Ухвала суду № 35644471, 20.11.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Чернявська Т.І.

Суддя-доповідач - Арабей Т. Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2013 року справа №812/6883/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючої судді Арабей Т.Г.

суддів Геращенка І.В., Губської Л.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2013 р. у справі № 812/6883/13-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про скасування вимоги від 04.03.2013 року №Ф/37 ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про скасування вимоги від 04.03.2013 року №Ф/37.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2013 р. у справі № 812/6883/13-а в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про скасування вимоги від 04.03.2013 року №Ф/37 відмовлено повністю.

Позивачем подана апеляційна скарга, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким закрити справу № 812/6883/13-а.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням норм матеріального права та порушенням правил підсудності. Апелянт зазначає, що постанова суду першої інстанції винесена з істотним порушенням правил підсудності та ст.161 КАС України ,є незаконною оскільки у порушення своїх обов'язків, встановлених ст.2 КАС України суд не перевіряв чи видана Вимога № Ф/37 від 04.03.2013 р. уповноваженим суб'єктом владних повноважень, який діє на підставі та у порядку встановленому законом, чи взагалі існує такий суб'єкт владних повноважень - орган Пенсійного фонду України, як "Управління ПФУ в м. Сєвєродонецьку", і чи має особа, яка видала Вимогу № Ф 37 від 04.03.2013 р., відповідні повноваження щодо прийняття таких рішень,

Вважає, що СПД "УПФУ в м. Сєвєродонецьку" не є суб'єктом владних повноважень, що є прямою підставою для закриття справи № 812/6883/13-а яка має бути закрита за приписами п.п 1 ч.І ст.157 КАС України з визначенням її підсудності у порядку ч.2 ст. І 57 КАС України.

Представники сторін у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про що свідчать поштові повідомлення. Апелянт письмово просив розглянути справу у його відсутність. Колегія суддів розглядає дану справу відповідно до вимог ст. 197 КАС України у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, ОСОБА_2 є фізичною особою підприємцем, зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області як платник страхових внесків, про що свідчить заява про реєстрацію платником збору від 25 березня 1999 року, та з огляду на положення пункту 4 частини 1 статті 4, пунктів 2 та 3 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 є платником єдиного внеску з 01 січня 2011 року (а. с. 63).

ОСОБА_2 здійснював підприємницьку діяльність щодо надання тарнспортних послуг населенню на умовах сплати єдиного податку , що підтверджується свідоцтвом про сплату єдиного податку від 01 квітня 2011 року серії НОМЕР_1 та довідки Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області від 23 серпня 2013 року за № 2722/12-14-17.01/20 (а.с. 18, 87).

Оскільки позивач у 2011 році здійснював підприємницьку діяльність на спрощеній системі оподаткування, позивачем за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року не сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік в сумі 4010,30 грн., яку позивач повинен був сплатити не пізніше 20.01.2012 року, про що позивачу направлено повідомлення - розрахунок від 28.02.2013 року за № 2971/03-1411 (а.с.6)

04 березня 2013 року органом Пенсійного фонду України прийнято вимогу № Ф/37 на суму недоїмки у розмірі 4010,30 грн., яка отримана позивачем 09.03.2013року, що підтверджується копією поштового повідомлення (а.с. 50).

Зазначену вимогу ОСОБА_2 оскаржив в адміністративному порядку до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області та Пенсійного фонду України, але Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 23 квітня 2013 року № 2903/03-10 про результати розгляду скарги і рішенням Пенсійного фонду України від 17 червня 2013 року № 15423/09-10 про результати розгляду скарги, скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а вимогу управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 04 березня 2013 року № Ф/37 про сплату недоїмки - без змін (арк. справи 59, 60).

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області при формуванні та надісланні позивачу вимоги від 04 березня 2013 року № Ф/37 про сплату недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік в сумі 4010,30 грн. діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно з пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року № 8-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 року № 5-5) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 березня 2008 року за № 209/14900, управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.

Відповідач Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області є юридичною особою, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та зареєстровано в Єдином Державном реєстрі підприємств та організацій України (ЄДРПОУ)за організаційно-правовою формою за КОПФГ 410 Орган державної влади, ідентифікаційний код 21792459, що також підтверджується довідкою (а.с.64,65), що спростовує доводи апелянта що віні не є суб'єктом владних повноважень, а приватною особою.

Пунктом 6 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

З введенням в дію змін до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ", Законом України від 08.07.2010р. № 2461-VІ, який набрав чинності з 17 липня 2010 року, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок) та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах, зобов'язані сплачувати страхові внески у розмірі, який може бути визначений ними самостійно. При цьому сума страхового внеску, з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини витрат на оплату праці в місяць.

Розмір мінімального страхового внеску, розраховується виходячи із розміру мінімальної заробітної плати на відповідний період, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України ".

Разом з цим, до 17 липня 2010 року, діяла редакція підпункт 4 пункту 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якої, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, придбання спеціального торгового патенту), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом у фіксованому розмірі.

Зміни, що відбулися в законодавстві з питань обчислення страхових внесків для фізичних осіб - підприємців, позивачем враховані не були, що призвело не сплати суми страхових внесків .

Статтею 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" регулюються відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить. Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки, порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, яка справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом, вони не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування, на ці внески не поширюється податкове законодавство, а отже, іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Відповідно до пп. 8.2 п. 8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, до повноважень Пенсійного фонду входить надсилання страхувальникам вимоги про сплату недоїмки у випадку, якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків , а тому на такі дії суб'єкта владних повноважень, до яких відноситься відповідач як іншій суб'єкт якому делеговані повноваження органу виконавчої влади,- розповсюджується юрисдикція адміністративних судів.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що органом Пенсійного фонду України на підставі даних особового рахунка платника, які підтверджують суму недоїмки зі страхових внесків, правомірно сформовано вимогу і в цій частині позовних вимог, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про збір та облік єдиного внеску за загальнообов'язкове державне соціальне страхування», ст. 2, ст.160, ст. 167, ст. 195, ст. 197, п. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2013 р. у справі № 812/6883/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2013 р. у справі № 812/6883/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Судді Т.Г.Арабей

І.В.Геращенко

Л.В.Губська