Постанова № 35641926, 19.11.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 листопада 2013 року 11:40 № 826/16581/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

при секретарі судового засідання Пасічнюк С.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «МТС Україна» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось приватне акціонерне товариство «МТС Україна» (далі – позивач, ПАТ «МТС Україна») до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації від 15.10.2013 року № 667 «Про відмову приватному акціонерному товариству «МТС Україна» в продовженні строку дії ліцензії», зобов’язання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації прийняти рішення про продовження з 04.12.2013 року строку дії ліцензії ПАТ «МТС Україна» серії АВ №546035 від 12.07.2010 року на строк не менше 5 років, оформити вказане рішення на бланку ліцензії та видати належним чином оформлену ліцензію ПАТ «МТС Україна».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем неправомірно відмовлено позивачу у продовженні ліцензії, оскільки позивач на підставі ліцензії серії АВ №546035 здійснює той вид діяльності, який підлягає ліцензуванню відповідно до Закону України «Про телекомунікації» та дотримується всіх вимог Ліцензійних умов, а тому рішення про відмову приватному акціонерному товариству «МТС Україна» в продовженні строку дії ліцензії є протиправним та підлягає скасуванню.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

До суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Представник відповідача проти позову заперечував та зазначив, що при розгляді заяви позивача про продовження строку дії ліцензії, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації діяла у повній відповідності до законів України, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачених чинним законодавством, а тому просив відмовити у задоволенні позивних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене, з урахуванням клопотання представника позивача та вимог ст. 128 КАС України, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Приватне акціонерне товариство «МТС Україна» (ідентифікаційний код 14333937) зареєстроване як юридична особа Печерською районною в м. Києві державною адміністрацією 24.01.1995 року.

Згідно довідки АА № 639369 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є, зокрема, діяльність у сфері безпроводового електрозв’язку, неспеціалізована оптова торгівля; роздрібна торгівля телекомунікаційним устаткуванням у спеціалізованих магазинах; видання іншого програмного забезпечення, інша діяльність у сфері електрозв’язку.

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації 17.06.2010 року видано позивачу ліцензію серії АВ № 546035 (переоформлена ліцензія від 29.12.2004 року серії № 720189) на будівництво і технічне обслуговування мереж зв’язку з рухомими об’єктами та надання послуг з їх використанням на території України.

Строк дії ліцензії встановлено з 24.12.2004 року по 03.12.2013 року.

Особливими умовами ліцензії передбачено: «ця ліцензія дає право Ліцензіату розробляти, споруджувати, володіти та експлуатувати мережі стільникового зв’язку загального користування NMT450, Нордик стандарт, GSM-900, PSN, DCS-1800 та надавати відповідні послуги зв’язку».

ПАТ «МТС Україна» 10.10.2013 року звернулось до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації з заявою про продовження строку дії ліцензії на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій з надання послуг мобільного зв’язку, в якій просило продовжити строк дії ліцензії серії АВ № 546035, виданої ПАТ «МТС Україна» згідно рішення № 267 від 17.06.2010 року.

Рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації від 15.10.2013 року № 667 відмовлено позивачу у продовженні строку дії ліцензії та рекомендовано для подальшого здійснення відповідної діяльності у сфері телекомунікацій звернутись до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації у порядку встановленому статтею 45 Закону України «Про телекомунікацій» із заявою про отримання ліцензії на здійснення таких видів діяльності у сфері телекомунікацій, що визначені ч. 8 ст. 42 цього Закону.

Вважаючи рішення відповідача про відмову в продовженні строку дії ліцензії протиправним, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав як господарюючого суб’єкта – оператора телекомунікацій.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Ліцензію, з заявою про продовження строку дії якої звернувся позивач, видано 12.11.2002 року (серія АА № 223305) ПАТ «МТС Україна» та, в подальшому, неодноразово переоформлено у 2002, 2004, 2010 роках у зв'язку з наявністю правових підстав для такого переоформлення.

Так, ліцензію серії АА № 720189 переоформлено 24.12.2004 року на заміну ліцензії серії АА № 223305 від 12.11.2002 року у зв'язку із реорганізацією Українсько-германсько-голадсько-датське спільне підприємство «Український мобільний зв’язок в Україні» у ЗАТ «МТС Україна».

Ліцензію серії АА № 720189, в свою чергу, було переоформлено 17.06.2010 року на ліцензію серії АВ № 546035 у зв'язку із зміною найменування ЗАТ «МТС Україна» на ПАТ «МТС Україна».

Як встановлено судом, оскаржуване рішення № 667 від 15.10.2013 року «Про відмову приватному акціонерному товариству «МТС Україна» в продовженні строку дії ліцензії» мотивовано тим, що вказаний у ліцензії серії АВ № 546035 вид господарської діяльності не відповідає видам діяльності, визначеним у статті 42 Закону України «Про телекомунікації» та відсутній у переліку видів діяльності, що ліцензуються у відповідності до даного закону.

Відповідачем рекомендовано ПАТ «МТС Україна» для подальшого здійснення діяльності у сфері телекомунікацій звернутись до комісії в порядку, встановленому статтею 45 Закону України «Про телекомунікації» із заявою про отримання ліцензії на здійснення видів діяльності у сфері телекомунікацій, що визначені ч. 7 ст. 42 цього Закону.

Відповідно до Ліцензії, вид діяльності, що ліцензується – будівництво і технічне обслуговування мереж зв’язку з рухомими об’єктами та надання послуг з їх використанням на території України. В особливих умовах ліцензії зазначено «ця ліцензія дає право Ліцензіату розробляти, споруджувати, володіти та експлуатувати мережі стільникового зв’язку загального користування NMT450, Нордик стандарт, GSM-900, PSN, DCS-1800 та надавати відповідні послуги зв’язку».

На момент видачі ліцензії правові, економічні і організаційні основи діяльності в галузі зв'язку регулювались Законом України «Про зв'язок» від 16.05.1995 року, у відповідності до вимог якого були сформульовані види діяльності, які зазначені в ліцензії.

Разом з тим, 23.12.2003 року Закон втратив чинність згідно із Законом України від 18.11.2003 року № 1280-IV, який встановлює правову основу діяльності у сфері телекомунікацій, визначає повноваження держави щодо управління та регулювання зазначеної діяльності, а також права, обов’язки та засади відповідальності фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у цій діяльності або користуються телекомунікаційними послугами (далі – Закон України «Про телекомунікації»).

Згідно положень Закону України «Про телекомунікації» ліцензії на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій та дозволи на використання номерного ресурсу, які були видані до набрання чинності цим Законом, зберігають чинність протягом визначеного в них терміну.

Відповідно до частини 7 статті 42 Закону України «Про телекомунікації», ліцензуванню підлягають такі види діяльності у сфері телекомунікацій:

- надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку;

- надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв'язку;

- надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку;

- надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.

Таким чином, Законом України «Про телекомунікації» розмежовано телефонний зв'язок за видами на фіксований та рухомий (мобільний).

Відповідно до статті 1 зазначеного Закону рухомий (мобільний) зв'язок - електрозв'язок із застосуванням радіотехнологій, під час якого кінцеве обладнання хоча б одного із споживачів може вільно переміщатися в межах усіх пунктів закінчення телекомунікаційної мережі, зберігаючи єдиний унікальний ідентифікаційний номер мобільної станції.

Згідно Ліцензійних умов здійснення діяльності у сфері телекомунікацій з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку, затверджених рішенням Національної комісії з питань регулювання зв'язку України 26.01.2006 року № 179, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.02.2006 року за № 145/12019 (із змінами, внесеними згідно з рішенням Національної комісії з питань регулювання зв'язку від 12.03.2009 року № 1398) суб'єкти господарювання, які надають послуги мобільного телефонного зв'язку, мають право здійснювати свою діяльність тільки за наявності ліцензій на здійснення відповідного виду діяльності в сфері телекомунікацій, на користування радіочастотним ресурсом України та відповідних дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів.

Суб'єкти господарювання, які надають послуги мобільного телефонного зв'язку, мають право здійснювати свою діяльність тільки за наявності ліцензій на здійснення відповідного виду діяльності в сфері телекомунікацій, на користування радіочастотним ресурсом України та відповідних дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів.

Суб'єкти господарювання, які мають намір надавати послуги мобільного телефонного зв'язку, Ліцензію отримують одночасно з ліцензією на користування радіочастотним ресурсом України.

В установчих документах суб'єкта господарювання - юридичної особи повинен бути зазначений вид діяльності у сфері телекомунікацій, який підлягає ліцензуванню відповідно до Закону України «Про телекомунікації».

З наявної в матеріалах справи копії статуту ПАТ «МТС Україна» вбачається, що основною діяльністю позивача є надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв’язку (незалежно від технології) з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку;проектує (розробляє), будує (споруджує), володіє, експлуатує та обслуговує телекомунікаційні мережі рухомого (мобільного) телефонного зв'язку з використанням технічних засобів телекомунікацій та має статус оператора телекомунікацій, зокрема - статус оператора рухомого (мобільного) телефонного зв'язку й фіксованого телефонного зв'язку з правом надання відповідних послуг.

Позивачем також надано копію ліцензії серії АА № 720187 з правом надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів зв’язку міжміського території України відповідно до Ліцензійних умов.

З вищенаведеного вбачається, що здійснення позивачем діяльності з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв’язку із застосуванням радіотехнологій відповідає такому виду діяльності як надання послуг рухомий (мобільний) зв’язок, як це визначено статтею 42 Закону України «Про телекомунікації».

Крім того, позивач не змінив виду господарської діяльності, яку здійснює в межах прав, наданих йому вищевказаними ліцензіями.

Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку, що вид діяльності, зазначений у ліцензії серії АВ № 546035 є таким, що відповідає виду діяльності, передбаченому п.3 ч. 7 ст. 42 Закону України «Про телекомунікації», а саме: надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку.

Позивач здійснює діяльність у сфері телекомунікацій (будівництво і технічне обслуговування мереж зв’язку з рухомими об’єктами та надання послуг з їх використанням на території України), який підлягав ліцензуванню відповідно до Закону України «Про зв'язок» та підлягає ліцензуванню відповідно до вимог Закону України «Про телекомунікації».

Відповідно до частини 6 Глави XIV Закону України «Про телекомунікації» ліцензії на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій та дозволи на використання номерного ресурсу, які були видані до набрання чинності цим Законом, зберігають чинність протягом визначеного в них терміну.

Отже, ліцензія серії АВ № 546035 видана позивачу є чинною протягом строку її дії, а саме до 31.12.2013 року, з огляду на що відповідно до Закону України «Про телекомунікації» до неї застосовується процедура продовження терміну її дії.

Таким чином, оскільки позивач на підставі ліцензії серії АВ № 546035 здійснює той вид діяльності, який підлягає ліцензуванню відповідно до Закону України «Про телекомунікації», до такої ліцензії має застосовуватись процедура продовження строку її дії, передбачена статтею 49 Закону України «Про телекомунікації».

Суд звертає увагу, що держава, здійснюючи державне регулювання господарської діяльності, має сприяти суб’єктам господарювання, що сумлінно дотримуються правил здійснення господарської діяльності, зважаючи на вимоги ст. 6 Господарського кодексу України.

В матеріалах справи відсутні докази та відповідачем не надано таких доказів щодо порушення позивачем ліцензійних умов та особливих умов, зазначених в ліцензії, а відтак на підставі ч. 2 ст. 49 Закону України «Про телекомунікації» у відповідача були відсутні правові підстави для відмови позивачу у продовженні строку дії ліцензії, а тому оскаржуване рішення є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Окрім цього, висновки щодо неможливості визначення розміру плати, яку необхідно сплатити позивачу за продовження строку дії ліцензії є необґрунтованими з огляду на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.2004 року № 773 «Про розміри та порядок зарахування плати за видачу, переоформлення, видачу дублікатів, копії ліцензії на провадження діяльності у сфері телекомунікацій і продовження строку її дії», чітко визначено вартість ліцензії на право здійснення виду діяльності у сфері телекомунікацій, яку здійснює позивач.

Відповідно до ч. 4 ст. 49 Закону України «Про телекомунікації» рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, про продовження строку дії ліцензії оформляється на бланку ліцензії.

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що необхідним способом захисту порушених прав позивача з боку відповідача у вигляді відмови в продовженні строку дії ліцензії, є зобов’язання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації прийняти рішення про продовження ПАТ «МТС Україна» строку дії ліцензії серії АВ № 546035, оформивши вказане рішення на бланку ліцензії та видати належним чином оформлене рішення позивачу.

Відповідно до ч. 1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно вимог статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб’єктом владних повноважень, не доведено правомірність та обґрунтованість прийнятого ним оскаржуваного рішення та вчинення дій.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів на обґрунтування заявлених позовних вимог.

За таких обставин, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги приватного акціонерного товариства «МТС Україна» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, будинок 22, поверх 6) № 667 від 15.10.2013 року «Про відмову приватному акціонерному товариству «МТС Україна» в продовженні строку дії ліцензії».

Зобов’язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, будинок 22, поверх 6) прийняти рішення про продовження з 04.12.2013 року строку дії ліцензії приватному акціонерному товариству «МТС Україна» (01601, м. Київ, вул. Лепцизька, 15, код ЄДРПОУ 14333937) серії АВ №546035 від 12.07.2010 року на строк не менше 5 років, оформити вказане рішення на бланку ліцензії та видати належним чином оформлену ліцензію приватному акціонерному товариству «МТС Україна» (01601, м. Київ, вул. Лепцизька, 15, код ЄДРПОУ 14333937).

Зобов’язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 34,41 грн. на користь приватного акціонерного товариства «МТС Україна» (код ЄДРПОУ 14333937) за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко