Постанова № 35635136, 22.10.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2013 р. Справа № 820/2266/13-а

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Водолажська Н.С.,

Суддя Філатов Ю.М., Суддя Старостін В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства «КОМСЕРВІС» Куп`янської міської ради Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2013р. по справі № 820/2266/13-а

за позовом Куп`янської об`єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби

до Комунального підприємства «КОМСЕРВІС» Куп`янської міської ради Харківської області

про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Куп'янська ОДПІ у Харківській області Державної податкової служби, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом, в якому після уточнення позивних вимог просив стягнути з Комунального підприємства «КОМСЕРВІС» податковий борг у розмірі 130768,11 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.13 р. по справі № 820/2266/13-а позов був задоволений в повному обсязі.

Відповідач не погодився з судовим рішенням і подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.13 р. по справі № 820/2266/13-а та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Позивач письмові заперечення на апеляційну скаргу не подав.

Сторони по справі в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що відповідач є комунальним підприємством, засновником якого є Куп'янська міська рада Харківської області, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач.

Як платник податків, відповідач подав до Куп'янської ОДПІ податкові декларації з ПДВ грудень 2012 р. (№ 9085314029 дата подачі 18.01.13 р.) та січень 2013 р. (№ 9008185634 дата подачі 20.02.13 р.), якими самостійно визначило податкового зобов'язання по ПДВ в сумі 150965,0 грн. та 134994,0 грн. відповідно. Проте самостійно узгоджені податкові зобов'язання підприємством сплачені не були, то податковий борг був визначений, з урахуванням пені, в сумі 130768,11 грн., а оскільки вжиті позивачем заходи не призвели до погашення заборгованості, це стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції навів зміст ч. 1 ст. 67, ч. 1 ст. 68 Конституції України, п. 30 ст. 2 Бюджетного Кодексу України, п. 11 ст. 56, п. 57.1 ст. 57, п. 14.1.175 ст. 14, п. 59.1, п. 59.5 ст. 59 ПК України і вказав на те, що матеріалами справи підтверджена сума податкового боргу, у зв'язку з чим позивачем була сформована та направлена відповідачу податкова вимога № 1 від 08.01.13 р., яка була отримана уповноваженим представником відповідача, про що свідчить особистий підпис на вимозі. Проте сума боргу, зазначена у вимозі, відповідачем не погашена.

В постанові суду першої інстанції зроблено посилання на п. 95.1, п. 95.2 ст. 95 ПК України, де визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Оскільки відповідач самостійно податковий борг не погасив, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову. При цьому були визнані безпідставними посилання відповідача на необхідність застосування процедури стягнення, передбаченою в ст. 96 ПК України, оскільки, як вказав суд першої інстанції, вона застосовується лише у разі недостатності коштів після продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, для можливості застосування субсидіарної відповідальності органу місцевого самоврядування.

Також суд першої інстанції визнав безпідставним посилання відповідача на укладений підприємством із Головним управлінням Державної казначейської служби України в Харківській області, Департаментом фінансів Харківської обласної державної адміністрації, Департаментом житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Харківської обласної державної адміністрації договір № 8/21 від 27.05.13 р. про організацію взаєморозрахунку з тих підстав, що даний договір лише узгоджує порядок проведення взаєморозрахунків та жодним чином не звільняє платника податків від обов'язку виконувати свої податкові зобов'язання, а ПК України не виділяє юридичних осіб-платників податків залежно від форми власності та їх підпорядкування, підвідомчості та інших обставин з питань сплати податків та зборів.

Колегія суддів вважає доцільним зауважити, що твердження суду першої інстанції про те, що податкова вимога була сформована у зв'язку з несплатою відповідачем узгодженої суми податкових зобов'язань по ПДВ, задекларованих у податкових деклараціях за грудень 2012 р. (№ 9085314029 дата подачі 18.01.13 р.) та січень 2013 р. (№ 9008185634 дата подачі 20.02.13 р.), але податковим боргом ці суми могли стати лише після непогашення зобов'язань після встановленого граничного строку, тоді як податкова вимога № 1 від 08.01.13 р. була сформована до подачі вказаних податкових декларацій.

В постанові суду першої інстанції зазначено, що позивач здійснив заходи по погашенню боргу, які не призвели до бажаного результату, але ні позивач, ні суд не вказали які саме заходи були здійснені, коли і чому борг залишився не погашеним.

В ст. 96 ПК України встановлений порядок погашення податкового боргу, зокрема, комунальних підприємств, де вказано, що у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про: виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради; затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

В п. 14.1.155 ст. 14 ПК України визначено, що податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави. Проте в матеріалах справи відсутні документи, які б підтвердили реєстрацію податкової застави та проведення позивачем опису майна боржника в межах боргу, стосовно якого запроваджена податкова застава.

Також слід відмітити, що в п. 20.1.18 ст. 20 ПК України передбачено, що органи ДПС можуть звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Крім того, відповідно п. 95.1 та 95.3 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. При цьому стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Крім того, орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Тобто законодавець встановив перелік заходів, які мають здійснюватися органом податкової служби для забезпечення бюджетних надходжень. Проте позивачем не надано доказів того, що він звертався до суду з вимогами про стягнення коштів з рахунків в банку; провів опис та вилучення майна, продаж майна; отримання судового дозволу на погашення усієї суми боргу за рахунок майна; прийняття рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Крім того до цих заходів не віднесено звернення до суду з позовом про стягнення боргу.

Оскільки позивач не виконав всі приписи ПК України щодо процедури погашення податкового боргу в примусовому порядку, то з урахуванням положень п. 2 ст. 19 Конституції України, у суду першої інстанції не було законних підстав задовольняти позов у спосіб, не передбачений чинним законодавством і без врахування особливостей стягнення боргу з комунального підприємства, засновником якого є орган місцевого самоврядування.

Зважаючи на те, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.13 р. по справі № 820/2266/13-а прийнята з довільним тлумаченням та застосуванням норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «КОМСЕРВІС» Куп`янської міської ради Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2013р. по справі № 820/2266/13-а - задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2013р. по справі № 820/2266/13-а - скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову Куп'янської ОДПІ у Харківській області Державної податкової служби про стягнення з Комунального підприємства «КОМСЕРВІС» податкового боргу у розмірі 130768,11 грн.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий (підпис) Н.С. Водолажська

Судді (підпис) Ю.М. Філатов

(підпис) В.В. Старостін

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ

Суддя

Харківського апеляційного

адміністративного суду Н.С. Водолажська