Рішення № 35643162, 18.11.2013, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/1633/13-ц

Провадження № 2/361/1006/13

18.11.2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2013 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Шинкаря А.О.

при секретарі - Брейкіній Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Броварської міської державної нотаріальної контори Київської області, третя особа: комунальне підприємство Броварської міської ради Київської області «Броварське бюро технічної інвентаризації» про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним, зміну часток у праві спільної часткової власності, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з названим позовом, та з урахуванням уточнених позовних вимог просить: визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1, видане 05.03.1997 року Броварською міською державною нотаріальною конторою на ім'я ОСОБА_2; визнати домоволодіння по АДРЕСА_1 - двохквартирним; визнати за нею право власності на 18/25 частини вказаного домоволодіння, а за відповідачем - на 7/25 частини; визнати рівними частки земельної ділянки площею 300 кв.м., що знаходиться у спільній сумісній власності сторін відповідно до ч. 5 ст. 89 ЗК України; зобов'язати відповідача усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 100 кв.м. та привести її в попередній стан, придатний для використання; стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 3000 гривень та судові витрати.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що їй та відповідачу на праві спільної часткової власності (по 1/2 частині кожному) належить житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1.

Зазначає, що вказаний житловий будинок був побудований у 1959 році на земельній ділянці площею 300 кв.м. Рішенням Броварського районного народного суду Київської області від 18.02.1959 року житловий будинок був поділений між братами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рівних частинах. В послідуючому ОСОБА_4 подарував свою частину будинку ОСОБА_5, яка 30.12.1960 року продала її ОСОБА_6 - матері відповідача, після смерті якої відповідач успадкував належну їй 1/2 частину будинку, отримавши 05.03.1997 року свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

Друга половина будинку, яка належала ОСОБА_3 - чоловіку позивача, перейшла у власність ОСОБА_1 на підставі рішення Броварського районного народного суду Київської області від 12.07.1972 року.

У 1994-1995 рр. позивач, за власні кошти та за згодою співвласника ОСОБА_6, здійснила прибудови до належної їй частини будинку та переобладнала нежитлові приміщення в житлові, внаслідок чого збільшилась житлова площа її частини будинку до 56,5 кв.м., а житлова площа всього будинку - до 77,3 кв.м. Зазначені прибудови та переобладнання були легалізовані рішенням виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області № 243 від 17.10.1995 року.

Посилаючись на те, що у виданому 05.03.1997 року нотаріальною конторою на ім'я відповідача свідоцтві про право на спадщину за заповітом на 1/2 частину вказаного будинку зазначено житлова площа - 77,3 кв.м., тобто з врахуванням проведених переобладнань, позивач вважає, що вказане свідоцтво має бути визнано недійсним на підставі ст. 1301 ЦК України.

Також позивач просить суд визнати, належний сторонам на праві спільної часткової власності житловий будинок по АДРЕСА_1, двохквартирним, оскільки відповідач відмовляється подати до компетентних органів заяву про надання будинку статусу двохквартирного.

Крім того, позивач, посилаючись на проведені нею прибудови та переобладнання в будинку, просить змінити розмір часток, визнавши за нею право власності на 18/25 частини вказаного домоволодіння, а за відповідачем - 7/25 частини, відповідно до розрахунку часток, проведеного КП БМР «Броварське бюро технічної інвентаризації».

Крім того, позивач, зазначає, що земельна ділянка площею 300 кв.м., на якій побудований будинок, належить сторонам в рівних частинах: по 150 кв.м. кожному. Її частина будинку займає земельну ділянку площею 50 кв.м., а рештою частиною земельної ділянки площею 100 кв.м. відповідач перешкоджає користуватись, тому просить визнати рівними частки земельної ділянки площею 300 кв.м., що знаходиться у спільній сумісній власності сторін відповідно до ч. 5 ст. 89 ЗК України, зобов'язати відповідача усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 100 кв.м. та привести її в попередній стан, придатний для використання.

У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги, надавши пояснення аналогічні змісту позовної заяви та уточненням до неї.

Відповідач у судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з слідуючих підстав.

Судом встановлено, що житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 належить сторонам на праві спільної часткової власності: ОСОБА_1 є власником 1/2 частини вказаного будинку на підставі рішення Броварського районного народного суду Київської області від 12.07.1972 року, а ОСОБА_2 - власником 1/2 частина цього будинку на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 05.03.1997 року Броварською міської державною нотаріальною конторою Київської області.

У 1994-1995 рр. позивач здійснила прибудови до належної їй частини будинку та переобладнала нежитлові приміщення в житлові, внаслідок чого збільшилась житлова площа її частини будинку - 56,5 кв.м., а загальна - 84,20 кв.м.

Рішенням виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області № 243 від 17 жовтня 1995 року, ОСОБА_1 оформлено технічну документацію на самовільно прибудовану до частини житлового будинку по АДРЕСА_1: веранду, ванну розміром 1,90 х 5,50 м., веранду, кухню, коридор розміром 3,07 х 8,20 м., переобладнані нежитлові площі 9,5 кв.м. (приміщення 2-6) та 7,4 кв.м. (приміщення 2-7) в житлові, враховуючи згоду співвласника ОСОБА_6, суміжного землекористувача ОСОБА_7

Відповідно до ч.3 ст. 357 ЦК України, співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, які не можна відокремити, зроблені ним своїм коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання спільного майна.

Відповідно до роз'яснень, наданих у п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 року № 7 з послідуючими змінами, при розгляді спорів між учасниками спільної часткової власності на жилий будинок про зміну часток суди повинні враховувати, що такі вимоги можуть бути задоволені, якщо учасник спільної власності збільшить в ньому за свій рахунок корисну площу будинку (жилих і підсобних його приміщень) шляхом прибудови, надбудови або перебудови, проведеної з дозволу виконкому місцевої Ради народних депутатів і за згодою решти учасників спільної власності.

З огляду на наведене та враховуючи, що прибудови та переобладнання будинку проведені ОСОБА_1 за власний рахунок, за згодою іншого співвласника та з дозволу виконкому Броварської міської ради, суд приходить до висновку, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині зміни часток і визнання права власності на 18/25 частини домоволодіння за позивачем та на 7/25 частини - за відповідачем, відповідно до розрахунку часток, проведеного КП БМР «Броварське бюро технічної інвентаризації».

Позовні вимоги про визнання житлового будинку по АДРЕСА_1 двоквартирним не підлягають задоволенню, оскільки виходять за межі компетенції суду.

Відповідно до ст. 1301 ЦК України, свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

З огляду на наведене та враховуючи, що відповідач мав право на спадкування за заповітом на належну його матері половину будинку, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про визнання свідоцтва про право на спадщину за заповітом недійсним. На думку суду, зазначення у свідоцтві про право на спадщину за заповітом розміру житлової площі будинку з урахуванням переобладнань, проведених позивачем, не є підставою для визнання цього свідоцтва недійсним, враховуючи, що судом задоволено позовні вимоги про зміну часток у праві спільної часткової власності на будинок.

Статтями 10, 11, 60 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Пред'являючи позовні вимоги про визнання рівними часток земельної ділянки площею 300 кв.м., позивачем не надано жодних належних доказів, що вказана земельна ділянка знаходиться у спільній сумісній власності сторін, тому підстав для задоволення позову в цій частині немає.

Не підлягають задоволенню і вимоги про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою площею 100 кв.м., оскільки позивачем не надано належних доказів щодо конкретного місця знаходження зазначеної частини земельної ділянки, належності позивачу на праві власності чи користування цієї частини земельної ділянки та створення перешкод в користуванні нею.

Відмовляє суд і в задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди в розмірі 3000 гривень, оскільки не надано належних доказів на підтвердження заподіяння такої шкоди та її розмір.

На підставі викладеного та керуючись ст. 357 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Змінити частки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у праві спільної часткової власності на домоволодіння по АДРЕСА_1:

- за ОСОБА_1 визнати право власності на 18/25 частини вказаного домоволодіння, що складається з приміщень: веранда 2-1 площею 4,1 кв.м., ванна 2-2 площею 3,5 кв.м, веранда 2-3 площею 7,9 кв.м., житлові кімнати: 2-4 площею 16,6 кв.м., 2-5 площею 23,0 кв.м., 2-6 площею 9,5 кв.м., 2-7 площею 7,4 кв.м., кухня 2-8 площею 6,4 кв.м., коридор 2-9 площею 5,8 кв.м., сарай з погрібом «Б», вбиральня «В», 1/2 частина огорожі «N»;

- за ОСОБА_2 визнати право власності на 7/25 частини вказаного домоволодіння, що складається з приміщень: веранда 1-1 площею 4,0 кв.м., кухня 1-2 площею 5,7 кв.м., житлова кімната 1-3 площею 12,6 кв.м., житлова кімната 1-4 площею 8,2 кв.м., кладова 1-5 площею 0,8 кв.м., сарай «Г», 1/2 частина огорожі «N».

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайсуд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: А. О. Шинкар