Постанова № 35645800, 20.11.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2013 року 810/5877/13-а

приміщення суду за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26,

час прийняття постанови : 10 год. 30 хв.

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лиска І.Г.

при секретарі - Васковець М.С.

за участю представника позивача, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Аеро-Хендлінг" до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс-Аеро-Хендлінг" (надалі - позивач) з позовною заявою до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції (надалі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.10.2013 року №0002422210 та №0002432210.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в період з 19 по 25 вересня 2013року головним державним ревізором- інспектором відділу перевірок платників податків та перевірок з окремих питань управління податкового аудиту Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Київській області Безсмертним М.М. проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Аеро-Хендлінг» з питань правових відносин з ТОВ «Консалекс» (код ЄДРПОУ 37193155) за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012р.

Документальна позапланова виїзна перевірка проводилась у відповідності до наказу Бориспільської ОДПІ від 19.09.2013 року №199 та на підставі п.п. п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (надалі - ПК України).

За результатами перевірки складено Акт №150/22-1/37027321 від 02.10.2013року «Про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Аеро-Хендлінг» (код ЄДРПОУ 37027321) з питань правових відносин з ТОВ «Консалекс» (код ЄДРПОУ 37193155) за період з 01.01.2011р. по 31.12.2012 р. (надалі - Акт перевірки).

Не погоджуючись з висновками Акта перевірки, позивачем було направлено до Бориспільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області заперечення від 08.10.2013року (вхідний ОДПІ від 08.10.13р. №2861/10).

За результатом розгляду заперечень, 15.10.2013року за №1819/22-1/10/10-04 Бориспільською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області направлено на адресу позивача відповідь, згідно якої висновки Акту перевірки залишено без змін.

21 жовтня 2013 року (вх. №77/10-13) позивачем отримано податкові повідомлення-рішення Бориспільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області від 17.10.2013 року №0002422210 та №0002432210, відповідно до яких позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2 965 107,00 грн., (в тому числі 1 976 738,00 грн. - за основним платежем, 988 369,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями), та суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 2 630 637,00 грн., (в тому числі 2 189 156,00 грн. - за основним платежем, 441 481,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач не погоджується з прийнятими податковими повідомленнями - рішеннями відповідача, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача Брижатий С.В. підтвердив обставини, викладені у позовній заяві, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Податковий орган явку свого представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки представника не повідомив, заперечень на позов не надав, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України в разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За даних обставин, суд ухвалив про розгляд справи за відсутності представника відповідача, за наявними в ній матеріалами і доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши представника позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Транс-Аеро-Хендлінг» є юридичною особою, що зареєстроване 09.03.2010 року, що підтверджується Довідкою АА №955577 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій та Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Серії ААВ №500447.

З 11.03.2010 року позивач взятий на податковий облік в органах державної податкової служби за №6358 та є платником податку на додану вартість, відповідно до Свідоцтва про платника податку на додану вартість №200146103 НБ №411066, індивідуальний податкових номер 370273226590.

Відповідно до матеріалів справи, з 19.09.2013 року по 25.09.2013 року, на підставі направлення від 19.09.2013року №108, та згідно з наказом від 19.09.2013 року №108 (щодо здійснення позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТРАНС-АЕРО-ХЕНДЛІНГ» виданих Бориспільською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області, Безсмертним Миколою Миколайовичем - головним державним ревізором-інспектором перевірок платників податків та перевірок з окремих питань управління податкового аудиту Бориспільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області, державним службовцем 13 рангу, згідно із пунктом 78.1.11 статті 78 Податкового кодексу України на виконання постанови старшого слідчого з ОВС Слідчого управління фінансових розслідувань МГУ Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування ВП підполковника податкової міліції В.В. Мойсеєнко від 13.08.2013 року, винесеної по кримінальному провадженню №32012110110000002 проведена позапланова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС-АЕРО- ХЕНДЛІНГ», код ЄДРПОУ 37027321 з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Консалекс» за період з 01.01.2011р. по 31.12 2012 року

Результати перевірки оформлено Актом від 02.10.2013 року №150/22-1/37027321 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Транс-Аеро-Хендлінг» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Консалекс» (код ЄДРПОУ 37193155) за період з 01.01.2011року по 31.12.2012 р.

У ході перевірки органом державної податкової служби була використана інформація:

- Автоматизованих інформаційних систем «Податковий Блок» ;

- Постанова слідчого з ОВС Слідчого управління фінансових розслідувань МГУ Міндходів - Центрального офісу з обслуговування ВП підполковника податкової міліції В.В. Мойсеєнко від 13.08.2013 року

Документальною позаплановою перевіркою встановлено порушення:

1.п.п. 139.1.9 п. 139.1. ст. 139 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року із змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 2189156.00 грн., в т.ч. по періодах: III кв. 2011 року на суму 396146,00 грн., 4 кв. 2011 року на суму 910048,00 грн., 1 кв. 2012 року на суму 399421.00 грн., ІІ кв. 2012 року на суму 483541,00 грн.,

2. п. 198.3, п. 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року, що призвело до заниження податку на додану вартість всього у на суму 1976738.00 грн., а саме: Липень 2011 року у сумі 53075,00 грн., Серпень 2011 року у сумі 124553,00 грн., Вересень 2011 року у сумі 166847,00 грн., Жовтень 2011 року у сумі 191609,00 грн., Листопад 2011 року у сумі 334008,00 грн., Грудень 2011 року у сумі 265730,00 грн., Лютий 2012 року у сумі 380401,00 грн., Квітень 2012 року у сумі 434969,00 грн., Травень 2012 року у сумі 25546,00 грн.

3. п.1, п.5 ст.203, п.1, п.2 ст.215, п.1 ст.216. ст.228, ст.626. ст.629, ст..650, ст.655, ст.658, ст.662 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених: ТОВ «ТРАНС-АЕРО-ХЕНДЛІНГ» з ТОВ «Консалекс» (код ЄДРПОУ 37193155)за період з 01.01.2011р. по 31.12 2012р. .

Не погоджуючись з висновками Акта перевірки, позивачем було направлено до Бориспільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області заперечення від 08.10.2013року (вхідний відповідача від 08.10.13р. №2861/10).

За результатом розгляду заперечень, 15.10.2013 року за №1819/22-1/10/10-04 Бориспільською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області направлено на адресу позивача відповідь, згідно якої висновки Акту перевірки залишено без змін.

21 жовтня 2013 року (вх. №77/10-13) позивачем отримано податкові повідомлення-рішення Бориспільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області від 17.10.2013 року №0002422210 та №0002432210, відповідно яких позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2 965 107,00 грн., (в тому числі 1 976 738,00 грн. - за основним платежем, 988 369,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями), та суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 2 630 637,00 грн., (в тому числі 2 189 156,00 грн. - за основним платежем, 441 481,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

Не погоджуючись з рішеннями відповідача ТОВ «Транс-Аеро-Хендлінг» звернулось до суду.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовано Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV, Господарським кодексом України від 16 січня 2003 року № 436-IV, Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 19 серпня 1999 року № 996-XIV, Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 85.9. ст.85 ПК України передбачено, що у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу.

У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

Але, всупереч зазначеним вимогам податкового Кодексу України, в Акті перевірки не зазначено, що у ТОВ «Транс-Аеро-Хендлінг», відповідно до ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва Агафонова С.А. від 03.06.2013року(кримінальне провадження №1-кс/760/1981/13), всі документи стосовно господарських операцій ТОВ «Транс- Аеро-Хендлінг» із ТОВ «Консалекс» вилучені старшим оперуповноваженим з ОВС ОУ МГУ Міндоходів Центрального офісу з обслуговування великих платників Коваленко І.В. в період 01.07.-08.07.13р, про що відповідача було повідомлено листом від 23.09.13 р. №309/01-13, який отримав власноруч перевіряючий 25.09.2013року.

Так як перевірка не зупинялась, а копії з вилучених в приміщенні Центрального офісу з ОВП Міндоходів документів позивач не мав змоги зробити, то, відповідно працівник відповідача не мав змоги досліджувати первинні документи і, відповідно, робити на них посилання в Акті перевірки.

Отже, Бориспільською ОДПІ ГУ Мідоходів у Київській області було порушено процедуру проведення позапланової виїзної перевірки позивача.

Судом встановлено, що в період, який перевірявся, позивач мав фінансово-господарські відносини з постачальником ТОВ «Консалекс» .

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 627 передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зазначене положення відображає один з найважливіших принципів договірного регулювання суспільних відносин - принцип свободи договору.

У відповідності до приписів статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Як зазначено в Акті перевірки, між позивачем та ТОВ «Консалекс» було укладено Договір від 04.07.2011 року №0407К-1 на поставку нафтопродуктів .

Відповідно до Договору поставки від 04.07.2011 року №0407К-1 були виписані накладні (прибуткові та податкові накладні), перелік яких міститься в Акті перевірки та наявність яких не заперечується в Акті перевірки.

Суми податку на додану вартість по зазначеним в Акті перевірки податковим накладним 19776738 грн. включено до податкового кредиту за період з липня 2011 року по травень 2012року та до витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування з податку на прибуток в період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року включено суму 9883684грн.

Згідно з вимогами пункту 198.3 статті 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

В Акті перевірки наведено перелік по господарських відносинах з ТОВ «Консалекс» за липень 2011 року - травень 2012 року первинних документів, а саме: податкових накладних.

При цьому, в Акті перевірки відсутні будь-які посилання на те, що виписані ТОВ «Консалекс» податкові накладні, їх оформлення, не відповідають вимогам чинного законодавства України.

Натомість, в Акті перевірки (арк.26) зазначається, що відповідно до положень п.п. 198.3, п. 198.6 ст.198 ПК України, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку із придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Але, перевіряючим в Акті перевірки не зазначено, що у ТОВ «Транс-Аеро-Хендлінг», відповідно до ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва Агафонова С.А. від 03.06.13р. (кримінальне провадження №1- кс/760/1981/13), всі документи стосовно господарських операцій ТОВ «Транс-Аеро-Хендлінг» із ТОВ «Консалекс» вилучені старшим оперуповноваженим з ОВС ОУ МГУ Міндоходів Центрального офісу з обслуговування великих платників Коваленко І.В. в період з 01.07. по 08.07.13р..

Крім того, на офіційному сайті Міністерства доходів і зборів України, в розділі «Анульовані свідоцтва платників ПДВ» міститься інформація, що у ТОВ «Консалекс» свідоцтво платника ПДВ анульовано 03.10.2013р.

Як вбачається із Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Серії АЖ №662270 , ТОВ "Консалекс" було зареєстровано як юридичну особу 24.06.2010 року і в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відсутні записи про припинення даної юридичної особи. або її відсутність за місцемзнаходження.

Тобто, в періоді виконання господарських операцій, а саме з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року, ТОВ «Консалекс» був зареєстрованим як юридична особа та як платник ПДВ, мав відповідне свідоцтво та право на виписку податкових накладних.

Також в Акті не зазначається, чому первинні документи не можуть свідчити про здійснення господарських операцій між сторонами та про досягнення кінцевого результату по укладених угодах.

Отримані за договором паливно-мастильні матеріали були призначені для використання і були використані у господарській діяльності позивача, на підтвердження чого позивачем надано суду бухгалтерську довідку №00151/382-11/13 від 19.11.2013 року про наявність на балансі 163 одиниць автотранспорту та спецавтотранспорту, завірену копію балансу (фінансового звіту) станом на 01.01.2012 року та станом на 01.01.2013 року, копію Генеральної угоди №02.1.1-14/23.30-78 від 15.04.2010 року «Про комерційне використання послуг з забезпечення спецтранспортом та засобами механізації» між Державним підприємством «міжнародний аеропорт «Бориспіль» та ТОВ «Транс-Аеро-Хендлінг», копію сертифікату відповідності №КВР-СКО-78-01 ат №КВР-СКО-108-02, завірені копії заправ очних відомостей за період з липня 2011 року по травень 2012 року.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. № 996-XIV, із змінами та доповненнями (надалі Закон № 996-XIV) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи зі змісту пункту 2 статті 3 Закону № 996-XIV, бухгалтерський облік є обов'язковим видом, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 №168/704 (надалі Положення №168/704).

Первинні документи, як встановлено підпунктом 2.1 пункту 2 Положення №168/704 - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Підпунктом 2.4 пункту 2 Положення №168/704 та статтею 9 Закону №996- ХІУ, визначено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даними нормами, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документ, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність їх оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.2.16 Положення №168/704 (в редакції, чинній на час виникнення правовідносин) забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Твердження в Акті перевірки, що первинні документи не мають юридичної сили, а відтак є дефектними і не надають права позивачу формувати дані податкового обліку, не підтверджено жодним належним доказом.

Крім того, слід зазначити, що висновки Бориспільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області щодо безпідставності включення до податкового кредиту та до валових витрат сум по операціям з ТОВ «Консалекс» зроблено без дослідження, вивчення та врахування первинних документів платника податків позивача та контрагента позивача.

Документи, на які посилається Бориспільська ОДПІ («аналіз бази даних «Податковий блок», «зміст постанови старшого слідчого з ОВС СУФР МГУ Міндоходів-Центрального офісу...», не є первинними документами чи документами бухгалтерського або податкового обліку ні підприємства, ні контрагента, а лише підтверджують ту обставину, що висновки Акту перевірки зроблено без дослідження, вивчення та врахування первинних документів платників податків, контрагентів позивача .

Згідно інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2011 року № 742/11/13-11, при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватись відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

З огляду на викладене, можна зробити висновок, що Бориспільською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області фактично покладено на позивача вину за можливе невиконання контрагентами (та/або їхніми контрагентами) податкових зобов'язань, визначених законодавством.

Законодавством України не передбачена відповідальність суб'єкта господарювання за зобов'язаннями іншого суб'єкта господарювання, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Чинним законодавством України, обов'язок контролювати звітність контрагента на суб'єктів господарювання не покладено. Крім того, суб'єкт господарювання не має права контролювати звітність або своєчасність сплати податків іншими особами. Натомість законодавством України встановлено, що якщо віднесення сум до складу податкового кредиту відбувається на підставі належним чином оформлених розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення яких передбачена правилами ведення податкового обліку, дії платника податку є правомірними.

Пунктом 8 статті 19 ГК України передбачено, що усі суб'єкти господарювання зобов'язані самостійно здійснювати первинний (оперативний) та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, складати статистичну інформацію, а також надавати відповідно до вимог закону фінансову звітність та статистичну інформацію щодо своєї господарської діяльності, інші дані, визначені законом. Забороняється вимагати від суб'єктів господарювання інформації та інших даних, не передбачених законом або з встановленого законом.

Позивач в своїй діяльності дотримується вимог, передбачених ПК України в частині формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Податковий кредит, який було сформовано Товариством на підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ «Консалекс», складається із сум, що сплачено в ціні придбаного товару у даного контрагента.

Таким чином, включення Товариством до складу податкового кредиту загальної суми 1 976 738,00грн., як суми податку на додану вартість, сплаченої за отримані послуги (роботи) та підтверджені податковими накладними, відповідає вимогам пункту 198.6 статті 198 ПК України.

Щодо безпідставності включення до складу валових витрат, витрат не підтверджених відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, що призвело до заниження суми податку на прибуток у розмірі 2 189 156,00 грн., суд зазначає наступне.

Нормами підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат, витрати непідтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Тобто, для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, витрати мають бути фактично здійсненні і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Витрати, понесені позивачем за договором укладеним з ТОВ «Консалекс», були віднесені ним до складу витрат за відповідні звітні періоди, оскільки дані витрати, відповідно до вимог підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України підтверджуються відповідними первинними документами.

Оскільки Бориспільською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області, під час проведення перевірки, не було надано належної оцінки первинним документам, то і висновок податкового органу про безпідставність віднесення до складу витрат позивачем за перевіряємий період витрат, понесених за договором укладеним з ТОВ «Консалекс», є безпідставним та не підтверджуються податковим органом жодним належним доказом.

В ході перевірки не досліджено питання подальшого використання в господарській діяльності отриманих паливно-мастильних матеріалів.

Щодо висновку Бориспільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області про порушення позивачем вимог пунктів 1,5 ст.203, п.1,2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228, ст.626, ст.629, ст.650, ст.655, ст.658, ст.662 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) про недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочину, який не спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлені ним, здійснених позивачем при отриманні паливно-мастильних матеріалів, суд зазначає наступне

Відповідно до Акта перевірки, Бориспільська ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області дійшла висновку про нікчемність укладеного між позивачем та його контрагентом правочину (стор. 14,25 Акту перевірки) на підставі розгляду матеріалів перевірок, які здійснені іншими податковими органами, в яких досліджувались (або зазначено про неможливість дослідження) господарські взаємовідносини цих контрагентів та господарські взаємовідносини цих контрагентів з іншими підприємствами. Посилання в Акті перевірки щодо порушення статтей ЦК України не підтверджується встановленими в ході проведеної перевірки фактами порушень за текстом Акту перевірки.

Згідно з вимогою п.1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1, 2, 3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, воєвиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 1 статті 207 ГК України також передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Таким чином, недійсність правочину може бути визнана лише за рішенням суду. Інших підстав для визнання правочину недійсним, чинним законодавством України не передбачено.

Згідно з вимогами частин 2, 3 статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Визнання правочину недійсним судом не вимагається лише у тому випадку, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Тому, посилання Бориспільської ОДПІ на приписи статті 203 ЦК України є безпідставними, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Будь-яких рішень суду про визнання договору, укладеного між позивачем та ТОВ "Консалекс" недійсним відповідачем суду не надано, як і не повідомлено про його існування.

Згідно статті 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

З аналізу Акту перевірки вбачається, що висновки Бориспільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області про нікчемність правочинів є необгрунтованими, оскільки податковим органом не наведено жодної аргументованої підстави вважати, укладений позивачем договір з ТОВ «Консалекс» таким, що завідомо укладений всупереч інтересам держави і суспільства, порушує публічний порядок, конституційні права і свободи людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Позивач не мав наміру порушувати і не порушив інтереси Держави і суспільства, публічний порядок, конституційні права і свободи людини і громадянина, не знищувало, не пошкоджувало майна фізичної або юридичної особи, Держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, і незаконно не заволодівало ним.

Отримані від ТОВ «Консалекс» паливно-мастильні матеріали, позивачем використано у господарській діяльності, а саме для заправки власного спецавтотранспорту, який здійснював наземне обслуговування повітряних суден авіаперевізників в Міжнародному аеропорту «Бориспіль», що не спростовується та не заперечується викладеним в Акті Бориспільської ОДПІ за результатами проведеної виїзної перевірки.

Крім того, чинне законодавство України не передбачає право податкового органу визнавати дані, які відображаються суб'єктами господарювання у податкових деклараціях за перевіряємий період - недійсними.

Тому, висновок Бориспільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області в Акті перевірки (стор. 14,25,30) про нікчемність не може бути належною юридичною підставою для винесення оскаржуваних рішень та має лише інформативний характер.

За умов відсутності вказівки та доказів вчинення позивачем правопорушення у сфері саме податкових правовідносин, застосування санкцій податкового законодавства у вигляді донарахування податкових зобов'язань та штрафу суд вважає безпідставним та необґрунтованим.

Відповідно до роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, яке викладене у постанові від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» нікчемними є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Враховуючи вищевикладене, вважаємо наведені висновки в Акті перевірки щодо порушення позивачем вимог: пункту 198.6 статті 198 ПК України, п. п. 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України, пунктів 1,5 ст.203, п.1,2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228, ст.626, ст.629, ст.650, ст.655, ст.658, ст.662 ЦК України є безпідставними та необґрунтованими, а податкові повідомлення рішення від 17.10.2013 року №0002422210 та №0002432210 - протиправними.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до цієї норми суди при розгляді податкових спорів мають виходити із презумпції добросовісності платників податків та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим передбачається, що дії платників податків, що мають своїм результатом одержання податкової вигоди (звільнення від оподаткування, зменшення бази або ставки оподаткування, одержання права на залік або відшкодування податку на додану вартість тощо) економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних, вантажних митних деклараціях, бухгалтерській звітності та податковому обліку достовірні.

Надання податковому органу всіх належних чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним рішень.

Представником позивача надано обґрунтовані пояснення та докази на їх підтвердження, щодо заявлених позовних вимог.

За таких обставин оспорювані податкові повідомлення-рішення є безпідставними і підлягають скасуванню як протиправні, отже, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано. Вимог про відшкодування судових витрат позивач суду не заявляв, від відшкодування судових витрат представник позивача відмовилась.

Таким чином, судові витрати стягненню з державного бюджету на користь позивача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Аеро-Хендлінг" до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 17.10.2013 року №0002422210 та №0002432210.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: Лиска І.Г.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 22 листопада 2013 р.