Постанова № 35643128, 08.11.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 листопада 2013 року № 826/15235/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого: судді Мазур А.С., розглянувши у порядку письмового провадженні адміністративну справу

за позовомКиївського міського центру зайнятості до ОСОБА_1простягнення коштівВ С Т А Н О В И В:

Київський міський центр зайнятості (далі по тексту - КМЦЗ, позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1, відповідач) в якій просить стягнути з відповідача кошти у розмірі 424,08 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 не повернуто суму коштів у розмірі 424,08 грн.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, письмової позиції щодо поданого позову суду не надав. На адресу суду повернулась рекомендована кореспонденція, яка направлялась судом на адресу відповідача з поштовою відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, встановивши відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, керуючись ч. 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

За даними персональної картки НОМЕР_1 ОСОБА_1 зареєструвалась в Оболонському районному центрі зайнятості м. Києва, як така, що шукає роботу, а 19.04.2013 звернулась із заявою про статусу безробітного у який зазначалось, що вона не є найманим працівником, не укладала договорів цивільно-правового характеру, не отримує пенсій на пільгових умовах і не зареєстрована як фізична особа-підприємець.

Наказом Оболонського районного центру зайнятості № НТ130424 від 24.04.2013 на підставі ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» (редакція Закону станом на момент виникнення правовідносин) та ст.ст. 22, 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» ОСОБА_1 був наданий статус безробітної та призначено допомогу по безробіттю, яку вона отримувала у період з 19.04.2013 по 20.05.2013.

Згідно з п.п.18 п.2 ст.22 Закону України «Про зайнятість населення» центри зайнятості проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення згідно Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним від 13 лютого 2009 р. №60/62 (набрав чинності з 23 березня 2009 р.). У вищезгаданому Порядку зазначено, що для проведення перевірки центри зайнятості взаємодіють з Державною податковою адміністрацією України, Пенсійним фондом України та державними реєстраторами шляхом обміну інформацією про отриманні особами, які перебувають на обліку в державній службі зайнятості як безробітні, доходи від провадження підприємницької діяльності, виконання робіт за трудовим договором, у тому числі за сумісництвом, під час роботи за кордоном, виконання робіт (надання послуг) за цивільно - правовими договорами.

Обмін інформацією здійснюється між Державним центром зайнятості, Державної податковою адміністрацією України, Пенсійним фондом України та державними реєстраторами з метою перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітного та визначення розміру матеріального забезпечення.

На виконання ст.12 Закону України «Про зайнятість населення» Оболонським районним центром зайнятості та державним реєстратором Оболонського району було проведено розслідування, а саме, звірка даних, що були надані гр. ОСОБА_1 та даних, що містяться в ЄДР. Таким чином було виявлено, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець з 30.06.1994.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про зайнятість населення» громадяни, які працюють по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні та за кордоном, у фізичних осіб, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, належать до зайнятого населення та не можуть бути визнані безробітними.

Правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення України і його захисту від безробіття, а також соціальної гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на працю визначаються Законом № 803 «Про зайнятість населення».

Відповідно до пунктів 1 та 3 статті 18 цього Закону для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення. Діяльність державної служби зайнятості фінансується за рахунок коштів державного фонду сприяння зайнятості населення, передбачених на ці цілі.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, відносяться до зайнятого населення, отже на момент реєстрації в Оболонському РЦЗ ОСОБА_1 відносилась до зайнятого населення і не мала права на отримання статусу безробітного, отримання платних соціальних послуг та виплату матеріального забезпечення.

Згідно з ч.ч. 2 і 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі в наслідок умовного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до чинного законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечень та надання соціальних послуг.

Отже, протягом періоду перебування на обліку в Оболонському районному центрі зайнятості відповідач отримала допомогу на випадок безробіття на загальну суму 424,08 грн., внаслідок чого наказом від 27.05.2013 № НТ 130527 Оболонським РЦЗ в м.Київ припинено виплату допомоги по безробіттю ОСОБА_1

29.05.2013 ОСОБА_1 було направлено рекомендований лист з повідомленням № 24-2929 про необхідність добровільно відшкодувати незаконно отримані кошти протягом 10 календарних днів у розмірі 424,08 грн., який повернувся на адресу позивача із поштовою відміткою «за закінченням терміну зберігання».

При цьому суд звертає увагу на те, що чинним законодавством не передбачено проведення центром зайнятості перевірки даних, які є підставою для надання статусу безробітного безпосередньо при наданні такого статусу, а на застрахованих осіб, зареєстрованих в установленому порядку як безробітні, Законом покладено обов'язок своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до ст. ст. 7, 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» допомога по безробіттю здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Згідно з ч.4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем-фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача -суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Київського міського центру зайнятості задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (04175, АДРЕСА_1) на користь Київського міського центру зайнятості (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 47-Б, р/р 37179301900001 в ГУ ДКУ м. Києва, МФО 820019, код 03491091) виплаченої допомоги в розмірі 424,08 грн. (чотириста двадцять чотири грн. 08 коп.)

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.С. Мазур