Рішення № 35645673, 27.11.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2515/5994/2012 Провадження № 22-ц/795/2390/2013 Категорія - цивільнаГоловуючий у I інстанції - Косач І. А. Доповідач - Скрипка А. А.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2013 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіСкрипки А.А.суддів:Бойко О.В., Шевченка В.М.при секретарі:Руденко О.М.за участю:представника відповідача ОСОБА_5, ОСОБА_6, адвоката ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою управління освіти Чернігівської міської ради, начальника управління освіти Чернігівської міської ради ОСОБА_8 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 01 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_6 до управління освіти Чернігівської міської ради, начальника управління освіти Чернігівської міської ради ОСОБА_8, профспілкового комітету первинної профспілкової організації Чернігівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 6 Чернігівської міської ради про визнання незаконними бездіяльності начальника управління, наказу про звільнення з посади, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

В червні 2013 року ОСОБА_6 звернулася в суд з даним позовом до управління освіти Чернігівської міської ради, начальника управління освіти Чернігівської міської ради ОСОБА_8, профспілкового комітету первинної профспілкової організації Чернігівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 6 Чернігівської міської ради Чернігівської області, і в подальшому уточнивши позовні вимоги 12.07.2013 року (а.с.47, том 1), просила суд визнати незаконними: - бездіяльність начальника управління, вимогу виборного органу первинної профспілкової організації Чернігівської загальноосвітньої школи І -ІІІ ступенів № 6 про розірвання з ОСОБА_6 трудового договору, - наказ про звільнення ОСОБА_6 з посади, поновити її на роботі, стягнути середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу та відшкодувати спричинену моральну шкоду.

Позовні вимоги ОСОБА_6 обґрунтовувала тим, що відповідно до наказу начальника управління освіти Чернігівської міської ради № 179- к від 12.11.2007 року її було призначено на посаду директора загальноосвітньої середньої школи № 6. Відповідно до постанови слідчого прокуратури Чернігівської області Романенко В.В. від 16.12.2011 року наказом начальника управління освіти Чернігівської міської ради № 625 від 19.12.2011 року позивача було відсторонено від посади директора загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 6 Чернігівської міської ради на час досудового та судового слідства у кримінальній справі. Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 24.05.2013 року відсторонення від посади директора загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 6 Чернігівської міської ради скасовано із зазначенням про те, що в цій частині ухвала суду підлягає негайному виконанню. ОСОБА_6 особисто 27.05. 2013 року до управління освіти Чернігівської міської ради було подано заяву про винесення наказу та допуску її до роботи на посаді директора загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 6 Чернігівської міської ради. Проте, як вказує позивач, до роботи начальник управління освіти ОСОБА_8 її не допустив, вимагаючи написати заяву про звільнення з роботи за власним бажанням. Позивач стверджує, що вона неодноразово, зокрема, 27.05.2013року, 28.05.2013року, 29.05.2013 року, 30.05.2013року, 31.05.2013року, 01.06.2013року, 03.06.2013року приходила до управління та писала заяви з вимогою виконати рішення суду і допустити її до роботи директором загальноосвітньої школи І-ІП ступенів № 6 Чернігівської міської ради. 03.06. 2013 року ОСОБА_6 було ознайомлено з наказом № 301 від 03.06.2013 року, яким скасовано відсторонення від посади директора загальноосвітньої школи № 6 Чернігівської міської ради Чернігівської області, а також було ознайомлено з наказом № 66-к від 03. 06. 2013 року про звільнення її з посади на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації Чернігівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 6 за порушення законодавства про працю, про колективні договори і угоди згідно статті 45 КЗпП України. Вказані вище рішення та дії позивач вважає незаконними та такими, що порушують її права. Позивач вказує, що начальник управління умисно з 27.05.2013 року по 03.06.2013 року не виконував ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 24.05.2013 року, тим самим фактично відсторонивши ОСОБА_6 від роботи на посаді директора загальноосвітньої школи № 6 Чернігівської міської ради Чернігівської області з власної ініціативи. ОСОБА_6 вважає, що оскільки її було відсторонено від роботи з 27.05.2013 року по 03.06.2013 року без законних підстав, вона має право на стягнення за вказаний період середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу. Також позивач вважає незаконною вимогу виборного органу первинної профспілкової організації про розірвання з нею трудового договору за систематичне порушення чинного законодавства про працю та колективні договори, оскільки станом на 30.05.2013року вона на посаді директора загальноосвітньої школи № 6 Чернігівської міської ради вона не працювала близько півтора року. Але і до 19. 12.2011року жодних порушень чинного законодавства та про колективні договори вона не допускала, не порушувала трудового розпорядку, розподіл педагогічного навантаження працівників школи проходив з усіма необхідними узгодженнями та затвердженнями, порушень своїх посадових обов'язків позивач також не допускала. ОСОБА_6 вказувала, що в період, коли її було відсторонено від посади директора школи, було укладено новий колективний договір на 2012 - 2016роки.

Позивач стверджує, що незаконним звільненням її було позбавлено гарантованого статтею 43 Конституції України права на працю, що негативно вплинуло на її життєві зв'язки та забезпечення себе необхідним, призвело до моральних страждань, відобразилось на її психологічному стані, для відновлення свого самопочуття та життєвих зв'язків їй необхідні додаткові зусилля. Спричинену позивачу моральну шкоду вона визначила у розмірі 2000 грн.

Таким чином, ОСОБА_6 просила суд: - визнати незаконною бездіяльність начальника управління освіти Чернігівської міської ради ОСОБА_8 щодо невиконання ухвали Новозаводського районного суду м. Чернігова від 24. 05. 2013 року в частині скасування відсторонення від посади директора загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 6 Чернігівської міської ради та недопущення її до роботи на посаді директора загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 6 Чернігівської міської ради за період з 27.05.2013 року по 03.06.2013 року; - стягнути з управління освіти Чернігівської міської ради на її користь середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу за період з 27.05.2013 року по 03.06.2013 рік; - визнати незаконним вимогу виборного органу первинної профспілкової організації Чернігівської загальноосвітньої школи І-Ш ступенів № 6 від 30.05.2013 року про розірвання з нею трудового договору (рішення засідання профспілкового комітету первинної профспілкової організації Чернігівської загальноосвітньої школи І-Ш ступенів № 6 Чернігівської міської ради Чернігівської області (протокол № 5 від 30.05. 2013 року)); - визнати незаконним наказ начальника управління освіти Чернігівської міської ради № 66-к від 03.06. 2013 року про звільнення її з посади директора Чернігівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 6 Чернігівської міської ради; - поновити її на посаді директора Чернігівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 6 Чернігівської міської ради; - стягнути з управління освіти Чернігівської міської ради на її користь середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з дня її звільнення і до дати винесення судом рішення по справі; - стягнути з управління освіти Чернігівської міської ради на її користь в рахунок відшкодування спричиненої моральної шкоди 2000 грн.

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 01.10.2013 року вимоги позову ОСОБА_6 управління освіти Чернігівської міської ради, начальника управління освіти Чернігівської міської ради ОСОБА_8, профспілкового комітету первинної профспілкової організації Чернігівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 6 Чернігівської міської ради про визнання незаконними бездіяльності начальника управління, наказу про звільнення з посади, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, задоволено частково. Визнано незаконною бездіяльність начальника управління освіти Чернігівської міської ради ОСОБА_8 щодо невиконання ухвали Новозаводського районного суду м. Чернігова від 24 травня 2013 року в частині скасування відсторонення ОСОБА_6 від посади директора загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 6 Чернігівської міської ради та недопущення її до роботи на посаді директора загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 6 Чернігівської міської ради за період з 27.05.2013 року по 03.06.2013 року. Визнано незаконною вимогу виборного органу первинної профспілкової організації Чернігівської загальноосвітньої школи І-Ш ступенів № 6 від 30.05.2013 року про розірвання з ОСОБА_6 трудового договору (рішення засідання профспілкового комітету первинної профспілкової організації Чернігівської загальноосвітньої школи І-Ш ступенів № 6 Чернігівської міської ради Чернігівської області (протокол № 5 від 30 травня 2013 року). Визнано незаконним наказ начальника управління освіти Чернігівської міської ради № 66-к від 03 червня 2013 року про звільнення ОСОБА_6 з посади директора Чернігівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 6 Чернігівської міської ради. Поновлено ОСОБА_6 на посаді директора Чернігівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 6 Чернігівської міської ради з 04 червня 2013 року. Стягнуто з управління освіти Чернігівської міської ради на користь ОСОБА_6 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу за період з 27.05.2013 року по 17.06.2013 року в сумі 3031 грн. 95 коп. та 1000 грн. у відшкодування моральної шкоди. Стягнуто з управління освіти Чернігівської міської ради на користь держави судовий збір в розмірі 229 грн. 40 коп.

В апеляційній скарзі управління освіти Чернігівської міської ради, начальник управління освіти Чернігівської міської ради ОСОБА_8 просять скасувати рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 01.10.2013 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог ОСОБА_6 в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги зазначають, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є безпідставним, його ухвалено без врахування об'єктивної суті справи. Апелянти вважають, що суд безпідставно визнав незаконною бездіяльність начальника управління освіти Чернігівської міської ради ОСОБА_8 щодо невиконання ухвали Новозаводського районного суду м. Чернігова від 24 травня 2013 року в частині скасування відсторонення ОСОБА_6 від посади директора загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 6 Чернігівської міської ради та недопущення її до роботи на посаді директора загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 6 Чернігівської міської ради за період з 27.05.2013 року по 03.06.2013 року та стягнув на користь позивача 3031грн. 95 коп. середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу за період з 27.05.2013року по 17.06. 2013року, оскільки ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 17.06.2013року ухвала Новозаводського районного суду м. Чернігова від 24.05.2013року в частині скасування заходу забезпечення кримінального провадження- відсторонення від посади ОСОБА_6 була скасована. Крім того, апелянти вказують, що з державної виконавчої служби, яка відповідно до Закону України ''Про виконавче провадження '' виконує рішення судів, не надходила постанова про відкриття провадження у даній справі. Апелянти зазначають, що звільнення ОСОБА_6 з посади директора Чернігівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 6 відбулось відповідно до статті 45 КЗпП України на підставі листа трудового колективу школи від 29.05.2013 року до первинної профспілкової організації, яка 30.05.2013 року розглянула питання про порушення позивачем трудового законодавства, законодавства про колективні договори та угоди, оформила це протоколом № 5 та надіслала відповідний лист начальнику управління з вимогою звільнити ОСОБА_6 з посади. Апелянти зазначають, що звільнення позивача відбулось на підставі наказу управління освіти Чернігівської міської ради від 03.06.2013 року № 66 згідно статті 45 КЗпП України, з вказаним наказом вона була ознайомлена, у встановленому порядку отримала відповідні копії наказу, трудову книжку та розрахунок по заробітній платі з виплатою компенсації за невикористану відпустку. На думку апелянтів, звільнення позивача відбулось відповідно до вимог чинного трудового законодавства, на підставі встановлених і доведених порушень позивача, а саме: - періодичне порушення ОСОБА_6 на посаді директора пункту 1.6. Посадової інструкції директора та пункту 3.1.8. Колективного договору, якими встановлений режим робочого часу та відпочинку, а саме прихід на роботу із запізненням та завчасне залишення робочого місця, вирішення у робочий час власних питань, що підтверджується поясненнями працівників школи; - порушення позивачем пункту 3.1.9 Колективного договору про необхідність узгодження режиму роботи, графіків роботи, розкладу уроків, штатних розкладів, запровадження чергування з профспілковим комітетом, оскільки графік чергування вчителів школи, адміністрації школи, розподіл навчального навантаження вчителів школи, з профспілковим органом школи не погоджувались, що підтверджується відповідними матеріалами справи; - порушення позивачем пункту 2.1.7 Колективного договору та відсутність дотримання порядку пропонування вакансій в першу чергу працівникам даного навчального закладу та прийняття на роботу інших осіб; - порушення п. 7.1. Положення про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 20.07.2004 року № 601 та призначення особи, яка не має відповідної вищої освіти, завідувачем кабінету географії; при цьому працівники школи працювали з неповним навантаженням і могли за сумісництвом бути завідувачами кабінетів та лаборантами вказаних кабінетів. Доводом апеляційної скарги також є те, що педагогічне навантаження у школі за керівництва ОСОБА_6 розподілялось необ'єктивно та з порушенням пункту 2.1.8 Колективного договору, пункту 3.1.7 Галузевої угоди між управлінням освіти Чернігівської міської ради і Чернігівським міським комітетом профспілки працівників освіти і науки України на 2007-2011 роки, що призвело до неповного навантаження вчителів школи. Крім того, як вказують апелянти, позивач, відповідно до диплому про вищу освіту є вчителем фізики і астрономії, проте розподіляла собі години викладання з інших предметів, що підтверджується матеріалами справи та є неправомірним. Зокрема, ОСОБА_6 собі розподіляла викладання фізики, астрономії, етики, природознавства, основи здоров'я, патріотичної роботи, алгебри, геометрії, при цьому вчителі школи були без повного навантаження. Апелянти також звертають увагу, що маючи години викладання предметів, ОСОБА_6 уроки не проводила, виставляючи при цьому фіктивні оцінки. Крім того, як стверджують апелянти, позивач не виконувала пункти 3.29, 3.30 Посадової інструкції, господарськими проблемами школи займалась епізодично, не проводила ремонт шкільних приміщень, школа знаходиться у занедбаному стані. Вказані обставини, на думку апелянтів, обумовили втрату ОСОБА_6 авторитету директора школи у колективі та у батьків учнів, про що свідчать відповідні листи та звернення, що відобразилось на наборі учнів до школи, переведення їх в інші навчальні заклади, незадовільному педагогічному навантаженні вчителів школи та матеріальному стані школи взагалі. Апелянти вказують, що рішення суду першої інстанції в частині відшкодування позивачу моральної шкоди в сумі 1000 грн. також є необґрунтованим, оскільки підстави вказаного відшкодування є недостатнім чином вмотивованими.

В судові засідання апеляційного суду 11.11. 2013року, 27.11.2013року представник управління освіти Чернігівської міської ради, начальник управління освіти Чернігівської міської ради ОСОБА_8, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, відповідно до повідомлень про вручення поштових відправлень ( а.с.223, 236, 237, том 4), не з'явились. Відповідно до приписів ч.2 статті 305 ЦПК України, неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що на підставі приписів ч.1, п.4 статті 309 ЦПК України апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 01 жовтня 2013 року скасувати: - в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_6 про визнання незаконною бездіяльності начальника управління освіти Чернігівської міської ради ОСОБА_8 щодо невиконання ухвали Новозаводського районного суду м. Чернігова від 24 травня 2013 року в частині скасування відсторонення ОСОБА_6 від посади директора загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 6 Чернігівської міської ради та недопущення її до роботи на посаді директора загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 6 Чернігівської міської ради за період з 27.05.2013 року по 03.06.2013 року; - в частині стягнення з управління освіти Чернігівської міської ради на користь ОСОБА_6 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період відсторонення від роботи з 27.05.2013 року по 17.06.2013 року в сумі 3031 грн. 95 коп., і відмовити в задоволенні вказаних позовних вимог ОСОБА_6. Також рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 01 жовтня 2013року необхідно змінити в частині стягнення судового збору з управління освіти Чернігівської міської ради на користь держави, зменшивши суму судового збору, стягнутого з управління освіти Чернігівської міської ради на користь держави до 114 грн. 70 коп. В іншій частині рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 01 жовтня 2013 року підлягає залишенню без змін.

В ході судового розгляду даної справи встановлено і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що з 13.11.2007 року ОСОБА_6 була призначена на посаду директора загальноосвітньої середньої школи № 6, в порядку переведення із загальноосвітньої середньої школи № 29, з посадовим окладом згідно штатного розпису, відповідно до наказу управління освіти Чернігівської міської ради № 197-к від 12.11.2007 року ( а.с.237, том 1).

Згідно з постановою про відсторонення обвинуваченого від посади від 16.12.2011 року, винесеною слідчим з ОВС відділу нагляду за виконанням законодавства у сфері запобігання і протидії корупції та досудовим слідством прокуратури Чернігівської області Романенко В.В., ОСОБА_6 була відсторонена від посади директора загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 6 Чернігівської міської ради на час досудового та судового слідства у кримінальній справі ( а. с. 238, том 1).

На підставі постанови слідчого в особливо важливих справах прокуратури Чернігівської області від 16.12.2011 року, наказом начальника управління освіти Чернігівської міської ради № 625 від 19.12.2011 року ОСОБА_6 було відсторонено від посади директора загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 6 Чернігівської міської ради Чернігівської області з 19.12.2011 року на час досудового та судового слідства у кримінальній справі ( а.с. 239, том 1).

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 24.05.2013 року відсторонення ОСОБА_6 від посади директора загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 6 Чернігівської міської ради було скасовано та у вказаній частині ухвалу суду допущено до негайного виконання ( а. с. 14-16, том 1).

Згідно матеріалів справи, 27.05.2013 року, 28.05.2013 року, 29.05.2013 року, 30.05.2013 року, 31.05.2013 року, 01.06.2013 року, 03.06.2013 року ОСОБА_6 зверталась з письмовими заявами на ім'я начальника управління освіти Чернігівської міської ради ОСОБА_8 про виконання ухвали Новозаводського районного суду м. Чернігові від 24.05.2013 року щодо допуску її до роботи ( а. с. 17-23, том 1).

Наказом управління освіти Чернігівської міської ради № 301 від 03.06.2013 року на підставі ухвали Новозаводського районного суду м. Чернігова від 24.05.2013 року було скасовано відсторонення ОСОБА_6 від посади директора загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 6 Чернігівської міської ради Чернігівської області ( а. с. 257, том 1).

Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 17.06.2013 року ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 24.05.2013 року в частині скасування заходу забезпечення кримінального провадження - відсторонення від посади ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42013260000000026 за ч. 2 ст. 368 КК України скасовано. Продовжено у відношенні обвинуваченої ОСОБА_6 захід забезпечення кримінального провадження - відсторонення від посади директора загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 6 Чернігівської міської ради ( а. с. 98-101, том 1).

Наказом управління освіти Чернігівської міської ради № 66-к від 03.06.2013 року ОСОБА_6, директора Чернігівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 6 Чернігівської міської ради Чернігівської області було звільнено з посади 03.06.2013 р. на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації Чернігівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 6 за порушення нею законодавства про працю, про колективні договори і угоди відповідно до статті 45 КЗпП України. Підстава звільнення: лист-вимога первинної профспілкової організації Чернігівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 6 від 30.05.2013 року, протокол № 5 засідання профспілкового комітету первинної профспілкової організації Чернігівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 6 від 30.05.2013 року ( а.с.258, том 1).

Як вбачається з вимоги первинної профспілкової організації Чернігівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 6 від 30.05.2013 року, у зв'язку з можливим поверненням ОСОБА_6 на посаду директора ЗОШ І-ІІІ ступенів № 6 профспілковий комітет просить не допустити поновлення її на посаді та просить звільнити її з огляду на наступні порушення: порушення п.1.6 Посадової інструкції директора, п. 3.1.8. Колективного договору - порушувала трудовий розпорядок, приходила на роботу із запізненням та залишала робоче місце завчасно; порушення п. 3.10 Посадової інструкції директора, п. п. 2.1.8, 3.1.12, 3.1.18 Колективного договору - педагогічне навантаження розподілялось не об'єктивно, директор собі також розподіляла години, коли інші працівники не мали повного педагогічного навантаження; маючи години викладання, ОСОБА_6 уроки не проводила, виставляючи при цьому фіктивні оцінки; порушення п. 3.29 Колективного договору - епізодично займалась господарськими проблемами школи; приміщення школи надавалося для проведення весіль, занять з танців, йоги, гурткам, що не мають відношення до школи ( а. с. 251-254, том 1).

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6, суд першої інстанції визнав незаконною вимогу виборного органу первинної профспілкової організації Чернігівської загальноосвітньої школи І-Ш ступенів № 6 від 30.05.2013 року про розірвання з ОСОБА_6 трудового договору (рішення засідання профспілкового комітету первинної профспілкової організації Чернігівської загальноосвітньої школи І-Ш ступенів № 6 Чернігівської міської ради Чернігівської області (протокол № 5 від 30 травня 2013 року). Також суд визнав незаконним наказ начальника управління освіти Чернігівської міської ради № 66-к від 03 червня 2013 року про звільнення ОСОБА_6 з посади директора Чернігівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 6 Чернігівської міської ради. ОСОБА_6 поновлено на посаді директора Чернігівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 6 Чернігівської міської ради з 4 червня 2013 року. Судом стягнуто з управління освіти Чернігівської міської ради на користь ОСОБА_6 1000 (одну тисячу) грн. у відшкодування спричиненої моральної шкоди.

Апеляційний суд погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції стосовно часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_6, оскільки вказаний висновок є вірним по суті, він узгоджується з нормами матеріального права, які регламентують спірні правовідносини та фактичними обставинами справи.

Зокрема, відповідно до приписів статті 45 КЗпП України на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір з керівником підприємства, установи, організації, якщо він порушує законодавство про працю, про колективні договори і угоди, Закон України '' Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності ''.

Згідно з п. 9 статті 38 Закону України '' Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності'' виборний орган первинної профспілкової організації на підприємстві, в установі або організації: приймає рішення про вимогу до роботодавця розірвати трудовий договір (контракт) з керівником підприємства, установи, організації, якщо він порушує цей Закон, законодавство про працю, ухиляється від участі у переговорах щодо укладення або зміни колективного договору, не виконує зобов'язань за колективним договором, допускає інші порушення законодавства про колективні договори.

Виходячи з правового аналізу вказаних норм права, підставою пред'явлення органом профспілкової організації вимоги про розірвання трудового договору з керівником є порушення законодавства про працю, Закону '' Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності '', ухилення від участі в переговорах щодо укладення або зміни колективного договору, невиконання зобов'язань за колективним договором, інші порушення законодавства про колективні договори.

Як вбачається з вимоги первинної профспілкової організації Чернігівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 6 від 30.05.2013 року, у зв'язку з можливим поверненням ОСОБА_6 на посаду директора ЗОШ І-ІІІ ступенів № 6 профспілковий комітет просить не допустити поновлення на посаді та просить звільнити її з огляду на наступні порушення: порушення п.1.6 Посадової інструкції директора, п. 3.1.8. Колективного договору - порушувала трудовий розпорядок, приходила на роботу із запізненням та залишала робоче місце завчасно; порушення п. 3.10 Посадової інструкції директора, п. п. 2.1.8, 3.1.12, 3.1.18 Колективного договору - педагогічне навантаження розподілялось не об'єктивно, директор собі також розподіляла години, коли інші працівники не мали повного педагогічного навантаження; маючи години викладання ОСОБА_6 уроки не проводила виставляючи при цьому фіктивні оцінки; порушення п. 3.29 Колективного договору епізодично займалась господарськими проблемами школи; приміщення школи надавалося для проведення весіль, занять з танців, йоги, гурткам, що не мають відношення до школи ( а. с. 252-254, том 1).

Дослідивши та проаналізувавши представлені сторонами докази по справі в їх сукупності, суд першої інстанції прийшов до вірного по суті висновку, що викладені в вимозі профспілкової організації факти стосовно ОСОБА_6 взагалі не є порушенням законодавства про працю, про колективні договори і угоди, Закону України '' Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності'' в розумінні положень статті 45 КЗпП України. Крім того, доводи відповідача щодо порушення позивачем ОСОБА_6 трудового розпорядку, умов колективного договору, Закону України ''Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності'' спростовуються матеріалами справи, зокрема: дипломом ИВ-1 № 154342 про присвоєння ОСОБА_6 кваліфікації вчителя фізики та астрономії (а. с. 62, том 1); розподілом навчального навантаження вчителів ( а.с.104-124, том 1); табелями обліку використання робочого часу з грудня 2007 року по грудень 2011 року ( а. с. 91-234, том 2); актами готовності ЗОШ № 6 до 2008-2009, 2009-2010, 2010-2011, 2011-2012 навчальних років ( а. с. 30-36, том 3); планом роботи школи на 2011-2012 навчальний рік (а.с.52-111, том 3); річним планом роботи школи на 2009-2010 навчальний рік (а.с.112-198, том 3); планом роботи школи на 2010-2011 навчальний рік (а.с.199-285, том 3); копіями класних журналів ( а. с. 5-22, том 4), угодами про спільну діяльність ДЮСШ № 2 та ЗНЗ № 6 з питань оздоровчої та професійно-спортивної роботи серед дітей та підлітків на 2009-2010 навчальні роки (а. с. 26-27, том 4), матеріалами самоаналізу діяльності педагогічного колективу Чернігівської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 6 ЧМР Чернігівської області (а.с.28-94, том 4), матеріалами державної атестації Чернігівської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 6 ЧМР Чернігівської області ( а. с. 96-166, том 4).

Крім того, як встановлено в ході судового розгляду даної справи, скарг та заяв про порушення ОСОБА_6 вимог законодавства про працю та умов колективного договору за період її роботи директором ЗОШ № 6 до управління освіти та профкомітету не надходило і не розглядалось, ОСОБА_6 до дисциплінарної відповідальності не притягувалась.

При частковому задоволенні вимог позову ОСОБА_6 судом першої інстанції також обґрунтовано застосовані приписи статті 148 КЗпП України, які регламентують строк застосування дисциплінарного стягнення та відповідно до яких дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. Разом з тим, факти, на які посилається відповідач, як на підставу звільнення ОСОБА_6 з роботи, мали місце за період 2008-2011 років, а звільнення позивача відбулося 03.06.2013року, крім того, вказані факти не підтверджені відповідачем належними та допустимими доказами, як цього вимагають приписи статті 60 ЦПК України. Є вірним по суті висновок суду першої інстанції відносно того, що звільнення працівника з роботи власником або уповноваженим ним органом може бути застосовано як крайній захід і в даному випадку правових підстав для застосування такого заходу відносно ОСОБА_6 у управління освіти Чернігівської міської ради не було.

Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги відносно того, що суд першої інстанції: безпідставно визнав незаконною вимогу профспілкової організації про розірвання трудового договору з позивачем; безпідставно визнав незаконним наказ про звільнення позивача з посади, поновивши ОСОБА_6 на посаді директора, не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції у вказаній частині. Оскільки зазначені доводи апелянтів спростовуються фактичними обставинами справи та нормами матеріального права, які регламентують спірні правовідносини.

Твердження апелянтів відносно того, що судом першої інстанції безпідставно стягнуто на користь позивача 1000 грн. в рахунок відшкодування спричиненої моральної шкоди, також не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи. Зокрема, відповідно до вимог статті 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством. Судом першої інстанції вірно прийнято до уваги, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди. При визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку, що в ході судового розгляду даної справи знайшов своє підтвердження факт спричинення позивачу моральної шкоди з боку відповідачем - управлінням освіти Чернігівської міської ради, оскільки позивач була незаконно звільнена з роботи. При визначенні розміру моральної шкоди суд першої інстанції врахував характер та обсяг страждань, які зазнала позивач, ступень вини відповідача, інші негативні наслідки, і на підставі встановлених обставин обґрунтовано прийшов до висновку, що сума в рахунок відшкодування спричиненої моральної шкоди, яка підлягає стягненню на користь позивача з відповідача, становить 1000 грн.

Разом з тим, знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи доводи апеляційної скарги щодо безпідставного задоволення судом першої інстанції позовних вимог ОСОБА_6 : - в частині задоволення вимог позову про визнання незаконною бездіяльності начальника управління освіти Чернігівської міської ради ОСОБА_8 щодо невиконання ухвали Новозаводського районного суду м. Чернігова від 24 травня 2013 року в частині скасування відсторонення ОСОБА_6 від посади директора загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 6 Чернігівської міської ради та недопущення її до роботи на посаді директора загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 6 Чернігівської міської ради за період з 27.05.2013 року по 03.06.2013 року; - в частині стягнення з управління освіти Чернігівської міської ради на користь ОСОБА_6 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період відсторонення від роботи з 27.05.2013 року по 17.06.2013 року в сумі 3031 грн. 95 коп. Апеляційний суд вважає за необхідне скасувати рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 01 жовтня 2013 року у вказаній частині, і відмовити в задоволенні вказаних позовних вимог ОСОБА_6, з наступних підстав.

В ході судового розгляду даної справи встановлено та відповідно, підтверджується її матеріалами, що ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 24.05.2013 року відсторонення ОСОБА_6 від посади директора загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 6 Чернігівської міської ради було скасовано та у вказаній частині ухвалу суду допущено до негайного виконання (а.с.14-16, том 1). Згідно матеріалів справи, 27.05.2013 року, 28.05.2013 року, 29.05.2013 року, 30.05.2013 року, 31.05.2013 року, 01.06.2013 року, 03.06.2013 року ОСОБА_6 зверталась з письмовими заявами на ім'я начальника управління освіти Чернігівської міської ради ОСОБА_8 про виконання ухвали Новозаводського районного суду м. Чернігові від 24.05.2013 року щодо допуску її до роботи ( а. с. 17-23, том 1). Наказом управління освіти Чернігівської міської ради № 301 від 03.06.2013 року на підставі ухвали Новозаводського районного суду м. Чернігова від 24.05.2013 року було скасовано відсторонення ОСОБА_6 від посади директора загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 6 Чернігівської міської ради Чернігівської області (а.с.257, том 1). Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 17.06.2013 року ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 24.05.2013 року в частині скасування заходу забезпечення кримінального провадження - відсторонення від посади ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42013260000000026 за ч. 2 ст. 368 КК України скасовано. Продовжено у відношенні обвинуваченої ОСОБА_6 захід забезпечення кримінального провадження - відсторонення від посади директора загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 6 Чернігівської міської ради ( а. с. 98-101, том 1).

На підставі наведеного апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції безпідставно задовольнив вимоги позову ОСОБА_6 в частині визнання незаконною бездіяльності начальника управління освіти Чернігівської міської ради ОСОБА_8 щодо невиконання ухвали Новозаводського районного суду м. Чернігова від 24 травня 2013 року в частині скасування відсторонення ОСОБА_6 від посади директора загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 6 Чернігівської міської ради та недопущення її до роботи на посаді директора загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 6 Чернігівської міської ради за період з 27.05.2013 року по 03.06.2013 року. Оскільки до виконання в примусову порядку вказана ухвала суду першої інстанції не зверталась, і в подальшому її було скасовано ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 17.06.2013 року в частині скасування заходу забезпечення кримінального провадження - відсторонення від посади ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42013260000000026 за ч. 2 ст. 368 КК України. Продовжено у відношенні обвинуваченої ОСОБА_6 захід забезпечення кримінального провадження - відсторонення від посади директора загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 6 Чернігівської міської ради ( а. с. 98-101, том 1). А відповідно до приписів статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З вищенаведених підстав, на думку апеляційного суду, судом першої інстанції також необґрунтовано стягнуто на користь позивача з управління освіти Чернігівської міської ради середній заробіток за час вимушеного прогулу за період відсторонення від роботи з 27.05.2013 року по 17.06.2013 року в сумі 3031 грн. 95 коп., оскільки ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 17.06. 2013 року ухвала Новозаводського районного суду м. Чернігова від 24.05.2013року була скасована в частині скасування заходу забезпечення кримінального провадження- відсторонення від посади ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42013260000000026 за ч. 2 ст. 368 КК України. Продовжено у відношенні обвинуваченої ОСОБА_6 захід забезпечення кримінального провадження - відсторонення від посади директора загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 6 Чернігівської міської ради ( а. с. 98-101, том 1). Виходячи з правового аналізу статті 46 КЗпП України, якщо працівник доведе незаконність відсторонення, час відсторонення (вимушеного прогулу) має бути оплачений. В даному випадку, виходячи з наведених фактичних обставин, по справі не доведена незаконність відсторонення позивача від роботи за період з 27.05.2013року по 17.06.2013року, тому суд першої інстанції безпідставно стягнув з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період відсторонення від роботи з 27.05.2013року по 17.06.2013року в сумі 3031грн. 95коп.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає за необхідне скасувати рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 01 жовтня 2013 року у зазначеній частині, і відмовити в задоволенні вказаних позовних вимог ОСОБА_6.

Відповідно до приписів ч.5 статті 88 ЦПК України, яка регламентує розподіл судових витрат між сторонами, апеляційний суд вважає за необхідне змінити розподіл судових витрат, з врахуванням скасування рішення суду першої інстанції у вищезазначеній частині позовних вимог та ухваленням апеляційним судом нового рішення у вказаній частині позову. Зокрема, рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 01 жовтня 2013року необхідно змінити в частині стягнення судового збору з управління освіти Чернігівської міської ради на користь держави, зменшивши суму судового збору, стягнутого з управління освіти Чернігівської міської ради на користь держави до 114 грн. 70 коп.

Керуючись статтями: 19 Конституції України, 46 КЗпП України, статтями: 88, 303, 304, 307; ч.1, п.4 статті 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу управління освіти Чернігівської міської ради, начальника управління освіти Чернігівської міської ради ОСОБА_8 задовольнити частково.

Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 01 жовтня 2013 року скасувати:

- в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_6 про визнання незаконною бездіяльності начальника управління освіти Чернігівської міської ради ОСОБА_8 щодо невиконання ухвали Новозаводського районного суду м. Чернігова від 24 травня 2013 року в частині скасування відсторонення ОСОБА_6 від посади директора загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 6 Чернігівської міської ради та недопущення її до роботи на посаді директора загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 6 Чернігівської міської ради за період з 27.05.2013 року по 03.06.2013 року;

- в частині стягнення з управління освіти Чернігівської міської ради на користь ОСОБА_6 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період відсторонення від роботи з 27.05.2013 року по 17.06.2013 року в сумі 3031 грн. 95 коп., і відмовити в задоволенні вказаних позовних вимог ОСОБА_6.

Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 01 жовтня 2013року змінити в частині стягнення судового збору з управління освіти Чернігівської міської ради на користь держави, зменшивши суму судового збору, стягнутого з управління освіти Чернігівської міської ради на користь держави до 114 грн. 70 коп.

В іншій частині рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 01 жовтня 2013 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:Судді: