Вирок № 35641537, 02.12.2013, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/3151/13-к

ВИРОК

Іменем України

29 листопада 2013 року Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Вєдєнєєвої Т.Г.

при секретарі - Авдєєвій І.Г.

за участю прокурора - Сиващенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в Бердянському міськрайонному суді кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Бердянська Запорізької області, громадянина України, з вищою освітою, невійськовозобов'язаного, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, не працюючого, зареєстрованого АДРЕСА_1, проживаючого АДРЕСА_2, раніше не судимого на підставі ст.89 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч.3 КК України/ в редакції Закону до 18.04.2013 року/,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 обвинувачується в одержанні хабара за виконання в інтересах того, хто дає хабара, будь-якої дії з використанням наданого йому службового становища службовою особою, поєднане з вимаганням хабара, тобто злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України( в редакції Закону до 18.04.2013), вчиненого за наступних обставин:

Так, 26 лютого 2013 року до ГУМВС України в Запорізькій області надійшла заява ОСОБА_2 про вимагання в нього виконуючим обов'язки директора ДП «Бердянське агроторгове підприємство» хабара в розмірі 10000 доларів США за видачу документу, відповідно до якого ДП »Бердянське АТП» не заперечує відповідно до ч.5 ст.120 Земельного Кодексу України проти оформлення зазначеним підприємцем оренди земельної ділянки площею 0,05 га, розташованої по АДРЕСА_3.

Наказом Мінагрополітики України від 20.01.2011 року №25 «Про прийняття до сфери управління державного майна» ОСОБА_1 призначений виконуючим обов'язки директора державного підприємства «Бердянське агроторгове підприємство».

ДП «Бердянське агроторгове підприємство»(ЄДРПОУ 37622497) зареєстроване 22.03.2011 року виконавчим комітетом Бердянської міської Ради Запорізької області, засновано на державній власності, входить до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України і є підзвітним йому.

Відповідно до п.10.2. статуту ДП «Бердянське агроторгове підприємство» управління підприємством здійснюється його директором, який призначається уповноваженим органом управління.

Відповідно до п.10.6. директор підприємства:

10.6.1.діє без доручення(довіреності) від імені підприємства.

10.6.2 представляє інтереси підприємства в органах державної влади та місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними та фізичними особами.

10.6.7.організовує виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність підприємства відповідно до мети та основного напрямку його діяльності.

10.6.8. несе відповідальність за виконання покладених на нього завдань, що зазначені статутом, формування та виконання фінансових планів, дотримання трудової і фінансової дисципліни, ефективне використання та збереження державного майна та коштів, які знаходяться у віданні підприємства, дотримання законодавства України.

10.6.9. визначає облікову, фінансову, організаційну, методологічну внутрішню та зовнішню політику підприємства, організовує матеріально-технічне забезпечення її впровадження.

10.6.10. розпоряджається коштами та майном підприємства відповідно до статуту та законодавства.

10.6.11. видає в межах компетенції підприємства накази, розпорядження та інші акти, узгоджує внутрішню документацію, дає вказівки, що не суперечать законодавству, організовує та перевіряє їх виконання, затверджує за погодженням з уповноваженим органом управління положення про філії.

ОСОБА_1 на момент вчинення злочину обіймав на державному підприємстві посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, і відповідно до п.1 Примітки до ст. 364 КК України ОСОБА_1 був службовою особою.

У період часу з лютого 2011 року по 28.02.2013 року ОСОБА_1 вимагав у ОСОБА_2, який за довіреністю представляв інтереси ПП ОСОБА_3, хабара за видачу документу, відповідно до якого ДП »Бердянське АТП« не заперечує відповідно до ч.5 ст.120 Земельного Кодексу України проти оформлення зазначеним підприємцем оренди земельної ділянки площею 0, 05 га, розташованої по АДРЕСА_3.

При цьому ОСОБА_1, усвідомлюючи, що за ПП ОСОБА_3 зареєстроване право власності на газозаправну станцію, розташовану на вищевказаній земельній ділянці, діючи умисно, вчиняв дії, спрямовані на створення умов, за яких ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_2 були б змушені звертатися до нього, як до директора ДП «Бердянське агроторгове підприємство», для отримання відповідних документів для відведення вищевказаної земельної ділянки, а саме ОСОБА_1 направляв лист № 2 від 04.01.2012 року на адресу ОСОБА_3, телефонував представнику ОСОБА_3 ОСОБА_2 та погрожував останньому, використовуючи своє службове становище, не відводити вказану земельну ділянку.

Тим самим ОСОБА_1 поставив ОСОБА_2 у таке становище, при якому він був вимушений дати йому хабара, з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів та інтересів ПП ОСОБА_3 у вигляді перешкоджання діяльності підприємця.

Так, 26.02.2013 року ОСОБА_2 на вимогу ОСОБА_1 перерахував на розрахунковий рахунок останнього № НОМЕР_2, відкритий в АТ «Укрсиббанка» МФО 351005 за адресою: м.Запоріжжя пр. Леніна 159, грошові кошти у сумі 2000 грн. за його послуги з організації проведення інвентаризації земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_3.

Продовжуючи умисні дії, направлені на одержання хабара, 28 лютого 2013 року приблизно об 15 годині 00 хвилин, виконуючий обов'язки директора державного підприємства «Бердянське агроторгове підприємство» Міністерства аграрної політики і продовольства України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, діючи умисно, із корисливих мотивів, являючись службовою особою, знаходячись у автомобілі «Мерседес Бенц» реєстраційний номер НОМЕР_1, поблизу кафе «Скіба» по вул.Шмідта 1 у м.Бердянську Запорізької області, шляхом вимагання одержав від ОСОБА_2 хабара у розмірі 10000 доларів США( що по курсу НБУ станом на 28.02.2013 року складає 79930 грн. )за видачу документу, відповідно до якого ДП «Бердянське АТП» не заперечує відповідно до ч.5 ст.120 Земельного Кодексу України проти оформлення зазначеним підприємцем оренди земельної ділянки площею 0,05 га, розташованої по АДРЕСА_3.

12 листопада 2013 року між старшим прокурором відділу нагляду за додержанням законів у сфері запобігання і протидії корупції та процесуального керівництва провадження про корупційні правопорушення прокуратури Запорізької області Сиващенко О.В., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12013080000000053, та ОСОБА_1 в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469, 472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою прокурор Сиващенко О.В. та обвинувачуваний ОСОБА_1 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ст. 368 ч.3 КК України/ в редакції Закону до 18.04.2013 року/, обвинувачений ОСОБА_1 у повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення.

Також сторонами угоди визначені узгоджені ними обставини, які пом'якшують покарання: позитивна характеристика обвинуваченого ОСОБА_1, утримання двох неповнолітніх дітей та матері похилого віку, інваліда 2 групи, беззастережне визнання своєї винуватості, щире каяття.

Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме за ч. 3 ст. 368 КК України / в редакції Закону до 18.04.2013 року / покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 1 рік, без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, навчання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому.

Розглядаючи в порядку, передбаченому ч.3 ст. 474 КПК України, питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного:

Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даних угод дотримані вимоги і правила КПК України та КК України просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджені в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні також просив вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч.3 КК України / в редакції Закону до 18.04.2013 року / в обсязі обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.

Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим, згідно ст.12 КК України є тяжким злочином, від якого потерпілих немає.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій, будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки їх невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором Сиващенко О.В. та обвинуваченим ОСОБА_1 відповідають вимогам КПК України та КК України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

За таких обставин суд вважає доведеним у судовому засіданні те, що ОСОБА_1 одержав хабара за виконання в інтересах того, хто дає хабара, будь-якої дії з використанням наданого йому службового становища службовою особою, поєднане з вимаганням хабара, а тому ці його дії кваліфікує за ст.368 ч.3 КК України / в редакції Закону до 18.04.2013 року /, за якою належить призначити ОСОБА_1 узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості міру покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій.

Приймаючи до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_1 раніше не судимий, його позитивну характеристику, утримання ним двох неповнолітніх дітей, беззастережне визнання ним своєї винуватості, щире каяття, та прийшовши до висновку про можливість його виправлення без відбування призначеного покарання, суд вважає можливим на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування основного покарання у виді позбавлення волі, встановивши йому іспитовий строк та поклавши на нього на підставі ст. 76 КК України обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, навчання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлений.

Процесуальні витрати із залученням експертів по кримінальному провадженню в сумі 1223 грн.60 коп. слід віднести за рахунок держави.

Речові докази, які знаходяться на зберіганні в матеріалах кримінального провадження у Бердянському міськрайонному суді: диск з записом огляду міста події/т.1, а.с.65-а/, СД-Р диск /т.1, а.с.184/, СД-Р диск/ т.1, а.с.193/, ДВД-Р диск/ т.1, а.с.197/, дві картки пам'яті/ т.3, а.с. 134, 182/, мінівідеокасету, лист ОСОБА_3, слід зберігати в матеріалах кримінального провадження;

змиви з рук, контрольні змиви, зразки серветок, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Бердянського МВ ГУМВС України в Запорізькій області, слід знищити;

чорну сумку, яка зберігається в камері зберігання речових доказів Бердянського МВ ГУМВС України в Запорізькій області, слід повернути обвинуваченому ОСОБА_1 за належністю;

гроші у сумі 10000 доларів США, які зберігаються у ОСОБА_2, слід залишити йому за належністю;

Заставу у сумі 28675 грн., внесену заставодавцем ОСОБА_1 згідно квитанції № к 111/6/22 від 06.03.2013 року на розрахунковий рахунок № 37311050000607 Територіального Управління Державної Судової Адміністрації України в Запорізькій області, слід повернути заставодавцю ОСОБА_1.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 468, 472, 473, 474, 475 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду від 12 листопада 2013 року про визнання винуватості між старшим прокурором відділу нагляду за додержанням законів у сфері запобігання і протидії корупції та процесуального керівництва провадження про корупційні правопорушення прокуратури Запорізької області Сиващенко О.В. та обвинуваченим ОСОБА_1

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч.3 КК України / в редакції Закону до 18.04.2013 року /, за якою призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 12 листопада 2013 року покарання п'ять років позбавлення волі з позбавленням його права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на один рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки та

на підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, навчання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію, якщо він в період іспитового строку не скоїть новий злочин та виконає покладені на нього судом обов'язки.

Речові докази, які знаходяться на зберіганні в матеріалах кримінального провадження у Бердянському міськрайонному суді: диск з записом огляду міста події/т.1, а.с.65-а/, СД-Р диск /т.1, а.с.184/, СД-Р диск/ т.1, а.с.193/, ДВД-Р диск/ т.1, а.с.197/, дві картки пам'яті/ т.3, а.с. 134, 182/, мінівідеокасету, лист ОСОБА_3, зберігати в матеріалах кримінального провадження;

змиви з рук, контрольні змиви, зразки серветок, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Бердянського МВ ГУМВС України в Запорізькій області, знищити;

чорну сумку, яка зберігається в камері зберігання речових доказів Бердянського МВ ГУМВС України в Запорізькій області, повернути обвинуваченому ОСОБА_1 за належністю;

гроші у сумі 10000 доларів США, які зберігаються у ОСОБА_2, залишити йому за належністю.

Заставу у сумі 28675 грн., внесену заставодавцем ОСОБА_1 згідно квитанції № к 111/6/22 від 06.03.2013 року на розрахунковий рахунок № 37311050000607 Територіального Управління Державної Судової Адміністрації України в Запорізькій області, повернути заставодавцю ОСОБА_1.

Процесуальні витрати із залученням експертів по кримінальному продженню в сумі 1223 грн.60 коп. віднести за рахунок держави.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Запорізької області через Бердянський міськрайонний суд Запорізької області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя Т.Г.Вєдєнєєва