Ухвала суду № 35640784, 20.11.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

20 листопада 2013 року 804/14275/13-а

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.,

за участю секретаря судового засідання: Фоменко О.В.

представника позивача: Стеренчука О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована пересувна механізована колона - 99» про забезпечення адміністративного позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована пересувна механізована колона - 99» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення штрафу, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована пересувна механізована колона - 99» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області, в якому просило скасувати постанову відповідача від 03.09.2013р. №Д-81-Ю про накладення на позивача стягнень за порушення п.6 ч.3 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Разом із вказаним позовом Товариством з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована пересувна механізована колона - 99» було подано клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваної постанови від 03.09.2013р. №Д-81-Ю до набрання законної сили судовим рішенням, яке буде постановлене у цій справі.

В обґрунтування заявленого клопотання позивачем зазначалося, що оскаржуваною постановою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області до ТОВ «Спеціалізована пересувна механізована колона - 99» було застосовано штраф у розмірі 20646,00 грн., який позивач мав сплатити у 15-денний термін з дня вручення або надсилання постанови рекомендованим листом з повідомленням про вручення та копію завіреного банком платіжного документа, що засвідчує факт сплати суми штрафу в повному обсязі, надіслати відповідачу. При цьому п.4 оскаржуваної постанови передбачено, що у разі несплати позивачем штрафу у вказані строки, штраф стягується у примусовому порядку через орган державної виконавчої служби. Постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області від 03.09.2013р. №Д-81-Ю позивач отримав 09.10.2013р. Таким чином, у разі звернення Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області до органу державної виконавчої служби з метою примусового виконання, виконавче провадження буде відкрито до завершення розгляду справи по суті поданої позовної заяви, а приписами Закону України «Про виконавче провадження» не передбачена підстава для зупинення виконавчого провадження як оскарження виконавчого документа. З огляду на наведене, примусове виконання органом державної виконавчої служби оскаржуваної позивачем постанови може призвести до арешту коштів на банківських рахунках ТОВ «Спеціалізована пересувна механізована колона - 99», що, в свою чергу, матиме для позивача негативні наслідки у вигляді зупинення його господарської діяльності у зв'язку із неможливістю виконання своїх грошових зобов'язань перед контрагентами та виникненню заборгованості по сплаті податків і зборів. Враховуючи, що оскарження постанови відповідача не зупиняє її виконання, а для відновлення наслідків, до яких призведе звернення цієї постанови до примусового виконання, буде необхідно докласти значних сил та витрат, позивач просить зупинити дію постанови відповідача до набрання законної сили судовим рішенням, яке буде постановлене у цій справі.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлене клопотання та, посилаючись на викладені в ньому доводи, просив повністю його задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання з розгляду клопотання про забезпечення позову не з'явився, про час, дату та місце розгляду клопотання був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Заслухавши думку представника позивача, суд, керуючись приписами ч.1, ч.3 ст.118 КАС України, ухвалив здійснювати розгляд клопотання про забезпечення позову без участі представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази та подане клопотання про забезпечення позову, проаналізувавши зміст норм права, що регулюють дане питання, суд приходить до висновку, що означене клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Згідно ч.3 та ч.4 ст.117 КАС України подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.

З аналізу наведених норм КАС України вбачається, що забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: 1) зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; 2) заборони вчиняти певні дії. Наведений перелік підстав забезпечення позову є вичерпним.

Судом встановлено, що ТОВ «Спеціалізована пересувна механізована колона - 99» оскаржується постанова Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області про накладення стягнень від 03.09.2013р. №Д-81-Ю, згідно якої до позивача було застосовано штраф у розмірі 20646,00 грн., який позивач мав сплатити у 15-денний термін з дня вручення або надсилання постанови рекомендованим листом з повідомленням про вручення та копію завіреного банком платіжного документа, що засвідчує факт сплати суми штрафу в повному обсязі, надіслати відповідачу.

Пунктом 4 оскаржуваної постанови передбачено, що у разі несплати позивачем штрафу у вказані строки, штраф стягується у встановленому законодавством порядку.

Згідно п.6 ч.3 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за ведення виконавчої документації з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі вісімнадцяти мінімальних заробітних плат.

Пунктом 25 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995р. №244 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 р. №735), встановлено, що постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку керівникові або уповноваженому представникові суб'єкта містобудування чи надсилається йому поштою, про що робиться відмітка у постанові. Другий примірник у разі несплати штрафу в установлений строк пред'являється інспекцією до примусового виконання у порядку та строки, визначені Законом України "Про виконавче провадження", а третій - залишається в інспекції, яка винесла постанову.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Судом встановлено, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області було пред'явлено постанову про накладення на позивача штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 03.09.2013р. №Д-81-Ю до примусового виконання.

У зв'язку із цим постановою державного виконавця Перемитько Ю.В. органу державної виконавчої служби Жовтневого району Дніпропетровського міського управління юстиції 30.10.2013р. була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №40450511 з примусового виконання постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області від 03.09.2013р. №Д-81-Ю. При цьому боржнику - ТОВ «Спеціалізована пересувна механізована колона - 99» було надано строк для самостійного виконання до 06.11.2013р.

Частиною першою статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Статтею 32 вказаного Закону визначено, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;4) інші заходи, передбачені рішенням.

Згідно ч.ч.1-5 ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника.

Зважаючи на те, що позивач не погоджується з постановою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області про накладення стягнень, передбачених п.6 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», від 03.09.2013р. №Д-81-Ю, і не має намір сплачувати у добровільному порядку накладений на нього цією постановою штраф у строк, встановлений державним виконавцем для самостійного виконання, на даний час існує реальна можливість початку державним виконавцем примусового виконання постанови відповідача, оскарження якої, згідно з чинним законодавством, не зупиняє її виконання. Наведене свідчить про наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, тим більше, що державним виконавцем може бути винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження відповідно до ст.52 Закону України «Про виконавче провадження».

Оскільки правомірність (неправомірність) прийняття оскаржуваної постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області буде встановлена лише судовим рішенням, прийнятим за результатами розгляду цієї справи, стверджувати на даний час про це неможливо, тому у разі встановлення протиправності оскаржуваної постанови і задоволення позовних вимог ТОВ «Спеціалізована пересувна механізована колона - 99» про її скасування, позивачеві доведеться докласти значних зусиль і витрат, щоб відновити свої права та повернути своє майно (кошти), на яке може бути звернено стягнення у разі примусового виконання постанови ТОВ «Спеціалізована пересувна механізована колона - 99» від 03 вересня 2013 року №Д-81-Ю.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про задоволення клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 117, 118, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

у х в а л и в:

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована пересувна механізована колона - 99» про забезпечення адміністративного позову у справі №804/14275/13-а - задовольнити.

Зупинити дію постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 03.09.2013р. №Д-81-Ю до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №804/14275/13-а.

Повний текст ухвали виготовлено 25 листопада 2013 року.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 КАС України.

Суддя О.М. Турова