Постанова № 35635425, 22.10.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2013 р. Справа № 820/3514/13-а

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Водолажська Н.С.,

Суддя Філатов Ю.М., Суддя Старостін В.В.

при секретарі Шабанова С.О.

за участю:

представника позивача - Воловельська Т.В.

представника відповідача - Таран М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.2013р. по справі № 820/3514/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоресурс»

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ «Біоресурс», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС № 0000842201 від 11.04.13 р. про збільшення зобов'язання по ПДВ в сумі 250406,0 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 62601,5 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.13 р. по справі № 820/3514/13-а позов був задоволений в повному обсязі.

Відповідач не погодився з судовим рішенням і подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.13 р. по справі № 820/3514/13-а та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Позивач письмові заперечення на апеляційну с каргу не подав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги та пояснення представників сторін в судовому засіданні, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення акт № 1057/22.1-07/31439957 від 18.03.12 р. документальної планової виїзної перевірки підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.10 р. по 31.12.12 р., в якому зафіксовані порушення платником податків вимог п. 7.2.6, п. 7.4.5 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», п. 198.3 та п. 198.6 ст. 198 ПК України.

Виявлені порушення відповідач пов'язує, зокрема, з безпідставним формуванням позивачем податкового кредиту по операціям з ТОВ «Еріда» на підставі податкових накладних, в яких невірно вказана назва покупця, відсутня печатка продавця, відсутній підпис особи, яка склала податкову накладну.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дослідив укладений позивачем з ТОВ «Еріда» договір поставки від 01.10.08 р., за яким на користь позивача була поставлена продукція і виписані податкові накладні, в т.ч. № 000003 від 15.01.10 р. на загальну суму 182700,0 грн., в т.ч. ПДВ - 30450,0 грн., № 24 від 06.07.10 р. на суму 385144,36 грн., в т.ч. ПДВ - 64190,73 грн., № 25 від 08.07.10 р. на суму 351105,64 грн., в т.ч. ПДВ - 58517,61 грн.

В обґрунтування висновків судового рішення в цій частині суд першої інстанції процитував зміст п. 1.7 ст. 1 та п. 7.5.1, п. 7.2.3, п. 7.2.6 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», назвавши це правовим аналізом, і зазначив, що на його думку податковий кредит представляє собою виключно право платника податку, а не його обов'язок на зменшення податкового зобов'язання звітного періоду і законодавцем не встановлений строку для отримання податкових накладних та чинності для них. Крім того суд першої інстанції зазначив, що подання заяви зі скаргою на постачальника є виключним правом, а не обов'язком покупця.

Оскільки на час перевірки позивач надав всі податкові накладні, отримані від ТОВ «Еріда», то слід вважати, що були дотримані вимоги п.7.4.1, п. 7.5.1 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», а недотримання позивачем порядку, встановленого п. 7.2.6 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», не є підставою для висновку про неправомірність віднесення понесених ним витрат до податкового кредиту та не свідчить про обґрунтованість рішення податкової інспекції, тоді як згідно з абз. 2 п. 7.4.5 ст. 7 цього Закону підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку.

Колегія суддів вважає доцільним зауважити, що порушення позивачем порядку формування податкового кредиту по операціям з ТОВ «Еріда» відповідач пов'язує не з відсутністю податкових накладних, а з їх оформленням всупереч вимогам п. 7.2.1 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», який до обов'язкових реквізитів податкової накладної відніс повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість. Як вбачається з довідки з ЕДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ (арк. справи 64-68), назва підприємства позивача зазначена - Товариство з обмеженою відповідальністю «Біоресурс» і саме ця назва повинна вказуватися в податкових накладних, які отримуються або видаються цим платником податків. Проте в залучених до матеріалів справи податкових накладних № 000003 від 15.01.10 р., № 000024 від 06.07.10 р., № 000025 від 08.07.10 р. покупцем вказане підприємство ТОВ «Биоресурс», що не відповідає назві підприємства позивача, а тому вказані податкові накладні не можуть вважатися оформленими належним чином. Крім того, позивачем до матеріалів справи не були надані документи на підтвердження оплати по операції з ТОВ «Еріда».

Дані висновки відповідають позиції Верховного Суду України, викладеній у листі від 01.05.12 р., де зазначено, що разі якщо товарність операцій із поставки контрагентом позивачу товару не оспорюється, а надані останнім документи є підставою для висновку про сплату ним сум податку в ціні придбання товару безпосередньому постачальнику товару, сума податкового кредиту з ПДВ підтверджена належним чином оформленими податковими накладними та сплачена, застосування п. 7.2.1 ст. 7 Закону України «Про ПДВ» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) є правильним.

За таких підстав колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції неправомірними і постанова суду в цій частині підлягає скасуванню.

В акті перевірки вказано на те, що позивач безпідставно сформував податковий кредит по операціям з ТОВ «Стройком ЛТД», у якого відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості для вчинення дій, що становлять зміст господарських операцій, чим були порушені вимоги п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України при формуванні податкового кредиту за грудень 2011 р.

Задовольняючи позов в цій частині, суд першої інстанції процитував зміст п. 14.1.181 ст. 14, п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 ПК України, ст. 1 розділу 1, п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і вказав на те, що укладені позивачем правочини є дійсними, виконаними сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, не кім не оскарженими та у судовому порядку не визнані не дійсними, а про фактичне виконання вищезазначених робіт свідчать первинні бухгалтерські та податкові документи, виписані відповідно п. 9.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні» і п. 2.4 ст. 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку».

Крім того, суд першої інстанції вказав на те, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару та дотримання ними вимог податкового законодавства. Навіть якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Чинне податкове законодавство не ставить у залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому кодексом.

За таких обставин суд першої інстанції зробив висновок про те, що податкова накладна є документом, який підтверджує фактичну сплату покупцем ПДВ у ціні товару, та надає право на формування податкового кредити платника податків-покупця. Оскільки в акті перевірки не зафіксований факт наявності в податкових накладних, отриманих ТОВ «Біоресурс» від ТОВ «Фірма «Стройком ЛТД», недоліків або порушення порядку їх видачі, обидва учасники господарських операцій зареєстровані юридичними особами та платниками ПДВ, це свідчить про їх належність як первинного документу, а тому позивачем дотримані вимоги чинного законодавства щодо порядку формування податкового кредиту з ПДВ.

Також суд першої інстанції стверджував про безпідставність визнання відповідачем укладених позивачем правочинів нікчемними. Проте, як вбачається з акту перевірки, висновки про нікчемність правочинів позивача з ТОВ «Фірма «Стройком ЛТД» перевіряючими не робилися, а тому ці висновки суду першої інстанції є недоречними.

Залучені до матеріалів справи документи свідчать про те, що позивачем з позивачем (замовник) з ТОВ «Фірма «Стройком ЛТД» (підрядник) був укладений договір № 01/23-05 від 23.05.11 р. генерального підряду, предметом якого є ремонтно-будівельні роботи та монтаж обладнання, перелічені у кошторисі. Загальна вартість робіт узгоджена в сумі 1398412,87 грн. і роботи підлягають виконанню до 27.06.11 р. Сторони також обумовили можливість залучення для виконання спеціальних робіт субпідрядні організації.

На підтвердження виконання робіт за вказаним договором позивач надав до матеріалів справи акти приймання виконаних робіт ф. КБ-2в № 1 за грудень 2011 р.: технологічний трубопровід); Дергачі, зовнішній водопровід і каналізація - 2 та внутрішній водопровід і каналізація санвузлів; технологічний трубопровід - обв'язка вакуумних насосів; технологічний трубопровід - вода і каналізація санвузлів і душових 2 поверху; виготовлення та монтаж бака резервного для омасливателя; виготовлення і монтаж металоконструкцій площадки ЛВП - перехід; перегородка по осі 10; технологічний трубопровід - баки і насоси забезпечення рециркуляції оборотної води і віндера; вул. Академічна, 1, виготовлення і монтаж м/к ферми під трубопроводи зовнішньої води і каналізації технологічної; перегородки галереї по осі 11 та 12/Г, Д; вул. Академічна, 1, ізоляція зовнішнього трубопроводу; витяжка бойлерної; огородження ШРП; бойлерна, дефлектори; вул. Академічна, 1, облаштування приміщення санвузлів та душових; вул. Академічна, 1, виготовлення і монтаж резервуару технологічної води; вул. Академічна, 1, ремонт скління фасаду; вул. Академічна, 1, ремонт внутрішніх приміщень; № 2 за грудень 2011 р. по благоустрою (отмостка та вхід).

Слід відмітити, що договорами будівельного підряду, зміст якого визначений в ст. 875 ЦК України, встановлено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

В ст. 877 ЦК України передбачено, що підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію.

Здійснення будівництва та пов'язаних з ним будівельних робіт за договором будівельного підряду підрядник проводить згідно з проектною документацією, що визначає обсяг, зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт, а також кошторисом, що визначає ціну робіт. Вказані документи є обов'язковими та являються невід'ємною частиною цього договору. Технічна документація визначає обсяг, зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт, що виконуються за договором даного виду. Кошторис визначає ціну робіт і безпосередньо пов'язаний з технічною документацією. Робота за договором будівельного підряду виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності і стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Кошторис на виконання робіт може бути: 1) приблизним - в який у процесі будівництва можна вносити зміни. Тобто приблизний кошторис передбачає його уточнення в процесі виконання робіт у залежності від реальних умов будівництва. Уточнення приблизного договірного кошторису здійснюється в порядку, передбаченому договором. Якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв'язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи. Підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, зобов'язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором. 2) твердим - зміни в який можуть вноситься лише за погодженням сторін. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Твердий кошторис, як правило, не передбачає його зміни після погодження сторонами, у разі ж перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.

Слід відмітити, що позивачем до матеріалів справи не були надані кошториси робіт, що повинні виконуватися за договором підряду № 01/23-05 від 23.05.11 р. Відсутні також докази того, що технічна та кошторисна документація були виготовлені та передані підряднику для подальшого використання. Оскільки відсутність технічної та кошторисної документації унеможливлює виконання будівельних робіт, то колегія суддів дійшла до висновку про неможливість проведення будівельних робіт саме ТОВ «Фірма «Стройком ЛТД».

Стосовно наданих позивачем актів виконаних робіт, то колегія суддів вказує на те, що типові форми первинних облікових документів у будівництві № КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт» та № КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати» затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України № 554 від 04.12.09 р. Відповідно до пояснень щодо заповнення «Довідки про вартість виконаних підрядних робіт» (типової форми № КБ-3), що є додатком до наказу № 237/5 від 21.06.02 р., довідка за формою № КБ-3 складається для визначення вартості виконаних обсягів підрядних робіт і проведення розрахунків за виконані підрядні роботи з будівництва.

Крім того, за змістом пояснень щодо заповнення «Акту приймання виконаних підрядних робіт» (типової форми № КБ-2в) акт приймання виконаних підрядних робіт складається для визначення вартості виконаних обсягів підрядних робіт та проведення розрахунків за виконані підрядні роботи на будівництві на основі журналу обліку виконаних робіт (форма № КБ-6) у двох примірниках і подається субпідрядником генпідряднику, генпідрядником - замовнику (забудовнику).

По об'єктах, будівництво яких здійснюється за рахунок інших джерел фінансування, типові форми застосовуються відповідно до умов договору підряду. Тобто будівельні організації можуть застосовувати ці типові форми, якщо це обумовлено в договорі підряду, або документи довільної форми, розроблені самостійно, зазначивши в них обов'язкові реквізити первинних документів, передбачені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV (зі змінами та доповненнями) і Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Мінфіну України № 88 від 24.05.95 р. (зареєстровано в Мін'юсті України 05.06.95 р. за № 168/704). Відповідно ст. 9 цього Закону первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст і обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з перелічених актів ф.КБ-2в, більшість з них не містять даних про адресу об'єкту будівництва, відсутні дати їх підписання та посади осіб, чиї підписи проставлені на актах. Згідно вказаних актів на виконані роботи були витрачені 9283 люд./год., що передбачає роботу 58 працівників протягом 8 год. 20 робочих днів на місяць. За інформацією органу ДПС за місцем реєстрації ТОВ «Фірма «Стройком ЛТД» у цього підприємства відсутня така кількість робітників будівельних спеціальностей та обслуговуючого персоналу будівельних механізмів, використаних в роботі, а відомості про залучення до виконання робіт субпідрядних організацій в актах виконаних робіт відсутні.

З урахуванням встановлених колегією суддів обставин, слід зробити висновок про те, що досліджені документи первинного бухгалтерського обліку спростовують факт виконання будівельних робіт за договором підряду № 01/23-05 від 23.05.11 р. саме ТОВ «Фірма «Стройком ЛТД». Даний висновок відповідає позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 04.09.07 р., де вказано, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України «Про ПДВ» необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту по ПДВ, якщо податковий орган доведе, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій.

Зважаючи на те, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.13 р. по справі № 820/3514/13-а прийнята з порушенням вимог чинного законодавства і без з'ясування і належної оцінки фактичних обставин, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для її скасування.

Крім того колегія суддів вважає за необхідне замінити первинного відповідача - Державну податкову інспекцію у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на Державну податкову інспекцію у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, яка є її правонаступником.

Відповідно ч. 1 ст. 55 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Допустити заміну відповідача - Державну податкову інспекцію у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на Державну податкову інспекцію у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.2013р. по справі № 820/3514/13-а - задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.2013р. по справі № 820/3514/13-а - скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Постанова набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий (підпис) Н.С. Водолажська

Судді (підпис) Ю.М. Філатов

(підпис) В.В. Старостін

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 28.10.2013 року.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ

Суддя

Харківського апеляційного

адміністративного суду Н.С. Водолажська