Рішення № 35642784, 28.11.2013, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/7548/13-ц

Провадження № 2/591/2563/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2013 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Клімашевської І. В.,

з участю секретаря Гребенькової О.М.,

представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання такою, що втратила право користування житловим приміщенням та виселення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, який мотивував тим, що він, як військовослужбовець, на підставі ордеру 05.08.2004 року отримав квартиру АДРЕСА_2, в якій проживав з дружиною та дитиною. В 2007 році він вибув до нового місця служби в м.Сімферопіль, у зв»язку з чим виїхав з квартири, а шлюб з відповідачем розірвав. Колишня дружина та донька до цього часу проживають в зазначеній квартирі . Факт проживання відповідача з донькою в його квартирі заважає йому повноцінно користуватись та розпоряджатись цим майном, отже після розірвання шлюбу він не має жодного відношення до відповідача і не зобов»язаний узгоджувати з нею в майбутньому угоди щодо користування та розпорядження квартирою. В добровільному порядку відповідач з реєстрації не знімається, тому він вимушений звернутись до суду та просив суд визнати відповідача такою, що втратила право користування квартирою, а також виселити відповідача з її сім»єю з незаконно займаної нею квартири.

В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав, просив позов задовольнити, посилаючись на обставини, що зазначені в позові.

Відповідач просила відмовити в задоволенні позову у зв»язку з його необґрунтованістю.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 23.07.2004 року на засіданні житлової комісії було прийнято рішення про надання позивачу ОСОБА_3 з сім»єю у складі 4 осіб (він, дружина - ОСОБА_2, син - ОСОБА_4, донька - ОСОБА_5) комунальної квартири без зняття з черги за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.8).

05.08.2004 року ОСОБА_3 було видано ордер №14, який надав йому право на заняття вказаної квартири разом із сім»єю (а.с.9).

27.09.2007 року позивач на підставі наказу Міністерства оборони України №172 вибув до місця служби в м.Сімферополь, у зв»язку з чим 02.10.2007 року його знято з реєстрації місця проживання в м.Суми (а.с. 5-6,10).

Дружина та діти залишились проживати у вказаній квартирі та залишаються проживати і на даний час.

Згідно заочного рішення Личанського районного суду м.Львова від 06.12.2011 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було розірвано (а.с.13).

Посилаючись на норми Цивільного Кодексу України (ст.ст. 317,319,386), позивач стверджував, що в даному випадку відповідач порушує його право власності на спірну квартиру.

Але, на думку суду, вказані твердження є необґрунтованими.

За нормами ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оскільки матеріали справи не містять жодного документу, яким би було підтверджено, що право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2, зареєстровано за позивачем ОСОБА_3, то можна зробити висновок про те, що він не набув права власності на вказану квартиру, а його вимоги щодо усунення перешкод в користуванні та розпорядженні цим житлом є необґрунтованими та безпідставними.

Тобто, в задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання такою, що втратила право користування житловим приміщенням та виселення - відмовити за необґрунтованістю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Сумської області через Зарічний районний суд м.Суми протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які беруть участь у справі, але не були присутні під час проголошення рішення, можуть оскаржити його протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя І. В. Клімашевська