Ухвала суду № 35643549, 13.11.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2013 року Справа № 9104/30096/10

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Рибачука А.І.,

суддів - Дяковича В.П., Іщук Л.П.,

з участю секретаря - Драбчук М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Волочиському районі Хмельницької області (правонаступником якої є Хмельницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області) на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2010 року по справі № 2-а-368/10/2270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «ОНІКС» до Державної податкової інспекції у Волочиському районі Хмельницької області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «ОНІКС» (далі - ТзОВ «Агрофірма «ОНІКС») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Волочиському районі Хмельницької області (далі - ДПІ у Волочиському районі), в якому просило визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 10 липня 2009 року № 0000612301/0 та № 0000622302/0, від 07 серпня 2009 року № 0000612301/1 та № 0000622301/1, від 23 жовтня 2009 року № 0000612301/2 та № 0000622301/2, від 31 грудня 2009 року № 0000612301/3 та № 0000622301/3.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2010 року вказаний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Волочиському районі від 10 липня 2009 року № 0000612301/0 та № 0000622302/0, від 07 серпня 2009 року № 0000612301/1 та № 0000622301/1, від 23 жовтня 2009 року № 0000612301/2 та № 0000622301/2, від 31 грудня 2009 року № 0000612301/3 та № 0000622301/3.

Не погоджуючись із зазначеною постановою суду, ДПІ у Волочиському районі подала апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує посиланням на те, що судом першої інстанції не враховано, що Завалійківська сільська рада згідно з вимогами пункту 12 розділу 10 «Перехідні положення» Земельного кодексу України не мала правових підстав для передачі в оренду земельних ділянок, що знаходяться за межами населеного пункту. Крім цього, поза увагою суду першої інстанції залишився той факт, що позивач до укладення договору оренди фактичного використовував землі Порохнянської сільської ради, а тому повинен був сплачувати земельний податок і до державної реєстрації договору оренди таких земель.

В додаткових поясненнях до апеляційної скарги ДПІ у Волочиському районі вказує на допущену нею помилку при розрахунку суми орендної плати за невитребувані паї по Порохнянській сільській раді, яка виникла у зв'язку з помилковим взяттям при розрахунку нормативної грошової оцінки ріллі за 1 га суми в розмірі 15007.00 грн. замість 13626.00 грн., а відтак, розмір основного платежу по орендній платі за невитребувані земельні частки (паї) по Порохнянській сільській раді за період з 01 січня 2009 року по 31 березня 2009 року становить 3881.97 грн.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти вимог апеляційної скарги, посилаючись на те, що оскаржуване рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просив відмовити в її задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча відповідача належним чином було повідомлено про дату, час та місце апеляційного розгляду, що відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи у його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на підставі акта перевірки від 25 червня 2009 року № 0828/23/32461475, складеного за результатами планової виїзної перевірки ТзОВ «Агрофірма «ОНІКС» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2007 року по 31 березня 2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2007 року по 31 березня 2009 року, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 10 липня 2009 року № 0000612301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати на землю Завалійківської сільської ради в сумі 119753.35 грн., з яких 79722.23 грн. за основним платежем та 40031.12 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та № 0000622301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати на землю Порохнянської сільської ради в сумі 6583.13 грн., з яких 4275.42 грн. за основним платежем та 2307.71 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

За результатами адміністративного оскарження позивачу було відмовлено в задоволенні його скарг та прийнято податкові повідомлення-рішення від 07 серпня 2009 року № 0000612301/1 та № 0000622301/1, від 23 жовтня 2009 року № 0000612301/2 та № 0000622301/2, від 31 грудня 2009 року № 0000612301/3 та № 0000622301/3.

Підставою для визначення позивачеві податкових зобов'язань слугували висновки відповідача про порушення позивачем вимог статей 2, 5, 6, 15 Закону України «Про плату за землю", статей 116, 125 Земельного кодексу України, що призвело до заниження орендної плати за земельні ділянки на суму 83997.64 грн.

Вказані висновки обґрунтовані посиланням на те, що позивач використовував земельні ділянки державної та комунальної власності без договору оренди на території Завалійківської сільської ради площею 145.33 га за період з 01 квітня 2007 року по 31 травня 2007 року, площею 228.578 га за період з 01 червня 2007 року по 07 лютого 2007 року, площею 158.5977 га за період з 07 лютого 2007 року по 31 грудня 2008 року, площею 228.578 га за період з 01 січня 2009 року по 31 березня 2009 року та невірно визначив розмір орендної плати шляхом заниження грошової оцінки земельних ділянок всього на суму 79722.22 грн., а також не відобразив у податковій декларації орендну плату в сумі 4275.42 грн. за невитребувані земельні частки (паї) площею 38.5129 га ріллі на території Порохнянської сільської ради, що підтверджується довідками управління Держкомзему від 21 травня 2009 року № 04-1874/09, від 27 січня 2009 року № 04-590/09 та розпорядженням Волочиської районної державної адміністрації від 01 грудня 2008 року № 1001/2008-р.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що земельні ділянки Завалійківської сільської ради використовувались позивачем правомірно, на підставі договору оренди землі від 19 березня 2004 року, умови якого виконувались сторонами належним чином, а щодо земельних ділянок Порохнянської сільської ради, то ТзОВ «Агрофірма «ОНІКС» ними не користувалось, лише займалось оформленням документації щодо укладення договору оренди, а відтак, висновки ДПІ у Волочиському районі про заниження позивачем орендної плати за земельні ділянки не відповідають обставинам справи, є протиправними та підлягають скасуванню.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Згідно з статтею 5 вказаного Закону об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Статтею 13 Закону України «Про плату за землю» визначено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно з частиною 1 статті 15 цього ж Закону власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно з статтею 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності повинна справлятися лише з дня виникнення права користування земельною ділянкою, тобто з дня державної реєстрації договору оренди земельної ділянки.

Викладене свідчить про помилковість висновку відповідача про невідображення в податковій декларації орендної плати в сумі 4275.42 грн. за невитребувані земельні частки (паї) площею 38.5129 га ріллі на території Порохнянської сільської ради.

Відповідно до пункту 12 розділу 10 «Перехідні положення» Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Як видно з матеріалів справи, 21 березня 2005 року між Завалійківською сільською радою та ТзОВ «Агрофірма «ОНІКС» було укладено договір оренди земельної ділянки площею 172 га, що складається з невитребуваних непереоформлених земельних часток (паїв) розташованих в с. Завалійки, строком на 1 рік.

До вказаного договору 21 березня 2006 року було внесено зміни щодо площі переданої земельної ділянки, строку дії вказаного договору та розміру орендної плати. Розмір земельної ділянки, що передається в оренду, ставить 145.33 га, орендна плата 1781.75 грн., строк дії договору 5 років.

Виконання такого договору позивачем підтверджується платіжними доручення про сплату орендної плати за землю, податковими деклараціями орендної плати за земельні ділянки.

Посилання відповідача на те, що вказаний договір суперечить нормам чинного законодавства, оскільки Завалійківська сільська рада згідно з вимогами пункту 12 розділу 10 «Перехідні положення» Земельного кодексу України не мала правових підстав для передачі в оренду земельних ділянок, що знаходяться за межами населеного пункту, не заслуговує на увагу суду, так як згідно з вимогами статті 227 Цивільного кодексу України такий правочин є оспорюваний, тобто він може бути визнаний недійсним лише судом, а відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності, у випадку, коли він заперечує проти адміністративного позову, не надав суду доказів визнання в судовому порядку вказаного договору недійсним.

З огляду на наведене вище, висновок відповідача про використання позивачем земельних ділянок держаної та комунальної власності без договору оренди на території Завалійківської сільської ради є необґрунтованим, що свідчить про безпідставність донараховання позивачу орендної плати в розмірі 79722.22 грн.

Враховуючи викладене суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 197, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Волочиському районі Хмельницької області (правонаступником якої є Хмельницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області) залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2010 року по справі № 2-а-368/10/2270 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а у випадку складання ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складання ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

ГОЛОВУЮЧИЙ: А.І. РИБАЧУК

СУДДІ В.П. ДЯКОВИЧ

Л.П. ІЩУК

Повний текст узвали виготовлено 18 листопада 2013 року.