Постанова № 35643093, 26.11.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1Вн. № 1/311

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 листопада 2013 року 15:41 № 826/17805/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., при секретарі судового засідання Висоцькій Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державного підприємства "Антонов" до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000874010 від 30.10.2013, за участі представників сторін:

представник позивача Підкова Ю.В.;

представник відповідача Манікало І.М.,

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 26 листопада 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Антонов" (далі - позивач, ДП "Антонов") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі - відповідач, Центральний офіс) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000874010 від 30.10.2013 (далі - ППР № 0000874010).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.11.2013 відкрито провадження в адміністративній справі № 826/17805/13-а.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.11.2013 закінчено підготовче провадження в адміністративній справі № 826/17805/13-а і призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просила задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у запереченнях до адміністративного позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

У період з 19.07.2013 по 08.08.2013 Центральним офісом було проведено виїзну документальну позапланову перевірку дотримання ДП "Антонов" вимог валютного законодавства України, за результатами якої складено акт від 15.08.2012 № 960/40-10/14307529 (далі - Акт перевірки).

Відповідач дійшов до висновку про порушення позивачем статті 1 та статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВР (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон № 185/94), внаслідок чого на підставі підпункту 20.1.27 пункту 20.1 статті 20, підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями) (далі - ПК України), згідно з частиною 1, частиною 5 статті 4 Закону № 185/94-ВР на підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000654010 від 02.09.2013 (далі - ППР № 0000654010), відповідно до якого позивачу було нараховано суму грошового зобов'язання за платежем "пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності за невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства" у розмірі 43 126,83 грн.

Крім цього, відповідач дійшов до висновку про порушення позивачем статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» від 19.02.1993 № 15-93 (далі - Декрет № 15-93), внаслідок чого на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України, згідно з статтею 16 Декрету № 15-93 на підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000664010 від 02.09.2013 (далі - ППР № 0000664010), відповідно до якого позивачу було нараховано суму грошового зобов'язання за платежем "пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності за невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства" у розмірі 680,00 грн.

Не погоджуючись із прийнятим Центральним офісом ППР № 0000654010, позивач подав до Міндоходів України скаргу № 20/8110 від 12.09.2013 на вказане ППР.

За результатами розгляду скарги № 20/8110 від 12.09.2013 Міндоходів України направило на адресу позивача рішення про результати розгляду скарги № 13094/6/99/99-10-01-15 від 14.10.2013, яким скасувало ППР № 0000654010 та ППР № 0000664010 в частині 213 645,75 грн. застосованих штрафних (фінансових) санкцій, а в іншій частині залишило без змін та донарахувало 7 778,2 грн. пені.

На підставі рішення Міндоходів України № 13094/6/99/99-10-01-15 від 14.10.2013 про результати розгляду скарги позивача від 12.09.2013 № 20/8110 Центральним офісом 30.10.2013 було прийнято ППР № 0000874010 про нарахування позивачеві пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства на суму 29 540,28 грн.

Позивач не погодився з висновками рішення Міндоходів України № 13094/6/99/99-10-01-15 від 14.10.2013 та прийнятим на його підставі ППР № 0000874010, тому звернувся до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва погоджується з позовними вимогами ДП "Антонов", виходячи з наступних мотивів.

Так, відповідачем зазначено про те, що в ході перевірки ліцензійного договору № 577/2008 від 27.11.2008, укладеного між позивачем та нерезидентом ВАТ «ВАСО» (Російська Федерація), було встановлено порушення термінів розрахунків згідно зі статтею 1 Закону № 185/94-ВР та нараховано 1 095,52 грн. пені, а також донараховано пеню у сумі 7 778,2 грн.

При цьому, як вказано в Акті перевірки, 29.04.2013 ДП "Антонов" подав позовну заяву № 35/3996 від 23.04.2013 до Арбітражного суду Воронізької області про стягнення заборгованості з ВАТ «ВАСО» в розмірі 1 426 293,00 рос. руб. з простроченням терміну на 1 день, оскільки граничний термін проведення розрахунків - 28.04.2013.

Згідно абзацу 1 статті 2 Закону № 185/94-ВР імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Постановою Правління Національного банку України від 14.05.2013 № 163 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» внесено зміни до статті 1 та статті 2 Закону № 185/94-ВР щодо строків розрахунків за операціями з імпорту та експорту, а саме визначено, що розрахунки здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Таким чином, як зазначено в Акті перевірки, граничним терміном повернення коштів по ліцензійному договору № 577/2008 від 27.11.2008 є 28.04.2013.

Проте, судом встановлено, що під час проведення перевірки та складання Акту перевірки відповідачем не було прийнято до уваги, що граничний строк для проведення розрахунків по ліцензійному договору № 577/2008 від 27.11.2008 припав на 28.04.2013 і був вихідним днем (неділя), як в Російській Федерації так і в Україні. Оскільки у вихідний день (неділю) не працює ні канцелярія Арбітражного суду Воронізької області, ні почтові відділення для відправлення поштової кореспонденції, позовна заява ДП «Антонов» № 35/3996 від 23.04.2013 про стягнення заборгованості з ВАТ «ВАСО» була подана до Арбітражного суду Воронізької області на наступний робочий день.

Відповідно, останнім днем строку для подання позовної заяви про стягнення грошових коштів по розрахунку вважається перший робочий день, що настає за вихідним. Таким днем був понеділок 29.04.2013.

Поняття строку міститься у Цивільному кодексі України (далі - ЦК України).

Відповідно до статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. При цьому, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (частина 5 статті 254 ЦК України). Аналогічна правова норма міститься і в статті 70 Цивільного процесуального кодексу України.

Статтею 50 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що процесуальні дії вчиняються у строки, встановлені кодексом. У тих випадках, коли процесуальні строки не встановлено, вони призначаються господарським судом.

Згідно статті 51 ГПК України у випадках, коли останній день строку припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.

Вищевказана норма також передбачена пунктом 11 наказу Міністерства фінансів України від 19.11.2012 № 1203 «Про затвердження Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби».

Правило щодо закінчення останнього дня строку, який припав на вихідний, святковий та інший неробочий день першим за ним робочим днем, є загальним у законодавстві України. Аналогічні норми містяться в ряді нормативно-правових актів, у т.ч. й у ПК України, а саме у пункті 49.20 статті 49, пункті 56.13 статті 56, пункті 183.6 статті 186 ПК України.

Аналогічної позиції щодо того, що у випадку, якщо останній день строку припадає на вихідний день, то днем закінчення строку є перший робочий день, дотримується Вищий адміністративний суд України у справі за позовом ДК «Укргазвидобування НАК «Нафтогаз України» до Державної податкової служби у м. Києві, Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень, а саме в ухвалі від 12.02.2013 по справі № К/9991/62001/12. Вищий адміністративний суд України зазначає, що «відповідно до пункту 49.20 статті 49 Податкового кодексу України якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем».

Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 29.01.2009 по справі № 13018/07 за позовом державної податкової інспекції у Золочівському районі м. Львова до фермерського господарства "Куликова ферма" про визнання недійсним господарського зобов'язання вказує на наступне: «відповідно до статті 103 Кодексу адміністративного судочинства України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день».

Аналогічної позиції дотримується і Вищий господарський суд України в постанові від 09.08.2011 по справі № 53/115-52/503, де визначено що «відповідно до пункту 5 статті 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день».

Виходячи з вищенаведеного, суд дійшов до висновку, що позовна заява № 35/3996 від 23.04.2013 про стягнення заборгованості з ВАТ «ВАСО» у розмірі 1 426 293,00 рос. руб., яка була подана ДП «Антонов» до Арбітражного суду Воронізької області 29.04.2013, була подана у межах строків, передбачених статтею 1 Закону № 185/94-ВР та нормами матеріального та процесуального права, яке регулює дані правовідносини.

Крім цього, відповідно до статті 4 Закону № 185/94-ВР у разі прийняття позовної заяви резидента до розгляду судом, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, а саме щодо проведення розрахунків резидентів у іноземній валюті у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Подання позовної заяви № 35/3996 від 23.04.2013 в перший робочий день після закінчення строку проведення розрахунків по ліцензійному договору № 577/2008 від 27.11.2008, останній день якого припав на вихідний день, відповідає вимогам чинного законодавства України і не є порушенням з боку ДП «Антонов» зовнішньоекономічного законодавства. Відтак, суд дійшов до висновку, що застосування до позивача відповідальності у вигляді сплати пені є протиправним.

Таким чином, у відповідача були відсутні підстави для нарахування позивачеві пені у розмірі 1 095,52 грн.

Крім цього, суд критично ставиться до донарахування позивачеві пені у сумі 7 778,2 грн. з огляду на те, що статтею 4 Закону № 185/94-ВР передбачено, що у разі прийняття до розгляду судом позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, а саме щодо проведення розрахунків резидентів у іноземній валюті у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Таким чином, подання позовної заяви № 35/3996 від 23.04.2013 ДП «Антонов» до Арбітражного суду Воронізької області 29.04.2013 у строки, встановлені статтею 1 Закону № 185/94-ВР, зупиняє нарахування пені.

Оскільки 07.05.2013 ВАТ «ВАСО» сплатило заборгованість вже під час розгляду справи № А14-4575/2013 Арбітражним судом Воронізької області, а позовна заява ДП «Антонов» № 35/3996 від 23.04.2013 про стягнення заборгованості була подана у строки, визначені законодавством, суд дійшов до висновку, що позивачем були здійснені всі законні заходи щодо повернення заборгованості та проведення розрахунків у строки, визначені Законом № 185/94-ВР.

Виходячи із вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що нарахування відповідачем позивачеві пені у розмірі 7 778,2 грн. є протиправним.

Відповідачем також було зазначено про те, що в ході перевірки експортного договору № 722-И/620-124-2006 від 29.12.2006 з нерезидентом ЗАТ «Авіакомпанія «ПОЛЕТ» (Російська Федерація) ДП «Антонов» було порушено строки розрахунків згідно з статтею 1 Закону № 185/94-ВР.

За твердженням відповідача грошові кошти за договором № 722-И/620-124-2006 від 29.12.2006 надійшли на рахунок ДП «Антонов» з простроченням строків, передбачених статтею 1 Закону № 185/94-ВР, оскільки Арбітражним судом Воронізької області було винесено рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ДП «Антонов» до ЗАТ «Авіакомпанія «ПОЛЕТ» і, таким чином, було поновлено строк для нарахування пені.

Суд критично ставиться до вищевказаних тверджень відповідача з огляду на наступне.

Позовна заява № 35/12168 від 27.11.2012 про стягнення заборгованості з ЗАТ «Авіакомпанія «ПОЛЕТ» у розмірі 40 000,00 доларів США, яка була подана ДП "Антонов" до Арбітражного суду Воронізької області 27.11.2012, була подана у межах строків, передбачених статтею 1 Закону № 185/94-ВР.

В процесі розгляду Арбітражним судом Воронізької області справи № А14-18769/2012 за позовом ДП «Антонов» до ЗАТ «Авіакомпанія «ПОЛЕТ» про стягнення заборгованості, ЗАТ «Авіакомпанія «ПОЛЕТ» платіжним дорученням № 278 від 03.12.2012 було перераховано кошти у сумі 40 000,00 доларів США, які 10.12.2012 були зараховані на валютний рахунок ДП «Антонов».

Рішенням Арбітражного суду Воронізької області від 14.01.2013 в задоволенні позову ДП «Антонов» відмовлено у зв'язку із перерахуванням ЗАТ «Авіаційна компанія «ПОЛЕТ» заборгованості у розмірі 40 000,00 доларів США, яка була предметом позову № 35/12168 від 27.11.2012.

Як вбачається з мотивувальної частини рішення Арбітражного суду Воронізької області від 14.01.2013, ЗАТ «Авіакомпанія «ПОЛЕТ» після подання позову (27.11.2012) до суду платіжним дорученням № 278 від 03.12.2012 добровільно сплатило на користь ДП «Антонов» заборгованість у розмірі 40 000,00 доларів США.

Таким чином, позовні вимоги ДП «Антонов» фактично були добровільно виконані відповідачем і на момент винесення рішення по справі суд не мав підстав для задоволення позову у зв'язку із відсутністю предмету позову.

Відповідачем було вказано про порушення з боку позивача термінів розрахунків в іноземній валюті відповідно до частини 3 статті 4 Закону № 185/94-ВР з посиланням на те, що порушення термінів розрахунків в іноземній валюті відбулось внаслідок того, що Арбітражним судом Воронізької області було винесено рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ДП «Антонов», а грошові кошти у сумі 40 000,00 доларів США за надані послуги згідно експортного договору № 722-И/620-124-2006 від 29.12.2006 надійшли з простроченням терміну на 12 днів (29.11.2012 - 10.12.2012).

Разом з тим, суд вважає доцільним зазначити, що такий підхід відповідача є виключно формальним та не відповідає обставинам справи, виходячи із наступного.

Статтею 4 Закону № 185/94-ВР передбачено, що у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, а саме щодо проведення розрахунків резидентів у іноземній валюті у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Оскільки подання ДП «Антонов» позовної заяви № 35/12168 від 27.11.2012 про стягнення заборгованості з ЗАТ «Авіакомпанія «ПОЛЕТ» було здійснено в межах строків, передбачених статтею 1 Закону № 185/94-ВР, та в результаті чого боржником були сплачені кошти в сумі 40 000,00 доларів США, що були предметом даного позову, суд дійшов до висновку, що ДП «Антонов» були здійснені всі передбачені законодавством заходи щодо проведення розрахунків згідно договору № 722-И/620-124-2006 від 29.12.2006.

За таких обставин, для позивача повинні наступати наслідки, передбачені частиною 4 статті 4 Закону № 185/94-ВР, оскільки по суті позивачем добросовісно, у порядку та строки, передбачені Законом, було вжито усіх залежних від нього заходів, спрямованих на повернення грошових коштів. В результаті заходів, вжитих позивачем, грошові кошти були повернуті.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний суд України у справі за позовом ТОВ «Катех-Електро» до ДПІ в Оболонському районі м. Києва про визнання недійсним рішення, а саме в постанові від 13.02.2012 по справі № 21-422а11.

Так, Верховний суд України зазначає, що наслідки, аналогічні наслідкам, передбаченим частиною 4 статті 4 ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», повинні наступати у разі, коли провадження у справі припиняється за заявою резидента про відмову від позову у зв'язку з тим, що нерезидент виконав зобов'язання за експортно-імпортним контрактом після подання позовної заяви до суду, що є підтвердженням правомірності поведінки резидента.

Так, Верховним судом України зазначається, що підстава для нарахування пені за порушення термінів має визначатися з урахуванням підстав припинення провадження у справі. Зокрема, якщо такою підставою є заява позивача про відмову від позовних вимог у зв'язку з виконанням відповідачем умов контракту, що свідчить про порушення відповідних строків нерезидентом, то підстави для поновлення строків та нарахування резиденту пені відсутні.

Відповідно, якщо підставою для відмови у позові є факт виконання відповідачем умов контракту (після звернення до суду позивача), що свідчить про порушення відповідних строків нерезидентом, підстави для поновлення строків та нарахування резиденту пені відсутні.

Такої ж позиції з даного питання дотримується Верховний суд України у справі за позовом ВАТ «Дніпроважмаш» до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення, а саме в постанові від 27.02.2012 по справі № 21-387а11, де зазначається, що підставою для зупинення строків, передбачених статтями 1, 2 Закону № 185/94-ВР, є факт прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами. Верховний Суд України вважає, що аналогічні наслідки мають наставати у разі, коли провадження у справі припиняється за заявою резидента про відмову від позову у зв'язку з тим, що нерезидент виконав зобов'язання за експортно-імпортним контрактом після подання позовної заяви до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, що є підтвердженням правомірності поведінки резидента. Отже, підстава для нарахування пені за порушення термінів має визначатися з урахуванням причин припинення провадження у справі. Зокрема, якщо провадження у справі припинено за заявою позивача про відмову від позовних вимог у зв'язку з виконанням відповідачем умов контракту, що свідчить про порушення відповідних строків нерезидентом, підстав для поновлення строків та нарахування резиденту пені немає.

У зв'язку із вищевикладеним, суд дійшов до висновку, що позивач діяв в межах діючого законодавства, оскільки у порядку та строки, передбачені Законом, вжив усіх залежних від нього заходів, спрямованих на повернення грошових коштів по договору № 722-И/620-124-2006 від 29.12.2006.

Таким чином, у відповідача були відсутні законні підстави для нарахування позивачеві пені за порушення вимог валютного законодавства України по вищевказаній експортній операції.

Відповідачем також було зазначено, що в ході перевірки контракту на поставку товарів № 193 від 12.11.2012, укладеного між позивачем та нерезидентом ОАО «АероТрансМаш» (Російська Федерація), було встановлено порушення ДП «Антонов» термінів розрахунків в іноземній валюті відповідно до статті 2 Закону № 185/94-ВР, внаслідок чого позивачеві була нарахована пеня у розмірі 1 544,20 грн.

Відповідач зазначив, що товар на суму 498 000,00 рос. рублів на митну територію України надійшов з простроченням терміну на 4 дні (25.03.2013 - 28.03.2013), оскільки граничний термін надходження товару (повернення коштів) - 24.03.2013.

Крім цього, відповідач зазначив, що в результаті перевірки контракту № 10/12 від 02.09.2012, укладеного між позивачем та нерезидентом ООО «СПМ-Аеро» (Російська Федерація) було встановлено порушення ДП «Антонов» термінів розрахунків згідно з статтею 2 Закону № 185/94-ВР.

За твердженням відповідача отримання товару на суму 3 235,50 доларів США було здійснено нерезидентом з простроченням терміну на 7 днів (28.03.2013 - 03.04.2013). Граничний термін надходження товару - 27.03.2013. За результатами перевірки вищевказаного контракту ДП «Антонов» було нараховано пеню у розмірі 543,09 грн.

Відповідач також звернув увагу на те, що в ході перевірки контракту № ANTONOV/АRA-11-022012 від 08.08.2012, укладеного з нерезидентом компанією «АDAMS RITE AEROSPACE, INC» (США) ДП «Антонов» було порушено терміни розрахунків згідно статті 2 Закону № 185/94-ВР.

За твердженням відповідача внаслідок повернення компанією «АDAMS RITE AEROSPACE, INC» (США) грошових коштів у сумі 16 780,67 дол. США з перевищенням законодавчо встановленого терміну проведення розрахунків на 6 днів (31.05.2013 - 05.06.2013), при граничному терміні повернення коштів - 30.05.2013, ДП «Антонов» було нараховано пеню у розмірі 2 417,18 грн.

Крім цього, відповідач зазначив, що в ході перевірки імпортного контракту № AN04-9(148) від 20.01.2012, укладеного між позивачем та нерезидентом компанією «AmSafe Аviation» (Великобританія) ДП «Антонов» було порушено терміни розрахунків згідно зі статтею 2 Закону № 185/94-ВР. Отримання товару на суму 14 350,87 дол. США було здійснено нерезидентом з простроченням терміну на 22 дні (10.10.2012 - 31.10.2012). Граничний термін надходження товару - 09.10.2012. За результатами перевірки ДП «Антонов» було нараховано пеню у розмірі 7 570,63 грн.

Так, суд критично ставиться до вищевказаних тверджень відповідача з огляду на наступне.

Згідно абзацу 1 статті 2 Закону № 185/94-ВР імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Постановою Правління Національного банку України від 14.05.2013 № 163 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» внесено зміни до статті 1 та статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» щодо строків розрахунків за операціями з імпорту та експорту, а саме визначено, що розрахунки здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Таким чином, імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, повинні бути виконані не пізніше 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу.

Проте, частиною 4 статті 6 Закону № 185/94-ВР із змінами та доповненнями, внесеними згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки літакобудівної промисловості в Україні» від 20.01.2010 № 1814-ІV, зазначено, що розрахунки за експортно-імпортними операціями суб'єктів літакобудування, що підпадають під дію норм статті 2 Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості», після перерахування авансових платежів за виконання робіт з виготовлення (розробки) агрегатів, систем космічних ракетних комплексів (космічних ракет-носіїв), космічних апаратів, наземного сегмента космічних систем та їх агрегатів, систем і комплектуючих, а також з розробки, виробництва, переобладнання, ремонту, модифікації, технічного обслуговування авіаційної техніки та авіаційних двигунів здійснюються у строк до 500 календарних днів.

Враховуючи наведене, суд звертає увагу, що ДП «Антонов» як юридична особа - резидент України відповідає вимогам статті 2 Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості», оскільки є суб'єктом літакобудування, відносно якого запроваджено заходи державної підтримки. ДП «Антонов» включене до переліку суб'єктів літакобудування затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2010 № 405.

Згідно статуту підприємства позивач є стратегічним літакобудівним підприємством, що здійснює господарську діяльність в галузі літакобудування, а саме: розробка, виробництво, переобладнання, ремонт, технічне обслуговування авіаційної техніки. Для виконання статутних завдань ДП «Антонов» здійснює зовнішньоекономічну діяльність, а саме закуповує у постачальників (виробників) нерезидентів України за укладеними зовнішньоекономічними договорами (контрактами) комплектуючі вироби, напівфабрикати та матеріали іноземного походження, що застосовуються під час серійного виробництва авіаційної техніки (літаків). Більшість комплектуючих виробів, напівфабрикатів та матеріалів іноземного походження мають тривалий цикл виробництва.

Так, згідно контракту № ANTONOV/АRA-11-022012 від 08.08.2012, укладеного з нерезидентом компанією «АDAMS RITE AEROSPACE, INC» (США), контракту № 193 від 12.11.2012, укладеного між позивачем та нерезидентом ОАО «АероТрансМаш» (Російська Федерація), контракту № 10/12 від 02.09.2012, укладеного між позивачем та нерезидентом ООО «СПМ-Аеро» (Російська Федерація) та згідно контракту № AN04-9(148) від 20.01.2012, укладеного між позивачем та нерезидентом компанією «AmSafe Аviation» (Великобританія) предметами даних контрактів є поставка товарів, які призначені для установки на літаки цивільної авіації Ан-28, Ан-148, Ан-124-100М-150.

Судом встановлено, що на виконання контракту № ANTONOV/АRA-11-022012 від 08.08.2012 компанія «АDAMS RITE AEROSPACE, INC» (США) згідно ВМД № 125120106/2013/305260 від 08.08.2013 поставила такі товари:

1) прилад для вимірювання та контролю за тиском системи водопостачання літака цивільної авіації - датчики тиску;

2) арматура кріплення з металу для літака цивільної авіації - заскочка, встановлюється у дверях багажного відсіку цивільного літака;

3) механічні пристрої - роздавальник рідкого мила, встановлюється на літаках цивільної авіації Ан-28, Ан-148;

4) електрична апаратура для приєднання до електричних кіл напруги, встановлюється на монтажну панель системи водопостачання цивільного літака;

5) вироби з вулканізованої гуми для літака цивільної авіації - ущільнювальні прокладки;

6) вироби з чорних металів з різьбою з корозійностійкої (нержавіючої) сталі - гвинти для використання на літаку цивільної авіації Ан-28, Ан-148;

7) таблички з недорогоцінних металів з найменуваннями - етикетки, для використання на літаку цивільної авіації Ан-28, Ан-148.

На виконання контракту № AN04-9(148) від 20.01.2012 компанія «AmSafe Аviation» (Великобританія) згідно ВМД № 100230003/2012/72550 від 31.10.2012 поставила наступні товари:

1) прив'язні системи для авіаційних крісел на літак цивільної авіації Ан-148;

2) прив'язні системи крісел бортпровідника на літак цивільної авіації Ан-148;

3) демонстраційний ремінь;

4) вставка для збільшення довжини прив'язного ременя на пасажирському кріслі;

5) ремінь прив'язний для дітей, який кріпиться до ременя на пасажирському кріслі на літак цивільної авіації Ан-148.

Таким чином, відповідно до частини 4 статті 6 Закону № 185/94-ВР позивач як суб'єкт літакобудування згідно вищевказаних контрактів на поставку агрегатів, комплектуючих виробів, що застосовуються під час серійного виробництва авіаційних літаків, мав право здійснювати розрахунки по даним зовнішньоекономічним операціям у строк до 500 календарних днів.

Аналогічної позиції щодо правомірності застосування ДП «Антонов» 500 календарних днів для проведення розрахунків суб'єктами літакобудування по зовнішньоекономічним договорам притримується Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.

Так, на звернення позивача від 17.04.2013 щодо продовження строку розрахунку за зовнішньоекономічною операцією листом № 4122-09/404 від 08.05.2013 Міністерство економічного розвитку і торгівлі України визначило, що оскільки ДП «Антонов» є суб'єктом літакобудування, підпадає під дію норм статті 2 Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості» та має право здійснювати розрахунки по експортній операції у строк до 500 календарних днів, підстав для видачі висновку щодо продовження строків розрахунку немає.

Аналогічна позиція з даного питання Міністерства економічного розвитку і торгівлі викладена також у листі № 4122-09/906 від 04.10.2013.

Державна податкова служба України листом № 4686/6/12-0016 від 01.11.2011 надала роз'яснення, що оскільки ДП "Антонов" відповідає вимогам статті 2 Закону «Про розвиток літакобудівної промисловості», що підтверджується включенням підприємства до Переліку суб'єктів літакобудування, щодо яких запроваджено тимчасові заходи державної підтримки, при виконанні зовнішньоекономічних договорів, які передбачають здійснення операцій з розробки, виробництва, переобладнання, ремонту, модифікації, технічного обслуговування авіаційної техніки та двигунів, застосовуються строки, передбачені статтею 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Відтак, суд дійшов до висновку, що оскільки на позивача розповсюджується дія частина 4 статті 6 Закону № 185/94-ВР щодо зобов'язання провести розрахунки за експортно-імпортними операціями у строк 500 днів, застосування відповідачем пені у зв'язку із порушенням строків розрахунків по контракту № ANTONOV/АRA-11-022012 від 08.08.2012, укладеного з нерезидентом компанією «АDAMS RITE AEROSPACE, INC» (США), контракту № 193 від 12.11.2012, укладеного між позивачем та нерезидентом ОАО «АероТрансМаш» (Російська Федерація), контракту № 10/12 від 02.09.2012, укладеного між позивачем та нерезидентом ООО «СПМ-Аеро» (Російська Федерація) та по контракту № AN04-9(148) від 20.01.2012, укладеного між позивачем та нерезидентом компанією «AmSafe Аviation» (Великобританія), є протиправним.

Таким чином, ППР № 0000874010 про застосування до позивача пені та штрафних санкцій у розмірі 29 540,28 грн. не відповідає вимогам чинного законодавства України та підлягає скасуванню, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позовні вимоги ДП "Антонов" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов державного підприємства "Антонов" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників № 0000874010 від 30.10.2013.

3. Присудити з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України в місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників на користь державного підприємства "Антонов" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 172,05 грн. (сто сімдесят дві грн. 05 коп.).

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.,Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.В. Клочкова