Рішення № 35631866, 25.11.2013, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/9324/13-ц

Рішення

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

25 листопада 2013 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого одноособово судді Донцова Д.Ю.,

при секретарі судового засідання Скибінської Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом Одеського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі: Міністерства оборони України, Військової частини А1785 до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, які заподіяні державі,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява Одеського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі: Міністерства оборони України, Військової частини А1785, в якій Одеська прокуратура з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері просить суд стягнути з громадянина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, код ІНН НОМЕР_1 (АДРЕСА_1), завдану майнову шкоду в розмірі 49734,62 грн. (сорок дев`ять тисяч сімсот тридцять чотири гривні 62 коп.) на користь військової частини А1785 код ЄДРПОУ 08022573, МФО 828011, р/р 35211001004909 банк ГУДКСУ в Одеській області.

25 листопада 2013 року відповідачем по справі, ОСОБА_1 у добровільному порядку була частково, у розмірі 40000,00 грн., погашена сума майнової шкоди, що підтверджується квитанцією №QS000010283501 від 25.11.2013 р.

В судовому засіданні прокурор Одеської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Міністерства оборони України у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Військової частини А1785 у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідача у судовому засіданні позов визнав, просив задовольнити позовні вимоги з урахуванням добровільно сплаченої суми відшкодування.

Суд, вислухавши пояснення присутніх у судовому засіданні сторін, оголосивши та дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено, що 13.01.2007 р. приблизно о 7 годині 15 хвилин на 365+500м. автошляху Київ-Одеса Ширяєвського району Одеської області сталося зіткнення автомобілів «Лексус» р/н НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 та ГАЗ-53 р/н НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_3 В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 опинився притиснутим к дорожньому покриттю стоячим автомобілем «Лексус». Надалі біля стоячих на проїзній частині, після зіткнення, цих автомобілів, зупинився автопоїзд в складі тягача МАН р/н НОМЕР_4 та причепу «Шмідт» р/н НОМЕР_5, під керування водія ОСОБА_4, з метою надати допомогу потерпілим в ДТП. Після цього стався наїзд автомобіля «Фольксваген Пассат» р/н НОМЕР_6 під керуванням водія ОСОБА_1 на автомобіль «Лексус» та автопоїзд «МАН» з причепом, які стояли на проїзній частині дороги після ДТП.

В момент наїзду автомобіля «Фольсваген Пасат» на «Лексус» останній стояв нерухомим біля центрального відбійника на трасі, через що не може розглядатися як джерело підвищеної небезпеки. Водій транспортного засобу громадянин ОСОБА_2 у цей час перебував у безпорадному стані внаслідок зіткнення

ОСОБА_1 здійснив наїзд автомобілем «Фольсваген Пасат» на автомобіліль «Лексус» і автопоїзд «МАН» не безпосередньо після зіткнення автомобілів «Лексус» і «ГАЗ», а через певний проміжок часу про що свідчать матеріали справи.

Дорожньо-транспортна пригода за участю ОСОБА_1 сталася з вини останнього, у зв'язку з порушенням ним правил дорожнього руху. Внаслідок зіткнення автомобілю «Фольсваген Пасат» були заподіяні технічні пошкодження, через які цей автомобіль ремонту не підлягає.

За висновками автомобільно- технічної експертизи №11/А-161 від 20.06.2011 р., яка проведена Науково-дослідним експериментально-криміналістичним центром Головного Управління МВС України в Одеської області, водій автомобіля «Фольсваген-Пассат» мав технічну можливість не допустити зіткнення з автомобілем «Лексус». Виконуючи вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху України, а саме своєчасного прийняття заходів зниження швидкості до зупинки транспортного засобу та без шкоди для інших учасників руху об'їзду перешкоди, у зв'язку неналежних дій на дорозі водія автомобіля «Фольсваген Пассат», який створив аварійну обстановку на дорозі, знаходяться в прямому причинному зв'язку з виникненням зіткнення між автомобілями «Фольксваген Пассат» та «Лексус».

Вищевказана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_1, який керував технічно справним службовим автомобілем «Фольсваген Пасат» державний номер НОМЕР_6, який є державним - військовим майном та знаходиться в оперативному управлінні військової частини А1785 (м. Одеса), що підтверджується матеріалами кримінальної справи № 01200705010, авто-технічною експертизою № 11/А-161 від 20.06.11, рішенням Приморського районного суду м. Одеса від 17.05.12 р., ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 17.09.12

Сума матеріальної шкоди, завданої військовій частині А1785 внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди, становить - 89734,62 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, спричинені особі збитки є втрати, яких вона зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які вона зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України, шкода завдана майну фізичної особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України від 01.03.2013 р. № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У відповідності до ч. 1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_1, у добровільному порядку частково, у розмірі 40000,00 грн., погасив суму майнової шкоди, що підтверджується квитанцією №QS000010283501 від 25.11.2013 р., суд приходить до висновку про необхідність частково задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача завданої майнової шкоду.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, в редакції від 05.01.2013 р., що діяла на момент подання позовної заяви, а саме 15.04.2013 р., ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру становила - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.

Враховуючи, що позивач просить стягнути з відповідача на користь військової частини А1785 завдану майнову шкоду в розмірі 89734,62 грн., суд приходить до висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 897,35 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 22, 1166, 1187 ЦК України, Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, в редакції від 05.01.2013 р., Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України від 01.03.2013 р. № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», ст.ст. 3, 10, 11, 60, 88, 169, 174, 209, 213-215, 218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву Одеського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі: Міністерства оборони України, Військової частини А1785 до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, які заподіяні державі - задовольнити частково.

Стягнути з громадянина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, код ІНН НОМЕР_1 (АДРЕСА_1), завдану майнову шкоду в розмірі 49734,62 грн. (сорок дев`ять тисяч сімсот тридцять чотири гривні 62 коп.) на користь військової частини А1785 код ЄДРПОУ 08022573, МФО 828011, р/р 35211001004909 банк ГУДКСУ в Одеській області.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 114,70 грн. на користь держави.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя