від 29.05.10р. та № 2157, № 0130001010, № 22655, 0313 від 03.06.2010 р., № 33585, 2520, 14543, 7772, 715965, 25733 від 09.09.2012 та від 16.09.2012 р. складає 3 872,71 грн. Згідно з довідками та посвідченням позивач є інвалідом третьої групи, хворий тяжким хронічним захворюванням. За таких обставин судовою колегією приймаються до уваги його посилання на те, що обраний ним засіб пересування автомобілем є найбільш комфортним для нього та найменш витратним . Позовні вимоги у цій частині судова колегія вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Порядок компенсації судових витрат визначено постановою КМ України № 590 від 27 квітня 2006 року «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави». Відповідно до положень цієї постанови витрати, які компенсуються стороні на користь якої ухвалено рішення не можуть перевищувати встановлені законодавством норми витрат на відрядження. Однак, п. 6 та 9 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон», затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 59 від 13.03.98 р. не містить заборони обрання відрядженим самостійно виду транспорту та передбачає відшкодування таких витрат з дозволу керівника.

В іншій частині рішення суду є таким, що відповідає вимогам закону та відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України воно має бути залишене без змін.

Згідно з вимогами ст. 88 ЦПК України зменшенню підлягає розмір судового збору, стягнутого на користь держави з відповідача до 229,40 грн.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 304, 309, 313, 316, 317, 319, 324, 325, 327 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 задовольнити частково.

Рішення Алуштинського міського суду АРК від 16 жовтня 2012 року в частині стягнення витрат на квартплату та опалення у сумі 3 233 грн., поштових витрат у сумі 97 грн. 42 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., а всього 3 450 грн. 42 коп. - залишити без змін.

Це ж рішення в іншій частині позовних вимог ОСОБА_6 - скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_6 про стягнення судових витрат - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 на відшкодування судових витрат по даній справі - 3 872 грн. 71 коп.

В решті позовних вимог ОСОБА_6 - відмовити.

Рішення Алуштинського міського суду АРК від 16 жовтня 2012 року в частині розміру судового збору по даній справі - змінити, зменшивши суму, стягнуту в дохід держави з ОСОБА_7 до 229 грн. 40 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку у двадцятиденний строк.

Судді