Постанова № 35646262, 27.11.2013, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2013 року Справа № 919/1186/13

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Плута В.М.,

суддів Видашенко Т.С.,

Балюкової К.Г.,

за участю представників сторін:

позивача: Зінченко С.І., довіреність № 1019 від 28 липня 2011 року (Зінченко Сергій Станіславович)

відповідача: Кукса С.А., витяг з ЄДРПОУ 634372 від 26 листопада 2013 року (товариство з обмеженою відповідальністю "Тонус Плюс")

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Тонус Плюс" на ухвалу господарського суду міста Севастополя (суддя Альошина С.М.) від 16 жовтня 2013 року у справі № 919/1186/13

за позовом Зінченко Сергія Станіславовича (вул. Одеська, 17, кв.29, м. Севастополь, 99011)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Тонус Плюс" (1. вул. Очаківців, 26, кв. 1, м. Севастополь, 99011; 2. пр-т. Жовтневої Революції, 44, офіс 6, м. Севастополь, 99057)

про визнання недійсними рішень загальних зборів

ВСТАНОВИВ:

04 жовтня Зінченко Сергій Станіславович звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Тонус Плюс" про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ "Тонус Плюс":

- оформленого протоколом № 6 загальних зборів учасників товариства від 09 вересня 2013 року, відносно обрання головою загальних зборів товариства Дробиш Т.Є. та секретарем Зінченко Н.В.; звільнення з посади директора Кукси С.А. за власним бажанням з 09 вересня 2013 року та призначення його особою, яка має право вчиняти дії від імені товариства з обмеженою відповідальністю "Тонус Плюс" без довіреності, у тому числі підписувати договори з 10 вересня 2013 року; також призначення директором товариства з обмеженою відповідальністю "Тонус Плюс" - Груня Валерія Георгійовича з 10 вересня 2013 року; доручення директору товариства з обмеженою відповідальністю "Тонус Плюс" Груню В.Г. виконання необхідних дій, пов'язаних з державною реєстрацією призначення керівника товариства з обмеженою відповідальністю "Тонус Плюс" та включення Кукси С.А. до складу підписантів, з правом залучення третіх осіб за довіреністю для виконання окремих дій;

- оформленого протоколом № 7 загальних зборів учасників товариства від 27 вересня 2013 року, відносно обрання головою загальних зборів товариства Дробиш Т.Є. та секретарем Зінченко Н.В.; призначення директором товариства з обмеженою відповідальністю "Тонус Плюс" - Кукси Євгена Сергійовича з 27 вересня 2013 року; доручення директору товариства з обмеженою відповідальністю "Тонус Плюс" Куксі Є.С. виконання необхідних дій, пов'язаних з державною реєстрацією призначення керівника товариства з обмеженою відповідальністю "Тонус Плюс", з правом залучення третіх осіб за довіреністю для виконання окремих дій;

- оформленого протоколом загальних зборів учасників товариства у жовтні 2013 року, відносно призначення директором товариства з обмеженою відповідальністю "Тонус Плюс" - Зінченка Максима Сергійовича; доручення директору товариства з обмеженою відповідальністю "Тонус Плюс" Зінченку М.С. виконання необхідних дій, пов'язаних з державною реєстрацією призначення керівника товариства з обмеженою відповідальністю "Тонус Плюс", з правом залучення третіх осіб за довіреністю для виконання окремих дій.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 16 жовтня 2013 року позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.

14 жовтня 2013 року позивач звернувся до суду з заявою про вжиття заходів до забезпечення позову, в якій просив суд зупинити виконання рішень загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Тонус Плюс" про призначення керівником товариства з обмеженою відповідальністю "Тонус Плюс" Кукси Сергія Анатолійовича, Кукси Євгена Сергійовича, Груня Валерія Георгійовича, Зінченка Максима Сергійовича та підписантів Кукси Сергія Анатолійовича та Зінченка Максима Сергійовича.

Також, позивач просив суд заборонити будь-яким особам здійснювати дії, пов'язані з виконанням рішень загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Тонус Плюс", ідентифікаційний код юридичної особи 30475947, вул. Очаковців, 26, кв. 1, м. Севастополь, Україна, 99011, оформлених протоколами № 6 від 09 вересня 2013 року, № 7 від 27 вересня 2013 року та протоколом від жовтня 2013 року про призначення керівником товариства з обмеженою відповідальністю "Тонус Плюс" Зінченка Максима Сергійовича та заборонити державному реєстратору Відділу державної реєстрації юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців Ленінського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Севастополі виконувати дії з внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців яких-небудь змін відносно товариства з обмеженою відповідальністю "Тонус Плюс", ідентифікаційний код юридичної особи 30475947, вул. Очаковців, 26, кв. 1, м. Севастополь, Україна, 99011.

Заява мотивована тим, що невжиття вказаних заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Так, позивач вказує на те, що відповідач у порушення вимог Закону України "Про господарські товариства" та Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Тонус Плюс", за даними позивача, неодноразово приймав рішення, оформлені протоколами загальних зборів учасників цього товариства, а саме: 09 вересня 2013 року, 27 вересня 2013 року та у жовтні 2013 року, на підставі яких кожен раз вирішував питання щодо призначення нового директора товариства.

На підставі вказаних рішень відповідач протягом вересня-жовтня 2013 року вже декілька разів вносив зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців, які стосуються змін щодо відомостей, пов'язаних зі зміною керівника товариства та осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори.

Вказані дії товариства з обмеженою відповідальністю "Тонус Плюс" здійснювало в той час, коли господарським судом міста Севастополя розглядається справа про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Тонус Плюс" № 919/927/13 та ухвалою суду від 25 вересня 2013 року у цій справі було припинено повноваження директора товариства з обмеженою відповідальністю "Тонус Плюс" з тимчасовим покладенням обов'язків керівника товариства на арбітражного керуючого Дрогайцева Атіка Олеговича.

Таким чином, призначення нових директорів боржника є способом затягування розгляду справи про банкрутство і перешкодою діяльності арбітражного керуючого по виконанню вимог суду і закону та призведе до порушення прав та законних інтересів позивача як учасника товариства з обмеженою відповідальністю "Тонус Плюс".

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 16 жовтня 2013 року у справі № 919/1186/13 частково задоволено заяву Зінченка Сергія Станіславовича від 14 жовтня 2013 року про забезпечення позову у справі № 919/1186/13.

Заборонено державному реєстратору Відділу державної реєстрації юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців Ленінського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Севастополі здійснювати державну реєстрацію зміни відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, про юридичну особу товариство з обмеженою відповідальністю "Тонус Плюс", ідентифікаційний код юридичної особи 30475947, вул. Очаковців, буд. 26, кв. 1, м. Севастополь, 99011.

В цій частині ухвала мотивована тим, що вжиття відповідних заходів не перешкоджатиме здійсненню товариством господарської діяльності, в той же час перешкодить відчуженню, реалізації чи переоформленню майна, що може привести до позбавлення позивача можливості отримання майна або дивідендів після задоволення вимог кредиторів.

В іншій частині у задоволенні заяви відмовлено, у зв'язку з тим, що забезпечення позову по даній справі шляхом заборони виконувати рішення загальних зборів не перебуває у необхідному (обов'язковому) зв'язку з позовними вимогами та їх предметом.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Тонус Плюс" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену ухвалу суду та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що по-перше, розумності у задоволенні заяви про забезпечення позову немає. По-друге, при прийнятті оскаржуваної ухвали порушено збалансованість інтересів сторін, оскільки заяву розглянуто без виклику представників сторін. По-третє, відсутності зв'язку між конкретним заходом та позовними вимогами. По-четверте, апелянт наголошує, що вчинення судом такої заборони, як перешкода щодо відчуження, реалізації чи переоформленню майна, не позбавляє товариство права укладати будь-які угоди у рамках процедури розпорядження майном у справі про банкрутство.

Більш докладніше доводи викладенні у апеляційній скарзі.

За розпорядженням секретаря судової палати від 13 листопада 2013 року у зв'язку з поважними причинами судді Борисової Ю.В., відповідно до пунктів 3.1.6, 3.1.7 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та рішення зборів суддів Севастопольського апеляційного господарського суду від 15 грудня 2010 року та на підставі статті 21 Господарського процесуального кодексу України склад колегії з розгляду апеляційної скарги змінений: головуючий суддя - Плут В.М., судді: Гоголь Ю.М., Видашенко Т.С.

Відповідно до пункту 3.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26 грудня 2011 року у разі зміни складу суду (в тому числі з одноосібного на колегіальний, навіть якщо до складу колегії суддів входить суддя, який раніше одноособово розглядав дану справу) розгляд справи починається заново, а отже, спочатку починається й перебіг строку вирішення спору. Продовження цього строку можливе у порядку і з підстав, зазначених у частині третій статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

За розпорядженням секретаря судової палати від 27 листопада 2013 року у зв'язку з відпусткою судді Гоголя Ю.М., відповідно до пунктів 3.1.6, 3.1.7 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та рішення зборів суддів Севастопольського апеляційного господарського суду від 15 грудня 2010 року та на підставі статті 21 Господарського процесуального кодексу України склад колегії з розгляду апеляційної скарги змінений: головуючий суддя - Плут В.М., судді: Видашенко Т.С., Балюкова К.Г.

У судовому засіданні, яке призначено на 27 листопада 2013 року, представник товариства з обмеженою відповідальністю "Тонус Плюс" підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити. Представник Зінченко Сергія Станіславовича заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін, вважаючи її законною.

Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а ухвалу такою, що не підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Виходячи з приписів статей 1, 2 Господарського процесуального кодексу України головним завданням господарського судочинства є забезпечення ефективності захисту порушених чи оспорюваних прав і законних інтересів суб'єктів господарських відносин. Одним із засобів захисту та забезпечення поновлення порушених прав і законних інтересів є забезпечення позову, головною метою якого, зокрема, є гарантування можливості реалізації позовних вимог (можливість виконання рішення суду, а також сприяння збереженню певного існуючого стану відповідача до винесення судового рішення).

Згідно з частиною першою статті 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Абзацом третім пункту 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 16 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" встановлено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Пунктом 45 постанови пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 „Про практику розгляду судами корпоративних спорів" визначено, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарські суди повинні оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов:

- наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;

- імовірність ускладнення виконання або невиконання судового рішення у разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками вказаного судового розгляду.

Пунктом 46 вказаної постанови пленуму Верховного Суду України встановлено, що відповідно до змісту статті 67 Господарського процесуального кодексу України господарські суди, вживаючи заходи до забезпечення позову, зобов'язані точно вказати, які саме дії забороняється вчиняти відповідачу та іншим особам.

Відповідно до чинного законодавства, забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної та фізичної особи.

Судова колегія, розглянувши справу повторно, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що підлягають задоволенню вимоги позивача щодо заборонени державному реєстратору Відділу державної реєстрації юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців Ленінського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Севастополі здійснювати державну реєстрацію зміни відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, про юридичну особу товариство з обмеженою відповідальністю "Тонус Плюс", ідентифікаційний код юридичної особи 30475947, вул. Очаковців, буд. 26, кв. 1, м. Севастополь, 99011, оскільки вжиття відповідних заходів не перешкоджатиме здійсненню товариством господарської діяльності, в той же час перешкодить відчуженню, реалізації чи переоформленню майна, що може привести до позбавлення позивача можливості отримання майна або дивідендів після задоволення вимог кредиторів.

Стосовно, вимог позивача щодо зупинення виконання рішень загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Тонус Плюс" про призначення керівником товариства з обмеженою відповідальністю "Тонус Плюс" Кукси Сергія Анатолійовича, Кукси Євгена Сергійовича, Груня Валерія Георгійовича, Зінченка Максима Сергійовича та підписантів Кукси Сергія Анатолійовича та Зінченка Максима Сергійовича, а також в частині заборони будь-яким особам здійснювати дії, пов'язані з виконанням рішень загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Тонус Плюс", ідентифікаційний код юридичної особи 30475947, вул. Очаковців, 26, кв. 1, м. Севастополь, Україна, 99011, оформлених протоколами № 6 від 09 вересня 2013 року, № 7 від 27 вересня 2013 року та протоколом від жовтня 2013 року про призначення керівником товариства з обмеженою відповідальністю "Тонус Плюс" Зінченка Максима Сергійовича суд відмовив з наступних підстав, слід відзначити наступне.

Забезпечення вказаного позову шляхом заборони виконувати рішення загальних зборів не перебуває у необхідному (обов'язковому) зв'язку з позовними вимогами, їх предметом.

Крім того, у пункті 46 постанови пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 „Про практику розгляду судами корпоративних спорів" встановлено, що господарські суди не вправі забороняти товариству чи його посадовим особам вчиняти будь-які дії.

Згідно з відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців, вказані рішення загальних зборів товариства вже виконані.

Таким чином, зазначені вимоги про забезпечення позову щодо зупинення виконання рішень загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Тонус Плюс" не підлягають задоволенню.

Стосовно доводів апеляційної скарги, слід зазначити наступне.

Так, заявник апеляційної скарги вказує на те, що при прийнятті оскаржуваної ухвали порушено збалансованість інтересів сторін, оскільки заяву розглянуто без виклику представників сторін.

Відповідно до пункту 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 16 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову " встановлено, що питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.

Таким чином, вказані доводи апелянта є безпідставними, оскільки господарський суд має право розглянути клопотання про забезпечення позову без виклику сторін по справі.

Інші доводи апеляційної скарги містяться виключно на судженнях відповідача, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами, у порядку встановленому статтями 32, 33 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 5 статті 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи викладене, судова колегія не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Керуючись статтями 22, 32, 33, 43, 101, 103 (пункт 1 частини 1), 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Тонус Плюс" - залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду міста Севастополя від 16 жовтня 2013 року у справі № 919/1186/13 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя В.М. Плут

Судді Т.С. Видашенко

К.Г. Балюкова

Розсилка:

1. Зінченко Сергій Станіславович (вул. Одеська, 17, кв.29,Севастополь,99011)

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Тонус Плюс" (1. вул. Очаківців, 26, кв. 1, м. Севастополь, 99011; 2. пр-т. Жовтневої Революції, 44, офіс 6, м. Севастополь, 99057)

3. до господарського суду міста Севастополя

4.