Рішення № 35646256, 28.11.2013, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2013 Справа №917/2261/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Гетьман", вул. Гагаріна 50 - А, смт. Онуфріївка, Онуфріївський район, Кіровоградська область, 28100

до Приватного підприємства "Титан-Кремінь", вул.Красіна, 61/52, м.Кременчук, Полтавська область, 39617

про стягнення грошових коштів в сумі 398 742,40 грн.

Суддя Плотницька Н.Б.

Представники:

від позивача: Швець В.В., дов. б/н від 18.11.2013

від відповідача: Капацій М.М., б/н від 22.11.2013

Суть спору: розглядається справа про стягнення вартості майна за договором відповідального зберігання №01/04-13 від 01.04.2013.

Представник Позивача в судовому засіданні оголосив позовні вимоги та просив позов задовільнити у повному обсязі на тій підставі, що Відповідачем порушено умови договору зберігання, у зв'язку із чим було пошкоджено майно Позивача.

25.11.2013 через канцелярію суду надійшов відзив на позов (вх.№16777 від 25.11.2013), в якомі Відповідач визнав позов у повному обсязі, просить суд розглянути справу по суті з урахуванням зазначеного відзиву. Представник Відповідача у судовому засіданні підтвердив обставини, викладені у відзиві на позо.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

01.04.2013 між ТОВ "Торгова компанія "Гетьман" як поклажодавцем (далі - Позивач) та ПП "Титан-Кремінь" як зберігачем (далі - Відповідач) було укладено договір відповідального зберігання №01/04-13 (далі - Договір), відповідно до якого Позивач передає, а Відповідач приймає на відповідальне оплатне зберігання майно згідно акту прийому-передачі з правом доступу до нього службових осіб Позивача. Крім того, сторони у Договорі узгодили наступне:

- Відповіда зобов'язується повренути Позивачу частину майна на суму 398 742,40 грн. до 01.05.2013 (п. 1.3 Договору);

- Відповідач зобов'язаний прийняти всі необхідні міри для забезпечення зберігання майна в належному стані та нести відповідальність за втрату або ушкодження майна Позивача незалежно від причини ушкодження або втрати з моменту одержання майна від Позивача до закінчення терміну його зберігання(п. 2.1.1 та 2.1.2 Договору);

- Позивач має право у будь-який час вимагати у Відповідача повністю або частково майно, яке знаходиться на зберіганні (п. 3.2 Договору);

- сторона, яка постраждала від невиконання або неналежного виконання іншою стороною зобов'язань за Договором, має право вимагати відшкодування завданих їй реальних збитків (п. 5.1 Договору).

Відповідно до Акту прийому-передачі від 01.04.2013 Позивач передав, а Відповідач прийняв на відповідальне зберігання майно згідно опису на загальну суму 1073241,12 грн.. При цьому в Акті зазначено про відсутність недоліків у майні, переданому на зберігання.

На виконання умов договору Позивач звертався до Відповідача з вимогами №24/04-13 від 24.04.2013 та №15/05-13 від 15.05.2013, в яких прохав повернути майно на суму 398 742,40 грн. відповідно до умов Договору,однак Відповідачем майно повернуто не було.

18.10.2013 у м.Кременчук сторонами було складено Акт комісійного обстеження майна, в якому зазначили, що внаслідок неналежного виконання Відповідачем своїх зобов'язань за договором, а саме - зберігання переданого йому майна в неналежному стані, з недотриманням відповідних кліматичних умов для його безпечного збереження (товарного та технічного стану) відбулося знецінення майна шляхом пошкодження, та в результаті майно стало непридатним для подальшого використання за цільовим призначенням. При цьому сторони узгодили суму завданих збитків - 398 742,40 грн.

Зважаючи на викладене, Позивач просить суд стягнути з Відповідача вартість пошкодженого майна в сумі 398 742,40 грн.

При вирішенні спору суд виходив з наступного.

Згідно статті 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). Відповідно до статті 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі зобов'язання виникли з договору зберігання.

Відповідно до статті 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. При цьому згідно статті 938 ЦК України зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

За правилами статті 942 ЦК України зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

Статтею 950 ЦК України встановлено, що за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах. Частина друга статті 951 ЦК України проголошує, що якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від цієї речі і вимагати від зберігача відшкодування її вартості.

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 ГПК України).

Частиною 1 статті 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно частини другої цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до статей 4-3, 33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується Відповідачем, ним були порушені зобов'язання, встановлені Договором відповідального зберігання №01/04-13 від 01.04.2013 та актами цивільного законодавства, в результаті чого знецінилось майно Позивача на суму 398742,40 грн.

Відтак, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованим, доведеними належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Сцдові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на Відповідача.

Керуючись статтями 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Титан-Кремінь" (вул.Красіна, 61/52, м.Кременчук, Полтавська область, 39617, код 37812812) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Гетьман", вул. Гагаріна 50 - А, смт. Онуфріївка, Онуфріївський район, Кіровоградська область, 28100, код 37187251) 398742,40 грн. вартості пошкодженого майна та 7974,86 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 02.12.2013.

Суддя Плотницька Н.Б.