ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2013 року Справа № 926/597/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіКота О.В.суддівПопікової О.В. Саранюка В.І. - доповідача у справірозглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль"на постанову відЛьвівського апеляційного господарського суду 05.09.2013у справі господарського суду№ 926/597/13 Чернівецької областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест"до1. Акціонерного товариства закритого виду "Виробничо-торгівельна кондитерська фірма "Буковинка" 2. Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль"провизнання недійсним договору іпотекиза участю представників сторін:
від позивача - Биць І.А., Андрійчук В.В.
від відповідача 1 - не з'явились
від відповідача 2 - Оборський Я.В.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест" звернулось до господарського суду Чернівецької області з позовом до Акціонерного товариства закритого виду "Виробничо-торгівельна кондитерська фірма "Буковинка" та до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" про визнання недійсним договору іпотеки, що укладений між відповідачами 16.07.2007, в частині договору від 13.07.2009 про внесення змін до договору іпотеки.
Рішенням господарського суду Чернівецької області від 29.07.2013 у справі № 926/597/13 (суддя Ніколаєв М.І.) у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест" відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.09.2013 у справі № 926/597/13 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Кордюк Г.Т., судді Гриців В.М., Данко Л.С.) за наслідками розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест" рішення господарського суду Чернівецької області від 29.07.2013 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено; визнано недійсним договір № 1 від 13.07.2009, укладений між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен банк Аваль" в особі Чернівецької обласної дирекції ВАТ "Райффайзен банк Аваль" та Акціонерним товариством закритого виду "Виробничо-торгівельна кондитерська фірма "Буковинка", який зареєстрований в реєстрі за № 3504, про внесення змін до договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Іщенко А.В. 16.07.2007 за реєстровим № 6487; стягнуто з Акціонерного товариства закритого виду "Виробничо-торгівельна кондитерська фірма "Буковинка" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест" 573,50 грн. судового збору за позовом та 286,75 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест" 573,50 грн. судового збору за позовом та 286,75 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.
У касаційній скарзі Публічне акціонерне товариство "Райффайзен банк Аваль", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.09.2013 та залишити в силі рішення господарського суду Чернівецької області від 29.07.2013 у справі № 926/597/13.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 2, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених обставин справи, а також правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.
Судом першої інстанції встановлено, що 03.07.2007 між Акціонерним товариством закритого виду "Виробничо-торгівельна кондитерська фірма "Буковинка" (комітент) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Новітні крохмальні технології" (комісіонер) укладений договір комісії, за умовами якого комісіонер зобов`язався за дорученням комітента укласти від свого імені та за рахунок останнього один або кілька договорів купівлі-продажу майна, визначеного у п. 1.2. договору та передати комітентові все одержане за договором.
Пунктом 1.2. даного договору визначено майно, що підлягає продажу, а саме: адміністративний корпус літ. "А" площею 914 кв.м., виробничий корпус літ. "Б" площею 9 257,10 кв.м., їдальня літ. "В" площею 1 394,50 кв.м, майстерня літ. "Г" площею 1 737,00 кв.м., склад літ. "Д" площею 871,70 кв.м., компресорна літ. "Е" площею 64,00 кв.м., насосна станція літ. "Ж" площею 234,30 кв.м., столярний цех літ. "З" площею 197,20 кв.м., котельня літ. "І" площею 923,20 кв.м., трансформаторна літ. "К" площею 55,10 кв.м., насосна станція літ. "Л" площею 12,20 кв.м., мазутна літ. "М" площею 65,80 кв.м., склад літ. "П" площею 930,00 кв.м., склад літ. "С" площею 297,70 кв.м., склад літ. "Т" площею 461,20 кв.м., прохідна літ. "У" площею 12,40 кв.м., магазин літ. "Ф" площею 90,70 кв.м., вагова літ. "Х" площею 84,80 кв.м., гараж літ. "Ц" площею 174,30 кв.м., адміністративно-побутова будівля літ. "Ш" площею 2 608,30 кв.м., навіс літ. "Г", навіс літ. "Б", склад літ. "Д", навіс літ. "Д", склад літ. "С", градирня літ. "О", навіс літ. "П", трансформаторна підстанція літ. "Р", навіс літ. "Р", склад літ. "Ю", склад літ. "Ю", навіс літ. "Я", огорожа № 1-11, металева сітка, бак І, насоси ІІ, бомбосховище ІІІ, бак ІV, димова труба V, пожежна ємкість VІ, заправна колонка VІІ, зливна естакада VІІІ, резервуар мазутний ІX, підпірна стіна X, XI, XII. Вказане майно знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Ковальчука, 13.
16.07.2007 між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (правонаступником якого є відповідач 2) та Акціонерним товариством закритого виду "Виробничо-торгівельна кондитерська фірма "Буковинка" укладено договір іпотеки. Зазначений договір іпотеки забезпечує вимоги іпотекодержателя, що витікають з генеральної кредитної угоди № 010/08-11/1872 від 12.06.2007, укладеної між іпотекодержателем та іпотекодавцем (відповідачем 1), за умовами якої іпотекодавець зобов'язується перед іпотекодержателем повернути кредит у розмірі, еквівалентному 23 200 000,00 грн., сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штраф) в розмірі, строки та випадках, передбачених кредитним договором. Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Іщенко А.В. та зареєстровано в реєстрі за № 6487.
Пунктом 1.2 договору іпотеки визначено, що предметом іпотеки є нерухоме майно - комплекс, що знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Ковальчука, 13.
Пунктом 7.1 договору іпотеки встановлено строк його дії до 01.06.2010.
На виконання договору комісії від 03.07.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Новітні крохмальні технології" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Поларт-Трейд" 30.01.2009 підписано договір купівлі-продажу майна, що розташоване за адресою: м. Чернівці, вул. Ковальчука, 13. Даний договір посвідчений нотаріально не був.
Згідно з п. 4.1 договору купівлі-продажу від 30.01.2009 право власності на майно виникає у покупця з моменту підписання договору.
13.07.2009 між відповідачами був укладений договір № 1 про внесення змін до договору іпотеки, яким п. 7.1 договору іпотеки від 16.07.2007 викладено у такій редакції: "7. Строк дії договору. 7.1 Цей договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення. Всі витрати у зв'язку з нотаріальним посвідченням, реєстрацією, виконаням і примусовим здійсненням цього договору, і/або реалізацією предмета іпотеки або будь-якої його частини, несе іпотекодавець. 7.2. Право іпотеки, та відповідно і цей договір припиняє чинність у разі: припинення боргового зобов'язання, забезпеченого цією іпотекою; знищення (втрати) предмета іпотеки, якщо іпотекодавець не замінив або відповідно не відновив предмет іпотеки; реалізації предмета іпотеки; набуття іпотекодержателем на підставах, передбачених чинним законодавством України та цим договором, права власності на предмет іпотеки; розірвання цього договору за угодою сторін, яка посвідчується нотаріально; в інших випадках, передбачених законодавством. 7.3 Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому порядку". Даний договір про внесення змін до договору іпотеки посвідчений приватним нотаріусом Іщенко А.В. та зареєстрований в реєстрі за № 3504.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 12.10.2009 у справі №15/159 визнано дійсним договір купівлі-продажу майна, укладений 30.01.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Поларт-Трейд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Новітні крохмальні технології". Вказане судове рішення в апеляційному порядку не переглядалось та набрало законної сили.
31.12.2009 на підставі вищевказаного рішення Чернівецьким комунальним бюро технічної інвентаризації було зареєстровано право власності на нерухоме майно - комплекс, що розташований за адресою: м. Чернівці, вул. Ковальчука, 13 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Поларт-Трейд".
На виконання рішення загальних зборів № 3 від 23.11.2009 Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Поларт-Трейд" передало нерухоме майно загальною вартістю 6 059 910,00 грн., яке було предметом договору купівлі-продажу від 30.01.2009, до статутного капіталу позивача.
11.03.2010 на підставі рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 09.03.2010 позивачу видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Ковальчука, 13.
Посилаючись на те, що договір № 1 від 13.07.2009 про внесення змін до договору іпотеки від 16.07.2007 був укладений відповідачем 1, який на момент його вчинення не був стороною договору внаслідок переходу права власності на предмет іпотеки до іншої особи за договором купівлі-продажу майна від 30.01.2009, Товариство з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест" звернулось до суду з позовом про визнання договору № 1 від 13.07.2009 недійсним.
Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив із того, що станом на час укладення оспорюваного договору відповідач 1 був власником нерухомого майна, переданого відповідачу 2 в іпотеку. Суд першої інстанції також зазначив, що права та законні інтереси позивача станом на час укладення оспорюваного правочину не були порушені, адже право власності на нерухоме майно виникло у нього після внесення майна до статутного капіталу та зареєстровано 11.03.2010. Крім того, суд вказав на те, що позовна давність може бути застосована у разі наявності порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача, тоді як права та інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест" оспорюваним договором не порушені. При цьому рішення місцевого господарського суду мотивоване посиланням на ст.ст. 182, 203, 204, 215, 236, 334, 657 Цивільного кодексу України, ст. 23 Закону України "Про іпотеку", ст.ст. 1, 33 Господарського процесуального кодексу України.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, апеляційний господарський суд виходив із того, що на момент укладення відповідачем 1 оспорюваного договору № 1 від 13.07.2009 права та обов'язки іпотекодавця за договором іпотеки перейшли від відповідача 1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Поларт-Трейд". При цьому апеляційний суд зазначив, що право власності у покупця за договором купівлі-продажу від 30.01.2009 виникло з 30.01.2009, так як пунктом 4.1. вказаного правочину визначено, що право власності виникає у покупця з моменту підписання даного договору. Також суд апеляційної інстанції вказав на те, що позивач має юридичну заінтересованість у визнанні оспорюваного правочину недійсним, оскільки предмет іпотеки перейшов у власність позивача внаслідок внесення спірного майна до статутного капіталу товариства. Крім того, апеляційний суд відхилив доводи відповідачів про сплив позовної давності у даній справі у зв'язку з тим, що позивач не приймав участі в укладенні оспорюваного договору і був позбавлений можливості самостійно дізнатися про його укладення, а вказаний правочин був долучений відповідачем 2 до матеріалів справи про звернення стягнення на предмет іпотеки лише 06.06.2013. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції мотивована посиланням на ст.ст. 203, 215, 261, 334, 651 Цивільного кодексу України, ст. 23 Закону України "Про іпотеку".
В обґрунтування касаційної скарги Публічне акціонерне товариство "Райффайзен банк Аваль" посилається на порушення судом апеляційної інстанції ст.ст. 203, 209, 210, 215, 216, 334 Цивільного кодексу України. При цьому скаржник зазначає, що станом на час укладення оспорюваного договору від 13.07.2009 право власності належало відповідачу 1, оскільки рішення суду про визнання договору купівлі-продажу від 30.01.2009 дійсним набрало чинності 23.10.2009. Крім того, заявник касаційної скарги вказує на непроведення державної реєстрації договору купівлі-продажу, з якою пов'язується виникнення права власності у набувача майна за договором.
Колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину: законність змісту правочину, наявність в особи, яка його вчиняє, необхідного обсягу цивільної дієздатності, вільне волевиявлення учасника правочину, відповідність форми вчинення правочину вимогам закону, певна спрямованість правочину.
Згідно зі ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. При цьому відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Як встановлено судом першої інстанції, 30.01.2009 на виконання договору комісії від 03.07.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Новітні крохмальні технології" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Поларт-Трейд" укладено договір купівлі-продажу майна за адресою: м. Чернівці, вул. Ковальчука, 13. Рішенням господарського суду Рівненської області від 12.10.2009 у справі № 15/159 вказаний договір купівлі-продажу майна визнано дійсним.
Згідно з ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній станом на час підписання договору купівлі-продажу від 30.01.2009) якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Статтею 657 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній станом на час підписання договору купівлі-продажу від 30.01.2009) передбачено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
З матеріалів справи не вбачається, судами не встановлено та позивачем не доведено проведення державної реєстрації договору купівлі-продажу майна від 30.01.2009.
Разом з тим, право власності на вказане нерухоме майно було зареєстровано Чернівецьким комунальним обласним бюро технічної інвентаризації за Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Поларт-Трейд" 31.12.2009.
З огляду на наведене, колегія вважає таким, що суперечить приписам ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній станом на 30.01.2009) висновок апеляційного господарського суду про те, що право власності на нерухоме майно, що є предметом іпотеки виникло у покупця за договором купівлі-продажу від 30.01.2009 з моменту підписання цього договору.
Натомість, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що на момент укладення оспорюваного договору відповідач 1 був власником нерухомого майна, переданого відповідачу 2 в іпотеку.
За змістом ч. 2 ст. 23 Закону України "Про іпотеку" особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.
З урахуванням наведеного, висновок апеляційного суду про те, що на момент укладення оспорюваного договору № 1 від 13.07.2009 права та обов'язки іпотекодавця перейшли до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Поларт-Трейд" як до нового власника предмета іпотеки, і оспорюваний договір укладений від імені іпотекодавця особою, яка вибула зі складу відносин іпотеки, не можна вважати законним та обґрунтованим.
Разом з тим, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для визнання договору від 13.07.2009 про внесення змін до договору іпотеки від 16.07.2007 недійсним.
Відповідно до п. 6 ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.
Враховуючи викладене, постанова суду апеляційної інстанції, як така, що винесена з порушенням та неправильним застосування норм матеріального права підлягає скасуванню, а законне рішення суду першої інстанції - залишенню в силі.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" задовольнити.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.09.2013 у справі № 926/597/13 скасувати, а рішення господарського суду Чернівецької області від 29.07.2013 у даній справі залишити в силі.
Головуючий суддя Кот О.В.
Судді Попікова О.В.
Саранюк В.І.
Судове рішення № 35631407, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 25.11.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 926/597/13. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: