Постанова № 35627625, 28.11.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 листопада 2013 р. Справа № 804/3710/13-а

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Потолової Г.В.

при секретарі - Дубровці Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкового боргу по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 1' 287грн. 60коп.

Позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд розглянути справу в порядку письмового провадження (а.с.32).

Відповідач у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце його проведення, що підтверджується поштовим конвертом-поверненням з позначкою про закінчення терміну зберігання (а.с.34).

Враховуючи, що адреса відповідача зазначена у позовній заяві, співпадає зі зазначеною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.27-28), відповідач вважається належним чином повідомлений про розгляд справи у судовому засіданні, відповідно до ст.35 КАС України.

Заперечення проти позову до суду не надходили.

За таких обставин, з урахуванням приписів ст.128 КАС України, судом на місці ухвалено щодо здійснення подальшого розгляду адміністративної справи за даної явки сторін та на підставі наявних у ній доказів, в порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрована виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 07.03.2012р. (а.с.3) та перебуває на податковому обліку у ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська з 13.02.2012р. за №15760 (а.с.19).

Отже, відповідач належним чином зареєстрований як суб'єкт господарювання та платник податків, а тому на нього поширюється дія законів та інших нормативно-правових актів, які регулюють сплату податків в Україні.

Так, відповідно до облікових даних картки особового рахунку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська виявлений податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб у загальній сумі 1' 287грн. 60коп. у т.ч.:

- по терміну сплати 20.04.2012р. - у сумі 214,60 грн.;

- по терміну сплати 20.05.2012р. - у сумі 214,60 грн.;

- по терміну сплати 20.06.2012р. - у сумі 214,60 грн.;

- по терміну сплати 20.07.2012р. - у сумі 214,60 грн.;

- по терміну сплати 20.08.2012р. - у сумі 214,60 грн.;

- по терміну сплати 20.09.2012р. - у сумі 214,60 грн.

У зв'язку з тим, що відповідачем податковий борг не сплачений, у останнього виникла заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб на загальну суму 1' 287грн. 60коп., яка на час розгляду справи не погашена.

Крім того, на виконання ст.59 ПК України позивачем сформована та направлена на адресу відповідача податкова вимога №1394 від 25.06.2012р. (а.с.4).

Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд виходить з наступного.

Згідно ст.67 Конституції України кожен громадянин зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України, надалі-Кодекс).

Відповідно до пункту 16.1.4 статті 16 Кодексу платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Статтею 49 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді

Відповідно до п.п.203.1, п.203.2 ст.203 Кодексу, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно п.129.1 ст.129 Кодексу пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу.

Відповідно до п.177.5 ст.177 Кодексу, фізичні особи-підприємці подають до органу державної податкової служби податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

Пунктом 177.11 статті 177 Податкового кодексу України встановлено, що фізичні особи-підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений підпунктом 49.18.5 пункту 49.18 статті 49 цього Кодексу - за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб згідно пп.177.5.1 п.177.5 ст.177 Кодексу розраховуються підприємцем самостійно, але не менш як 100 відсотків річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік (у співставних умовах), та сплачуються до бюджету по 25 відсотків щокварталу (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада).

Таким чином, загальна сума податкового боргу по податку на доходи фізичних осіб складає у розмірі 1' 287грн. 60коп., який відповідачем на час розгляду справи не погашений, що є порушенням чинного законодавства України.

За змістом частин 4, 5 ст.11 КАС суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (код ЄДРПОУ 37989300) податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 1' 287грн. 60коп. (одна тисяча двісті вісімдесят сім грн. 60коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя Г.В. Потолова