Постанова № 35638568, 12.11.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УКРАЇНА

Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2013 р. Справа № 820/7090/13-а

Головуючий 1 інстанції: Панов М.М.

Доповідач: Водолажська Н.С.

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Водолажська Н.С.,

Суддя Філатов Ю.М., Суддя Тацій Л.В.

при секретарі Шабанова С.О.

за участю:

представників позивача - Трухан Л.С., Андрющенко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Відокремленого підрозділу «Кременчуцьке будівельно-монтажне експлуатаційне управління» Державного підприємства «Південна залізниця» на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2013р. по справі № 820/7090/13-а

за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ромни Сумської області

до Державного підприємства «Південна залізниця»

про стягнення суми, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Ромни Сумської області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив обов'язати Державне підприємство «Південна залізниця» підписати акт перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 68 від 25.03.13 р. та стягнути з Державного підприємства «Південна залізниця» на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду у м. Ромни Сумської області донараховані по акту перевірки № 68 від 25.03.13 р. страхові внески за період з 01.01.06 р. по 31.12.10 р. в сумі 68170,61 грн. та пеню в розмірі 30538,0 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.13 р. по справі № 820/7090/13-а, з урахуванням ухвали від 10.09.13 р. про закриття провадження у справі в частині вимог про зобов'язання відповідача підписати акт перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 68 від 25.03.13 р., позов був задоволений.

Відповідач не погодився з судовим рішенням і подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.13 р. по справі № 820/7090/13-а та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Позивач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, де наполягає на законності судового рішення, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї та пояснення представників сторін в судовому засіданні, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що відповідно законів України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» і на підставі наказу від 21.03.13 р. Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Ромни Сумської області була проведена перевірка підприємства відповідача з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати страхових внесків до Фонду та їх витрачання за період з 01.01.06 р. по 25.03.13 р., результати якої оформлені актом № 68 від 25.03.13 р.

При проведенні перевірки позивачем було з'ясовано, що починаючи з 01.01.06 р. відокремлений підрозділ «Роменський завод будівельних деталей та матеріалів», згідно Положення про відокремлений структурний підрозділ, веде власний баланс, має рахунку та субрахунки в банках, печатку та штампи зі своїм найменуванням, про що не повідомив Відділення виконавчої дирекції у м. Ромни Сумської області. До 01.01.06 р. страхувальник підлягав обліку за основним видом економічної діяльності головної організації Державного підприємства «Південна залізниця» по КВЕД 63.21.1 «Функціонування залізничного транспорту». З початку 2006 р. Відділення повинно було встановити страхувальнику новий клас професійного ризику за основним видом економічної діяльності по КВЕДУ 20.30.0 «Виробництво теслярських та столярних виробів», а з 2008 р. по 2010 р. - по КВЕДУ 26.40.1 «Виробництво формованої ї обпаленої глиняної цегли та блоків».

Порушивши вимоги п. 36 абз. 2 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» Відокремлений підрозділ «Роменський завод будівельних деталей та матеріалів» не проінформував Відділення про зміну виду діяльності, а тому в ході перевірки за рахунок підвищення страхового тарифу були донараховані страхові внески за період з 01.01.06 р. по 31.12.10 р. у сумі 68170,61 грн. та пені в розмірі 30538,0 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції вказав на те, що згідно п. 8 Інструкції «Про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві професійних захворювань України», затвердженої Постановою Правління Фонду № 36 від 12.07.07 р., яка діяла до 01.01.11 р. (до дня введення в дію Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування») робочі органи виконавчої дирекції Фонду здійснювали контроль правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою перерахування та надходження страхових внесків, Інших платежів до Фонду, а також за цільовим і правильним витрачанням його коштів. Планові перевірки проводилися не частіше одного разу на рік. Позапланові перевірки здійснювалися у разі реорганізації, зміни місцезнаходження або ліквідації підприємства, установи, організації, при знятті з обліку фізичної особи - підприємця, у разі наявності у страхувальника недоїмки зі сплати страхових внесків та в інших випадках, передбачених законодавством. В п. 8.3, п. 8.4, п. 8.5, п. 8.6, п. 8.7 передбачено, що страхувальники зобов'язані безперешкодно надавати тим посадовим особам чи вповноваженим особам робочих органів виконавчої дирекції Фонду, які проводять перевірку, потрібні для її проведення документи і виділяти для участі в перевірці свого представника, на виявлені під час перевірки суми коштів, на які страхувальником не нараховані страхові внески, за актом перевірки страхові кошти донараховуються із сумою пені, а до чинних посадових осіб застосовуються санкції відповідно до законодавства; за результатами перевірки складається акт у двох примірниках і підписується особами, які проводили перевірку та керівником та головним бухгалтером страхувальника і скріплюється печаткою страхувальника в разі її наявності. За наявності заперечень чи зауважень щодо змісту акта перевірки з боку страхувальника його керівник або головний бухгалтер підписує акт з зауваженнями в письмовій формі, що подається для розгляду в установленому порядку органу, який проводив перевірку; суми донарахованих страхових внесків, пені та штрафів сплачуються до Фонду страхувальниками в десятиденний термін з дня складання акта перевірки окремим платіжним дорученням, у рядку призначення платежу вказується дата перевірки, номер акта і період; сума додатково нарахованих страхових внесків за матеріалами перевірки у разі їх несплати в установлений строк стягується у судовому порядку, якщо інше не передбачено законодавством.

Також суд першої інстанції зазначив, що з введенням в дію з 01.01.11 р. Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати покладено на Пенсійний фонд України. Згідно Розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01.01.11 р., в т.ч. страхових внесків, строк сплати яких на 01.01.11 р. не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється. На період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01.01.11 р., в т.ч. нарахованих внесків строк сплати яких на 01.01.11 р. не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим законом.

Відповідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» в редакції, яка була чинна на момент виникнення заборгованості, Фонд соціального страхування від нещасних випадків проводив збір та акумулювання страхових внесків. Згідно ст. 24 Закону мав право здійснювати облік та вести реєстр платників страхових внесків; письмово повідомляти страхувальнику умовний клас професійного ризику його підприємства - групу галузей (підгалузей) економіки або видів діяльності, що мають визначений для цієї групи рівень виробничого травматизму або професійної захворюваності.

Згідно ст. 45 Закону роботодавець, як страхувальник, був зобов'язаний своєчасно і повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до фонду соціального страхування від нещасних випадків; інформувати робочий орган виконавчої дирекції Фонду про зміну технології робіт або виду діяльності для переведення його до відповідного класу професійного ризику. Відповідно ст. 52 Закону страхувальник притягується до відповідальності згідно із законом за несвоєчасне та неповне нарахування і сплату страхових внесків, несвоєчасне інформування Фонду про зміни технології робіт або виду діяльності підприємства.

Як вказано у постанові суду першої інстанції, при перевірці відокремленого підрозділу «Роменський завод будівельних матеріалів» перевіряючими застосовувалось законодавство, яке діяло на момент виникнення заборгованості, перевірка проводилась з дотриманням вимог Порядку здійснення контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати страхувальниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, інших платежів до Фонду та цільовим використанням коштів, затвердженого Постановою правління Фонду № 68 від 17.10.03 р., в п. 1.15 якого передбачалося, що у разі виявлення в акті перевірки недостовірних даних, внесених працівником робочого органу виконавчої дирекції Фонду, такий акт скасовується керівником цього робочого органу (пункт доповнено згідно з постановою Правління Фонду № 39 від 10.07.06 р.), був скасований попередній акт перевірки № 2 від 17.01.13 р. та проведена повторна перевірка, за результатами якої був складений акт перевірки № 68 від 25.03.13 р., який до теперішнього часу відповідачем не підписаний. Даний акт (за період з 01.01.06 р. по 30.12.13 р.) був складений з дотриманням вимог Інструкції «Про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України», затвердженої Постановою Правління Фонду № 36 від 12.07.07 р., а не Постанови правління Фонду № 30 від 30.11.10 р. «Про затвердження Порядку віднесення страхувальників до класу професійного ризику виробництва з урахуванням їх економічної діяльності та проведення перевірок достовірності поданих страхувальниками відомостей про види економічної діяльності (у тому числі основний)». Дана Постанова правління діє в умовах збору та обліку єдиного внеску і набрала чинності з 01.01.11 р.

Вищенаведені обставини стали підставою для висновку суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з Державного підприємства "Південна залізниця" на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду у м. Ромни Сумської області донараховані по акту перевірки № 68 від 25.03.13 р. страхові внески за період з 01.01.06 р. по 31.12.10 р. в сумі 68170,61 грн. та пеню в розмірі 30538,0 грн.

Колегія суддів вважає доцільним зауважити, що залучені до матеріалів справи документи свідчать про те, що на підставі наказу ДП «Південна залізниця» № 528/н від 01.10.12 р. з 01.01.13 р. проводилися структурні зміни господарства будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд, для чого передбачена реорганізація відокремленого підрозділу «Роменський завод будівельних деталей та матеріалів» шляхом приєднання його до відокремленого підрозділу «Кременчукське будівельно-монтажне експлуатаційне управління» ДП «Південна залізниця», який стає правонаступником прав та обов'язків «Роменський завод будівельних деталей та матеріалів». Довідка Головного управління статистики у Харківській області свідчить про те, що закриття відокремленого підрозділу «Роменський завод будівельних деталей та матеріалів» відбулося 10.01.13 р., про що зроблений запис № 148010401104000651 в ЄДРПОУ.

Дані факти свідчать про те, що станом на 25.03.13 р. не існувало відокремленого підрозділу «Роменський завод будівельних деталей та матеріалів», а тому і проведення перевірки не існуючого підрозділу цією датою на не можливо, оскільки з 10.01.13 р. права та обов'язки перед позивачем перейшли до правонаступника - відокремленого підрозділу «Кременчукське будівельно-монтажне експлуатаційне управління» ДП «Південна залізниця».

Зважаючи на те, що перевірка відокремленого підрозділу «Кременчукське будівельно-монтажне експлуатаційне управління» ДП «Південна залізниця» не проводилася, то твердження позивача про начебто виявлені на підставі документів порушення є безпідставними.

Також слід відмітити, що позивачем до матеріалів справи надані накази № 143/16-а від 11.03.13 р. та № 03 від 11.03.13 р. про скасування акту перевірки № 2 від 17.01.13 р. та № 2 від 17.02.13 р. відповідно. Проте в постанові суду першої інстанції відсутні дані про проведення позивачем двох перевірок одного суб'єкта, а позивач не надав пояснень стосовно підстав для скасування двох акті № 2. Також відсутні дані про те, що було проведено якесь розслідування або перевірка актів від 17.01.13 р. та від 17.02.13 р., якими були виявлення в акті (актах) перевірки недостовірні дані, внесені працівником робочого органу виконавчої дирекції Фонду, що стало підставою для скасування актів керівником цього робочого органу.

Слід зауважити, що на час проведення перевірок від 17.01.13 р. та від 17.02.13 р. відокремлений підрозділ «Роменський завод будівельних деталей та матеріалів» вже не існував, а всі його права та обов'язки перейшли до відокремленого підрозділу «Кременчукське будівельно-монтажне експлуатаційне управління» ДП «Південна залізниця».

За таких підстав колегія суддів дійшла до висновку про те, що жодної перевірки, за результатами якої могли бути донараховані зобов'язання та застосована пеня, які заявлені у позові до стягнення, не проводилося, а тому позовні вимоги заявлені без законних підстав.

Зважаючи на те, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.13 р. по справі № 820/7090/13-а прийнята без врахування фактичних обставин, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Відокремленого підрозділу «Кременчуцьке будівельно-монтажне експлуатаційне управління» Державного підприємства «Південна залізниця» на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2013р. по справі № 820/7090/13-а - задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2013р. по справі № 820/7090/13-а - скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Ромни Сумської області про стягнення з Державного підприємства «Південна залізниця» на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду у м. Ромни Сумської області донараховані по акту перевірки № 68 від 25.03.13 р. відокремленого підрозділу «Роменський завод будівельних деталей та матеріалів» страхові внески за період з 01.01.06 р. по 31.12.10 р. в сумі 68170,61 грн. та пеню в розмірі 30538,0 грн.

Постанова набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий суддя (підпис)Водолажська Н.С.Судді(підпис) (підпис) Філатов Ю.М. Тацій Л.В.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Водолажська Н.С.