Постанова № 35644157, 20.11.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2013 року справа № 823/3455/13-а

м. Черкаси

15 год. 15 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Тимошенко В.П.,

за участю:

секретаря судового засідання Цаплі І.Ю.,

представника відповідача - Омельченка В.В. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Смілі та Смілянському районі Черкаської області до публічного акціонерного товариства «Смілянське автотранспортне підприємство 17128» про стягнення заборгованості,

встановив:

03 липня 2013 року до суду з позовною заявою звернулося управління Пенсійного фонду України в м. Смілі та Смілянському районі Черкаської області, в якій просить стягнути з публічного акціонерного товариства «Смілянське автотранспортне підприємство 17128» заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 у розмірі 71152 грн 52 коп.

Позивач в судове засідання свого представника не направив, проте надіслав заяву, в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить розгляд справи провести без участі представника.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених в письмовому запереченні, зазначивши, що кошти на виплату та доставку пільгових пенсій за період з липня по жовтень 2013 року підприємством повністю сплачені, однак Пенсійний фонд зарахував вказані кошти в рахунок погашення заборгованості іншого періоду хоча, у позивача не було законних підстав визначати призначення платежу, тому в позові слід відмовити.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного.

Відкрите акціонерне товариство «Смілянське автотранспортне підприємство 17128» зареєстроване як юридична особа з 14.11.1995 року виконавчим комітетом Смілянської міської ради народних депутатів, ідентифікаційний код 03115436, що підтверджується витягом з ЄДР станом на 01.02.2013 року.

Із поданих до суду документів вбачається, що на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Сміла перебувають 12 осіб (громадяни ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13), які отримують пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пп. «б»- «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», як колишні працівники відповідача.

Факт трудових відносин зазначених осіб на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій посад і показників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України підтверджується наданими до суду довідками про уточнюючий характер робіт, виданих відповідачем на кожну особу.

Судом встановлено, що позивач поніс витрати на виплату та доставку пільгових пенсій працівникам відповідача за липень 2013 року - у сумі 17788 грн 13 коп., за серпень 2013 року у сумі 17788 грн 13 коп., за вересень 2013 року у 17788 грн 13 коп. та за жовтень 2013 року17788 грн 13 коп. загальна сума становить 71152 грн 50 коп. Понесені витрати підтверджуються розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з липня по жовтень 2013 року направлених та отриманих відповідачем.

Одночасно із розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій позивач, направляв відповідачеві і повідомлення про сплату коштів в рахунок такого відшкодування.

Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»№ 1788-XII (далі - Закон №1788-XII) визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. Зокрема, пунктами «б»- «з» зазначеної статті Закону визначено, що до цих категорій належать: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно пункту 1 статті 1 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування»від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР (далі - «Закон №400/97-ВР») платниками збору на обовязкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 1 статті 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, обєктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду у порядку, визначеному законодавством України (стаття 3 Закону № 400/97-ВР).

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі «Закон №1058-IV») пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абз. 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій. Підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

З огляду на викладені норми Законів та Інструкції, суд приходить до висновку, що відповідач, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якого вийшли на пільгову пенсію, зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій цим працівникам.

В свою чергу ВАТ «Смілянське АТП 17128» на виконання вимог УПФУ в м. Смілі та Смілянському районі Черкаської області платіжними дорученнями №690 від 19.07.2013 року на суму 17788 грн 13 коп, №791 від 19.08.2013 року на суму 17788 грн 13 коп., №875 від 19.09.2013 року на суму 17788 грн 13 коп., від 18.10.2013 року на суму 17788 грн 13 коп. сплатило позивачеві 71152 грн 52 коп., із призначенням платежу сплата пільгової пенсії за липень 2013 року, серпень 2013 року, вересень 2013 року, жовтень 2013 року відповідно.

Зазначені кошти позивачем зараховані в рахунок погашення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в порядку календарної черговості її виникнення.

На що суд звертає увагу, що загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів в межах України, а також відповідальність субєктів переказу визначені Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 5 квітня 2001 року № 2346-III.

Відповідно до статті 17 цього Закону реквізити електронних та паперових документів на переказ, особливості їх оформлення, обробки та захисту встановлюються Національним банком України.

Загальні правила, види і стандарти розрахунків юридичних і фізичних осіб та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків встановлені Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22.

За змістом пункту 3.8 глави 3 названої Інструкції реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

Таким чином, право визначати призначення платежу належить виключно платнику.

Відповідно до положення як Закону №1058-IV так і Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», то суд зазначає, що право спрямовувати суми на погашення заборгованості в порядку календарної черговості її виникнення надано органу Пенсійного фонду лише щодо недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Оскільки суми, що підлягають сплаті страхувальниками в рахунок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій не є страховими внесками, штрафними санкціями чи пенею, суд знаходить посилання позивача таким, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Враховуючи наведені правові норми, самостійне зарахування позивачем сум у рахунок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за інший період, ніж зазначений відповідачем в призначенні платежу, є неправомірним.

Беручи до уваги встановлені фактичні обставини, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Керуючись статтями 56, 58, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку, передбачені статтями 185-187 цього Кодексу.

Суддя В.П. Тимошенко

Повний текст складений та підписаний 25 листопада 2013 року