Постанова № 35633448, 25.11.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2013 року м. Львів № 2а-4180/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участю секретаря судового засідання Думич Х.М., представника позивача Сороки О.Є., представника відповідача Задорожнього І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державного підприємства Міністерства оборони України «Західвійськбуд» до державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство Міністерства оборони України «Західвійськбуд» (далі - ДП МОУ «Західвійськбуд») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області ДПС і з врахуванням заяви від 29.09.2012 року про зменшення позовних вимог просить визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення №0000422300 від 09.04.2012 року, яким філії ДП МОУ «Західвійськбуд» 20 УНР збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 84513,25 грн. Представник позивача позовні вимоги підтримує повністю з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових обґрунтуваннях позовних вимог від 11.11.2013 року та від 21.11.2013 року. Обґрунтовуючи свої вимоги представник позивача зазначив про те, що не погоджується з висновками ДПІ у Жовківському районі про фіктивність його господарських операцій з ПП «Львів Металбуд», ПП «Поляріс Лайт» та ПП «Воллі», які викладено в акті перевірки №73/23-0/24971665 від 18.01.2012 року. На думку позивача, під час перевірки контролюючий орган не надав належної правової оцінки усім обставинам та наданим первинним документам за наслідками господарських операцій з названими вище контрагентами щодо виконання будівельних робіт та придбання товарно-матеріальних цінностей, відтак прийшов до помилкових і необґрунтованих висновків про завищення валових витрат підприємства у зв'язку з включенням до їх складу вартості виконаних робіт та придбаних товарів.

Відповідач позов заперечив повністю з підстав, викладених в письмових запереченнях на позовну заяву. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що під час податкової перевірки позивача було використано як надані підприємством первинні документи, так і акти документальних перевірок його контрагентів, а також інформацію, надану правоохоронними органами щодо розслідування кримінальних справ за ознаками злочину, передбаченого ст. 205 КК України, відносно посадових осіб ПП «Львів Металбуд» та ПП «Воллі». Перевіркою встановлено, що контрагенти позивача фактично не могли поставити йому товарно-матеріальних цінностей в силу низки об'єктивних причин (відсутність матеріальних, виробничих та трудових ресурсів, транспортних засобів, відсутність за місцем знаходження, реєстрації на підставних осіб, підписання документів невстановленими особами тощо), що свідчить про відсутність реальної господарської діяльності. З огляду на таку позицію представник відповідача наполягає, що висновки податкового органу є обґрунтованими, а тому підстав для задоволення позову немає.

На підставі ст. 55 КАС України суд замінив первісного відповідача, державну податкову інспекції у Жовківському районі Львівської області ДПС, на його правонаступника - державну податкову інспекцію у Жовківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ у Жовківському районі).

Суд заслухав пояснення представників сторін, з'ясував обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідив письмові докази, якими вони підтверджуються та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:

Відокремленим підрозділом ДП «Західвійськбуд» є філія 20 УНР, яку створено згідно з наказом генерального директора ДП «Західвійськбуд» №7 від 01.08.1998 року. Філія 20 УНР не є юридичною особою, однак зареєстрована в Єдиному державному реєстрі та перебуває на обліку платників податків у ДПІ у Жовківському районі. Філія 20 УНР є платником, у тому числі, податку на прибуток.

23 листопада 2011 року т.в.о. керівника 20 УНР ДП МОУ «Західвійськбуд» В. Гришко звернувся до начальника ДПІ у Жовківському районі із заявою про проведення позапланової виїзної документальної перевірки у зв'язку зі зміною керівництва Філії.

На підставі наказу керівника ДПІ у Жовківському районі №776 від 09.12.2011 року, а також направлення на перевірку №796/23-0 від 09.12.2011 року в грудні 2011 року проведено позапланову виїзну документальну перевірку Філії ДП МОУ «Західвійськбуд» 20 УНР з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.09.2011 року, за наслідками якої складено акт №73/23-0/24971665 від 18.01.2012 року (далі - акт перевірки від 18.01.2012 року).

Під час перевірки податковий орган встановив зокрема те, що на формування показників податкової звітності з податку на прибуток Філії ДП МОУ «Західвійськбуд» 20 УНР вплинуло відображення операцій щодо виконання будівельних та ремонтних робіт, які виконували ПП «Львів Металбуд» та ПП «Воллі», а також незначна купівля будівельних матеріалів у ПП «Поляріс Лайт».

Стосовно взаємовідносин Філії ДП МОУ «Західвійськбуд» 20 УНР та ПП «Львів Металбуд», то в акті перевірки від 18.01.2012 року серед іншого зазначено про те, що згідно з даними бухгалтерського обліку в грудні 2010 року Філія ДП МОУ «Західвійськбуд» 20 УНР 20 УНР понесла витрати у зв'язку з виконанням згаданою вище субпідрядною організацією будівельних робіт на загальну суму 182426,69 грн., в т.ч. 30404,45 грн. ПДВ. Поряд з тим, в акті від 18.01.2012 року зазначено, що під час перевірки платник не надав первинних документів (актів приймання виконаних будівельних робіт, договору субпідряду на виконання будівельних робіт), які б підтверджували фактичне виконання будівельних робіт.

Окрім того, податковий орган зазначив про те, що згідно з інформацією, яку надало ГВПМ СДПІ по роботі з ВПП у м. Львові, у провадженні СВ УБОЗ у Львівській області ГУМВСУ у Львівській області є кримінальна справа №141-3897, порушена за ознаками злочину, передбаченого ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво), відносно директора ПП «Львів Металбуд» Шпак Л.С. Також в акті ДПІ у Жовківському районі від 18.01.2012 року зазначено про результати перевірки ПП «Львів Металбуд», яку проводила ДПІ у Шевченківському районі м. Львова і за наслідками якої склала акт №278/23-1/32053687 від 15.03.2011 року. Зокрема, відповідач зазначив про відсутність у названого контрагента об'єктів оподаткування внаслідок укладення нікчемних правочинів.

У підсумку відповідач зазначив, що в порушення п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» Філія ДП МОУ «Західвійськбуд» 20 УНР завищила валові витрати за 4 квартал 2010 року на загальну суму 152022,24 грн. у зв'язку з віднесенням до їх складу вартості будівельних робіт по удаваних операціях з ПП «Львів Металбуд».

Крім того, в акті перевірки від 18.01.2012 року відповідач також зазначив, що в порушення п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 ПК України у періоді, який перевірявся, платник безпідставно включив до складу валових витрат витрати по виконанню будівельних робіт субпідрядною організацією, які не пов'язані з веденням фінансово-господарської діяльності у розмірі 966552,00 грн., в т.ч. за 2 квартал 2011 року на суму 896522,33 грн., за 3 квартал 2011 року на суму 97029,74 грн. Зокрема, податковий орган встановив, що до 2 кварталу та 3 кварталу 2011 року віднесено витрати по виконанню будівельних робіт ПП «Воллі» в сумі 683333,34 грн. та 97029,74 грн. відповідно. Також до 2 кварталу 2011 року віднесено витрати по придбанню товарів у ПП «Поляріс Лайт» в сумі 186188,99 грн.

Відповідач зазначив, що станом на дату проведення перевірки первинні документи щодо взаємовідносин Філії ДП МОУ «Західвійськбуд» 20 УНР та ПП «Воллі» (акти виконаних робіт, договори субпідряду) вилучили працівники Управління податкової міліції ДПА у Львівській області. Крім того, відповідач при проведенні перевірки врахував акти ДПІ у Франківському районі м. Львова № 1260/23-4/34029609 від 20.07.2011 року та №921/23-2/34029609 від 30.06.2011 року про проведення аналізу діяльності ПП «Воллі» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за травень 2011 року та березень-квітень 2011 року відповідно. В цих актах йдеться про відсутність у ПП «Воллі» необхідних ресурсів для здійснення господарської діяльності, зокрема зазначено про відсутність основних засобів, працівників, транспорту, натомість встановлено проведення транзитних операцій переважно контрагентами, які не виконують своїх зобов'язань по сплаті податків з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Тому відповідач прийшов до висновку, що Філія ДП МОУ «Західвійськбуд» 20 УНР в порушення п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 ПК України завищила прямі витрати по виконанню ПП «Воллі» будівельних робіт на суму 780363,08 грн., в т.ч. за 2 квартал 2011 року на суму 683333,34 грн., за 3 квартал 2011 року - на суму 97029,74 грн.

З приводу ПП «Поляріс Лайт» відповідач в акті перевірки від 18.01.2012 року зазначив, що з цим контрагентом відокремлений підрозділ позивача відобразив дві операції поставки товарно-матеріальних цінностей на суму 118996,73 грн., в т.ч. 19832,79 грн. ПДВ та на суму 104430,06 грн., в т.ч. 17405,01 грн. ПДВ), однак під час перевірки посадовим особам податкового органу не було надано товарно-супровідних документів, які б підтверджували відправлення, перевезення та отримання товарів від ПП «Поляріс Лайт». При цьому, відповідно до акта перевірки Алчевської ОДПІ №1801/231-37156789 від 11.11.2011 року ПП «Поляріс Лайт» також немає необхідних трудових, матеріальних ресурсів, в т.ч. об'єктів нерухомості, для здійснення господарської діяльності. Зокрема, у ПП «Поляріс Лайт» не виявлено транспортних засобів, у зв'язку з чим податковий орган зробив висновок що назване підприємство не могло здійснювати перевезень. На цій підставі відповідач вирішив, що правочини з ПП «Поляріс Лайт» є нікчемними і не породжують жодних правових наслідків. Отже, в порушення п. 138.1 п. 138.2 ст. 138 ПК України філія ДП МОУ «Західвійськбуд» 20 УНР завищила прямі витрати по придбанню товарно-матеріальних цінностей за 2 квартал 2011 року на суму 186188,89 грн.

У висновках акта перевірки від 18.01.2012 року відповідач зазначив, що перевіркою встановлено, зокрема, порушення п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 ПК України, тому Філія ДП МОУ «Західвійськбуд» 20 УНР занизила податок на прибуток всього на суму 75012,00 грн., в т.ч. за 4 квартал 2010 року на суму 38005 грн., за 2 квартал 2011 року на суму 36600 грн., за 3 квартал 2011 року на суму 407 грн.

На підставі таких висновків ДПІ у Жовківському районі винесла податкове повідомлення-рішення № 0000122300 від 31.01.2012 року, яким платнику збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 84616 грн., в т.ч. 75012 грн. за основним платежем, 9604 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач подав скаргу на зазначене рішення, за наслідками розгляду якої ДПС у Львівській області винесла рішення від 09.04.2011 року, яким згадане вище скасовано в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 102,75 грн., в решті первинну скаргу платника залишено без змін. На підставі такого рішення ДПІ у Жовківському районі винесла податкове повідомлення-рішення № 0000422300 від 09.04.2012 року, яким Філії ДП МОУ «Західвійськбуд» 20 УНР збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на суму 84513,25 грн., в т.ч. 75012 грн. за основним платежем, 9501,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

У підсумку наступного адміністративного оскарження зазначеного рішення податкового органу скаргу ДП МОУ «Західвійськбуд» залишено без задоволення, у зв'язку з чим він звернувся з даним позовом до суду.

При вирішенні спору суд керувався наступними положеннями чинного законодавства:

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Також у Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

У статті 67 Конституції встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Згідно зі статтею 92 Конституції України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

Під час перевірки Філії ДП МОУ «Західвійськбуд» 20 УНР податковий орган дав свою правову оцінку його взаємовідносинам з контрагентами, які мали місце у 4 кварталі 2010 року, 2-3 кварталах 2011 року. Протягом цього періоду діяли норми як спеціального закону у сфері справляння податку на прибуток, який втратив чинність у зв'язку з набранням чинності Податковим кодексом України, так і Податковий Кодекс України. Відтак, правомірність відображення сум податкових зобов'язань з податку на прибуток за наслідками господарської діяльності позивача повинна оцінюватись на відповідність як вимогам Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», так і на відповідність вимогам Податкового кодексу України.

Порядок нарахування, декларування та сплати податку на прибуток, до набрання чинності Податковим кодексом України, регулював Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон України № 334/94-ВР). Об'єктом оподаткування, відповідно до п. 3.1 статті 3 цього Закону, є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п. 5.1. цього Закону, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до пп. 5.2.10 п. 5.2. ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів у межах, встановлених підпунктом 8.7.1 цього Закону, та суми перевищення балансової вартості основних фондів та нематеріальних активів над вартістю їх продажу, визначені у порядку, встановленому статтею 8 цього Закону.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 цього Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п. 138.1. статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності. У пункті 138.1.1. ПК України визначено, що витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати, які беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п.138.2. статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Відповідно до п. 138.4. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до п. 139.9 статті 139 ПК України не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Виходячи із наведених норм закону, до складу валових витрат платника податку належать витрати, які: 1) підтверджені первинними документами; 2) пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 11 Глави перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженого наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997р., основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику. Також чинним законодавством не передбачена заміна згаданих транспортних документів будь-якими іншими документами, тому здійснення поставки товарів на будь-яких умовах не звільняє учасників господарської операції від складання первинних документів, які передбачені законодавством про бухгалтерський облік.

Відтак, господарські операції повинні підтверджуватися належними первинними документами і лише ті документи, які відповідають зазначеним вище вимогам, можуть бути визнані допустимими засобами доказування відповідної господарської операції. У протилежному випадку є обґрунтовані підстави для висновку про відсутність самої господарської операції.

Разом з тим, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди (бюджетного відшкодування з бюджету) є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди (тобто безпідставне зменшення сум податкових зобов'язань до сплати в бюджет, отримання бюджетного відшкодування тощо) можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

Отже, з огляду на зміст доводів податкового органу про підстави прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень в предмет доказування в даній справі входить встановлення реальності господарської операції між Філією ДП МОУ «Західвійськбуд» 20 УНР та його постачальниками ПП «Львів Металбуд», ПП «Воллі» та ПП «Поляріс Львів». З'ясування наведених обставин має істотне значення для правильної юридичної оцінки дій позивача на предмет правомірності віднесення ним на валові витрати вартості замовлених підрядних робіт та придбаних товарів.

При прийнятті рішення суд виходить з наступних мотивів:

В силу вимог п. 85.2 ст. 85 ПК України обов'язком платника є надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до п. 44.6 ст. 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Згідно з актом перевірки від 18.01.2012 року, під час її проведення платник не надав податковому органу первинних документів, оформлених за наслідками господарських операцій з ПП «Львів Металбуд». Їх відсутність представник позивача пояснив тим, що такі документи вилучили працівники податкової міліції в процесі здійснення оперативних заходів, на підтвердження чого долучив копію протоколу виїмки від 09.11.2011 року, у якому є перелік вилучених договорів, актів, податкових накладних, платіжних доручень. Проте, такі пояснення представник позивача надав лише під час розгляду даної справи в суді. Натомість, в акті перевірки від 18.01.2012 року зафіксовано, що при проведенні податкової перевірки платник не повідомив податковому органу про причини відсутності первинних документів стосовно фінансово-господарської діяльності з ПП «Львів Металбуд». Представник позивача цього факту не заперечує. Більше того, як встановив суд під час розгляду справи платник не скористався своїм правом подати письмові заперечення на акт перевірки від 18.01.2012 року. Твердження представника позивача про те, що управління податкової міліції, посадові особи якої проводили виїмку документів, і ДПІ у Жовківському районі входять в одну структуру, тому відповідач мав би бути обізнаним про проведення виїмки документів суд вважає безпідставними і надуманими.

Тому суд вважає, що оскільки ані на початку перевірки, ані після її завершення та оформлення за її наслідками акта від 18.01.2012 року платник не подав податковому органу документів стосовно фінансово-господарських відносин з ПП «Львів Металбуд», не повідомив під час перевірки про причини відсутності таких документів і не подав письмових заперечень на акт перевірки на підставі п. 86.7 ст. 86 ПК України, то висновки відповідача про відсутність документального підтвердження валових витрат Філії ДП МОУ «Західвійськбуд» 20 УНР за 4 квартал 2010 року на суму 152022,24 грн. є цілком обґрунтованими.

Разом з тим, представник позивача все ж наполягає на тому, що господарські операції з ПП «Львів Металбуд» та ПП «Воллі» підтверджуються належними первинними документами. З огляду на те, що самостійно їх надати немає можливості представник позивача просив суд витребувати ці документи у правоохоронних органів. Ухвалою від 22.10.2012 року Львівський окружний адміністративний суд зобов'язав Управління податкової міліції ДПС у Львівській області надати суду належно завірені копії первинних документів, які було вилучено у ДП МОУ «Західвійськбуд» згідно з протоколами виїмки від 09.11.2011 року підполковником Демчук Р.Л. та майором Божик Б.І. (договори, акти, податкові накладні, платіжні доручення). До отримання витребуваних від УПМ ДПС України в Львівській області доказів провадження у справі № 2а-4180/12/1370 тією ж ухвалою було зупинено.

Щодо документального підтвердження фінансово-господарських операцій за участі ПП «Львів Металбуд», то на виконання ухвали суду від 22.10.2012 року супровідним листом від 27.09.2013 року №4014/09-20 за підписом старшого слідчого з ОВС СУФР Головного управління Міндоходів у Львівській області Р. Трофімчука надано копії документів, які було вилучено згідно з протоколом виїмки від 09.11.2011 року (договори підряду, акти виконаних робіт, видаткові накладні; том ІІ, а.с. 1-74). Оглянувши надані документи суд встановив, що акти приймання виконаних будівельних робіт не містять дати їх підписання, не всюди зазначено імені посадових осіб, які їх підписали, що є порушенням ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в частині вимог до оформлення первинних документів.

Поряд з тим, суд бере до уваги той факт, що виконання будівельних та ремонтних робіт потребує, серед іншого, наявності кваліфікованих працівників та матеріально-технічної бази. Однак, як зазначено в згаданому вище акті ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 15.03.2011 року за наслідками перевірки ПП «Львів Металбуд», в останнього взагалі немає активів (основних засобів, матеріальних ресурсів, транспорту) та трудових ресурсів для ведення господарської діяльності.

Отже, виявлені недоліки в оформленні первинної документації, поряд з отриманою інформацією про неможливість здійснення господарської діяльності ПП «Львів Металбуд» в сукупності свідчать про неправдивість відображених там відомостей. Тому суд розцінює отримані первинні документи як такі, що не є належними і беззаперечними доказами, які підтверджують фінансово-господарські відносини між позивачем та ПП «Львів Металбуд». Відповідно, такі документи не спростовують висновків відповідача про те, що валові витрати підприємства за 4 квартал 2010 року є завищеними на 152022,24 грн.

Що стосується взаємовідносин з ПП «Воллі», то у відповідь на письмовий запит від 27.06.2013 року Сихівський районний суд м. Львова супровідним листом від 11.07.2013 року за №1/1319/203К/к надав суду копії первинних документів, які працівники УПМ ДПС у Львівській області Божик Б.І. та Демчук Р.Л. вилучили згідно з протоколами виїмки від 09.11.2011 року (том І, а.с. 171-238), а також надіслав копію вироку від 16.12.2012 року у кримінальній справі №139-0342, постановленого відносно директора ПП «Воллі» ОСОБА_8 (том І, а.с. 163-170), що набрав законної сили.

У вироку від 16.12.2012 року, суд серед іншого зазначив, що податкові накладні, виписані ПП «Воллі» є недійсними, так як не підписані уповноваженою особою підприємства, відповідно суб'єкти господарювання, у тому числі - ПП «Ява Зет», ТОВ Фірма «Квадрос», ТОВ «Вілком», ПП «Олвер-999», ЗАТ «Трускавецькурорт», ТОВ «Інвестиції У.П.», ТОВ ВТФ «Західенергоремонт», ТОВ «Будівельний Альянс», ПП «Архітектурна майстерня «Ренесанс», ПП «Т.Н.Д.», ПП «Грифон-Буд», ПП «Галсинтез Плюс» та інші контрагенти - вигодонабувачі формували податковий кредит по безтоварних операціях від контрагента ПП «Воллі». Таким чином, підсудний ОСОБА_8 за попередньою змовою групою із ОСОБА_10, невстановленими слідством особами, здійснюючи фіктивне підприємництво ПП «Воллі», з метою прикриття незаконної діяльності, даючи змогу сформувати податковий кредит контрагентам-покупцям, заподіяв велику матеріальну шкоду державі у розмірі 2509905 грн.

Також у вироку від 16.12.2012 року суд зазначив, що допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_8 винним себе в співучасті у фіктивному підприємництві, з використанням суб'єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності та співучасті у використанні завідомо підроблених документів, визнав повністю, щиро розкаявся, дав суду показання, аналогічні фабулі обвинувачення. Ствердив, що вчинив даний злочини через скрутне матеріальне становище.

Суд у вироку від 16.12.2012 року також зазначив, що крім повного визнання своєї вини підсудним, винуватість його у вчиненні інкримінованих злочинів повністю та об'єктивно стверджується зібраними в ході судового слідства доказами, зокрема:

- даними первинних фінансово-господарських документів по взаємовідносинах ПП «Воллі» з ТОВ «Інвестиції У.П.», ПП «Архітектурна майстерня «Ренесанс», ДП МОУ «Західвійськбуд», ПВБП «РЕЗ», ПП «Галсинтез Плюс», ПП «Промобуд», ПП «Грифон-буд», ТОВ «Вояр», вилучених у зазначених контрагентів - вигодонабувачів за період березня-вересня 2011 року, з яких вбачається, що документи про здійснення господарських операцій з надання товарів, робіт, послуг ПП «Воллі» зі сторони підприємства підписані від імені директора підсудного ОСОБА_8;

- висновком судово-криміналістичної (почеркознавчої) експертизи №1029 від 14.12.2011 року, з якого вбачається, що підписи на фінансово-господарських документах по взаємовідносинах ПП «Воллі» з ТОВ «Енерджіпауерсистемс», ДП МОУ «Західвійськбуд», ТОВ «Будівельний Альянс», Корпорація «Корпорація будівельних підприємств «Львівінвестбуд», вилучених у зазначених контрагентів - вигодонабувачів за період березня-вересня 2011 року, від імені директора та власника ПП «Воллі» - підсудного ОСОБА_8 виконані не ОСОБА_8, а різними особами, імовірно шістьма;

- даними протоколу огляду від 13.10.2011 року, відповідно до яких реквізити ПП «Воллі», документи підприємства були доступними особам не дотичним до здійснення діяльності, у вільному доступі невстановлених слідством осіб, які від імені директора - підсудного ОСОБА_8, підробляли підписи на офіційних документах.

Суд зазначив, що дії ОСОБА_8 вірно кваліфіковано по ст.ст. 27 ч. 2, ст. 205 ч. 2 КК України, так як він, будучи виконавцем в співучасті з іншими суб'єктами злочину, вчинив фіктивне підприємництво, тобто придбання суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі. Його ж дії вірно кваліфіковано за ст.ст.27 ч.2, 358 ч.4 КК України, так як він, будучи виконавцем в співучасті з іншими суб'єктами злочину, вчинив використання завідомо підроблених документів. Згідно з вироком від 16.12.2012 року суд визнав винним ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених наведеними вище статтями КК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Вироком Сихівського районного суду м. Львова від 16.12.2012 року встановлено, що директор ПП «Воллі» ОСОБА_8 займався фіктивним підприємництвом. Цей факт дає достатні та обґрунтовані підстави вважати, що жодних будівельних та ремонтних робіт, які відображено у фінансово-господарських документах по взаємовідносинах ПП «Воллі» та ДП МОУ «Західвійськбуд», підрядником ПП «Воллі» реально виконано не було. Таким чином, встановлені Сихівським районним судом м. Львова обставини скоєного ОСОБА_8 злочину підтверджують висновок відповідача про завищення ДП МОУ «Західвійськбуд» валових витрат за 2 і 3 квартали 2011 року на загальну суму 780363,08 грн.

Стосовно взаємовідносин позивача з ПП «Поляріс Лайт», то суд також погоджується з висновком податкового органу про фактичну відсутність господарських операцій з названим контрагентом. Позивач доводить реальність господарських операцій щодо поставок товару названим підприємством двома видатковими накладними від 30.05.2011 року (том І, а.с. 77, 78). Разом з тим, позивач так і не надав документів, які доводять факт транспортування товару (товарно-транспортних накладних, подорожніх листів тощо) від ПП «Поляріс Лайт». Їх відсутність пояснює тим, що перевезення товару здійснювало ПП «Поляріс Лайт», тому оформлення товарно-транспортних накладних було його обов'язком.

Згідно зі згаданим вище актом Алчевської ОДПІ від 11.11.2011 року, зареєстрованим і фактичним місцезнаходженням ПП «Поляріс Лайт» є м. Алчевськ Луганської області. Жодних транспортних засобів (як власних, так і орендованих) у підприємства немає, як і немає виробничих, трудових ресурсів, нерухомості чи іншого майна, яке б свідчило про можливість здійснювати господарську діяльність. Тобто, податковий орган встановив обставини, що свідчать про неможливість реального виконання контрагентами позивача господарських зобов'язань. У той же час, представник позивача не пояснив, яким чином відбувалося перевезення товару з м. Алчевська до місцезнаходження позивача (с. Малехів Жовківського району Львівської області) і чим це підтверджується, скільки часу перевозився товар, позаяк відстань між цими населеними пунктами є значною. За таких обставин суд вважає, що наявність одних лише видаткових накладних не є беззаперечним доказом реальності господарської операції, враховуючи що контрагент покупця не міг виконати поставку товарно-матеріальних цінностей в силу цілої низки об'єктивних на те причин. Тому в цій частині суд також вважає правомірним висновок податкового органу про завищення валових витрат на 186188,89 грн. за 2 квартал 2011 року внаслідок віднесення до їх складу вартості товару, придбання якого оформлено видатковими накладними № РН - 5-30003 від 30.05.2011 року та № РН - 5-30004 від 30.05.2011 року.

Таким чином, наведені вище обставини в цілому дають суду обґрунтовані підстави погодитися з відповідачем у тому, що факту реального отримання позивачем товарів, робіт (послуг) від ПП «Львів Металбуд», ПП «Воллі», ПП «Поляріс Львів» не було. Під час розгляду даної справи встановлено, що діяльність зазначених юридичних осіб мала ознаки фіктивного підприємництва. Тому наявність документів, які відповідно до податкового законодавства є підставою для формування валових витрат сама по собі не є підставою для їх відображення в податковому обліку, якщо господарські операції в дійсності не відбулися. Відсутність судового рішення про визнання недійсними договорів між позивачем та його постачальниками сама по собі не свідчить про реальність виконання умов договорів зазначеними суб'єктами, а факт укладення договору не є доказом його виконання. Відтак, установлення факту недійсності цивільно-правового договору, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення податковим органом зобов'язань платнику податків у разі, якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції.

Беручи до уваги наведене вище, суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення є правомірним, а в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до ст. 94 КАС України відшкодування судових витрат позивачеві, якому відмовлено у позові, не передбачено.

Керуючись ст.ст. 17-19, 71, 94, 158, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 29 листопада 2013 року.

Суддя Москаль Р.М.