Ухвала суду № 35638651, 05.11.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2013 р.Справа № 820/6878/13-а

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Водолажська Н.С.,

Суддя Філатов Ю.М., Суддя Тацій Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного Управління Міндоходів у м. Києві та Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2013р. по справі № 820/6878/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»

до Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва, Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного Управління Міндоходів у м. Києві

про оскарження бездіяльності та стягнення коштів, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ПАТ «УкрСиббанк», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому після уточнення позовних вимог просив визнати протиправною бездіяльність ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо неподання висновку до Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва про повернення на користь АТ «УкрСиббанк» надмірно сплачених коштів по земельному податку за 2009 - 2012 роки; стягнути на користь АТ «УкрСиббанк» з місцевого бюджету Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва надмірно сплачену суму земельного податку за 2009 - 2012 роки у розмірі 1286680,17 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.13 р. по справі № 820/6878/13-а позов був задоволений в повному обсязі.

Відповідач, Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва, не погодився з судовим рішенням і подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.13 р. по справі № 820/6878/13-а та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Відповідачі, ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві та Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва, не погодилися з судовим рішенням і подали апеляційні скарги, в яких просили скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.13 р. по справі № 820/6878/13-а та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Позивач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких наполягає на законності судового рішення, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Сторони по справі в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційних скарг та заперечення на них, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що позивач подав до ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві податковий розрахунок земельного податку за 2009 р. (реєстраційний № 2061, отриманий 21.01.09 р.), в якому сума податку, що розрахована за ставкою 1%, склала 271853,93 грн.

Але п. 2 рішенням Київської міської ради ІІ сесії VI скликання № 944/944 від 25.12.08 р. «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві» було встановлено, що з 01.04.09 п. за земельні ділянки, щодо яких Київською міською радою прийняті рішення про їх передачу у власність або в користування, але право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлено (не переоформлено), справляється в розмірі мінімальної річної орендної плати за земельні ділянки, встановленої ст. 288 ПК України, а саме у трикратному розмірі земельного податку, тобто за ставкою 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. На виконання вказаного рішення органу місцевого самоврядування позивачем був здійснений перерахунок земельного податку за 2009 р. та починаючи з 01.04.09 р. розрахований земельний податок за ставкою 3% замість 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки і поданий уточнюючий податковий розрахунок земельного податку за 2009 р. (реєстраційний № 355773, отриманий 30.07.09 р.), в якому зобов'язання з земельного податку були визначені в сумі 679634,8 грн.

Також з урахуванням вищевказаного рішення № 944 позивач подав до ДПІ у Печерському районі податкові розрахунки земельного податку за 2010 р. (реєстраційний № б/н, отримано ДПІ листом з повідомленням 28.01.10 р.) на суму, що розрахована за ставкою 3%, 863680,07 грн.; за 2011 р. (реєстраційний № б/н, отриманий ДПІ листом з повідомленням 18.01.11 р.) на суму, що розрахована за ставкою 3%, 866263,03 грн.; за 2012 р. (реєстраційні № 9001538284 та № 9001538252, отримані 25.01.12 р.) на суму, що розрахована за ставкою 3%, 866263,02 грн.

Самостійно задекларовані суми земельного податку позивачем були сплачені своєчасно та у повному обсязі платіжними дорученнями від 27.01.09 р., від 20.02.09 р., від 17.03.09 р., від 15.04.09 р., від 12.05.09 р., від 30.07.09 р., від 30.07.09 р., від 17.08.09 р., від 23.09.09 р., від 20.10.09 р., від 11.11.09 р., від 20.12.09 р., від 27.01.10 р., від 23.02.10 р., від 22.03.10 р., від 22.04.10 р., від 27.05.10 р., від 18.06.10 р., від 29.07.10 р., від 13.08.10 р., від 13.08.10 р., від 13.08.10 р., від 13.08.10 р., від 27.09.10 р., від 27.10.10 р., від 24.11.10 р., від 24.12.10 р., від 26.01.11 р., від 24.02.11р., від 23.05.11 р., від 23.06.11 р., від 27.07.11 р., від 26.08.11 р., від 22..09.11 р., від 24.10.11 р., від 28.11.11 р., від 15.12.11 р., від 27.01.12 р., від 21.02.12 р., від 26.03.12 р.

Проте постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 27.09.10 р. по справі № 2а-332/10 п. 2 рішення № 944 визнано незаконним і нечинним з моменту його прийняття. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.03.11 р. вказана постанова залишена без змін. В розумінні ст. 254 КАС України вказане судове рішення набрало законної сили з 31.03.11 р.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.09.11 р. по справі № К/9991/23210/11 постанова Шевченківського районного суду м. Києва від 27.09.10 р. та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 31.03.11 р. залишені без змін, а ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.02.12 р. було відмовлено у допуску заяви ДПА у м. Києві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 22.09.11 р. Верховним Судом України.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції вказав на те, що згідно п. 274.1 ст. 274 ПК України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1% від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 і 278 цього Кодексу. Відповідно п. 50.1 ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

У зв'язку з визнанням судовим рішенням п. 2 рішення № 944 незаконним і нечинним з моменту його прийняття, АТ «УкрСиббанк» подав до ДПІ у Печерському районі уточнюючі податкові декларації земельного податку із перерахунком земельного податку за ставкою 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки згідно з чинним законодавством: за 2009 р. від 11.05.12 р., за 2010 р. від 17.05.12 р., за 2011 р. від 18.05.12 р., за 2012 р. від 11.05.12 р.

Для підтвердження фактичного здійснення платежів та правильності проведених розрахунків позивачем з ДПІ у Печерському районі 17.10.12 р. була проведена звірка розрахунків з бюджетом за земельним податком за період з 01.01.12 р. по 17.10.12 р., яка підтвердила, що місцевим бюджетом дійсно отримані від банку податки у розмірі 1585600,24 грн.

За твердженням позивача станом на 07.08.13 р. надмірно сплачена до бюджету сума земельного податку за 2009 - 2012 роки складала 1311590,2 грн., а після зарахування земельного податку за серпень 2013 р. за рахунок надміру сплачених коштів у сумі 24910,03 грн., залишок надмірно сплаченого податку станом на 04.09.13 р. за 2009 - 2012 роки складає 1286680,17 грн. За даними ДПІ у Печерському районі станом на 16.08.13 р. переплата по земельному податку АТ «Укрсиббанк» становить 1336500,23 грн.

Позивач до ДПІ у Печерському районі направив листи-заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань від 07.06.12 р. № 10-24/11610, № 10-24/11611, № 10-24/11608, які отримані 11.06.12 р., на які ДПІ у Печерському районі листом № 19606/10/20-310 від 27.06.12 р. повідомила позивача, що вирішення питання про повернення суми переплати, яка виникла внаслідок зменшення раніше нарахованих податкових зобов'язань згідно наданих до ДПІ у Печерському районі м. Києва уточнюючих податкових розрахунків земельного податку за 2009-2012 роки, можливо лише після проведення документальної перевірки.

Позивач звернувся до ДПІ у Печерському районі м. Києва з заявою № 10-24/29757 від 08.11.12 р. про повернення зайво перерахованих сум земельного податку, оскільки суми переплати йому не повернуті, на яку була отримана відповідь № 44035/10/20-310 від 18.12.12 р., в якій повідомлялося про можливість повернення грошових коштів тільки після проведення документальної перевірки.

Позивачем повторно направив до ДПІ у Печерському районі лист за вих. № 10-24-36856 від 19.12.12 р. з проханням повернути зайво сплачені суми земельного податку у розмірі 1187040,0 грн., на який була отримана відповідь № 6071/10/20.3-10 від 12.02.13 р., в якій зазначено, що ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС направила до ДПС у м. Києві запит № 52/8/15-8 від 17.01.13 р. з питання роз'яснення законності та чинності п. 2 рішення Київської міської ради № 944/944 від 25.12.08 р. «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві» і після отримання відповіді на даний запит ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС буде надане АТ «УкрСиббанк» висновок щодо переміщення коштів.

В постанові суду першої інстанції вказано на те, що питання правильності та повноти визначення податкових зобов'язань з земельного податку за період з 01.07.11 р. по 31.12.12 р. було досліджено при проведенні СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові документальної планової перевірки АТ «УкрСиббанк» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами якої складений акт №198/50.1-11/09807750 від 09.04.13 р., з якого вбачається, що порушень при обчисленні земельного податку за земельні ділянки за період з 01.07.11 р. по 31.12.12 р. не встановлено.

Позивач у відповідь на листи ДПІ № 44035/10/20-310 від 18.12.12 р, № 6071/10/20.3-10 від 12.02.13 р. та додатково до листа Банку № 10-24/36856 від 19.12.12 р. направив письмове звернення № 10-24/20193 від 28.05.13 р. з проханням терміново, в 10-денний термін, повернути йому зайво перераховані суми земельного податку за 2009-2012 роки в сумі 1361410,26 грн.

В обґрунтування висновків судового рішення в постанові суду першої інстанції наведений зміст п. 102.1 ст. 102 ПК України, де визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку. При цьому в п. 102.5 ст. 102 ПК України закріплено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Також суд першої інстанції вказав на те, що умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань закріплені ст. 43 ПК України (в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних відносин), де записано, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Згідно п. 43.3 ст. 43 ПК України обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Оскільки позивач звернувся з заявами про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з дотриманням строку, зважаючи на те, що право на повернення у нього виникло з моменту набрання законної постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 17.09.10 р., а органом ДПС не надано доказів наявності у позивача податкового боргу, судом першої інстанції був зроблений висновок про те, що ДПІ у Печерському районі м. Києва на підставі п. 43.5 ст. 43 ПК України був зобов'язаний не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви підготувати висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органові Державного казначейства України, який протягом п'яти робочих днів зобов'язаний здійснити повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому Державним казначейством України. При цьому контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі Державному казначейству України для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Відповідно п. 7 «Порядку взаємодії органів державної податкової служби України, фінансових органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) платникам податків», затвердженого наказом ДПА України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України № 974/1597/499 від 21.12.10 р., орган ДПС на підставі даних особових рахунків платників готує висновок за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку, два примірники Реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, та три примірники Реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку. Згідно із зазначеними реєстрами орган ДПС України, відповідний місцевий фінансовий орган та орган Державного казначейства України проводять приймання-передавання висновків про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань. За платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, орган державної податкової служби в строк не пізніше ніж за сім робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує та передає висновки згідно з Реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, для погодження відповідному місцевому фінансовому органу.

Місцевий фінансовий орган у строк не пізніше ніж протягом двох робочих днів здійснює погодження отриманих висновків шляхом завірення підписом керівника місцевого фінансового органу, засвідченим печаткою, та повертає їх згідно з Реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, відповідному органу державної податкової служби.

Орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня від дати отримання висновку, погодженого місцевим фінансовим органом, передає його згідно з Реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, територіальному органу Державного казначейства України.

В п. 10 вказаного Порядку закріплено, що на підставі отриманих висновків органи Державного казначейства України здійснюють повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надмірно зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України N 226 від 10.12.02 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.12.02 р. за N 1000/7288 (в редакції наказу Державного казначейства України N 181 від 29.05.08 р.).

Оскільки відповідь на лист позивача № 10-24/20193 від 28.05.13 р. ДПІ не надана, перевірка за інші періоди по податковим зобов'язанням з земельного податку не проведена, висновок ДПІ не складений та не переданий його територіальному органу Державного казначейства України, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Колегія суддів вважає доцільним зауважити, що в апеляційній скарзі ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві наполягає на обов'язковому проведенні перевірки платника податків в разі подання заяви про повернення надмірно сплачених податків, але в ст. 76 - ст. 79 ПК України не передбачені такі підстави для проведення або камеральної, або планової документальної, або позапланової виїзної, або позапланової перевірок. Також є безпідставними твердження ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про те, що у даного органу ДПС є лише право провести перевірку і для цього ще не сплинув строк у 1095 днів, а тому є можливість проведення перевірки протягом цього строку, оскільки законодавець не ставить право платника податків на отримання з відповідного бюджету надмірно сплачені податки у залежність від бажання органу ДПС провести перевірку, а лише передбачає наявність такої переплати в податковому обліку такого платника.

Оскільки наявність у позивача переплати по податку на землю підтверджена звіркою здійснених платежів та не заперечується ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, колегія суддів дійшла до висновку про те, що позов судом першої інстанції задоволений правомірно, що не спростовано доводами апеляційних скарг.

Зважаючи на те, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.13 р. по справі № 820/6878/13-а прийнята з дотриманням вимог чинного законодавства, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного Управління Міндоходів у м. Києві та Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2013р. по справі № 820/6878/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2013р. по справі № 820/6878/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва, Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного Управління Міндоходів у м. Києві про оскарження бездіяльності та стягнення коштів - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий (підпис) Н.С. Водолажська

Судді (підпис) Ю.М. Філатов

(підпис) Л.В. Тацій

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ

Суддя

Харківського апеляційного

адміністративного суду Н.С. Водолажська