Вирок № 35649170, 29.11.2013, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/4367/13-к

Провадження № 1-кп/484/192/13

Кримінальне провадження № 12013160200000661

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області у складі: головуючого - судді Маржиної Т.В.

суддів - Сотської С.О.

Літвіненко Т.Я.

при секретарях - Шилакіній Л.О., Биковій О.П.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду Апеляційного суду Миколаївської області кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Врадіївка Миколаївської області, громадянина України, паспорт НОМЕР_17, виданий 04.02.2003 року Врадіївським РВ УМВС України в Миколаївській області, ПІН НОМЕР_2, старшого оперуповноваженого СКР Врадіївського РВ УМВС України в Миколаївській області, капітана міліції, не одруженого, звільненого з ОВС наказом УМВС України в Миколаївській області № 52 о/с від 22.07.2013 року, освіта вища, раніше не судимого, мешканця АДРЕСА_2, затриманий 02.07.2013 року, строк тримання під вартою закінчується 24.01.2014 року, утримується в СІЗО м. Миколаєва,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, п.п. 4,6,9,12 ч.2 ст. 115, ст. ст. 152 ч.3, 187 ч.4, 309 ч.1, 357 ч.1, 364 ч.3, 365 ч.2, 396 ч.1 КК України;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Новоданилівка Казанківського району Миколаївської області, громадянина України, паспорт НОМЕР_18, виданий 08.11.2006 року Врадіївським РВ УМВС України в Миколаївській області, ПІН НОМЕР_4, не одруженого, лейтенанта міліції, старшого інспектора дозвільної системи Врадіївського РВ УМВС України, звільненого з ОВС наказом УМВС України в Миколаївській області № 52 о/с від 22.07.2013 року, зареєстрованого в АДРЕСА_3, мешканця АДРЕСА_4, освіта вища, раніше не судимого, затриманого 28.06.2013 року, строк тримання під вартою закінчується 24.01.2014 року, утримується в СІЗО м. Миколаєва,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, п.п. 4,6,9,12 ч.2 ст. 115, ст. ст. 152 ч.3, 187 ч.4, 364 ч.3, 366 ч.1 КК України;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця смт. Врадіївка Миколаївської області, громадянина України, паспорт НОМЕР_19, виданий 12.09.2007 року Врадіївським РВ УМВС України в Миколаївській області, ПІН НОМЕР_6, не одруженого, працюючого єгерем Врадіївського мисливсько-рибальського господарства, освіта середня спеціальна, мешканця АДРЕСА_5, раніше не судимого, затриманого 27.06.2013 року, строк тримання під вартою закінчується 24.01.2014 року, утримується в СІЗО м. Миколаєва,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, п.п.4,6,9,12 ч.2 ст. 115, ст. 187 ч.4 КК України;

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_12, уродженця с. Адамівка Врадіївського району Миколаївської області, громадянина України, паспорт НОМЕР_20, виданий 11.01.2000 року Врадіївським РВ УМВС України в Миколаївській області, ПІН НОМЕР_8, заступника начальника - начальника кримінальної міліції Врадіївського РВ УМВС України в Миколаївській області, майора міліції, звільненого з посади наказом УМВС України в Миколаївській області № 52 о/с від 22.07.2013 року; мешканця АДРЕСА_6, освіта вища, одруженого, має неповнолітню доньку ОСОБА_6, 2009 року народження, раніше не судимого, затриманий 03.07.2013 року, строк тримання під вартою закінчується 24.01.2014 року, утримується в СІЗО м. Миколаєва,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 365 ч.2, 396 ч.1 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів - Висоцької Н.В., Тітуся А.В.

потерпілої та цивільного позивача - ОСОБА_7

потерпілого - ОСОБА_4

представників потерпілої та цивільного позивача ОСОБА_7 - ОСОБА_8, ОСОБА_9

обвинувачених та цивільних відповідачів - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2

обвинуваченого - ОСОБА_5

захисників - ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 наказом начальника УМВС України в Миколаївській області № 93 о/с від 13.08.2007 року призначений на посаду дільничного інспектора міліції відділення дільничних інспекторів міліції Врадіївського РВ УМВС України в Миколаївській області.

05.12.2011 року ОСОБА_2 наказом начальника УМВС України в Миколаївській області № 141 о/с від 05.12.2011 року призначений на посаду оперуповноваженого сектору карного розшуку Врадіївського РВ УМВС України в Миколаївській області.

14.01.2013 року ОСОБА_2 наказом начальника УМВС України в Миколаївській області № 2 о/с від 14.01.2013 року призначений на посаду старшого оперуповноваженого сектору карного розшуку Врадіївського РВ УМВС України в Миколаївській області, в якій перебував до 22.07.2013 року.

Звання капітана міліції ОСОБА_2 присвоєно наказом начальника УМВС України в Миколаївській області № 58 від 31.08.2012 року.

Таким чином, ОСОБА_2 являвся працівником органу внутрішніх справ і працівником міліції, які мають спеціальне звання.

Відповідно до посадової інструкції ОСОБА_2 у своїй роботі був зобов'язаний, зокрема, керуватися Конституцією України, Законами України «Про міліцію», «Про оперативно-розшукову діяльність», наказами та вказівками МВС України, УМВС України в Миколаївській області, виїжджати на місце вчинення злочину на території обслуговування, проводити оперативно-розшукові заходи до встановлення осіб, причетних до вчинення злочинів та затримання злочинців, здійснювати розшук злочинців та безвісно відсутніх громадян, суворо дотримуватися законності та дисципліни тощо.

Також, майор міліції ОСОБА_5 наказом начальника УМВС України в Миколаївській області № 5 від 28.01.2013 року призначений заступником начальника районного відділу - начальником кримінальної міліції Врадіївського районного відділу УМВС України в Миколаївській області (далі - Врадіївського РВ УМВС), в якій перебував до 22.07.2013 року.

Звання майора міліції ОСОБА_5 присвоєно наказом начальника УМВС України в Миколаївській області № 58 від 31.08.2012 року.

Виходячи з наведеного, ОСОБА_5 являвся працівником органу внутрішніх справ і працівником міліції, які мають спеціальне звання.

Відповідно до посадової інструкції ОСОБА_5, зокрема, організовував роботу сектору карного розшуку (СКР) Врадіївського РВ УМВС, був зобов'язаний забезпечувати своєчасне та якісне виконання покладених на відділ завдань щодо розкриття злочинів та правопорушень, запобігання їм, відповідав за організацію вжиття оперативно-розшукових заходів, спрямованих на розкриття злочинів, вчинених на території Врадіївського району, тощо.

Згідно зі ст. 20 Закону України «Про міліцію» працівник міліції є представником державного органу виконавчої влади.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» органи внутрішніх справ є правоохоронними органами.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про міліцію» одним з основних завдань міліції є попередження правопорушень та їх припинення; виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили.

Відповідно до п.2 ст. 10 Закону України «Про міліцію», будучи співробітником міліції, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 зобов'язані виявляти, перешкоджати, запобігати та розкривати злочини, застосовувати з вказаною метою оперативно-розшукові та профілактичні засоби, передбачені чинним законодавством.

Таким чином, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 постійно здійснювали функції представників влади, будучи внаслідок цього службовими особами, а також працівниками правоохоронного органу.

У період з 2008 по 2012 роки, більш точно час та дата не встановлені, ОСОБА_2, перебуваючи на посадах дільничного інспектора міліції відділення дільничних інспекторів міліції, оперуповноваженого сектору карного розшуку та старшого оперуповноваженого сектору карного розшуку Врадіївського РВ УМВС України в Миколаївській області, при невстановлених обставинах, зловживаючи своїм службовим становищем, з метою запобігти виявленню матеріалів у приміщенні адміністративної будівлі Врадіївського РВ УМВС України в Миколаївській області, розташованої за адресою: смт. Врадіївка Миколаївської області, вул. Героїв Врадіївщини, 122, привласнив та незаконно зберігав за місцем свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_2 офіційні документи, що належать до діловодства Врадіївського РВ УМВС України в Миколаївській області, а саме матеріали про адміністративні правопорушення, зареєстровані заяви та повідомлення громадян про вчинення злочинів, а також матеріали про відмову в порушенні кримінальних справ, зокрема:

Матеріали перевірки заяви громадянки ОСОБА_15 про викрадення майна, які складаються з:

- протоколу усної заяви (повідомлення) про злочин від 22.01.2012 року ОСОБА_15 щодо викрадення у неї 7 курей та 1 качки, на 1 арк., яка прийнята помічником ДІМ Врадіївського РВ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_16;

- заяви ОСОБА_15 без дати про надання дозволу працівникам міліції щодо проведення огляду місця події - території домоволодіння, на 1 арк.;

- протоколу огляду місця події від 22.01.2012 року, на 1 арк.;

- пояснення ОСОБА_15 від 22.01.2012 року, на 1 арк.;

- пояснення ОСОБА_17 від 22.01.2012 року, на 1 арк.;

- пояснення ОСОБА_18 від 22.01.2012 року, на 1 арк.;

- пояснення ОСОБА_19 від 22.01.2012 року, на 1 арк.;

- пояснення ОСОБА_20 без дати, на 1 арк.;

- пояснення ОСОБА_21 без дати, на 1 арк.;

- пояснення ОСОБА_22 без дати, на 1 арк.;

- пояснення ОСОБА_23 від 22.01.2012 року, на 1 арк.;

- довідки про вартість курки без зазначення вартості та дати складання довідки, на 1 арк.

Матеріал про адміністративне правопорушення, який складається з:

- супровідного листа про направлення адміністративних матеріалів до Врадіївського районного суду Миколаївської області без дати та вихідного номеру за 2011 рік стосовно ОСОБА_24, на 1 арк.;

- титульного аркушу до адміністративного матеріалу № 176, який розпочатий 25.01.2011 року Врадіївським РВ УМВС України в Миколаївській області на ім'я ОСОБА_24 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч. 1 КУпАП, на 1 арк.;

- опису документів, які знаходяться в матеріалі, на 1 арк.;

- протоколу серії МИ № 000047/170 від 25.01.2011 року про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_24 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч. 1 КУпАП, на 1 арк.;

- копії заяви ОСОБА_25 від 25.01.2011 року, зареєстрованої у ЖРЗПЗ Врадіївського РВ УМВС України в Миколаївській області за № 74 від 25.01.2011, на 1 арк.;

- пояснення ОСОБА_25 від 25.01.2011 року, на 1 арк.;

- пояснення ОСОБА_24 від 25.01.2011 року, на 1 арк.;

- пояснення ОСОБА_26 від 25.01.2011 року, на 1 арк.;

- характеристики на ім'я ОСОБА_24 без дати, на 1 арк.;

Матеріал про адміністративне правопорушення, який складається з:

- супровідного листа про направлення адміністративного матеріалу до Врадіївського районного суду Миколаївської області стосовно ОСОБА_27 без дати та реєстраційного номеру, на 1 арк.;

- титульного аркушу до адміністративного матеріалу № 2139, розпочатого 27.10.2009 року Врадіївським РВ УМВС України в Миколаївській області відносно ОСОБА_27 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч. 1 КУпАП, на 1 арк.;

- опису документів, що знаходяться в матеріалі, на 1 арк., який складено ДІМ Врадіївського РВ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_2;

- рапорту ДІМ Врадіївського РВ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_2 від 27.10.2009 року про складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_27, на 1 арк.;

- протоколу серії МИ № 004847/2139 від 27.10.2009 року відносно ОСОБА_27 про адміністративне правопорушення за ознаками ст. 173-2 ч. 1 КУпАП, на 1 арк.;

- постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 28.10.2009 відносно ОСОБА_27 за ознаками злочину, передбаченого ст. 296 КК України, на 1арк.;

- копії заяви ОСОБА_28 від 27.10.2009 року, зареєстрованої у ЖРЗПЗ Врадіївського РВ УМВС України в Миколаївській області за № 1367 від 27.10.2009, на 1 арк.;

- копії пояснення ОСОБА_27 від 27.10.2009 року, на 1 арк.;

- копії пояснення ОСОБА_27 від 27.10.2009 року, на 1 арк.;

- характеристики на ім'я ОСОБА_27, на 1 арк.;

Матеріал про відмову в порушенні кримінальної справи, який складається з:

- титульного аркушу до матеріалу № 685 про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом незаконного вирощування кущів снодійного маку ОСОБА_29, на 1 арк.;

- супровідного листа № 57/5602 від 23.07.2010 року, без підпису начальника Врадіївського РВ УМВС України в Миколаївській області про направлення до прокуратури Врадіївського району Миколаївської області копії постанови про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом незаконного вирощування кущів снодійного маку ОСОБА_29, на 1 арк.;

- повідомлення на ім'я ОСОБА_29 від 23.02.2010 року за №57/5603 про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом незаконного вирощування кущів снодійного маку, на 1 арк.;

- незаповненого бланку опису документів, що знаходяться в матеріалах, на 1 арк.;

- постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 23.07.2010 року відносно ОСОБА_29 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 310 КК України, на 1 арк.;

- рапорту від 13.07.2010 року, зареєстрованого в журналі «Реєстрації заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються» Врадіївського РВ УМВС України в Миколаївській області за № 817 від 13.07.2010 року, на 1 арк.;

- копії протоколу серії МИ № 001180/1588 відносно ОСОБА_29 про адміністративне правопорушення за ознаками ст. 106-2 КУпАП, на 1 арк.;

- заяви ОСОБА_29 від 13.02.2010 року про надання дозволу щодо проведення огляду домоволодіння, на 1 арк.;

- протоколу огляду домоволодіння ОСОБА_29 від 13.07.2010 року, на 1 арк.;

- пояснення ОСОБА_29 від 13.07.2010 року, на 1 арк.;

- пояснення ОСОБА_30 від 13.07.2010 року, на 1 арк.;

- пояснення ОСОБА_31 від 19.07.2010 року, на 1 арк.;

- супровідного листа №12/11373 від 20.07.2010 року, на 1 арк.;

- висновку спеціаліста НДЕКЦ УМВС України в Миколаївській області № 1926 від 19.07.2010 року, на 3 арк.;

Матеріал про адміністративне правопорушення, який складається з:

- супровідного листа Врадіївського районного суду Миколаївської області від 31.08.2009 року за № 1455, на 1 арк.;

- постанови Врадіївського районного суду Миколаївської області від 26.08.2009 про повернення до Врадіївського РВ УМВС України в Миколаївській області протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_32 за ознаками ч. 3 ст. 178 КупАП, на 1 арк.;

- титульного аркушу до адміністративної справи № 1627 відносно ОСОБА_32 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 178 ч. 3 КУпАП, на 1 арк.;

- опису документів, що знаходиться в матеріалах, складеного ДІМ Врадіївського РВ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_2, на 1 арк.;

- рапорту ДІМ Врадіївського РВ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_2 від 20.06.2009 року, на 1 арк.;

- постанови за справою про адміністративне правопорушення від 20.08.2009 року відносно ОСОБА_32 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 178 КупАП, на 1 арк.;

- протоколу серії МИ № 004432 відносно ОСОБА_32 про адміністративне правопорушення за ознаками ч. 3 ст. 178 КУпАП, на 1 арк.;

- протоколу медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння відносно ОСОБА_33 від 20.08.2009 року, на 1 арк.;

- довідки Врадіївського РВ УМВС України в Миколаївській області за № 57/9605 від 26.08.2009 року, на 1 арк.;

- витягу з бази «АРМОР» УМВС України на ім'я ОСОБА_32 від 26.08.2009 року, на 1 арк.;

- копії протоколу серії МИ № 002944/977 від 09.04.2009 року про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 178 КУпАП стосовно ОСОБА_32, на 1 арк.;

- копії протоколу серії МИ № 002680/2559 від 08.12.2008 про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 178 КУпАП стосовно ОСОБА_32, на 1 арк.;

Протокол серії МИ № 000774/1410 від 10.07.2009 про адміністративне правопорушення за ознаками ст. 51 КУпАП стосовно ОСОБА_34, на 1 арк.;

Матеріал про відмову в порушенні кримінальної справи, який складається з:

- титульного листа до матеріалу №939 за 2009 рік про відмову в порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_35, на 1 арк.;

- опису документів, що знаходяться в матеріалах, на 1 арк.;

- постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 03.08.2009 року за заявою ОСОБА_35 про відмову в порушенні кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ст.14, ст.115 КК України, на 2 арк.;

- заяви ОСОБА_35 від 24.07.2009 року, зареєстрованої в ЖРЗПЗ Врадіївського РВ УМВС України в Миколаївській області за №907 від 24.07.2009 року, на 1 арк.;

- пояснення ОСОБА_35 від 24.07.2009 року, на 1 арк.;

- пояснення ОСОБА_36 від 30.07.2009 року, на 1 арк.;

- рапорту від 03.08.2009 року, на 1 арк.;

- повідомлення за №57/9061 від 03.08.2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_35, на 1 арк.;

- супровідного листа за №57/9060 від 03.08.2009 року, на 1 арк.;

- рапорту від 03.08.2009 року, на 1 арк.;

Матеріал про адміністративне правопорушення, який складається з:

- титульного листа до адміністративного матеріалу №202 за 2011 рік про вчинення ОСОБА_37 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173 КупАП, на 1 арк.;

- рапорту від імені співробітника Врадіївського РВ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_2 від 29.01.2011 року, на 1 арк.;

- постанови про адміністративне правопорушення від 29.01.2011 року щодо ОСОБА_37 за ст.173 КупАП, на 1 арк.;

- протоколу серії МИ №000140/202 від 29.01.2011 року про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.173 КУпАП стосовно ОСОБА_37, на 1 арк.;

- пояснення ОСОБА_37 від 29.01.2011 року, на 1 арк.;

- пояснення ОСОБА_38 без дати, на 1 арк.;

- пояснення ОСОБА_39 від 29.01.2011 року, на 1 арк.;

- пояснення ОСОБА_40 від 29.01.2011 року, на 1 арк..

Матеріал про адміністративне правопорушення, який складається з:

- титульного листа до адміністративного матеріалу без зазначення номеру матеріалу, особи правопорушника та статті КупАП, на 1 арк.;

- не заповненого бланку опису документів, що знаходяться в матеріалах, на 1 арк.;

- не заповненого бланку рапорту, на 1 арк.;

- протоколу серії МИ №000154/377 від 03.02.2010 року про адміністративне правопорушення за ст. 173-2 КУпАП стосовно ОСОБА_41, на 1 арк.;

- пояснення ОСОБА_41 від 03.02.2009 року, на 1 арк.;

- пояснення ОСОБА_42 від 03.02.2010 року, на 1 арк.;

- копії заяви ОСОБА_42 від 03.02.2010 року, зареєстрованої в ЖРЗПЗ Врадіївського РВ УМВС України в Миколаївській області за №112 від 03.02.2010, на 1 арк.;

- постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 03.02.2010 року відносно ОСОБА_41 за ознаками злочину, передбаченого ст. 296 КК України, на 1 арк.;

Протокол серії МИ №000625 від 20.03.2010 року про адміністративне правопорушення за ст. 173-2 КУпАП стосовно ОСОБА_43, на 1 арк.

06.07.2013 року зазначені матеріали виявлені та вилучені під час проведення обшуку в домоволодінні, де проживав ОСОБА_2

Крім того, 13.10.2009 року до чергової частини Врадіївського РВ УМВС України в Миколаївській області із заявою про несплату ОСОБА_44 встановлених на підставі рішення суду аліментів звернулась мешканка с. Луканівка Кривоозерського району Миколаївської області ОСОБА_45 Вказана заява зареєстрована 13.10.2009 року у Журналі реєстрації заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються Врадіївського РВ УМВС України в Миколаївській області за № 1299. Відповідно до Журналу обліку матеріалів, на підставі яких відмовлено в порушенні кримінальної справи Врадіївського РВ УМВС України в Миколаївській області № 525 за 2009 рік відповідальною особою за прийняття рішення по суті заяви ОСОБА_45 являвся ДІМ ВДІМ Врадіївського РВ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_2, який розуміючи, що у тексті вказаної заяви містяться відомості щодо вчинення ОСОБА_44 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, перевірку у встановлені ст. 97 КПК України (в редакції закону 1960 року) строки із прийняттям відповідного рішення не провів, та вказані матеріали перевірки до СВ Врадіївського РВ УМВС України в Миколаївській області для вирішення питання щодо порушення за вказаним фактом кримінальної справи, не передав.

ОСОБА_2, усвідомлюючи, що не проведення ним перевірки по суті заяви ОСОБА_45 та не прийняття рішення, передбаченого ст. 97 КПК України (в редакції закону 1960 року) та Закону України «Про міліцію» може негативно вплинути на його кар'єру, показники у його роботі, з метою уникнення дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання покладених на нього посадових обов'язків, нехтуючи своїми функціональними обов'язками та умисно використовуючи надані йому державою владні повноваження всупереч інтересам служби, зловживаючи своїм службовим становищем, з метою запобігти виявленню вказаних матеріалів в приміщенні адміністративної будівлі Врадіївського РВ УМВС України в Миколаївській області за адресою смт. Врадіївка Миколаївської області, вул. Героїв Врадіївщини, 122, вирішив привласнити та незаконно зберігати за місцем свого постійного проживання за адресою АДРЕСА_2, офіційні документи, що належать до діловодства Врадіївського РВ УМВС України в Миколаївській області, зібрані під час проведення перевірки за заявою ОСОБА_45

Реалізуючи вище вказаний злочинний умисел, ОСОБА_2 у період часу, який точно не встановлений, привласнив та незаконно зберігав за місцем свого постійного проживання наступні офіційні документи, що належать до діловодства Врадіївського РВ УМВС України в Миколаївській області, зібрані під час проведення перевірки за заявою ОСОБА_45, а саме:

- заяву ОСОБА_45 від 13.10.2009 року, яка зареєстрована в ЖРЗПЗ Врадіївського РВ УМВС України в Миколаївській області за № 1299 від 13.10.2009 року, на 1 арк.;

- пояснення ОСОБА_45 від 13.10.2009 року, на 1 арк.;

- запит щодо ОСОБА_44 до Врадіївського відділення Кривоозерської МДПІ Миколаївської області за №57/11910 від 22.10.2009 року, на 1 арк.;

- запит щодо ОСОБА_44 до Врадіївського РЦЗН Миколаївської області за №57/11911 від 22.10.2009 року, на 1 арк.;

- відповідь на запит щодо ОСОБА_44, яка надійшла з Врадіївського відділення Кривоозерської МДПІ Миколаївської області за №1709/10/29 від 27.10.2009 року, на 1 арк.;

- відповідь на запит щодо ОСОБА_44, яка надійшла з Врадіївського РЦЗН Миколаївської області за №829 від 22.10.2009 року, на 1 арк.

06.07.2013 року зазначені матеріали виявлені та вилучені під час проведення обшуку у домоволодінні, в якому проживав ОСОБА_2

В результаті вказаних злочинних дій ОСОБА_2, являючись службовою особою, працівником правоохоронного органу, спричинив суттєву шкоду охоронюваним законом правам та інтересам держави, державним та громадським інтересам, що виразилася у дискредитації та підриві авторитету органів внутрішніх справ України та престижу звання працівника міліції.

Крім того, 14.08.2010 року до чергової частини Врадіївського РВ УМВС України в Миколаївській області із заявою про спричинення ОСОБА_47 тілесних ушкоджень ОСОБА_48 звернулась матір останнього - мешканка с. Сирове Врадіївського району Миколаївської області ОСОБА_49

Вказана заява зареєстрована 14.08.2010 у Журналі реєстрації заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються Врадіївського РВ УМВС України в Миколаївській області за № 1015 із зазначенням правової кваліфікації злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Відповідно до Журналу обліку матеріалів, на підставі яких відмовлено в порушенні кримінальної справи Врадіївського РВ УМВС України в Миколаївській області №42 за 2010 рік відповідальною особою за прийняття рішення по суті заяви ОСОБА_49 являвся ДІМ ВДІМ Врадіївського РВ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_2

Згідно акту судово-медичного дослідження (обстеження) № 657-М від 18.08.2010 року, у ОСОБА_48 виявлено закриту черепно-мозкову травму, що проявилася струсом головного мозку, перелом потиличної кістки, садна обличчя. Дані тілесні ушкодження могли утворитися 14.08.2010 року від дії тупих твердих предметів та відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознаками небезпеки для життя на момент спричинення. Не виключена можливість утворення перелому потиличної кістки при падінні з положення стоячи на спину, у тому числі і з попереднім прискоренням.

ДІМ ВДІМ Врадіївського РВ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_2, розуміючи що у вказаних матеріалах перевірки на підставі заяви ОСОБА_49 містяться достатні дані щодо вчинення ОСОБА_47, ОСОБА_50 та ОСОБА_51 тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, перевірку у встановлені ст. 97 КПК України (в редакції закону 1960 року) строки із прийняттям відповідного рішення не провів, та вказані матеріали перевірки до СВ Врадіївського РВ УМВС України в Миколаївській області для вирішення питання щодо порушення за вказаним фактом кримінальної справи не передав.

ОСОБА_2, усвідомлюючи, що не проведення ним перевірки по суті заяви ОСОБА_49 та не прийняття рішення, передбаченого ст. 97 КПК України (в редакції закону 1960 року) та Законом України «Про міліцію» може негативно вплинути на його кар'єру, показники у його роботі, з метою уникнення дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання покладених на нього посадових обов'язків, нехтуючи своїми функціональними обов'язками та умисно використовуючи надані йому державою владні повноваження, всупереч інтересам служби, зловживаючи своїм службовим становищем, з метою приховування вказаного тяжкого злочину від обліку та запобігання виявленню вказаних матеріалів в приміщенні адміністративної будівлі Врадіївського РВ УМВС України в Миколаївській області в смт. Врадіївка Миколаївської області по вул. Героїв Врадіївщини, 122, вирішив привласнити та незаконно зберігати за місцем свого постійного проживання в АДРЕСА_2, офіційні документи, що належать до діловодства Врадіївського РВ УМВС України в Миколаївській області, зібрані під час проведення перевірки за заявою ОСОБА_49

Реалізуючи вище вказаний злочинний умисел, ОСОБА_2 у період часу, який точно не встановлений, привласнив та незаконно зберігав за місцем свого постійного проживання офіційні документи, що належать до діловодства Врадіївського РВ УМВС України в Миколаївській області, зібрані під час проведення перевірки за заявою ОСОБА_49, а саме:

- записку з рукописними написами кульковою ручкою барвником чорного кольору « НОМЕР_21 … прокур… ОСОБА_48», на 1 арк.;

- заяву ОСОБА_48 щодо припинення розгляду його заяви від 23.08.2010 року, на 1 арк.;

- заяву ОСОБА_49 щодо припинення розгляду її заяви від 23.08.2010 року, на 1 арк.;

- заяву ОСОБА_49 щодо прийняття заходів до ОСОБА_47, зареєстровану в ЖРЗПЗ Врадіївського РВ УМВС України в Миколаївській області за № 1015 від 14.08.2010 року, на 1 арк.;

- пояснення ОСОБА_49 від 14.08.2010 року, на 1 арк.;

- пояснення ОСОБА_52 без дати, на 1 арк.;

- пояснення ОСОБА_53 без дати, на 1 арк.;

- пояснення ОСОБА_54 без дати, на 1 арк.;

- пояснення ОСОБА_48 без дати, на 2 арк.;

- пояснення ОСОБА_47 від 17.08.2010 року, на 1 арк.;

- пояснення ОСОБА_55 від 18.08.2010 року, на 1 арк.;

- пояснення ОСОБА_50 без дати, на 1 арк.;

- акт судово-медичного дослідження № 657-М від 18.08.2010 року, на 1 арк.;

- пояснення ОСОБА_56 від 19.08.2010 року, на 1 арк.;

- записку з прізвищами та іменами, на 1 арк.;

- пояснення ОСОБА_57 від 19.08.2010 року, на 1 арк.;

- пояснення ОСОБА_58 від 19.08.2010 року, на 1 арк.

06.07.2013 року зазначені матеріали виявлені та вилучені під час проведення обшуку в домоволодінні, де постійно проживав ОСОБА_2

В результаті вказаних злочинних дій, ОСОБА_2, являючись службовою особою, працівником правоохоронного органу, приховав тяжкий злочин від обліку, та спричинив суттєву шкоду охоронюваним законом правам та інтересам держави, державним та громадським інтересам, що виразилася у дискредитації та підриві авторитету органів внутрішніх справ України та престижу звання працівника міліції.

Таким чином ОСОБА_2 вчинив злочини, передбачені:

- ч. 1 ст. 357 КК України, а саме привласнення офіційних документів, що знаходяться на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності, шляхом зловживання своїм службовим становищем;

- ч. 3 ст. 364 КК України - зловживання владою, тобто умисне, в особистих інтересах використання службовою особою влади всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян та державним інтересам, вчинені працівником правоохоронного органу.

Також судом встановлено, що ОСОБА_2 у невстановлений час у невстановленому місці при невстановлених обставинах придбав особливо небезпечну наркотичну речовину - канабіс вагою в перерахунку на висушену речовину 10,282 г, який в подальшому зберігав в канцелярському полімерному «файлі» в гаражі домоволодіння за місцем свого постійного проживання в АДРЕСА_2.

06.07.2013 року вказаний наркотичний засіб був виявлений в гаражі та вилучений під час проведення обшуку вказаного домоволодіння.

Відповідно до висновку комплексної криміналістичної експертизи №3782/12 від 19.07.2013 року речовина, вилучена в домоволодінні, де постійно проживав ОСОБА_2, є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, вага якого в перерахунку на висушену речовину становить 10,282 г.

Таким чином ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.309 КК України, а саме незаконне придбання, зберігання, наркотичних засобів без мети збуту.

27.06.2013 року близько 2.00 години ОСОБА_7 залишила дискотеку у парку Слави в смт. Врадіївка та поверталася додому, рухаючись по вул. Маяковського в напрямку вул. Калініна смт. Врадіївка. Помітивши це, ОСОБА_3 вирішив провести її додому, для чого звернувся до свого приятеля ОСОБА_4 з проханням його підвезти. ОСОБА_4 погодився, і разом з ОСОБА_3 на автомобілі ВАЗ-2108 д/н НОМЕР_22 світло-сірого кольору, що належить на праві власності його батьку ОСОБА_59, виїхали разом наздоганяти ОСОБА_7 Їдучи біля будинку культури, розташованого за адресою: смт Врадіївка, вул. Маяковського, 94 близько 02:00 години, точного часу не встановлено, ОСОБА_3 побачив старшого оперуповноваженого Врадіївського РВ УМВС капітана міліції ОСОБА_2, який самовільно покинув чергування у райвідділі.

Зупинившись, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повідомили ОСОБА_2, що їдуть за ОСОБА_7, щоб підвезти її додому, після чого ОСОБА_2 виявив бажання їхати з ними та сів в автомобіль.

Рухаючись на автомобілі, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_2 наздогнали ОСОБА_7 в районі будинку № 66 по вул. Маяковського в смт. Врадіївка, та зупинившись біля неї, ОСОБА_3 запропонував їй сісти в автомобіль, на що остання відмовилась.

Після цього ОСОБА_3 та ОСОБА_2, роздратовані відмовою ОСОБА_7 сісти в автомобіль, реалізуючи виниклий у них в цей час намір зґвалтувати ОСОБА_7, застосовуючи фізичну силу, діючі спільно, насильно затягнули її в салон автомобіля на заднє сидіння, після чого наказали ОСОБА_4 їхати за межі смт. Врадіївка у напрямку с. Сирове Врадіївського району. По дорозі ОСОБА_7, зрозумівши злочинні наміри щодо неї, почала плакати, кричати та просити її відпустити, намагаючись чинити опір та припинити протиправні дії ОСОБА_2 і ОСОБА_3 Останні, з метою подолання волі потерпілої та її фізичного опору, почали наносити їй руками удари по голові та тулубу, а також насильно утримували її в автомобілі.

Виїхавши за межі смт. Врадіївка, ОСОБА_2 наказав ОСОБА_4 зупинитися на узбіччі дороги у безлюдному місці поблизу с. Сирове Врадіївського району. ОСОБА_2, реалізуючи свій злочинний намір, із застосуванням фізичної сили, перетягнув потерпілу на переднє пасажирське сидіння автомобіля, опустивши його спинку. Оскільки ОСОБА_7 продовжувала чинити активний опір, ОСОБА_2, розлютившись, за волосся витягнув ОСОБА_7 з салону автомобіля, кинув на землю та почав бити ногами по різним частинам тіла. ОСОБА_3, залишивши автомобіль, приєднався до ОСОБА_2 і також почав наносити потерпілій удари ногами по різним частинам тіла.

Після цього ОСОБА_2, схопивши ОСОБА_7 за плечі, кинув її на передні сидіння автомобіля, головою до керма. Подавляючи її опір, зняв з неї нижню білизну разом із спідницею та зґвалтував, а потім запропонував вчинити зґвалтування ОСОБА_3, на що останній погодився і також зґвалтував ОСОБА_7, яка внаслідок отриманих численних тілесних ушкоджень вже не могла чинити активний опір.

Після зґвалтування, розуміючи, що ОСОБА_7 може звернутися до правоохоронних органів із заявою про скоєння відносно неї злочину, з метою приховати вчинене зґвалтування, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вирішили вчинити її умисне вбивство.

Надалі ОСОБА_2 за волосся витягнув ОСОБА_7 з автомобіля на землю. Діючи спільно та погоджено, з метою вбивства ОСОБА_7 із зазначених вище мотивів, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, за попередньою змовою між собою, усвідомлюючи, що завдають ОСОБА_7 особливих фізичних страждань шляхом заподіяння великої кількості тілесних ушкоджень, почали наносити потерпілій з особливою жорстокістю удари руками і ногами в життєво важливі частини тіла і голову. Під час побиття обвинувачені, бажаючи доставити потерпілій не тільки фізичні, а й моральні страждання, принизити її гідність, зірвали з ОСОБА_7 весь одяг.

В цей же час ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вирішили також заволодіти особистими речами потерпілої шляхом розбійного нападу. Реалізуючи раптово виниклий спільний намір, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, продовжуючи наносити потерпілій численні удари руками та ногами по голові і тулубу, спільно заволоділи особистими речами ОСОБА_7, а саме: телефоном «NOKIA 7230» вартістю 1200 грн., годинником «Q&Q Superior» вартістю 800 грн., золотою сережкою вартістю 2000 грн., жіночою сумкою коричневого кольору вартістю 250 грн., жіночими окулярами вартістю 150 грн., косметичкою вартістю 300 грн., гаманцем вартістю 180 грн., а також ключами (6 штук без вартості), всього на загальну суму 4 880 грн., якими розпорядилися на власний розсуд.

ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, усвідомлюючи, що їх спільний умисел на позбавлення життя потерпілої не доведений до кінця, оскільки ОСОБА_7 подавала ознаки життя, з особливою жорстокістю за попередньою змовою групою осіб, діючи спільно та узгоджено, продовжили наносити потерпілій удари руками та ногами по голові і тулубу, спричиняючи їй при цьому сильний фізичний біль. При цьому ОСОБА_3 дістав із багажника автомобіля ВАЗ-2108 д/н НОМЕР_22 металевий насос і з особливою жорстокістю наніс кілька ударів насосом по голові потерпілої. Від отриманих ушкоджень потерпіла знепритомніла і перестала подавати ознаки життя. Тоді ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, вважаючи ОСОБА_7 мертвою, покинули місце злочину, залишивши потерпілу у безлюдному незнайомому місці в нічний час.

Спільними діями ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ОСОБА_7 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді відкритого багатооскольчатого вдавленого зламу правої тім'яної кістки, відкритого вдавленого зламу потиличної кістки ліворуч, забиття головного мозку 2 ступеню, які є небезпечними для життя в момент їх спричинення і за ступенем тяжкості відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, а також, забитих ран голови, обличчя, забиття м'яких тканин обличчя, крововиливів та саден обличчя, крововиливу слизової верхньої губи, крововиливи шиї, численні садна тулубу та кінцівок, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Незважаючи на те, що ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з особливою жорстокістю, з корисливих мотивів, виконали всі дії, які вважали необхідними для умисного вбивства ОСОБА_7, з метою приховати інший злочин, їхні злочинні наміри не були доведені до кінця з причин, які не залежали від їх волі, а саме вчасно наданої кваліфікованої спеціалізованої медичної допомоги, яка врятувала життя потерпілій.

Таким чином, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вчинили злочини, передбачені ч.2 ст.15, п.п. 4, 6, 9, 12 ч.2 ст.115 КК України, а саме закінчений замах на умисне вбивство, тобто протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене з особливою жорстокістю, з метою приховати інший злочин, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів; та ч.4 ст.187 КК України, а саме розбій - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.

Крім того, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вчинили злочин, передбачений ч.3 ст. 152 КК України, а саме зґвалтування, тобто статеві зносини із застосуванням фізичного насильства, вчинені групою осіб.

27.06.2013, близько 09:30 годині ОСОБА_7 була доставлена до Врадіївської ЦРЛ, де повідомила, що злочин відносно неї вчинили працівники міліції ОСОБА_3 та ОСОБА_2, який в той час працював старшим оперуповноваженим сектору карного розшуку Врадіївського РВ УМВС.

Про зазначену подію працівниками Врадіївської ЦРЛ було повідомлено до чергової частини Врадіївського РВ УМВС України в Миколаївській області.

Того ж дня потерпіла ОСОБА_7 дала показання про вчинення її побиття та зґвалтування ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а в ході впізнання за фотознімками упевнено впізнала їх.

Взнавши про це, ОСОБА_5, який в той час займав посаду заступника начальника - начальника кримінальної міліції Врадіївського РВ УМВС України в Миколаївській області та старший оперуповноважений карного розшуку ОСОБА_2, який є його підлеглим, з метою уникнути факту розголошення інформації про відсутність оперативного чергового ОСОБА_2 у райвідділі під час чергування в ніч з 26 на 27.06.2013 року та про вчинення ним тяжких і особливо тяжких злочинів, а також через особисті дружні стосунки між собою, вирішили приховати участь ОСОБА_2 у вчиненні злочинів відносно ОСОБА_7

Домовившись між собою, використовуючи та перевищуючи надану їм владу працівників міліції, вказані особи вирішили спонукати ОСОБА_4 давати в ході слідства неправдиві показання про те, що у вчиненні злочину щодо ОСОБА_7 ОСОБА_2 участі нібито не приймав, а вказані злочини вчиняли ОСОБА_4 та ОСОБА_3 удвох.

З цією метою того ж дня у вечірній час, ОСОБА_2 завів ОСОБА_4 до Врадіївського РВ УМВС, де разом з ОСОБА_5 у службовому кабінеті № 16, закріпленому за ОСОБА_2, в смт. Врадіївка по вул. Героїв Врадіївщини, 122, запропонували ОСОБА_4 приховати участь ОСОБА_2 у скоєних злочинах.

Коли ОСОБА_4 відмовився і сказав, що буде давати показання про участь ОСОБА_2 у вчиненні зазначених злочинів, ОСОБА_5 та ОСОБА_2, являючись службовими особами, явно виходячи за межі наданих їм прав та повноважень, стали погрожувати ОСОБА_4 в разі невиконання їх вимог застосуванням фізичного насильства до нього, а також настанням негативних наслідків для його родини у вигляді штучного створення ситуацій, які стануть підставами для кримінального переслідування його брата чи батьків, зокрема можливість підкидання наркотичного засобу з подальшим захопленням та притягненням до кримінальної відповідальності.

Крім цього, ОСОБА_2 та ОСОБА_5, являючись службовими особами, явно виходячи за межі наданих їм прав та повноважень, стали вчиняти дії, які грубо порушують ст. 28 Конституції України та ст. 3, 5 Закону України «Про міліцію» і не можуть бути вчиненими жодними службовими особами, а саме застосовували до ОСОБА_4 фізичне насильство у вигляді почергового нанесення побоїв кулаками в корпус тіла - грудну клітину та область нирок. При цьому з метою уникнення тілесних ушкоджень у ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 використовували журнал, прикриваючи ним тіло ОСОБА_4 від ударів. Своїми діями вказані особи завдали ОСОБА_4 сильного фізичного болю та принизили таким чином його особисту гідність.

Будучи не в змозі витримати сильний фізичний біль та побоюючись за своє життя і здоров'я, а також за долю членів родини, ОСОБА_4 погодився давати неправдиві показання і того ж дня дав показання в якості свідка і надалі в якості підозрюваного, про те, що нібито злочини відносно ОСОБА_7 вчинялися ним удвох з ОСОБА_3, а ОСОБА_2 участі у вчиненні злочинів нібито не приймав, що призвело до тимчасового викривлення інформації, здобутої в ході розслідування та до можливості ОСОБА_2 деякий час не бути затриманим.

Крім того, ОСОБА_5, являючись безпосереднім керівником ОСОБА_2, і достовірно знаючи про те, що на ОСОБА_2 вказує ОСОБА_7 як на особу, що вчинила відносно неї тяжкі злочини, допустив участь ОСОБА_2 до роботи з розкриття даних злочинів, а саме відшукання та огляд місця вчинення злочину, речових доказів, встановлення свідків тощо. Це давало можливість останньому володіти даними досудового розслідування та вчиняти дії, спрямовані на приховування своєї участі в цих злочинах.

Діями ОСОБА_2 та ОСОБА_5 було завдано істотної шкоди державним інтересам у вигляді підриву авторитету та престижу міліції як органу державної влади та охоронюваним законом правам, інтересам громадянина ОСОБА_4 у вигляді незаконного побиття, завдання сильного фізичного болю та приниження особистої гідності.

Таким чином ОСОБА_2 та ОСОБА_5 вчинили злочин, передбачений ч.2 ст.365 КК України - перевищення влади, тобто умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян та супроводжувалися насильством або погрозою застосування насильства, болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями.

ОСОБА_3 відповідно до наказу начальника УМВС України в Миколаївській області № 39 о/с від 25.06.2012 року займав посаду старшого інспектора дозвільної системи Врадіївського РВ УМВС України в Миколаївській області до 22.07.2013 року.

Звання лейтенанта міліції ОСОБА_3 присвоєно наказом МВС України № 461 о/с від 02.06.2012 року.

Згідно зі ст. 20 Закону України «Про міліцію» працівник міліції є представником державного органу виконавчої влади.

Крім того, згідно зі ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» органи внутрішніх справ є правоохоронними органами.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про міліцію» одним з основних завдань міліції є попередження правопорушень та їх припинення; виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили.

Відповідно до п.2 ст.10 Закону України «Про міліцію», будучи співробітником міліції, ОСОБА_3 зобов'язаний: виявляти, перешкоджати, запобігати та розкривати злочини, застосовувати з вказаною метою оперативно-розшукові та профілактичні засоби, передбачені чинним законодавством.

ОСОБА_3, будучи співробітником міліції та обіймаючи посаду старшого інспектора дозвільної системи Врадіївського РВ УМВС України в Миколаївській області, на підставі ст.1 Закону України «Про міліцію», являвся службовою особою - представником державної виконавчої влади; працівником правоохоронного органу - органу внутрішніх справ, який має спеціальне звання. Таким чином ОСОБА_3 являвся службовою особою, яка здійснює функції представника влади. За своїми посадовими обов'язками ОСОБА_3 зобов'язаний був діяти відповідно до Конституції України, інших нормативно-правових актів та вимог Інструкції „Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України №622 від 21.08.98 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.10.98 за №637/3077 (надалі - Інструкція), Конституції України та інших нормативно-правових актів.

Діючи всупереч п.п.12.2, 12.5 Інструкції, достовірно знаючи, що він особисто не має дозволу на придбання мисливської зброї та не має дозволу на зберігання та використання мисливської зброї, зловживаючи владою, діючи в особистих інтересах, всупереч інтересам служби, під час проведення перевірки умов зберігання мисливської зброї у громадян в січні 2013 року, точної дати та часу не встановлено, придбав у ОСОБА_60 рушницю марки „ІЖ-58" НОМЕР_23 за 1000 гривень, яку зберігав без відповідного дозволу у приміщенні свого службового кабінету в адміністративній будівлі Врадіївського РВ УМВС України в Миколаївській області в смт. Врадіївка Миколаївської області по вул. Героїв Врадіївщини, 122.

15.01.2013 року у денний час, ОСОБА_3, діючи всупереч п.п.12.2, 12.5 Інструкції, достовірно знаючи, що ОСОБА_61 не має дозволу на придбання зазначеної мисливської вогнепальної гладкоствольної зброї, перебуваючи у приміщенні свого службового кабінету, розташованого в адміністративній будівлі Врадіївського РВ УМВС України в Миколаївській області, зловживаючи владою, діючи в особистих інтересах, всупереч інтересам служби, запропонував ОСОБА_61 придбати у нього мисливську гладкоствольну рушницю „ІЖ-58" НОМЕР_23 за 2000 гривень. Бажаючи володіти вказаною мисливською зброєю на законних підставах, ОСОБА_61 запропонував 1500 гривень, на що 16.01.2013 року ОСОБА_3 погодився та запропонував ОСОБА_61 з цією метою взяти дві своїх фотокартки, необхідних для оформлення дозволу на право зберігання та носіння вказаної рушниці, та приїхати до його службового кабінету у Врадіївському РВ УМВС України. ОСОБА_61 на вказану пропозицію погодився.

16.01.2013 року у денний час ОСОБА_61 прибув до службового кабінету старшого інспектора дозвільної системи Врадіївського РВ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_3 у Врадіївському РВ УМВС України, де придбав у останнього вказану вище мисливську рушницю, передавши йому за це гроші в сумі 1500 гривень та дві своїх фотокартки. Одразу ОСОБА_3, перебуваючи у приміщенні свого службового кабінету у присутності ОСОБА_61 власноручно склав завідомо неправдивий офіційний документ - дозвіл №0-8, в якому власноручно вчинив записи, згідно яких ОСОБА_61, проживаючий за адресою АДРЕСА_7 має право зберігання (носіння) мисливської гладкоствольної рушниці марки „ИЖ-58" НОМЕР_23. Також ОСОБА_3 власноручно вчинив запис про те, що дозвіл виданий Врадіївським РВ УМВС України в Миколаївській області 16.01.2013 року та дійсний до 01.01.2016 року. Вказаний дозвіл на зброю на ім'я ОСОБА_61 у цей же день при невстановлених обставинах був підписаний невстановленою особою від імені начальника Врадіївського РВ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_62 та завірений відбитком круглої гербової печатки Врадіївського РВ УМВС України в Миколаївській області. Одразу після цього ОСОБА_3 передав ОСОБА_61 вказану вище мисливську гладкоствольну рушницю та видав йому підроблений ним офіційний документ - дозвіл на право зберігання (носіння) зброї, які ОСОБА_61 прийняв та зберігав за місцем свого проживання. Отриманими від ОСОБА_61 коштами ОСОБА_3 розпорядився на власний розсуд.

Крім того, в січні 2013 року, точної дати не встановлено, ОСОБА_3, являючись старшим інспектором дозвільної системи Врадіївського РВ УМВС України в Миколаївській області, будучи службовою особою, діючи всупереч вимогам п.п.12.2, 12.5 Інструкції, достовірно знаючи, що він особисто не має дозволу на придбання мисливської зброї та не має дозволу на зберігання та використання мисливської зброї, зловживаючи владою, діючи в особистих інтересах, всупереч інтересам служби, під час проведення перевірки умов зберігання мисливської зброї у громадян, придбав у ОСОБА_63 рушницю марки „FLUSSTAHL" НОМЕР_24 за 100 гривень, яку зберігав без відповідного дозволу за місцем свого проживання в АДРЕСА_3.

В лютому 2013 року, точної дати не встановлено, ОСОБА_3, достовірно знаючи, що ОСОБА_4 не має дозволу на придбання мисливської вогнепальної гладкоствольної зброї, перебуваючи за місцем свого проживання в АДРЕСА_3, зловживаючи владою, діючи в особистих інтересах, всупереч інтересам служби, запропонував ОСОБА_4 придбати у нього мисливську гладкоствольну рушницю „FLUSSTAHL" № НОМЕР_24 за 550 гривень та за 650 гривень оформити йому дозвіл на право зберігання та носіння вказаної рушниці. Бажаючи володіти мисливською зброєю на законних підставах, ОСОБА_4 погодився на пропозицію ОСОБА_3 та при цій же розмові передав останньому 550 та 650 гривень, тобто всього 1200 гривень.

Після вказаної розмови, точної дати та часу не встановлено, ОСОБА_3, власноручно склав завідомо неправдивий офіційний документ - дозвіл без номеру, в якому власноручно вчинив записи, згідно яких ОСОБА_4, проживаючий в АДРЕСА_5, має право зберігання (носіння) мисливської гладкоствольної рушниці марки „FLUSSTAHL" НОМЕР_24. Також власноручно вчинив запис про те, що дозвіл, виданий Врадіївським РВ УМВС України в Миколаївській області 01.01.2012 року та дійсний до 01.01.2015 року. Вказаний дозвіл на зброю на ім'я ОСОБА_4 був підписаний невстановленою особою від імені начальника Врадіївського РВ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_62 та завірений відбитком круглої гербової печатки Врадіївського РВ УМВС України в Миколаївській області.

Після вказаних обставин, точної дати та часу не встановлено, ОСОБА_3 в порушення п.5.1 Інструкції, а саме без здійснення перевірки обставин щодо наявності у ОСОБА_4 медичних протипоказань до володіння зброєю; наявності даних про систематичне (два чи більше разів) порушення ОСОБА_4 громадського порядку, зловживання спиртними напоями, вживання наркотичних речовин без призначення лікаря, інших одурманюючих засобів, скоєння насильства в сім'ї; наявності у ОСОБА_4 судимості за злочин, яка не погашена або не знята в установленому порядку; відсутності довідки про вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування, достовірно знаючи, що ОСОБА_4 не має дозволу на придбання мисливської зброї, не має дозволу на зберігання та використання мисливської зброї, зловживаючи владою, діючи в особистих інтересах та в інтересах третьої особи, всупереч інтересам служби, перебуваючи за місцем свого проживання в АДРЕСА_3, передав ОСОБА_4 мисливську гладкоствольну рушницю марки „FLUSSTAHL" НОМЕР_24, та видав йому підроблений ним офіційний документ - дозвіл на зброю, які ОСОБА_4 прийняв та зберігав за місцем свого проживання. Отриманими від ОСОБА_4 коштами ОСОБА_3 розпорядився на власний розсуд.

В результаті вказаних злочинних дій ОСОБА_3, являючись службовою особою, працівником правоохоронного органу, спричинив істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам держави, інтересам окремих громадян, що виразилися у дискредитації та підриві авторитету органів внутрішніх справ України та престижу звання працівника міліції.

Таким чином ОСОБА_3 вчинив злочини, передбачені ч. 3 ст. 364 КК України - зловживання владою, тобто умисне, в особистих інтересах та в інтересах третіх осіб використання службовою особою влади всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян та державним інтересам, вчинені працівником правоохоронного органу, а також ч.1 ст.366 КК України - службове підроблення, тобто складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.

Допитані під час судового розгляду обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_5 винними себе у пред'явленому обвинуваченні не визнали; обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винним частково, заперечував факт нанесення ним тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_7, однак вважає, що своїми діями у вигляді надання транспортного засобу ОСОБА_2 та ОСОБА_3, їх перевезення та не перешкоджання побиттю та зґвалтуванню ОСОБА_7 сприяв вчиненню злочину щодо неї. Обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винним лише в частині обвинувачення за ч.3 ст. 364, ч.1 ст. 366 КК України щодо підроблення дозволу на зброю на ім'я ОСОБА_4 В іншій частині обвинувачення свою вину заперечував повністю.

Крім того, обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не визнали заявлені потерпілою ОСОБА_7 та прокурором цивільні позови, а обвинувачений ОСОБА_4 визнав позови повністю.

Так, ОСОБА_2 пояснив суду, що в ніч з 26 на 27 червня 2013 року перебував на чергуванні в якості підмінного чергового Врадіївського РВ УМВС і з 18.00 години 26.06.2013 року приблизно до 08.00 години ранку 27.06.2013 року. Разом з ним на чергуванні перебувала слідчо-оперативна група у складі ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67 та помічника чергового ОСОБА_68 Відповідальним черговим тієї ночі був заступник начальника Врадіївського РВ ОСОБА_69 Після повернення до РВ з виклику близько 24.00 години нікуди з райвідділу не відлучався, зняв сорочку та ліг відпочивати у кімнаті відпочинку чергового, де пробув до 7.00 години ранку. Про вчинення злочину щодо ОСОБА_7 дізнався близько 11.00 години, коли оголосили збір особового складу по тривозі. Прибувши на нараду, яку проводило керівництво райвідділу, дізнався, що ОСОБА_7 звинувачує його серед інших у скоєнні зґвалтування та побиття. Таким чином на час скоєння злочину має алібі. Вважає, що ОСОБА_4 та ОСОБА_7 обмовляють його. Оскільки не причетний до злочину, не визнає і заявлених цивільних позовів.

За епізодами незаконних дій з наркотичними засобами та службовими документами не визнає себе винним, бо вважає, що вказані речі були підкинуті йому за час його відсутності вдома. Посилається на те, що під час проведення першого обшуку 29.06.2013 року за місцем його проживання не було знайдено ані наркотиків, ані службових документів.

В частині обвинувачення у перевищенні влади щодо ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5, ОСОБА_2 не визнав себе винним, мотивуючи тим, що оскільки не вчиняв злочину щодо ОСОБА_7, не мав підстав вимагати від ОСОБА_4 замовчування його участі у вчиненні злочинів. Вважає, що ОСОБА_4 обмовляє його, бажаючи пом'якшити власну відповідальність за злочин, який вчинив.

Обвинувачений ОСОБА_5 пояснив суду, що не вчиняв жодних дій, направлених на приховування злочинів щодо будь-яких осіб, а навпаки приймав активну участь у розкритті злочинів щодо ОСОБА_7 і майже самостійно розкрив злочин у дуже короткий час. Крім того, не усунув ОСОБА_2 від розслідування, оскільки не мав таких повноважень, а ОСОБА_7 вказувала також на декількох працівників міліції, серед яких зазначала і ОСОБА_2 Вважаючи, що ОСОБА_2 в ніч з 26 на 27 червня 2013 року перебував на чергуванні у райвідділі, він не допускав думки про те, що ОСОБА_2 дійсно причетний до злочину. Також вважає, що ОСОБА_4 обмовляє його під тиском працівників прокуратури. Звертає увагу суду на відсутність у ОСОБА_4 тілесних ушкоджень.

Обвинувачений ОСОБА_3 пояснив суду, що на момент вчинення злочину щодо ОСОБА_7, 27.06.2013 року приблизно з 1.45 години перебував у товаристві своїх знайомих ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72 на дискотеці, разом вони пили пиво, розмовляли. Близько 2.20 години його сестра ОСОБА_73 та її подруга ОСОБА_74 попросили відвезти їх додому, на що він погодився. Спочатку відвіз сестру на вул. Калініна, а потім ОСОБА_74 на вул. Первомайську, з якою близько півгодини розмовляв у машині. Близько 2.50 - 3.00 години ночі він відвіз машину до зятя ОСОБА_75 та через вул. Свєрдлова та вул. Горького пішов додому. По дорозі зустрів ОСОБА_76 та ОСОБА_77. Додому прийшов близько 3.30 години, ліг спати, о 8.00 годині прокинувся, зібрався та пішов на роботу. Близько 9.30 ОСОБА_78 телефоном викликав його до хірургічного відділення, де він дізнався, що ОСОБА_7 вказує на працівників міліції, в тому числі і на нього, як на причетного до злочину. Таким чином, на час скоєння злочину має алібі. Вважає, що ОСОБА_4 та ОСОБА_7 обмовляють його. Оскільки не причетний до вчинення злочинів, не визнає заявлені цивільні позови.

За епізодом незаконної видачі дозволу на зброю ОСОБА_4 викладені в обвинуваченні обставини не оспорює.

За епізодом незаконної видачі дозволу на зброю ОСОБА_61 винним себе не визнає, оскільки той мав дозвіл на придбання зброї, на нього була заведена особова справа, були наявні усі необхідні документи, передбачені Інструкцією, а безпосередньо видачею дозволу займався ОСОБА_69 - заступник начальника міліції.

Обвинувачений ОСОБА_4 повністю підтримав пояснення потерпілої ОСОБА_7, які цілком відповідають обвинуваченню, однак зазначив, що лише один раз вдарив її в машині, коли вона заважала йому кермувати. Більше тілесних ушкоджень їй не наносив, не бив і не душив. Крім того, ОСОБА_4 не погодився із зазначеним потерпілою місцем вчинення злочину і наполягав на тому, що події відбулися саме біля мосту перед с. Сирове. Також ОСОБА_4 зазначив, що не має підстав обмовляти ОСОБА_2 та ОСОБА_3, з яким взагалі перебував у дружніх стосунках.

Викладене обвинувачення підтверджується сукупністю безпосередньо досліджених судом доказів.

Так, за епізодом перевищення влади та привласнення офіційних документів ОСОБА_2 обвинувачення підтверджується протоколом обшуку за місцем його проживання, проведеного згідно ухвали слідчого судді 06.07.2013 року, з якого вбачається, що в домоволодінні, де проживав ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2 на серванті в кімнаті було виявлено та вилучено коробку з документами, частина яких носить ознаки службових і відноситься до діловодства Врадіївського РВ УМВС України /т. 2 а.с. 233-236/. Зокрема: матеріали перевірки заяви громадянки ОСОБА_15 про викрадення майна; матеріал про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_24; матеріал про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_27; матеріал про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_29; матеріал про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_32; протокол серії МИ № 000774/1410 від 10.07.2009 про адміністративне правопорушення за ознаками ст. 51 КУпАП стосовно ОСОБА_34; матеріал про відмову в порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_35; матеріал про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_37; матеріал про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_41; протокол серії МИ №000625 від 20.03.2010 року про адміністративне правопорушення за ст. 173-2 КУпАП стосовно ОСОБА_43; матеріали, зібрані за заявами ОСОБА_45 щодо несплати аліментів ОСОБА_44 та за заявою ОСОБА_49 щодо спричинення її сину ОСОБА_48 тілесних ушкоджень, які зареєстровані в ЖРЗПЗ, та по яким у журналах обліку матеріалів, на підставі яких відмовлено в порушенні кримінальних справ, містяться відмітки про відмову в порушенні кримінальних справ за вказаними заявами.

Оригінали зазначених документів були оглянуті судом, а їх копії приєднані до матеріалів справи /т.7 а.с. 94-110, 115-123, 126-135, 136-152, 171-182, 183, 184-194, 195-202, 203-210, 211, 316-321, 322-338/.

Такі документи є офіційними, оскільки їх зміст стосується відносин, врегульованих правом, вони складені та повинні використовуватись у встановленому законом порядку для встановлення конкретних подій і фактів, що мають юридичне значення та походять від органу державної влади. Щодо вказаних документів законом встановлено певний порядок реєстрації та зберігання, передбачений Інструкцією про порядок ведення єдиного обліку в органах і підрозділах внутрішніх справ України, заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення, затвердженою Наказом МВС України 19.11.2012 року № 1050, з чого випливає, що вказані документи не можуть зберігатися у приватної особи.

Суд не приймає до уваги доводи підсудного ОСОБА_2 відносно того, що означені документи були йому підкинуті, оскільки з протоколу обшуку від 06.07.2013 року та з пояснень понятого ОСОБА_79 вбачається, що обшук проведений відповідно до вимог ст.ст. 233-236 КПК України. Зокрема, свідок ОСОБА_79 пояснив суду, що документи були знайдені в присутності понятого ОСОБА_80 і оглянуті та вписані у протокол обшуку в присутності обох понятих. Відсутні підстави для визнання зазначених доказів недопустимими. Посилання ОСОБА_2 на те, що під час обшуку 29.06.2013 року в домоволодінні, де він постійно проживав, вказані речі не були знайдені, не має значення, оскільки з протоколу обшуку від 06.07.2013 року вбачається, що були оглянуті всі приміщення будинку та всі інші господарські будівлі, а з протоколу обшуку від 29.06.2013 року /т.4 а.с.77-80/ вбачається, що оглянуто було лише ванну кімнату будинку.

Крім того, з пояснень свідків ОСОБА_81, ОСОБА_79 та ОСОБА_82 вбачається, що між двома обшуками до затримання ОСОБА_2 проживав у себе вдома; ніхто крім нього, у цьому будинку не жив, що виключає можливість проникнення до будинку сторонніх осіб. Пояснення вказаних свідків спростовують покази свідків ОСОБА_83 та ОСОБА_84 в тій частині, що після першого обшуку вони наводили порядки в будинку ОСОБА_2 і не бачили ані наркотиків, ані службових документів. Суд критично оцінює свідчення цих осіб, оскільки ОСОБА_84 є рідним братом обвинуваченого, а ОСОБА_83 - його нареченою.

Також, з довідки № 57/11670 від 22.07.2013 року Врадіївського РВ УМВС України в Миколаївській області вбачається, що відмовний матеріал № 855 від 24.08.2010 року за заявою ОСОБА_48 відсутній в архіві канцелярії, хоча був зареєстрований в ЖРЗПЗ. Оглядом ЖРЗПЗ № 6 встановлено, що на аркушах журналу 48-49 міститься запис під порядковим номером 1015 від 14.08.2010 року про реєстрацію заяви ОСОБА_48 щодо спричинення ОСОБА_47 тілесних ушкоджень; проведення перевірки доручено начальнику СДІМ ОСОБА_85 Також наявний штамп та запис про відмову в порушенні кримінальної справи від 24.08.2013 року на підставі ст. 6 п.2 КПК України, однак дані про особу, яка виконала запис, відсутні. Зазначений журнал був оглянутий судом в оригіналі, його копія долучена до матеріалів справи /т.7 а.с. 340-342/. Крім того, оглядом журналу № 42 обліку матеріалів, на підставі яких відмовлено в порушенні кримінальної справи, встановлено, що на аркуші журналу 50 під порядковим номером 855 міститься запис про те, що по заяві ОСОБА_48 під реєстраційним № 1015 за фактом нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_47 24.08.2013 року дільничним інспектором ОСОБА_2 винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі ст. 6 п.2 КПК України. Оригінал журналу оглянутий судом, його копія міститься в матеріалах справи /т.7 а.с.386-389/.

З пояснень свідка ОСОБА_86 вбачається, що зареєстровані заяви передавались на розгляд начальнику СДІМ, котрий вже визначав конкретного дільничного інспектора, що має провести перевірку. При цьому, якщо ДІМ, який обслуговує певну територію, зайнятий, то перевірку могли доручити іншій особі. З пояснень свідка ОСОБА_87, який на той час працював інспектором сектору інформаційних технологій, вбачається, що інформація до журналу обліку постанов про відмову в порушенні кримінальної справи може бути внесена лише на підставі самої постанови, та відповідає її змісту. Такі пояснення спростовують твердження ОСОБА_2 про те, що він не причетний до перевірки заяви ОСОБА_48 та не виносив постанови про відмову в порушенні кримінальної справи за вказаною заявою.

З акту судово-медичного дослідження № 657-М від 18.08.2013 року вбачається, що у ОСОБА_48 наявні тяжкі тілесні ушкодження /т.7 а.с.334/.

Однак, як встановлено судом, сама постанова про відмову в порушенні кримінальної справи відсутня.

Крім того, оглядом ЖРЗПЗ встановлено, що на аркушах журналу 82-83 міститься запис під порядковим номером 1299 від 13.10.2009 року про реєстрацію заяви ОСОБА_45 щодо несплати аліментів ОСОБА_44; проведення перевірки доручено заступнику начальника СДІМ ОСОБА_86 Також наявний запис про відмову в порушенні кримінальної справи від 23.10.2009 року на підставі ст. 6 п.2 КПК України. Зазначений журнал був оглянутий судом в оригіналі, його копія долучена до матеріалів справи /т.7 а.с. 367-372/. Оглядом журналу № 525 обліку матеріалів, на підставі яких відмовлено в порушенні кримінальної справи встановлено, що на аркуші журналу 61 під порядковим номером 1066 міститься запис про те, що по заяві ОСОБА_45 22.10.2009 року дільничним інспектором ОСОБА_2 винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі ст. 6 п.2 КПК України. Оригінал журналу оглянутий судом, його копія міститься в матеріалах справи /т.7 а.с.391-395/.

Судом в даному випадку також встановлено відсутність постанови про відмову в порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_45

Статус ОСОБА_2 як працівника правоохоронного органу та службової особи підтверджується дослідженими судом службовими документами, копії яких наявні в матеріалах справи /т.7 а.с.62, 64, 65,66, 67,69,71, т.2 а.с.148, т.8 а.с. 23-31/. Зокрема, наказами про прийняття на службу в міліції, займані посади, присвоєння чергових звань, закріплення обслуговуваної території, а також послужним списком та посадовою інструкцією.

Таким чином, дії ОСОБА_2 як працівника правоохоронного органу, що виразилися у спотворенні інформації про наслідки розгляду заяви ОСОБА_88, приховування ним матеріалів, а також спотворення інформації за наслідками розгляду заяви ОСОБА_48 та приховування ним матеріалів за такою заявою явно свідчать про приховування тяжкого злочину, передбаченого ст. 121 КК України, а також про зловживання ним владою, оскільки внаслідок його злочинних дій завдано істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам конкретних громадян та державним інтересам.

Суд вважає, що дії ОСОБА_2 в цій частині обвинувачення слід кваліфікувати лише за ч.3 ст. 364 КК України, оскільки приховування тяжкого злочину службовою особою в даному випадку повністю охоплюється диспозицією вказаної норми та не потребує додаткової кваліфікації за ч.1 ст. 396 КК України, тому з обвинувачення слід виключити ст. 396 ч.1 КК України.

За епізодом незаконних дій з наркотичними засобами вина ОСОБА_2 підтверджується протоколом обшуку в домоволодінні, де він проживав, проведеного згідно ухвали слідчого судді 06.07.2013 року, з якого вбачається, що за місцем проживання ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2 в гаражі, з'єднаному з будинком, було виявлено та вилучено пакет поліетиленовий з канцелярського файлу з подрібненою речовиною рослинного походження зеленого кольору /т.2 а.с. 233-236/. На фототаблиці до вказаного протоколу обшуку зафіксоване місце, в якому знайдено пакет, його вигляд та зміст /т.2 а.с.237-239/.

Згідно висновку № 3782/12 від 19.07.2013 року комплексної криміналістичної експертизи надана на дослідження речовина, вилучена 06.07.2013 року в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_2, є частинами рослини конопля (канабіс) і відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено. Загальна маса канабісу у висушеному стані складає 10,282 грами /т.2 а.с.240-244/. Судом також оглянуто і визнано речовим доказом зазначений наркотичний засіб /т.8 а.а.431/.

Суд не приймає до уваги доводи підсудного ОСОБА_2 відносно того, що наркотичні засоби були йому підкинуті, оскільки з протоколу обшуку від 06.07.2013 року та з пояснень понятого ОСОБА_79 вбачається, що обшук проведений відповідно до вимог ст.ст. 233-236 КПК України. Зокрема, свідок ОСОБА_79 пояснив суду, що пакет з речовиною рослинного походження в його присутності було знайдено, оглянуто та вписано у протокол обшуку. Також свідки ОСОБА_79, ОСОБА_83 та ОСОБА_84 пояснили суду, що гараж примикає до будинку, зачиняється зсередини і увійти до нього можливо лише з будинку. Відсутні підстави для визнання зазначених доказів недопустимими. Посилання ОСОБА_2 на те, що під час обшуку 29.06.2013 року в домоволодінні, де він постійно проживав, наркотики не були знайдені, не має значення, оскільки з протоколу обшуку від 06.07.2013 року вбачається, що були оглянуті всі приміщення будинку та всі інші господарські будівлі, а з протоколу обшуку від 29.06.2013 року /т.4 а.с. 77-80/ вбачається, що оглянуто було лише ванну кімнату будинку.

Крім того, з пояснень свідків ОСОБА_81, ОСОБА_79 та ОСОБА_82 вбачається, що між двома обшуками, до затримання, ОСОБА_2 проживав у себе вдома; ніхто крім нього, у цьому будинку не жив, що виключає можливість проникнення до будинку сторонніх осіб. Пояснення вказаних свідків спростовують покази свідків ОСОБА_83 та ОСОБА_84 в тій частині, що після першого обшуку вони наводили порядки в будинку ОСОБА_2 і не бачили наркотиків. Суд критично оцінює свідчення цих осіб, оскільки ОСОБА_84 є рідним братом обвинуваченого, а ОСОБА_83 - його нареченою.

Твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_2 ніколи не був помічений у вирощуванні коноплі та вживанні наркотичних засобів не спростовує обвинувачення в цій частині, адже не свідчить про неможливість ОСОБА_2 придбати наркотики. Крім того, з копії постанови про відмову в порушенні кримінальної справи вбачається, що ОСОБА_2 всупереч закону при прийнятті рішень про відмову в порушенні кримінальної справи щодо незаконного обігу наркотичних засобів, приймав рішення про знищення наркотичних засобів, в тому числі коноплі, що явно виходить за межі його повноважень, а мотиви таких дій судом не встановлені /т.7 а.с. 125/. Оригінал постанови оглянутий в судовому засіданні.

За епізодом зловживання владою ОСОБА_3 статус службової особи та повноваження ОСОБА_3 як старшого інспектора дозвільної системи Врадіївського РВ УМВС України в Миколаївській області підтверджується сукупністю досліджених службових документів, копії яких наявні в матеріалах справи /т. 8 а.с. 357-361, 362-364, т.3 а.с. 43, т.6 а.с. 20,21/. Зокрема, наказами про прийняття на службу, призначення на посаду, присвоєння звання, послужним списком та функціональними обов'язками інспектора дозвільної системи.

В ході обшуку 29.06.2013 року в домоволодінні у ОСОБА_4, проведеного за ухвалою слідчого судді, було виявлено та вилучено мисливську гладкоствольну зброю - рушницю іноземного виробництва 16 калібру х2 № НОМЕР_24 FLUSSTAHL /т.4 а.с. 71-72/, яка того ж дня була вилучена разом з дозволом на зброю без номеру від 01.01.2012 року, виданим на ім'я ОСОБА_4 Врадіївським РВ УМВС /т.6 а.с.32/.

Згідно довідки Врадіївського РВ УМВС України № 114/0 від 18.07.2013 року та витягу з бази «АРМОР» громадянин ОСОБА_4 на обліку Врадіївського РВ УМВС, як власник зброї станом на 18.07.2013 року не перебуває та не перебував, внаслідок чого особова справа на ОСОБА_4, як власника зброї відсутня /т.6 а.с.31,32/. Згідно даних АРМОР рушниця іноземного виробництва 16 кал.х2 № НОМЕР_25 знята з обліку у зв'язку з перереєстрацією 15.01.2013 року, а попереднім власником значиться ОСОБА_63; в особовій справі ОСОБА_63 відсутній корінець дозволу на придбання, яким міг би підтверджуватися факт продажу чи дарування ним рушниці у 2013 році. У Журналі № 60 від 01.01.1997 року обліку власників вогнепальної та газової зброї Врадіївського РВ УМВС на аркуші 37 у графі «ОСОБА_121» відсутні відмітки про зняття з обліку зброї, а сам ОСОБА_4 до Журналу не внесений. Згідно даних Журналу видачі квитанцій на добровільно здану, знайдену та вилучену зброю, рушниця іноземного виробництва 16 кал.х2 № НОМЕР_24 передавалась до ЧЧ Врадіївського РВ після обшуку у ОСОБА_4, і все. Зазначені обставини підтверджуються протоколом огляду документів від 18.07.2013 року /т.6 а.с. 92-100/.

Судом оглянуті оригінали дозволів на зброю, видані на ім'я ОСОБА_4 та ОСОБА_61 та пред'явлені вказаним особам /т.7 а.с.10/. Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_61 підтвердили суду, що зазначені дозволи видав їм саме ОСОБА_3 - старший інспектор дозвільної системи, який також особисто отримав від них гроші за зброю. При цьому ОСОБА_4 не надавав ОСОБА_3 жодних документів, не проходив жодних перевірок, а ОСОБА_61 надав лише дві фотокартки.

Також судом встановлено, що Врадіївським РВ УМВС дозволи на придбання зброї з 11.06.2012 року не видаються. Такі дозволи видаються підрозділом дозвільної системи УГБ УМВС.

Крім того встановлено, що ОСОБА_61 видавався тільки один дозвіл на придбання зброї № НОМЕР_27 від 12.03.2013 року, у якому наявна відмітка про придбання рушниці ATAARMS № НОМЕР_26 калібру 12. Інші дозволи на придбання зброї ОСОБА_61 не видавалися, що підтверджується довідкою Врадіївського РВ УМВС № 10/2331 від 20.07.2013 року /т.6 а.с. 49/.

З дослідженого судом акту від 17.07.2013 року комісійного відкриття сейфу № 21, розташованого в кабінеті дозвільної системи Врадіївського РВ УМВС, вбачається, що у ньому було виявлено 439 особових справи власників зброї, в тому числі ОСОБА_61, ОСОБА_63 та ОСОБА_60 /т.6 а.с.140-146/. В картці-заяві ОСОБА_61 від 12.03.2013 року про видачу дозволу на придбання зброї стоїть відмітка про видачу дозволу № НОМЕР_29 на зберігання наступної зброї: ATAARMS № НОМЕР_26 калібру 12 та ИЖ-58 12х2 № НОМЕР_28. В особовій справі міститься корінець дозволу УГБ УМВС України в Миколаївській області на придбання зброї № НОМЕР_30 від 12.03.2013 року, в якому стоїть відмітка про придбання рушниці ATAARMS № НОМЕР_26 калібру 12. Корінці дозволу на придбання зброї ИЖ-58 12х2 № НОМЕР_28 в особовій справі відсутні. Згідно даних АРМОР рушниця ИЖ-58 12х2 № НОМЕР_28 25.01.2013 року знята з обліку у зав'язку з перереєстрацією, а попереднім власником значиться ОСОБА_60 /т.6 а.с.137-139/.

В особовій справі ОСОБА_60 відсутній корінець дозволу на придбання, яким міг би підтверджуватися факт продажу і дарування ним рушниці у 2013 році. В Журналі № 60 від 01.01.1997 року обліку власників вогнепальної та газової зброї Врадіївського РВ УМВС на аркуші 37 у графі «ОСОБА_122» стоїть відмітка «Оружие продал ОСОБА_61»/т.6 а.с. 57-81/. 11.07.2013 року відносно ОСОБА_61 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 191 КУпАП, рушницю ИЖ-58 12х2 № НОМЕР_28 та дозвіл на право зберігання (носіння) № 0-8 від 16.01.2013 року вилучено для тимчасового зберігання; рушницю відповідно до квитанції № 015396 передано до ЧЧ Врадійвського РВ /т.6 а.с. 35-89/.

Відповідно до п.п. 5.1 та 12.5 Інструкції „Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України №622 від 21.08.98 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.10.98 за №637/3077 (надалі - Інструкція), органи внутрішніх справ не мають права видавати дозволи на придбання, зберігання та носіння вогнепальної зброї громадянам у разі: наявності в особи медичних протипоказань до володіння зброєю; наявності даних про систематичне порушення особою громадського порядку, зловживання спиртними напоями, вживання наркотичних речовин без призначення лікаря, інших одурманюючих засобів; пред'явлення особі обвинувачення у вчиненні злочину; наявності в особи судимостей за злочин, яка не погашена або не знята в установленому порядку; відсутності довідки про вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування. Для одержання дозволу на зберігання та носіння мисливської гладкоствольної вогнепальної зброї власником до органів внутрішніх справ подаються: заява щодо видачі дозволу на зберігання та носіння зброї на ім'я керівника ОВС, дві фотокартки, дублікат дозволу з відміткою про переоформлення їх у встановленому законодавством порядку; платіжний документ про внесення коштів за надання відповідної платної послуги, договір страхування.

Таким чином, судом встановлено, що дозволи на право зберігання (носіння) зброї без номеру від 01.01.2012 року та № 0-8 від 16.01.2013 року, видані Врадіївським РВ УМВС на ім'я ОСОБА_4 та ОСОБА_61 відповідно, з грубими порушеннями наведених нормативно-правових актів.

Як вбачається з висновків експерта № 975/976 від 31.07.2013 року /т.3 а.с. 59-73/ та № 938/239 від 23.07.2013 року /т.3 а.с.74-88/, рукописні записи у вказаних дозволах виконані ОСОБА_3, що в судовому засіданні сам ОСОБА_3 не заперечував.

Крім того, згідно вказаних висновків експерта у дозволах на ім'я ОСОБА_4 та ОСОБА_61 відбитки печатки нанесені круглою гербовою печаткою Врадіївськогоо РВ УМВС, а виконавець підписів від імені начальника РВ ОСОБА_62 не встановлений.

Наведене свідчить про те, що саме ОСОБА_3, скориставшись своїм службовим становищем, виготовив та видав зацікавленим особам зазначені в обвинуваченні дозволи на право зберігання (носіння) зброї. При цьому він як службова особа допустив безоблікове знаходження зброї у громадян.

За епізодом зґвалтування, посягання на життя та майно ОСОБА_7 вина підсудних ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтверджується, зокрема, поясненнями потерпілої ОСОБА_7, яка розповіла суду, що 26.06.2013 року близько 1.20 години вона прийшла на дискотеку, розташовану в парку відпочинку смт. Врадіївка, де ОСОБА_3 в присутності ОСОБА_89 придбав їй квиток. При цьому була одягнута у коротку джинсову синю спідницю, білу блузку з прикрасою у вигляді змії попереду, з собою мала коричневу сумку, яку носила через плече; мобільний телефон; також на ній був годинник та золоті сережки. Взявши бокал пива, яке не вживала, вона присіла за столик та розмовляла по телефону зі ОСОБА_90 Через деякий час вона залишила дискотеку і направилася додому через парк та вийшла на вул. Маяковського, яка освітлюється та рухалась по лівій стороні дороги. Неподалік перехрестя вулиць Калініна та Маяковського біля неї зупинився автомобіль ВАЗ сірого кольору та хтось запропонував її підвезти, на що вона відмовилася. Одразу після цього хтось вхопив її за ліву руку та затягнув на заднє сидіння праворуч, поряд з собою побачила ОСОБА_3, якого одразу упізнала. На місці водія сидів ОСОБА_4, на місці пасажира - ОСОБА_2 Коли автомобіль минув її будинок, вона почала хвилюватися та просити про зупинку, на що її почали нецензурно обзивати, та сказали, щоб вона замовкла, бо вони знають, куди її везти. Після того, як вона спробувала відчинити двері, ОСОБА_2 вдарив її кулаком в обличчя, а ОСОБА_3 продовжив її бити. Машина рухалась у бік с. Сирове та по дорозі їй увесь час наносили удари в голову та обзивали. Заїхали в с. Сирове та за млином звернули наліво, по грунтовій дорозі заїхали до лісосмуги, де машина зупинилася і обвинувачені продовжили її побиття в салоні автомобіля. Потім ОСОБА_2 перетягнув її на переднє сидіння, після чого за волосся викинув на землю. Далі обвинувачені продовжили її бити ногами по різним частинам тіла, при цьому били жорстоко, так, що вона не відчувала вже свого тіла. Далі ОСОБА_2, взявши її за плечі, кинув на передні сидіння автомобіля, головою до керма, зірвав з неї нижню білизну разом із спідницею та зґвалтував її. При цьому вона кричала та опиралася, на що ОСОБА_2 продовжував долати її опір. В цей же час вона почала втрачати свідомість. Коли черговий раз прийшла в себе, ОСОБА_2 застібував штани та пропонував ОСОБА_3 також її зґвалтувати, на що останній погодився та зґвалтував її. При цьому вона стікала кров'ю та вже не могла чинити опору. Після закінчення зґвалтування ОСОБА_3 ОСОБА_2 знову за волосся швирнув її на землю, де обвинувачені зірвали з неї сумку, яка увесь час перебувала на ній, та блузку разом с бюстгальтером. Хтось потягнув її за праву руку та зірвав годинник. В цей же час вона побачила, що ОСОБА_3 іде до неї із залізним предметом і відчула сильний удар по голові ззаду, від чого її голова вивернулася. Потім побачила, як до неї підходить ОСОБА_4, відчула ще один удар в голову, втратила свідомість. Більше нічого не пам'ятає. Опритомніла, коли світало. На ній були тільки босоніжки та одна сережка. Одяг, сумка і телефон зникли. Лежала в лісосмузі в крові, поряд було поле, будівель не було. Зібравшись із силами, вийшла на дорогу та попрямувала до Сирівського млина, де почала звати на допомогу. На її крики вийшли чоловік та жінка, яким вона розповіла, що її зґвалтували та побили «врадіївські менти». Потім приїхала швидка допомога та відвезли її у Врадіївську ЦРЛ. І працівникам лікарні, і працівникам міліції вона одразу назвала прізвища ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а також вказала, що третя особа - таксист, прізвище якого їй не відомо. Увечері того ж дня в приміщенні лікарні їй для впізнання пред'явили фотокартки осіб, серед яких навіть при поганому освітленні вона без сумніву упізнала ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4

Пояснення потерпілої повністю підтверджуються даними проведеного за її участі слідчого експерименту, що зафіксовано у протоколі слідчого експерименту, фототаблиці до нього та на відеозапису такої дії /т. 2 а.с. 105-122/, під час якого потерпіла в деталях показала та розказала про обставини вчинених щодо неї злочинів. При цьому продемонстровані потерпілою обставини цілком відповідають реальним об'єктивним можливостям обвинувачених в конкретних умовах вчинити саме ті дії, які їм інкриміновані.

Обвинувачений ОСОБА_4 повністю підтримав пояснення потерпілої ОСОБА_7, однак зазначив, що лише один раз вдарив її в машині, коли вона заважала йому кермувати. Більше тілесних ушкоджень їй не наносив, не бив і не душив. Крім того, ОСОБА_4 не погодився із зазначеним потерпілою місцем вчинення злочину і наполягав на тому, що події відбулися саме біля мосту перед с. Сирове.

При проведенні слідчого експерименту з ОСОБА_4 26.07.2013 року останній розповів і продемонстрував події саме так, як виклав їх у своїх поясненнях, однак зазначені ним обставини не настільки детальні та не в повній мірі відповідають реальності, як вказувала ОСОБА_7 Крім того, суд враховує, що ОСОБА_4 міг приховати у своїх поясненнях в частині спричинення ним тілесних ушкоджень потерпілій, усі деталі із суб'єктивних міркувань свого захисту, оскільки цим він би викривав себе у вчиненні особливо тяжкого злочину. Тож його позицію в даному випадку суд розцінює як спосіб захисту /т.2 а.с.128-133/.

Крім того, суд також критично оцінює дані, здобуті внаслідок проведення слідчого експерименту з ОСОБА_4 від 28.06.2013 року /т.8 а.с.334-339/, оскільки як пояснив ОСОБА_4 така подія відбувалася після вчинення на нього фізичного та психологічного впливу з боку працівників міліції ОСОБА_5 та ОСОБА_2, які вимагали від нього приховати участь ОСОБА_2 у вчиненні злочину щодо ОСОБА_7 Сам ОСОБА_5 був присутній на слідчому експерименті, тож він боявся розказати правду. При цьому на відеозапису даної слідчої дії явно видно, що ОСОБА_4 перебуває у переляканому стані, його захисник майже не приймає участі у слідчій дії, а зайнята сторонніми розмовами. Також на слідчому експерименті присутній ОСОБА_5, що підтверджує пояснення ОСОБА_4 в частині здійснення на нього тиску. Крім того, викладені під час експерименту обставини не узгоджуються з іншими доказами, наданими суду за цим епізодом.

В частині часу початку вчинення злочину, обвинувачення, крім пояснень потерпілої ОСОБА_7 та підсудного ОСОБА_4, підтверджується поясненнями свідків. Так, свідок ОСОБА_89 пояснив, що ОСОБА_7 пішла з дискотеки близько 2.00 години ночі, а через 10-15 хвилин після того пішли ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Тієї ж ночі наступний раз він побачив ОСОБА_3 близько 3.30 години, а ОСОБА_4 більше не бачив. Крім того, вранці цього ж дня близько 8.00 години ОСОБА_3 просив підтвердити його алібі. Свідок ОСОБА_70 пояснив, що останній раз на дискотеці бачив ОСОБА_3 близько 2.00 години ночі, а наступного дня ОСОБА_3 просив його сказати працівникам міліції, що увесь час був з ним на дискотеці, на що він відмовився, оскільки це не відповідало дійсності. Також свідки ОСОБА_91 та ОСОБА_90 пояснили, що останній вночі розмовляв з ОСОБА_7, яка була на дискотеці. Останнє з'єднання відбулося о 1.26 годині і тривало 30 хвилин /т.3 а.с. 204/. Свідок ОСОБА_76 пояснила, що всю ніч була на дискотеці, однак до 3.00 години ОСОБА_3 там не бачила. Зазначені пояснення свідків узгоджуються з поясненнями свідків ОСОБА_71 та ОСОБА_72 та спростовують свідчення ОСОБА_73, яка є рідною сестрою ОСОБА_3 в тій частині, що до 3.00 години ночі він перебував з нею та ОСОБА_74. А також спростовують пояснення свідків ОСОБА_92 та ОСОБА_65 про те, що 27.06.2013 року на вул. Маяковського близько 1.30 години біля газового господарства вони бачили ОСОБА_7, оскільки судом вже встановлено, що ОСОБА_7 в цей час була на дискотеці. Суд також критично оцінює свідчення вказаних свідків, оскільки вони зазначили, що перебувають у дружніх стосунках з обвинуваченим ОСОБА_2

Пояснення свідків захисту ОСОБА_77 та ОСОБА_76 не підтверджують алібі ОСОБА_3, оскільки вони пояснили, що бачили його в ніч з 26 на 27.06.2013 року близько 3.30 години, тобто поза межами часу вчинення інкримінованого злочину.

Місцезнаходження потерпілої та обвинувачених у період часу з 1.30 до 3.00 години 27.06.2013 року у місцях, на які вказує потерпіла, підтверджується також трафіками телефонних дзвінків потерпілої та обвинувачених /т.8 а.с. 61-63, 276-300, 304-305, 313-318, 333, т.3 а.с. 204-211/ та поясненням спеціаліста ОСОБА_93 щодо можливості визначення місця знаходження абонента під час розмови. Слід відзначити, що у час вчинення інкримінованого злочину з 2.00 до 2.43 години 27.06.2013 року ані потерпіла, ані обвинувачені не здійснювали телефонного зв'язку. Згідно трафіку та пояснень свідка ОСОБА_94, її син ОСОБА_4 розмовляв з нею по телефону о 2.43 та прибув додому через півгодини після цього.

Також судом встановлено, що дійсно потерпіла не може точно вказати місце вчинення злочину, однак з її пояснень та пояснень ОСОБА_4 вбачається, що по дорозі з Врадіївки до місця події їй в салоні автомобіля наносили численні удари, в тому числі по голові, на дворі було темно і бачити в таких умовах дорогу вона постійно не могла. Однак, вона точно бачила, що її перевезли через Сирівський міст та за млином в с. Сирове звернули наліво і далі їхали в сторону лісосмуги. У суду відсутні підстави не довіряти таким поясненням ОСОБА_7, оскільки вона пояснила, що добре знає місцевість с. Сирове, бо там живуть батьки її чоловіка. На це також вказує та обставина, що вранці 27.06.2013 року ОСОБА_7 прийшла саме до млина. У стані, в якому вона перебувала після побиття, вона не могла подолати настільки велику відстань, яка існує між млином та місцем, на яке вказує ОСОБА_4 та де були знайдені її речі. Також, як зазначає ОСОБА_7, у місці, де вона прокинулася, її речі були відсутні, що свідчить про те, що після вчинення злочину підсудні з метою приховати місце злочину прибрали звідти її речі та викинули в іншому місці. Крім того, відсутність слідів злочину у місці, де знайдені речі потерпілої, явно свідчить про те, що речі туди були підкинуті. На таке вказує і те, що службова собака не змогла прослідкувати шлях потерпілої від місця виявлення речей до млина /т.4 а.с.134/. Крім того, судом встановлено, що у розкритті злочину, в тому числі і у відшуканні місця події, приймав участь ОСОБА_2 та інші співробітники міліції, які зазначали, що він був старшим у групі, та перебували з ним у дружніх стосунках. Таким чином, ОСОБА_2 мав об'єктивну можливість запобігти виявленню справжнього місця вчинення злочину.

Судом досліджено протокол огляду місця події - ділянки дороги на автодорозі «Врадіївка-Сирове» на відстані 10 км від смт. Врадіївка та 2 км від с. Сирове, у 65 метрах від мосту над р. Кодима, де було виявлено належні потерпілій ОСОБА_7 речі: спідниця, блузка, білизна з плямами бурого кольору у розірваному стані. Речі висіли на деревах /т. 4 а.с. 38-40/. Вказані речі оглянуті судом безпосередньо.

З пояснень свідка ОСОБА_95 вбачається, що 27.06.2013 року близько 09.10 години до млина прийшла побита оголена ОСОБА_7 та пояснила, що вночі її побили і зґвалтували два врадіївських міліціонера і таксист, при цьому їх прізвищ не назвала. Він та напарниця надали їй одяг, вмили та викликали швидку. Свідки ОСОБА_96 та ОСОБА_97 - працівники швидкої допомоги, а також свідок ОСОБА_98 - фельдшер Сирівської амбулаторії - пояснили суду, що приїхали на виклик до млина в с. Сирове вранці 27.06.2013 року. Там виявили ОСОБА_7 з чисельними тілесними ушкодженнями, в тому числі в області голови, яка пояснила, що вночі її побили та зґвалтували два працівники міліції, один з яких живе біля військомату. Потерпілу доставили до Врадіївської ЦРЛ. Свідки ОСОБА_99, ОСОБА_100 та ОСОБА_101 - працівники Врадіївської ЦРЛ, які працювали 27.06.2013 року також пояснили суду, що ОСОБА_7 вказала як на винуватців - на працівників міліції та таксиста, при цьому чітко зазначила прізвища ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ще до приїзду міліції. Такі пояснення спростовують пояснення ОСОБА_102 та ОСОБА_103 про те, що ОСОБА_7 плуталася у своїх поясненнях, називала різні прізвища працівників міліції. Також пояснення ОСОБА_102 та ОСОБА_103 спростовуються заявами ОСОБА_7 від 27.06.2013 року на ім'я начальника Врадіївського РВ про вчинення відносно неї злочину конкретними особами /т.4 а.с.3637/. Такі заяви складені працівниками правоохоронного органу зі слів ОСОБА_7 і лише підписані нею у зв'язку з важким станом здоров'я, що свідчить про те, що на момент складення заяв ОСОБА_7 вказувала саме на конкретних осіб.

Крім того, під час впізнання, проведеного 27.06.2013 року у приміщенні Врадіївської ЦРЛ /т.3 а.с. 23, т.2 а.с.46, 157/ ОСОБА_7 одразу, без сумніву упізнала серед пред'явлених фотокарток особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що підтвердили суду свідки ОСОБА_104 та ОСОБА_105, які були понятими, та ОСОБА_106 і ОСОБА_99, які були присутні про проведенні такої слідчої дії. При цьому суд вважає технічною помилкою зазначення у протоколах впізнання місцем проведення слідчої дії - Врадіївський РВ УМВС України, оскільки при складанні протоколів використовувались бланки, а свідки підтвердили місце проведення впізнання у лікарні.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 356-М від 27.06.2013 року у ОСОБА_7 виявлено злам тім'яної та потиличної кісток черепа праворуч, забиті рани волосяної частини голови, верхньої губи, крововиливи і садна обличчя, крововилив слизової верхньої губи, крововиливи шиї, множинні садна тулубу, кінцівок. Дані тілесні ушкодження могли утворитися у строк, зазначений в обвинуваченні від дії твердих тупих предметів. Злами кісток сплетіння черепу відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя у момент їх спричинення. Забійні рани відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я. Крововиливи обличчя, шиї, садна тулубу і кінцівок відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Забійна рана тім'яної області голови, яка має розміри 12х0,2 см, дозволяє висловитися, що вона утворилася від дії тупого твердого предмету з подовженою контактуючою поверхнею, в тому числі можливо з наявністю ребра (труба, палка, металевий куток тощо). Встановити послідовність спричинення тілесних ушкоджень не уявляється за можливе. Будь-яких пошкоджень в області статевих органів у ОСОБА_7 не виявлено, що в свою чергу не виключає можливість скоєння статевого акту (актів) без їх формування, в тому числі і насильницьких. Слідів крові мікроскопічно у піхві потерпілої не виявлено. В піхві виявлено білуватий зміст, який можна ідентифікувати при мікроскопічному дослідженні зразків змісту піхви, що взяті на марлевий тампон і мазків на предметних скельцях, які передані слідчому для подальшого дослідження. Дані про наявність або відсутність алкогольного сп'яніння у ОСОБА_7 в наявних медичних документах відсутні /т.4 а.с. 132-134/.

Згідно додаткового висновку судово-медичної експертизи № 1226 від 24.07.2013 року у ОСОБА_7 мали місце тілесні ушкодження у вигляді відкритого багатооскольчатого вдавленого зламу правої тім'яної кістки, відкритого вдавленого зламу потиличної кісти зліва, забиття головного мозку П ступеня, забитих ран голови, обличчя, забиття м'яких тканин обличчя, множинних крововиливів, саден обличчя, крововиливи слизової верхньої губи, крововиливи шиї, множинних саден тулубу, кінцівок, які могли утворитися в результаті дії тупих твердих предметів. Утворення даних тілесних ушкоджень 27.06.2013 року не виключається. За ступенем тяжкості дані тілесні ушкодження відносяться: забій головного мозку другого ступеня, відкритий багатоосольчатий вдавлений злам правої тім'яної кістки, відкритий вдавлений злам потиличної кістки зліва, забитих ран в проекції вищезазначених зламів - у скронево-тім'яній області праворуч і в потиличній області по серединній лінії нижче рівня потиличного бугра - до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя; забиті рани голови - в тім'яній області праворуч, в потиличній області вище потиличного бугра по серединній лінії, обличчя - до категорії легких тілесних ушкоджень, які потягли за собою короткочасний розлад здоров'я; множинні крововиливи і садна обличчя, забій м'яких тканин обличчя, крововиливи в слизовій верхньої губи, крововиливи шиї, множинні садна тулубу, кінцівок - до категорії легких тілесних ушкоджень. Утворення даних тілесних ушкоджень при падінні з висоти власного зросту виключається.

Характер і локалізація вищеописаних тілесних ушкоджень дозволяють виключити їх утворення в результаті ударної дії о предмети з необмеженою контактуючою поверхнею (земля, асфальт тощо), а також виключається їх утворення в результаті падіння на бордюр, клумбу тощо. Дані тілесні ушкодження могли утворитися у короткий проміжок часу між собою та незадовго до звернення за медичною допомогою у лікувальний заклад. Характер і локалізація відкритого багатооскольчатого вдавленого зламу правої тім'яної кістки, відкритого вдавленого зламу потиличної кістки зліва, забою головного мозку П ступеня, забійних ран в тім'яній області, скронево-тім'яної області і двох ран в потиличній області голови, дозволяють зробити висновок, що вони могли утворитися в результаті неодноразових ударних дій насосом, домкратом (не менше 4 ударів). Тілесні ушкодження у вигляді забою м'яких тканин обличчя, множинних крововиливів обличчя, крововиливу слизової верхньої губи, забійних ран обличчя, могли утворитися в результаті не менше шести ударів тупими твердими предметами, якими можуть бути руки, ноги, надані металеві предмети - насос і домкрат тощо. Ушкодження у вигляді крововиливів шиї могли утворитися не менше чотирма ударами тупими твердими предметами, якими могли бути руки, ноги тощо. Тілесні ушкодження у вигляді багаточисельних саден тулубу, кінцівок могли утворитися в результаті багаточисленних ударів руками, ногами тощо. Встановити кількість даних пошкоджень не можливо, оскільки в наданих медичних документах не описано їх точну кількість і локалізацію. Взаєморозташування потерпілої ОСОБА_7 і нападників змінювалося. Вона могла бути звернута як передньою стороною тіла до нападників, про що свідчить наявність пошкоджень в області голови, обличчя, шиї, тулубу, кінцівок, так і задньою стороною тіла, на що вказує наявність ушкоджень в області голови у вигляді відкритого вдавленого зламу потиличної кістки зліва, забитих ран потиличної області по серединній лінії вище і нижче рівня потиличного бугра, при цьому могла знаходитися як у вертикальному так і у горизонтальному положенні. Тілесні ушкодження у вигляді відкритого багатооскольчатого вдавленого зламу правої тім'яної кістки, відкритого вдавленого зламу потиличної кістки зліва, забійних ран потиличної області по серединній лінії нижче потиличного бугра, рани у правій скронево-тім'яній області являються небезпечними для життя в момент спричинення. В області обличчя потерпілої ОСОБА_7 наявні тілесні ушкодження у вигляді крововиливів в області правої та лівої щоки, в області вій лівого ока, рани верхньої губи, рани над верхньою губою, крововиливи слизової верхньої губи, які могли утворитися в результаті не менше шести ударів тупими твердими предметами, якими можуть бути руки, ноги, надані металічні предмети у вигляді насоса, домкрата тощо /т. 4 а.с. 339-342/.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 1068 від 05.07.2013 року у ОСОБА_7 наявні пошкодження в області рук і ніг утворилися від дії тупих твердих предметів і могли виникнути при боротьбі і самообороні із строком давності утворення біля 7-9 діб до моменту огляду (04.07.2013 року). У ОСОБА_7 пошкодження в області зовнішніх та внутрішніх статевих органів, які б могли свідчити про скоєння з нею статевого акту строком давності біля 7-9 діб до часу огляду - відсутні /т.5 а.с. 27-28/.

Згідно висновку судово-медичної імунологічної експертизи № 568 від 12.07.2013 року у змиві з одного предметного скельця з мазком вмісту піхви ОСОБА_7, вилученої у потерпілої ОСОБА_7 (об'єкт № 1) лікарем-гінекологом безпосередньо при її доставленні до лікарні 27.06.2013 року виявлена головка сперматозоїда, що підтверджено результатами судово-медичного цитологічного дослідження; згідно акту № 350 від 11.07.2013 року: в об'єкті № 1 у препараті із віджатої рідини, виготовленої із змиву з мазка з вмістом піхви потерпілої ОСОБА_7 виявлена одна головка сперматозоїда. У змивах з інших трьох предметних скелець із слідами мазків з вмістом піхви (об'єкти 2-4), вилученими у потерпілої ОСОБА_7 при її доставленні у лікарню 27.06.2013 року сперматозоїди не виявлені /т.4 а.с.361-362/.

Згідно висновку судово-медичної генетично-молекулярної експертизи № 112 від 19.07.2013 року у змиві з мазків на предметному склі з вмістом піхви потерпілої ОСОБА_7 (об'єкт № 3) встановлена присутність чоловічого генетичного матеріалу. Аналіз отриманого часткового ДНК-профілю клітин у змиві з мазків на предметному склі з вмістом піхви потерпілої ОСОБА_7 (об'єкт №3) не виключає походження біологічного матеріалу від ОСОБА_7 та ОСОБА_2 /т.2 а.с.71-81/.

Об'єктом дослідження в даному випадку були саме предметні скельця, які зберігалися у хірургічному відділенні Врадіївської ЦРЛ згідно постанови слідчого та були видані слідчому завідуючим хірургічним відділенням /т. 4 а.с. 354-360/.

Висновки судово-медичних імунологічних та генетично-молекулярних експертиз № 540 від 08.07.2013 року /т.5 а.с. 21-25/, № 98 від 10.07.2013 року /т.5 а.с. 31-38/, № 130 від 22.08.2013 року /т.5 а.с. 42-51/, № 669 від 21.08.2013 року /т.5 а.с.56-57/, № 99 від 10.07.2013 року /т.5 а.с.69-76/, на які посилається сторона захисту і в яких визначено про відсутність чоловічого генетичного матеріалу та відсутність приналежності генетичного матеріалу будь-якій особі, крім потерпілої, не мають доказового значення, оскільки по-перше, не спростовують висновків вищенаведених експертиз, а крім того об'єкти дослідження експертиз №№ 669, 130 отримані з грубим порушенням встановленого порядку. Зокрема, 4 предметних скла отримані безпосередньо від потерпілої ОСОБА_7 15.08.2013 року, підстави знаходження їх у потерпілої та дотримання умов зберігання матеріалу не перевірені, що могло призвести до втрати певної інформації /т.5 а.с.58-66/.

Як пояснила свідок ОСОБА_107, 27.06.2013 року вона оглядала ОСОБА_7 як лікар-гінеколог. При цьому до приїзду судово-медичного експерта вона відібрала мазки з піхви ОСОБА_7 марлевим тампоном, зміст якого нанесла на скельця за вказівкою працівника міліції, прізвища якого назвати не може, але останній назвався їй криміналістом. Марлевий тампон поклала в лоток, потім він зник. Хто розпорядився цим тампоном - не знає. Після приїзду експерта знову відбирали мазки з піхви потерпілої марлевим тампоном та розподіляли по скельцям. Два скельця зразків, відібраних нею та інший матеріал, відібраний в присутності експерта, забрав експерт. Інші скельця залишилися в хірургічному відділенні.

Судово-медичний експерт ОСОБА_108 пояснив, що 27.06.2013 року оглядав ОСОБА_7 На момент його приїзду лікарем-гінекологом ОСОБА_107 вже був відібраний матеріал з піхви ОСОБА_109, що є грубим порушенням встановленого порядку, оскільки при цьому було знищено основну частину первинного біологічного матеріалу. Крім того, первинний тампон, яким гінеколог відбирала зразки з піхви потерпілої, на момент його приїзду вже зник, що могло суттєво вплинути на результати досліджень, оскільки основна частина біологічного матеріалу мала знаходитись саме на цьому тампоні.

Доводи захисту щодо недоведеності зґвалтування у зв'язку з відсутністю пошкоджень на статевих органах потерпілої, характерних для зґвалтування спростовуються поясненнями свідка ОСОБА_107, яка повідомила, що при огляді потерпілої виявила садно присінника піхви, мікротравму задньої спайки шийки матки та посилений судинний малюнок, про що вона зробила відмітку в історії хвороби. Як пояснив судово-медичний експерт ОСОБА_108, термін загоєння мікротравм складає до 12 годин, тому якщо садна і були на слизовій, до моменту огляду ним потерпілої вони могли загоїтися, а у висновку він описував лише те, що сам виявив при огляді. Також експерт пояснив, що відсутність пошкоджень на статевих органах не виключає зґвалтування.

Крім того, суд вважає позицію захисту щодо наявності алібі у ОСОБА_2 на момент вчинення злочину безпідставною, оскільки вона спростовується сукупністю досліджених судом доказів. Зокрема, посилання ОСОБА_2 на те, що він вночі з 26 на 27.06.2013 року перебував на чергуванні, не відлучався з райвідділу і не мав можливості непомітно залишити райвідділ спростовується поясненнями свідків ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_65, ОСОБА_64, з яких вбачається, що у період часу з 01.00 до 07.00 години увесь склад чергових відпочивав, світло у фойє, черговій частині та на подвір'ї райвідділу було вимкнуте. Бачили лише формену сорочку ОСОБА_2, але його самого не бачили, тому не можуть стверджувати, що ОСОБА_2 всю ніч перебував у райвідділі. А свідок ОСОБА_69, який цієї ночі був відповідальним черговим, пояснив суду, що на початку першої години ночі залишив райвідділ і повернувся лише вранці близько 7.00 години та саме в цей час вніс запис про перевірку чергових вночі.

Також з переглянутих судом записів з відеореєстратора Врадіївського РВ вбачається, що дійсно у період з 1.00 до 05.00 ранку 27.06.2013 року світло у черговій частині, фойє та внутрішньому дворі вимкнено. Світла від вуличних ліхтарів недостатньо для належного фіксування, оскільки хоча і видно силуети осіб, однак розпізнати їх неможливо, що підтверджується висновком портретної експертизи. Також з перегляду відеозапису, здійсненого камерою відеоспостереження внутрішнього двору райвідділу, вбачається, що лише при світлі фар автомобіля у дворі можливо щось розгледіти, однак автомобілі після 1.40 години з увімкненим світлом фар у дворі райвідділу не переміщалися. Такі обставини підтверджуються довідкою Врадіївського РВ УМВС № 57/9863 від 28.06.2013 року щодо наявності відеореєстраторів у приміщенні райвідділу /т.5 а.с. 148/; протоколом тимчасового доступу до такого відеореєстратора /т.5 а.с. 152154/; протоколами огляду вказаного відеореєстратора /т.2 а.с. 263, 264-274/ та компакт-дисків, на які експортована інформація з відеореєстратора райвідділу /т.2 а.с. 245-262/; самі диски приєднані до матеріалів справи; висновком технічної експертизи № 115/2 від 03.07.2013 року, яким досліджено відеореєстратор райвідділу та зокрема встановлено, що відеореєстратор знаходиться у працездатному стані, зберігає відеозаписи з 16 відеоканалів, що були створені в проміжок часу з 17.00 години 22.06.2013 року по 21.04 години 30.06.2013 року безперервним потоком, які експортовані та записані на компакт-диски. На час дослідження дата та час, встановлені у пристрої, відрізняються від дійсного на 1 годину 04 хвилини /т.5 а.а. 159-169/; висновком технічної експертизи № 116/2 від 04.07.2013 року /т.5 а.с. 170-171/; висновком експертів № 6558/6559/13-35 від 25.07.2013 року за результатами проведення додаткової комплексної експертизи з дослідження відео-, звукозапису, комп'ютерної техніки та програмних продуктів і телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів, згідно якого записи відеореєстратора райвідділу за період з 18.00 години 26.06.2013 року до 18.00 години 27.06.2013 року не містять ознак сторонніх втручань в їх первинний стан, здійснених після їх фіксації на носії реєстратора /т.5 а.с.177-181, фототаблиця 182-188/; висновком портретної експертизи № 6913/13-35 від 25.07.2013 року, згідно якого встановити, чи зображені у відеофайлах відеореєстратора райвідділу у проміжок часу з 22.30 години 26.06.2013 року до 16.00 години 27.06.2013 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 неможливо внаслідок низької якості зображень осіб, зафіксованих в цих відеофайлах, та загальної непридатності фотозображень у відеозаписах для ідентифікації особи за ознаками зовнішності /т.5 а.с. 192-194, фото таблиця а.с. 195-246/. Судом оглянуто відеозаписи з камер відеоспостереження райвідділу, які стосуються часу вчинення інкримінованих злочинів.

Таким чином, ОСОБА_2 мав реальну можливість залишити приміщення Врадіївського РВ УМВС у період часу з 1.40 до 04.00 години 27.06.2013 року непомітно для камер відеспостереження райвідділу та своїх колег, зокрема, через внутрішній двір райвідділу, що також підтверджується розташуванням приміщень райвідділу, зафіксованим у протоколі огляду місця події від 02.07.2013 року /т.4 а.с. 81-92/. При цьому з пояснень зазначених вище свідків - працівників міліції, які перебували з ОСОБА_2 на чергуванні, вбачається, що ключі від воріт райвідділу були в черговій частині, особа в черговій частині спала, а тому існувала реальна можливість скористатися цим.

Також з протоколів про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 06.08.2013 року вбачається, що наречена ОСОБА_2 ОСОБА_83 намагалася схилити працівників міліції ОСОБА_66 та ОСОБА_65 до створення штучного алібі ОСОБА_2 на час вчинення злочину, а саме просила їх підтвердити його присутність у райвідділі в ніч на 27.06.2013 року /т. 5 а.с.125-128, 130-132/.

Причетність ОСОБА_3 до вчинення злочинів відносно ОСОБА_7, крім раніше наведеного, підтверджується висновком судово-медичної експертизи № 95 від 10.07.2013 року, згідно якого молекулярно-генетичним аналізом ДНК встановлено, що біологічний матеріал на джинсових шортах ОСОБА_4, вилучених під час обшуку в домоволодінні ОСОБА_4 /т.4 а.с. 71-72/, (об'єкти № 6,7) та на сорочці ОСОБА_4, вилученої під час того ж обшуку, (об'єкти 8,9), є змішаним і не походить від ОСОБА_7, ОСОБА_2 та може походити від ОСОБА_3 і ОСОБА_4 з ймовірністю 99,999999% /т.4 а.с.269-283/. Крім того, згідно висновку судово-медичної експертизи № 96 від 10.07.2013 року сперма, виявлена на шортах ОСОБА_3, добровільно виданих /т.9 а.с.102/, (об'єкт 1) може походити від ОСОБА_3 з ймовірністю 99,999999% /т.4 а.с. 345-353/.

Причетність ОСОБА_4 до вчинення злочину щодо ОСОБА_7, крім пояснень потерпілої та самого ОСОБА_4, підтверджується висновком судово-медичної експертизи № 103 від 10.07.2013 року, згідно якого у зрізах нігтьових пластин, вилучених з правої руки ОСОБА_7, виявлено біологічний матеріал ОСОБА_7 і ОСОБА_4 з ймовірністю 99,999996% /т.2 а.с.91-99/. Крім того, 27.06.2013 року ОСОБА_4 добровільно видав два накладні чохли від свого автомобіля червоно-чорного кольору /т.4 а.с. 41/; які були оглянуті /т.4 а.с.4244/; того ж дня ОСОБА_4 добровільно надав працівникам міліції для огляду належний його батькові автомобіль ВАЗ-2108 д.н.з. НОМЕР_22, яким він користувався в ніч з 26 на 27.06.2013 року /т.4. а.с.45/, який також був оглянутий /т.4 а.с. 48-49, фототаблиця т.4 а.с. 57-67/. Під час огляду автомобіля ОСОБА_59 та накладних чохлів було виявлено плями бурого кольору. Згідно висновку молекулярно-генетичної експертизи № 294 від 08.07.2013 року, на поверхні комплекту чохлів заднього пасажирського сидіння (об'єкти № 1,2,3) виявлено кров, яка може походити від потерпілої ОСОБА_7 /т.4 а.с. 301-311/; згідно висновку № 297 від 04.07.2013 року молекулярно-генетичної експертизи, на поверхні чохла з підголовника автомобіля виявлено кров людини, яка може походити від потерпілої ОСОБА_7 /т.4 а.с. 315-323/. При цьому суд критично оцінює пояснення ОСОБА_4 про те, що в його автомобілі були відсутні білі чохли на підголовниках, оскільки з фотокарток автомобіля ОСОБА_59, зроблених за три дні до події злочину, наданих ОСОБА_110, вбачається, що такий чохол на підголовнику наявний /т. 8 а.с. 169-171/. Як зазначено вище, такий чохол від підголовника був знайдений разом з речами потерпілої ОСОБА_7 /т.4 а.с. 38-40/. Згідно висновку молекулярно-генетичної експертизи № 295 від 04.07.2013 року, на поверхні гумового шлангу від насосу та у змиві з домкрату виявлено кров людини, яка може походити від потерпілої ОСОБА_7 /т.4 а.с. 327-335/. Зазначені об'єкти дослідження вилучені з багажнику автомобіля, яким користувався ОСОБА_4 27.06.2013 року, про що зазначено вище. Згідно висновку генетично-молекулярної експертизи № 296 від 04.07.2013 року на накладних чохлах передніх сидінь автомобіля, вилучених в автомобілі ОСОБА_4, виявлено сліди крові, походження якої не виключається від потерпілої ОСОБА_7 /т.2 а.с. 82-90/. Згідно висновку генетично-молекулярної експертизи № 95 від 02.07.2013 року кров, виявлена на ремені чорного кольору, належного ОСОБА_4, який був вилучений під час обшуку його домоволодіння 29.06.2013 року /т.4 а.с. 71-72/ може походити від потерпілої ОСОБА_7 з ймовірністю 99,99999%; біологічний матеріал на джинсових шортах ОСОБА_4, вилучених під час обшуку в домоволодінні ОСОБА_4 /т.4 а.с. 71-72/, (об'єкти № 6,7) та на сорочці ОСОБА_4, вилученої під час того ж обшуку, (об'єкти 8,9), є змішаним і не походить від ОСОБА_7, ОСОБА_2 та може походити від ОСОБА_3 і ОСОБА_4 з ймовірністю 99,999999% /т.4 а.с.269-283/.

Крім того, судом безпосередньо були оглянуті усі об'єкти експертного дослідження, в тому числі і насос з автомобіля ОСОБА_4 та встановлено, що він має пошкодження, зокрема вм'ятини, що підтверджує пояснення ОСОБА_4 в тій частині, що удари по голові ОСОБА_7 наносились саме насосом з багажнику його автомобіля.

Свідок ОСОБА_111 пояснив суду, що влітку 2013 року працював на мийці при виїзді з смт. Врадіївка, яка належить Митрофанському. 27.06.2013 року о 10.20 годині на мийку приїхав ОСОБА_4, який попросив вимити багажник його автомобіля, при цьому витягнув з багажнику 2 чохли, насос, домкрат, ковдру, мішок та резиновий килимок. В багажнику він помітив плями крові, однак ОСОБА_4 пояснив, що застрелив козу, що заборонено та перевозив її в багажнику, тому просив усе ретельно вимити. Сам ОСОБА_4 мив насос, домкрат, чохол з руля та килимок, які також були заляпані кров'ю. Також ОСОБА_4 просив вимити заднє скло автомобіля зсередини, на якому були розводи. При цьому він побачив на чохлі заднього сидіння зверху пляму крові. Про побачене ОСОБА_4 просив нікому не розповідати. Зазначені свідком події зафіксовані камерою відеоспостереження, що підтверджується протоколом огляду від 22.07.2013 року /т.5 а.с. 139-147/. Відеозапис переглянутий судом.

Також, надані стороною захисту наступні висновки судово-медичних експертиз: генетичної № 99 від 10.07.2013 року щодо ОСОБА_2 /т.5 а.с. 69-76/; е№ 97 від 10.07.2013 року про відсутність біологічного матеріалу на джинсах ОСОБА_2 /т.5 а.с. 95-103/; № 373 від 05.07.2013 року /т.5 а.с. 105/ та № 372 від 05.07.2013 року /т.5 а.с. 107/ щодо відсутності тілесних ушкоджень у ОСОБА_2 та ОСОБА_3; № 102 від 10.07.2013 року щодо належності піднігтьового змісту зі зрізів нігтів ОСОБА_3 йому /т.8 а.с. 174-181/; № 100 від 10.07.2013 року щодо ДНК статевого органу ОСОБА_112 /т.8 а.с. 184/, а також експертиза волокнистих матеріалів № 3780/10 від 19.07.2013 року про відсутність на джинсах ОСОБА_2 волокон з сидінь автомобіля ОСОБА_4 /т.5 а.с. 80-90/ на думку суду не мають доказового значення і не спростовують наведені вище судом докази причетності обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до злочинів відносно ОСОБА_7

Крім того, суд вважає, що розмір матеріального збитку, завданого потерпілій внаслідок розбійного нападу, підтверджується її поясненнями про вартість викраденого у неї майна, а також гарантійним талоном, на якому зазначена вартість викраденого у неї телефону - 1200 грн.

Таким чином, судом достовірно встановлено, що згвалтування ОСОБА_7 вчинено обвинуваченими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Умисел на згвалтування в обвинувачених виник ще в той момент, коли вони посадили потерпілу до автомобіля і надалі продовжували діяти узгоджено. Завдання потерпілій ударів по голові та різним частинам тіла свідчать про направленість їх дій на подолання опору потерпілої з метою зґвалтування. Також судом встановлено, що надалі у всіх обвинувачених, в тому числі і у ОСОБА_4 виник намір на подальше позбавлення життя потерпілої з метою приховати раніше вчинене ОСОБА_2 та ОСОБА_3 згвалтування. Усвідомлюючи реальні можливості ОСОБА_7 заявити у правоохоронні органи про скоєння відносно неї зґвалтування та викрити винуватців, обвинувачені ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вирішили приховати даний злочин шляхом умисного позбавлення її життя. Велика кількість ударів у життєво важливі органи, які небезпечні для життя, їх локалізація, свідчить про те, що обвинувачені явно усвідомлювали та передбачали, що від зазначених дій може настати смерть потерпілої і бажали її настання. При цьому обвинувачені вважали, що довели свій умисел до кінця, оскільки потерпіла не подавала ознак життя. Крім того, велика кількість тілесних ушкоджень, їх локалізація свідчать про жорстокість обвинувачених та їх намір завдати потерпілій особливих фізичних страждань.

Під час дій, направлених на вбивство потерпілої, у всіх обвинувачених раптово виник спільний умисел на заволодіння її майном, при цьому їх дії свідчать про вчинення ними саме нападу на потерпілу, оскільки заволодіваючи її майном, вони наносили їй удари у життєво важливі органи, одночасно завершуючи свій намір на позбавлення життя потерпілої. Таким чином, розбійний напад на потерпілу вчинений обвинуваченими одночасно зі здійсненням наміру на її вбивство, внаслідок чого вона отримала тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, про що зазначено у наведених вище судово-медичних експертизах, а тому дії обвинувачених в цій частині слід кваліфікувати саме за ч.4 ст. 187 КК України та ч.2 ст. 15 - п. 4, 6, 9, 12 ч.2 ст. 115 КК України відповідно до абз. 3 п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 10 від 06.11.2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності». А дії ОСОБА_2 та ОСОБА_3 також слід кваліфікувати за ч.3 ст. 152 КК України.

За епізодом перевищення влади ОСОБА_2 та ОСОБА_5 обвинувачення також знайшло своє підтвердження під час судового розгляду.

Так, статус ОСОБА_2 як працівника правоохоронного органу та службової особи підтверджується наведеними вище документами, а статус ОСОБА_5 як службової особи та працівника правоохоронного органу підтверджується дослідженими судом службовими документами, копії яких наявні в матеріалах справи /т.8 а.с.8-16/, зокрема, наказами про призначення на посаду заступника начальника районного відділу - начальника кримінальної міліції Врадіївського РВ, присвоєння чергового звання майора міліції, а також послужним списком та посадовою інструкцією.

З наведених документів вбачається, що старший оперуповноважений сектору карного розшуку Врадіївського РВ капітан міліції ОСОБА_2 перебував у безпосередньому підпорядкуванні майора міліції ОСОБА_5, який був наділений організаційно-розпорядчими функціями, а обсяг його повноважень визначений Законом України «Про міліцію» та посадовою інструкцією.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 явно перевищив свої службові повноваження, оскільки вранці 27.06.2013 року достовірно знав про те, що потерпіла ОСОБА_7 вказує на причетність до вчиненого відносно неї злочину працівників міліції ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Таке підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_95, ОСОБА_96, ОСОБА_97, ОСОБА_98, ОСОБА_99, ОСОБА_100, ОСОБА_101 - осіб, які першими спілкувалися з потерпілою ОСОБА_7, а також свідків ОСОБА_113, ОСОБА_69 та інших працівників міліції, які вранці 27.06.2013 року були присутніми на оперативній нараді особового складу Врадіївського РВ, на якій ОСОБА_113 - виконуючий обов'язки начальника міліції повідомив про те, що ОСОБА_7 вказує саме на ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і визначив слідчо-оперативні групи для розкриття злочину. При цьому до складу однієї з груп було включено старшого оперуповноваженого сектору карного розшуку капітана міліції ОСОБА_2, який є безпосереднім підлеглим ОСОБА_5 Останній в свою чергу, нехтуючи інформацією про причетність ОСОБА_2 до вчинення злочину, не поставив питання перед керівництвом райвідділу про відсторонення ОСОБА_2 від виконання посадових обов'язків та як безпосередній керівник, навпаки, допустив його участь у розслідувані. Зокрема, у проведенні невідкладних слідчих дій: відшуканні місця вчинення злочину, речових доказів, їх огляду, в тому числі автомобіля ОСОБА_4, речей потерпілої та спілкування зі свідками та особами, причетними до вчинення злочину. Таким чином, фактично ОСОБА_5 надав ОСОБА_2 можливість спотворити та приховати речові докази, місце вчинення злочину та впливати на свідків.

Зазначене підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_114 та ОСОБА_115, які разом з ОСОБА_2 виїжджали до с. Сирове в пошуках місця події та пояснили, що саме ОСОБА_2 був старшим в їх групі за званням; свідка ОСОБА_114, який разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 оглядали автомобіль ОСОБА_4 та вилучали з нього чохли у крові; записами камер відеоспостереження райвідділу, оглянутими судом /т.2 а.с. 245-262, 263, т.5 а.с.148, 152-154, 159-169, 177-188170-171/, на яких зафіксовано участь ОСОБА_2 у здійсненні вказаних вище дій; поясненнями самих обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_5, а також свідка ОСОБА_111 про те, що ОСОБА_2 першим приїхав на мийку, де ОСОБА_4 мив свій автомобіль від крові вранці 27.06.2013 року.

Крім того, потерпілий ОСОБА_4 пояснив, що 27.06.2013 року після 19.00 години саме ОСОБА_2 завів його до кабінету № 16 на другому поверсі райвідділу, де разом з ОСОБА_5 чинили на нього тиск, зокрема, вимагаючи від нього приховати участь ОСОБА_2 у вчиненні злочину, погрожували звинуватити його або його рідних у вчиненні тяжких злочинів, підкинути наркотики його брату, а також наносили йому удари в область грудної клітини. При цьому до його тіла прикладали якийсь журнал, що взяли зі столу і били через нього. Він відчував сильний біль і сприймав погрози ОСОБА_2 та ОСОБА_5 реально, оскільки розумів, що у них є влада і вони дійсно можуть виконати свої погрози. Саме внаслідок такого тиску він у перші дні розслідування не видавав участь ОСОБА_2 у вчиненні злочину, а називав лише себе та ОСОБА_3, хоча з останнім і перебував у дружніх відносинах, так як йому сказали, що ОСОБА_3 і так «витягнуть». В подальшому ОСОБА_5 постійно був присутнім під час проведення з ним різних слідчих дій. Зокрема, заходив у кімнату слідчого під час його допиту як свідка та був присутнім під час проведення слідчого експерименту 28.06.2013 року, тобто контролював його поведінку.

Такі пояснення ОСОБА_4 підтверджуються протоколом слідчого експерименту від 28.06.2013 року /т.8 а.с. 334-339/, поясненнями свідка ОСОБА_64 - слідчого, який проводив допит ОСОБА_4 27.06.2013 року. При цьому суд критично оцінює пояснення свідків ОСОБА_69, ОСОБА_114 та ОСОБА_115, які розповіли, що постійно знаходилися поряд з ОСОБА_4 і не бачили, щоб той залишався на одинці з ОСОБА_2 і ОСОБА_5 Такі пояснення суперечливі, не узгоджуються між собою; спростовуються записами камер відеоспостереження райвідділу та даними слідчого експерименту з ОСОБА_4 у райвідділі /т. 2 а.с. 123-127/. Вказані свідки є співробітниками та друзями обвинувачених ОСОБА_2 і ОСОБА_5, їх поведінка в суді свідчить про упередженість, оскільки вони допускали засудливі висловлювання на адресу ОСОБА_7 та ОСОБА_4

Пояснення ОСОБА_2 про те, що після 19.00 години він залишив райвідділ, і тому не міг бути присутнім з ОСОБА_5 та впливати на ОСОБА_4 спростовується даними записів відеоспостереження після 19.00 години 27.06.2013 року, з якого вбачається, що ОСОБА_2 не лише був у райвідділі після 19.00 години, але і особисто завів ОСОБА_4 на другий поверх райвідділу і залишався у райвідділі до ночі. А зазначені вище свідки захисту пояснили, що ОСОБА_5 серед інших представників керівництва райвідділу був присутнім у райвідділі перед допитом ОСОБА_4

Також свідок ОСОБА_94 пояснила, що 27.06.2013 року увечері перебувала на вулиці біля райвідділу і чула з вікна крик свого сина ОСОБА_4

Відсутність скарг ОСОБА_4 на незаконні дії щодо нього з боку ОСОБА_2 та ОСОБА_5 /т.3 а.с.274, т.8 а.с. 44, 47, 48/ обґрунтована його страхом за себе та своїх рідних. А як пояснив експерт ОСОБА_108, даючи роз'яснення протоколу освідування ОСОБА_4 від 28.06.2013 року /т.4 а.с.218-219/, при описаному ОСОБА_4 механізмі спричинення тілесних ушкоджень, вони могли і не проявитися на тілі одразу, а в разі пошкодження внутрішніх органів могли бути непомітними при зовнішньому огляді та або зникнути, або проявитися через декілька днів. Таким чином, відсутність у ОСОБА_4 явних тілесних ушкоджень не свідчить про не застосування до нього фізичного насильства та не спричинення йому фізичного болю. Крім того, наданий стороною захисту висновок судово-медичної експертизи № 305 від 13.09.2013 року /т.8 а.с. 36/ є нелегітимним доказом, оскільки отриманий з порушенням порядку, визначеного КПК.

Також аналіз зміни показань ОСОБА_4 та працівників міліції в ході слідства щодо місця знаходження ОСОБА_2 та його участі у вчиненні злочину щодо ОСОБА_7 свідчить про те, що дійсно тиск на ОСОБА_4 було вчинено. Крім того, свого товариша ОСОБА_3 ОСОБА_4 видав одразу - 27.06.2013 року, ще до початку розслідування прокуратурою, а участь чужої йому людини - ОСОБА_2 - приховав.

Таким чином ОСОБА_5 явно мав намір приховати вчинення особливо тяжкого злочину ОСОБА_2 та разом вони перевищили свої службові повноваження, діючи всупереч інтересам служби, держави та ОСОБА_4 Суд вважає, що дії ОСОБА_2 та ОСОБА_5 слід кваліфікувати лише за ч.2 ст. 365 КК України, оскільки приховування ОСОБА_5 як службовою особою особливо тяжкого злочину, вчиненого ОСОБА_2, в даному випадку цілком охоплюється диспозицією саме цієї норми і не потребує додаткової кваліфікації за ч. 1 ст. 396 КК України, тому з обвинувачення слід виключити ст. 396 ч.1 КК України.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченим, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених ними злочинів, зокрема, вчинення ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 тяжких та особливо тяжких злочинів, а ОСОБА_5 - тяжкого злочину, а також данні про особи винних, які є осудними /т.8 а.с.196-209,212-222,232-248/, за місцем проживання та роботи характеризуються позитивно, вперше притягуються до кримінальної відповідальності, мають постійне місце проживання.

Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання, суд визнає: щодо ОСОБА_4 - сприяння в розкритті злочину; щодо ОСОБА_5 - наявність на утриманні малолітньої дитини.

Враховуючи наведене, а саме данні про особи обвинувачених, їх вік, майновий, сімейний стан, здоров'я, обставини, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд вважає, що виправлення усіх обвинувачених можливе лише в умовах ізоляції від суспільства. Основні покарання їм слід призначити в межах санкцій частин статей, за якими вони обвинувачуються із застосуванням передбачених додаткових покарань, а також із застосуванням до ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 додаткового покарання, не передбаченого санкціями частин статей, за якими вони обвинувачуються - у вигляді позбавлення спеціального звання, на підставі ст. 54 КК України. При цьому, що хоча ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні замаху на злочин, правило ч.3 ст. 68 КК України не може бути до них застосоване відповідно до абз. 2 п. 6-1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», оскільки вони вчинили злочин, за який передбачене покарання у вигляді довічного позбавлення волі. Оскільки обвинувачені ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні саме замаху на злочин, суд вважає недоцільним призначення їм найсуворішого покарання у вигляді довічного позбавлення волі. Остаточне покарання обвинуваченим ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 слід визначити на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим.

Оскільки обвинувачені засуджуються до реального відбуття покарання за тяжкі та особливо тяжкі злочини, з метою забезпечити в подальшому виконання вироку, суд на підставі ст. 374 КПК України вважає за необхідне залишити щодо усіх обвинувачених раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. При цьому строк відбуття покарання обвинуваченим слід обчислювати з моменту затримання та зарахувати у строк відбуття покарання час тримання їх під вартою.

Заявлений прокурором цивільний позов про стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь держави в особі Міської лікарні швидкої медичної допомоги м. Миколаєва витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_7 в сумі 10 581 грн. 67 коп. слід задовольнити повністю на підставі ст. 1166, 1206, 1190 ЦК України, оскільки судом встановлено, що внаслідок спільних винних злочинних дій відповідачів ОСОБА_7 перебувала на стаціонарному лікуванні саме у зазначеному лікувальному закладі з 28.06.2013 року до 01.08.2013 року і вартість такого лікування становить саме 10 581 грн. 67 коп., що підтверджується довідкою № 74 від 06.08.2013 року /т.1 а.с.105/.

Заявлений потерпілою ОСОБА_7 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Судом встановлено, що внаслідок спільних умисних злочинних дій обвинувачених їй завдано майнову шкоду у зв'язку з викраденням майна та шкоду здоров'ю, внаслідок чого вона проходила лікування та несла певні витрати. Зазначені обставини підтверджуються випискою з медичної карти стаціонарного хворого № 5963/575 /т.1 а.с. 95/, у якій зазначено діагноз та лікування ОСОБА_7 Згідно наданих потерпілою чеків, розмір витрат на лікування, які вона понесла, дійсно складає 1 889 грн. 79 коп. /т. 9 а.с. 164-167/. Крім того, вартість викраденого у потерпілої майна становить 4 880 грн., що підтверджується поясненнями потерпілої та гарантійним талоном, у якому вказана вартість мобільного телефону /т.9 а.с.123-124/. Так, встановлено, що телефон «NOKIA 7230» коштує 1200 грн., годинник «Q&Q Superior» - 800 грн., золота сережка - 2 000 грн., жіноча сумка - 250 грн., жіночі окуляри - 150 грн., косметичка - 300 грн., гаманець - 180 грн. Таким чином, з обвинувачених на підставі ст. ст. 1167, 1190, 1177 ЦК України в солідарному порядку слід стягнути на користь потерпілої всього 6 769 грн. 79 коп. на відшкодування матеріальної шкоди.

Також суд визнає, що внаслідок умисних винних злочинних дій вказаних обвинувачених потерпілій завдано і моральну шкоду, оскільки їх діями було принижено її людську та жіночу гідність, завдано душевні страждання, фізичний біль; значною мірою змінився звичайний уклад її життя, оскільки вона перенесла тривале лікування, в тому числі операційне втручання; стала інвалідом П групи; постійно відчуває головний біль, швидку втому, у зв'язку з чим позбавлена можливості працювати, приділяти увагу своєму неповнолітньому синові та має обмежені життєві можливості в порівнянні з тими, що існували до злочину, у зв'язку з чим вона постійно відчуває моральні страждання /т. 8 а.с. 162-166/. За таких обставин відповідно до ст. 1167 ЦК України з обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 слід стягнути на користь ОСОБА_7 відшкодування завданої моральної шкоди. Розмір такого відшкодування суд визначає у сумі 150 000 грн. щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та у 100 000 грн. щодо ОСОБА_4, оскільки обсяг вчинених ним злочинних дій щодо потерпілої менший, ніж у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 На думку суду, зазначений розмір відшкодування моральної шкоди є достатньою компенсацією моральних страждань потерпілої та відповідає засадам розумності і справедливості відповідно до ст. 3 ЦК України.

Питання щодо речових доказів і документів, наданих сторонами кримінального провадження суду, слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Судові витрати, які складаються з оплати за проведення експертиз, на підставі ст. 124-126 КПК України слід покласти на обвинувачених в тій частині, в якій вони мають доказове значення щодо вини кожного з них та з врахуванням наявності документів, які підтверджують вартість експертиз. При цьому слід врахувати оплату органами прокуратури деяких експертиз і стягнути в цій частині витрати на користь прокуратури. Оплата експертиз № 130 від 22.08.2013 року /т.5 а.с. 52/, № 117 від 26.07.2013 року /т.8 а.с.118/, № 96 від 10.07.2013 року /т.4 а.с.345/, № 97 від 10.07.2013 року /т.5 а.с.95/, № 99 від 10.07.2013 року /т.5 а.с.69/, № 98 від 10.07.2013 року /т.5 а.с.31/; № 112 від 10.07.2013 року /т.3 а.с.170/, № 116 від 04.07.2013 року /т.5 а.с.170/, № 102 від 10.07.2013 року /т.8 а.с. 174/, № 100 від 10.07.2013 року /т.8 а.с. 184/, № 95 від 10.07.2013 /т.4 а.с.269/, № 101 від 10.07.2013 року, органами прокуратури підтверджується платіжними дорученнями про перерахування: на користь КУ «Одеське обласне бюро СМЕ»: № 818 від 17.07.2013 року на суму 4 205 грн. 60 коп. згідно рахунку № 67 від 10.07.2013 року; № 813 від 17.07.2013 року на суму 2 150 грн. 30 коп. згідно рахунку № 62 від 10.07.2013 року; № 810 від 17.07.2013 року на суму 15 292 грн. 30 коп. згідно рахунку № 59 від 10.07.2013 року; № 816 від 17.07.2013 року на суму 2 071 грн. 90 коп. згідно рахунку № 65 від 10.07.2013 року; № 814 від 17.07.2013 року на суму 2 071 грн. 90 коп. згідно рахунку № 63 від 10.07.2013 року; № 812 від 17.07.2013 року на суму 4 143 грн. 80 коп. згідно рахунку № 61 від 10.07.2013 року; № 815 від 17.07.2013 року на суму 2 071 грн. 90 коп. згідно рахунку № 64 від 10.07.2013 року; № 811 від 17.07.2013 року на суму 4 262 грн. 60 коп. згідно рахунку № 60 від 10.07.2013 року; № 817 від 17.07.2013 року на суму 4 205 грн. 60 коп. згідно рахунку № 66 від 10.07.2013 року; № 1144 від 19.09.2013 року на суму 4 381 грн. 40 коп. згідно рахунку № 79 від 23.07.2013 року; № 1143 від 19.09.2013 року на суму 6 572 грн. 10 коп. згідно рахунку № 78 від 23.07.2013 року; № 1107 від 17.09.2013 року на суму 8 601 грн. 20 коп. згідно рахунку № 71 від 15.07.2013 року; № 1142 від 19.09.2013 року на суму 8 287 грн. 60 коп. згідно рахунку № 97 від 13.09.2013 року; № /т.9 а.с.125-162/, а всього на загальну суму 68 297 грн. 60 коп.

В іншій частині судові витрати слід стягнути на користь експертних установ в загальній сумі 48 090 грн. 70 коп.

Крім того, оскільки обвинуваченим призначене додаткове покарання у вигляді конфіскації майна та стягнуто з них кошти в рахунок задоволення цивільних позовів, слід продовжити дію арешту, накладеного на їх майно відповідно до ст.ст. 170, 173 КПК України /т.8 а.с. 379, 391 - щодо ОСОБА_4; т.8 а.с. 385 щодо ОСОБА_3; т.8 а.с. 382, т.9 а.с. 122 щодо ОСОБА_2./. При цьому суд вважає, що необхідно скасувати арешт коштів на кредитному рахунку ОСОБА_2, відкритому останнім у Миколаївській обласній дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль», оскільки кредитні кошти є власністю банку, а не позичальника /т.9 а.с.122/. Також слід скасувати арешт, накладений на речові докази у справі - речі ОСОБА_4, які підлягають знищенню /т. 8 а.с. 388/.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 15, п.п. 4,6,9,12 ч.2 ст. 115, ст. ст. 152 ч.3, 187 ч.4, 309 ч.1, 357 ч.1, 364 ч.3, 365 ч.2 КК України та призначити йому покарання:

за ст. 15 ч.2 - п.п. 4,6,9,12 ч.2 ст. 115 КК України із застосуванням ст. 54 КК України - 15 (п'ятнадцять) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю та з позбавленням спеціального звання «капітан міліції»;

за ст. 152 ч.3 КК України - 12 (дванадцять) років позбавлення волі;

за ст. 187 ч.4 КК України - 10 (десять) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

за ст. 309 ч.1 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі;

за ст. 357 ч.1 КК України - 2 (два) роки обмеження волі;

за ст. 364 ч.3 КК України - 6 (шість) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах на 3 (три) роки та з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

за ст. 365 ч.2 КК України - 4 (чотири) роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах на 3 (три) роки та штрафом на користь держави в сумі 10 000 (десять тисяч) грн.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно до відбуття ОСОБА_2 визначити покарання у вигляді 15 (п'ятнадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах на 3 (три) роки, з позбавленням спеціального звання «капітан міліції», та штраф на користь держави в сумі 10 000 (десять тисяч) грн.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 обчислювати з 02 липня 2013 року /т.2 а.с. 146/.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.15, п.п. 4,6,9,12 ч.2 ст. 115, ст.ст. 152 ч.3, 187 ч.4, 364 ч.3, 366 ч.1 КК України та призначити йому покарання:

за ч.2 ст. 15 - п.п. 4,6,9,12 ч.2 ст. 115 КК України - із застосуванням ст. 54 КК України - 15 (п'ятнадцять) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю та позбавленням спеціального звання «лейтенант міліції»;

за ст. 152 ч.3 КК України - 10 (десять) років позбавлення волі;

за ст. 187 ч.4 КК України - 10 (десять) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

за ст. 364 ч.3 КК України - 6 (шість) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах на 3 (три) роки та конфіскацією всього майна, яке є

його власністю;

за ст. 366 ч.1 КК України - 3 (три) роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на 3 (три) роки.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно до відбуття ОСОБА_3 визначити покарання у вигляді 15 (п'ятнадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах на 3 (три) роки, з позбавленням спеціального звання «лейтенант міліції».

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 обчислювати з 28.06.2013 року /т.3 а.с.11/.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 15, п.п. 4,6,9,12 ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 187 КК України і призначити йому покарання:

за ч.2 ст. 15 - п.п. 4,6,9,12 ч.2 ст. 115 КК України - 11 (одинадцять) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

за ст. 187 ч.4 КК України - 8 (вісім) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно до відбуття ОСОБА_4 визначити покарання у вигляді 11 (одинадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 обчислювати з 27.06.2013 року /т.2 а.с. 9/.

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 365 ч.2 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст. 54 КК України у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах на 3 (три) роки, з позбавленням спеціального звання «майор міліції» та штрафом на користь держави в сумі 10 000 (десять тисяч) грн.

Строк відбуття покарання ОСОБА_5 обчислювати з 03.07.2013 року /т.3 а.с. 97/.

Засудженим ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 залишити раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Цивільний позов Прокуратури Миколаївської області в інтересах Міської лікарні швидкої медичної допомоги м. Миколаєва управління охорони здоров'я Миколаївської обласної державної адміністрації задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь Міської лікарні швидкої медичної допомоги м. Миколаєва управління охорони здоров'я Миколаївської обласної державної адміністрації (р/р 3141354470000 в ГУ ДКС України в Миколаївській області, МФО 826013 код ЄДРПОУ 37992781) на відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_7 в сумі 10 581 (десять тисяч п'ятсот вісімдесят одну) грн. 67 коп.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь ОСОБА_7, ПІН НОМЕР_11, на відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, 6 769 (шість тисяч сімсот шістдесят дев'ять) грн. 79 коп. Стягнути на користь ОСОБА_7 на відшкодування моральної шкоди, завданої злочином: з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 150 000 (сто п'ятдесят тисяч) грн. з кожного та з ОСОБА_4 - 100 000 (сто тисяч) грн.

Стягнути з ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь Прокуратури Миколаївської області (код ЄДРПОУ 02910048, МФО 826013, р/р 35212001000001 в ГУДКСУ у Миколаївській області, м. Миколаїв) за проведення експертиз 4 381 (чотири тисячі триста вісімдесят одну) грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь Прокуратури Миколаївської області (код ЄДРПОУ 02910048, МФО 826013, р/р 35212001000001 в ГУДКСУ у Миколаївській області, м. Миколаїв) за проведення експертиз 6 572 (шість тисяч п'ятсот сімдесят дві) грн.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь Прокуратури Миколаївської області (код ЄДРПОУ 02910048, МФО 826013, р/р 35212001000001 в ГУДКСУ у Миколаївській області, м. Миколаїв) за проведення експертиз 40 530 (сорок тисяч п'ятсот тридцять) грн. 30 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Прокуратури Миколаївської області (код ЄДРПОУ 02910048, МФО 826013, р/р 35212001000001 в ГУДКСУ у Миколаївській області, м. Миколаїв) за проведення експертиз 10 556 (десять тисяч п'ятсот п'ятдесят шість) грн. 10 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Прокуратури Миколаївської області (код ЄДРПОУ 02910048, МФО 826013, р/р 35212001000001 в ГУДКСУ у Миколаївській області, м. Миколаїв) за проведення експертиз 2 071 (дві тисячі сімдесят одну) грн. 90 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Прокуратури Миколаївської області (код ЄДРПОУ 02910048, МФО 826013, р/р 35212001000001 в ГУДКСУ у Миколаївській області, м. Миколаїв) за проведення експертиз 4 215 (чотири тисячі двісті п'ятнадцять) грн. 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь НДЕКЦ в Миколаївській області за проведення судової молекулярно-генетичної експертизи № 299 від 03.07.2013 року /т. 4 а.с. 255/ 1 765 (одну тисячу сімсот шістдесят п'ять) грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ в Миколаївській області за проведення судової молекулярно-генетичної експертизи № 306 від 04.07.2013 року /т.4 а.с.261/ 1 765 (одну тисячу сімсот шістдесят п'ять) грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ в Миколаївській області за проведення судової молекулярно-генетичної експертизи № 305 від 05.07.2013 року /т.4 а.с.261/ 1 765 (одну тисячу сімсот шістдесят п'ять) грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь НДЕКЦ в Миколаївській області за проведення судової молекулярно-генетичної експертизи № 298 від 04.07.2013 року /т.4 а.с.286/ 5 295 (п'ять тисяч двісті дев'яносто п'ять) грн. 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь НДЕКЦ в Миколаївській області за проведення судової молекулярно-генетичної експертизи № 296 від 04.07.2013 року /т.4 а.с.297/ 2 647 (дві тисячі шістсот сорок сім) грн. 80 коп.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь НДЕКЦ в Миколаївській області за проведення судової молекулярно-генетичної експертизи № 294 від 08.07.2013 року /т.4 а.с.300/ 5 295 (п'ять тисяч двісті дев'яносто п'ять) грн. 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь НДЕКЦ в Миколаївській області за проведення судової молекулярно-генетичної експертизи № 297 від 04.07.2013 року /т.4 а.с.314/ 2 647 (дві тисячі шістсот сорок сім) грн. 80 коп.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь НДЕКЦ в Миколаївській області за проведення судової молекулярно-генетичної експертизи № 295 від 04.07.2013 року /т.4 а.с.326/ 4 413 (чотири тисячі чотириста тринадцять) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз за проведення судової криміналістичної експертизи волокнистих матеріалів № 3780/10 від 19.07.2013 року /т.5 а.с.91/ 3 532 (три тисячі п'ятсот тридцять дві) грн. 80 коп.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБУ України за проведення судових комп'ютерно-технічних експертиз № 115/2 від 03.07.2013 року /т.5 а.с. 166/ - 1 178 (одну тисячу сто сімдесят вісім) грн. 58 коп. та № 116/2 від 04.07.2013 року /т.5 а.с. 172/ - 294 (двісті дев'яносто чотири) грн. 65 коп.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України за проведення додаткової комплексної судової експертизи дослідження відео-, звукозапису, комп'ютерної техніки та програмних продуктів, телекомунікаційних систем та засобів № 6558/6559/13-35 від 25.07.2013 року /т.5 а.с. 176/ - 8 832 (вісім тисяч вісімсот тридцять дві) грн. та за проведення портретної експертизи № 6913/13-35 від 25.07.2013 року /т.5 а.с. 191/ - 4 416 (чотири тисячі чотириста шістнадцять) грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ в Миколаївській області за проведення судової почеркознавчої технічної експертизи документів № 975/976 від 23.07.2013 року /т.6 а.с.18/ - 1 223 (одну тисячу двісті двадцять три) грн. 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз за проведення криміналістичної експертизи наркотичних засобів № 3782/12 від 19.08.2013 року /т.6 а.с. 159/ - 3 017 (три тисячі сімнадцять) грн. 60 коп.

Знищити речові докази, які зберігаються в камері зберігання речових доказів слідчого відділу Прокуратури Миколаївської області згідно листа № 17/1-9-13 від 20.11.2013 року /т.9 а.с. 163/:

- зразки крові ОСОБА_4 на марлевих тампонах (2 конверти);

- зразки крові ОСОБА_3 на 2 марлевих тампонах в конверті;

- зразки крові ОСОБА_7 на марлевих тампонах (2 конверти);

- зразок крові ОСОБА_2 на марлевому тампоні в конверті;

- зразки крові ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на марлевих тампонах в одному пакеті;

- зразок крові ОСОБА_7 до висновку експерта № 299 від 03.07.2013 року ;

- зразок слини ОСОБА_7 на марлевому тампоні в конверті;

- зразок слини ОСОБА_4 на марлевому тампоні в конверті;

- зразок слини ОСОБА_2 на марлевому тампоні в конверті;

- зразок слини ОСОБА_3 на марлевому тампоні в конверті;

- змиви статевого органу ОСОБА_4 на марлевому тампоні та двох предметних скельцях;

- змиви зі статевого органу ОСОБА_3 на марлевому тампоні та двох предметних скельцях в конверті;

- змиви статевого органу ОСОБА_2 на марлевому тампоні та двох предметних скельцях в конверті;

- зрізи нігтьових пластин ОСОБА_7 в конверті;

- зрізи нігтьових пластин ОСОБА_3 в конверті;

- мазки з піхви ОСОБА_7 на марлевому тампоні та на двох предметних скельцях в конверті, вилучені судово-медичним експертом ОСОБА_108, в конверті;

- зразки волосся з п'яти ділянок голови ОСОБА_4 в конверті;

- зразки волосся з п'яти ділянок голови ОСОБА_2 в конверті;

- зразки волосся з п'яти ділянок голови ОСОБА_3 в конверті;

- пакети з мікрооб'єктами, вилученими з поверхонь сидінь автомобілів ВАЗ-2108 д/н НОМЕР_22 (№1, №2 та №3); ВАЗ-2107 д/н НОМЕР_13 (№4, №5 та №6); ВАЗ-2109 д/н НОМЕР_14 (№7 та №8);

- зошит із службової підготовки ОСОБА_2;

- фрагмент металевого наконечника від насосу, вилучений 29.06.2013 року в ході проведення огляду місцевості.

Відеореєстратор марки Н-264 DVR, вилучений у Врадіївському РВ УМВС України в Миколаївській області, який зберігається в камері речових доказів слідчого відділу Прокуратури Миколаївської області згідно листа № 17/1-9-13 від 20.11.2013 року /т.9 а.с.163/ - повернути Врадіївському РВ УМВС України в Миколаївській області.

Службове посвідчення ОСОБА_5, жетон з особистим номером ОСОБА_5, службове посвідчення ОСОБА_2 НОМЕР_32, картку-замісник №58 на зброю ОСОБА_2; службове посвідчення ОСОБА_3 НОМЕР_31, картку-замісник № 36 на зброю ОСОБА_3, які згідно листа № 17/1-9-13 від 20.11.2013 року зберігаються у слідчому відділі прокуратури Миколаївської області /т.9 а.с.163/ - повернути до УМВС України в Миколаївській області.

Обручку з жовтого металу, каблучку з жовтого металу, вилучені під час особистого обшуку у ОСОБА_5, звернути на забезпечення стягнення судових витрат.

Наручний годинник з металу срібного кольору Edifice casio, гроші в сумі 339 грн., вилучені під час особистого обшуку у ОСОБА_2; наручний годинник EDEN, перстень з жовтого металу, гроші в сумі 60 грн., вилучені під час особистого обшуку у ОСОБА_3, які згідно листа № 17/1-9-13 від 20.11.2013 року зберігаються в камері зберігання речових доказів Прокуратури Миколаївської області - конфіскувати в дохід держави.

Дві пластикові картки АТ «Райффайзен Банк Аваль», візитну картку адвоката ОСОБА_11, вилучені під час особистого обшуку ОСОБА_2; дві пластикові картки АТ «Райффайзен Бак Аваль», одну пластикову картку КБ «ПриватБанк», брючний пасок шкіряний чорного кольору, паперову візитну картку на ім'я ОСОБА_117 /т.4 а.с.368/; вилучені під час особистого обшуку у ОСОБА_3, що зберігаються в камері зберігання речових доказів Прокуратури Миколаївської області згідно листа № 17/1-9-13 від 20.11.2013 року - повернути за належністю власникам ОСОБА_2, та ОСОБА_3

Наркотичний засіб канабіс вагою 10,282 грами, який зберігається в камері зберігання речових доказів Центрального РВ Миколаївського МУ УМВС України в Миколаївській області згідно квитанції № 518 - знищити /т.8 а.с. 431/.

Гарантійний талон до мобільного телефону Hokia 7230 від 27.12.2010 року /т.9 а.с.123-124/, оригінали чеків, наданих ОСОБА_7 на підтвердження суми позову /т.9 а.с.164-167/; дозвіл без номеру на право зберігання (носіння) зброї на ім'я ОСОБА_4 та дозвіл № 0-8 на право зберігання (носіння) зброї на ім'я ОСОБА_61 /т.7 а.с. 10/, які зберігаються у справі - залишити у справі.

Паспорт громадянина України НОМЕР_17, виданий 04.02.2013 року Врадіївським РВ УМВС на ім'я ОСОБА_2, закордонний паспорт громадянина України ОСОБА_2 НОМЕР_33, виданий органом 4801; дублікат довідки про ПІН ОСОБА_2, які зберігаються при справі - передати установі виконання покарань за місцем відбуття покарання ОСОБА_2

Знищити речові докази, які зберігаються в камері зберігання речових доказів апеляційного суду Миколаївської області: жіночі труси білого кольору; жіночу блузку білого кольору; ремінь шкіряний чорного та білого кольорів; бюстгальтер білого кольору; жіночу спідницю блакитного кольору; футболку помаранчеву; два накладні автомобільні чохли; шорти чоловічі джинсові світло-сірого кольору; сорочку чоловічу сірого кольору; ремінь чоловічій шкіряний чорного кольору; чохол з автомобільного підголовника; чоловічі джинси світло-синього кольору /т.4 а.с. 365/.

Мобільний телефон ОСОБА_2 Samsung Duos IMEI НОМЕР_34, НОМЕР_35 з двома сім-картками, на який накладено арешт, /т.4 а.с.366, т.8 а.с. 382/ та мобільний телефон Nokia 1616-2 ІМЕІ НОМЕР_36, на який накладено арешт /т.4 а.с.375, т.8 а.с.379/, що зберігаються в камері зберігання речових доказів апеляційного суду Миколаївської області - конфіскувати в дохід держави.

Мобільний телефон Samsung duos С5212 ІМЕІ НОМЕР_37, НОМЕР_38 з двома сім-картками, який належить ОСОБА_119 - повернути за належністю останньому /т.4 а.с.368, т.8 а.с. 385/.

Туфлі літні чоловічі шкіряні сірого кольору 43 розміру, туфлі чоловічі шкіряні чорного кольору 40 розміру туфлі чоловічі замшеві чорного кольору 39 розміру, належні ОСОБА_3, які зберігаються в камері зберігання речових доказів слідчого відділу Прокуратури Миколаївської області /т.4 а.с.376-378/ - повернути батьку ОСОБА_3 - ОСОБА_119.

Знищити речові докази, що зберігаються в камері зберігання речових доказів слідчого відділу прокуратури Миколаївської області /т.4 а.с. 377/: упаковку від презервативів чорного кольору; брудну серветку; кепку темно-синього кольору 58 розміру.

Повернути за належністю ОСОБА_2 спортивну куртку Adidas темно-синього кольору /т.4 а.с. 378/; формену сорочку працівника міліції синього кольору; форменні брюки працівника міліції темно синього кольору, які зберігаються в камері зберігання речових доказів слідчого відділу Прокуратури Миколаївської області /т.4 а.с.379/.

Повернути матері ОСОБА_4 - ОСОБА_94 - належні йому речі - замшеві чоловічі мокасини чорного кольору, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Прокуратури Миколаївської області /т.4 а.с. 378/.

Продовжити до виконання вироку дію арешту майна, вилученого під час особистого обшуку у ОСОБА_3 28.06.2013 року, накладеного ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 06.08.2013 року: наручний годинник Eden; печатку з металу жовтого кольору, гроші в сумі 60 грн. /т.8 а.с. 385/.

Продовжити до виконання вироку дію арешту майна, вилученого у ОСОБА_2 02.07.2013 року в ході особистого обшуку, накладеного ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 06.08.2013 року: мобільний телефон Samsung Duos IMEI НОМЕР_34, НОМЕР_35, наручний годинник Casio, гроші в сумі 339 грн. /т.8 а.с. 382/.

Продовжити до виконання вироку дію арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 22.08.2013 року на грошові кошти в сумі 527 грн. 81 коп., що належать ОСОБА_2 та знаходяться на рахунку № НОМЕР_15 (зарплатна карта), відкритому в Миколаївській обласній дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» в м. Миколаєві, вул. Артилерійська, 19а /т. 9 а.с. 122/.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 22.08.2013 року, на грошові кошти в сумі 236 грн. 15 коп., що належать ОСОБА_2 та знаходяться на рахунку № НОМЕР_16 (кредитна карта), відкритому в Миколаївській обласній дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» в м. Миколаєві, вул. Артилерійська, 19а /т.9 а.с. 122/.

Продовжити до виконання вироку дію арешту майна, вилученого у ОСОБА_4 в ході особистого обшуку 27.06.2013 року, накладеного ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 07.08.2013 року: мобільний телефон Nokia 1616-2 ІМЕІ НОМЕР_36 /т.8 а.с. 379/.

Продовжити до виконання вироку дію арешту майна ОСОБА_4, накладеного ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 29.07.2013 року - частку ОСОБА_4 у трикімнатній квартирі в АДРЕСА_1, яка на підставі свідоцтва про право власності № 45 від 10.11.1998 року, виданого Вознесенськими електричними мережами ДЕК «Миколаївобленерго» на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_120, ОСОБА_94, ОСОБА_4, ОСОБА_59 /т.8 а.с. 391/.

Скасувати арешт майна, вилученого під час обшуку домоволодіння ОСОБА_4 29.06.2013 року, накладений ухвалою слідчого судді Врадіївського районного суду Миколаївської області від 30.06.2013 року: чоловічої сорочки з коротким рукавом сірого кольору, чоловічих джинсових шортів синього кольору, чоловічого паску синього кольору, чоловічих мокасин чорного кольору /т. 8 а.с. 388/.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Апеляційну скаргу може бути подано до апеляційного суду Миколаївської області через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженими в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ:

СУДДІ: