Постанова № 35621207, 21.11.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2013 р. Справа№ 910/14338/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Мальченко А.О.

Остапенка О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Амєліна О.О. - дов. № 13 від 02.01.2013р.

від відповідача: Карманова О.Д. - дов. № 20/08/2013 від 20.08.2013р.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства страхова компанія «Інтер-Поліс» на рішення господарського суду міста Києва від 10.09.2013р. (повний текст підписано 13.09.2013р.)

у справі № 910/14338/13 (суддя Прокопенко Л.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»

до Приватного акціонерного товариства страхова компанія

«Інтер-Поліс»

про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 48 204, 00 грн.

В судовому засіданні 21.11.2013р. відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

В липні 2013р. Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства страхова компанія «Інтер-Поліс» про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 48 204, 00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначав, що виплативши своєму страхувальнику згідно договору добровільного страхування майна № 001364/0211/0000018 від 06.11.2012р. страхове відшкодування, набув права зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, якою, на думку позивача, є відповідач.

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.09.2013р. у справі № 910/14338/13 позов задоволено частково.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства страхова компанія «Інтер-Поліс» на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» 47 694, 00 грн. страхового відшкодування, 1 703, 30 грн. судового збору.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким в позові відмовити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального права, рішення прийнято з неправильним з'ясуванням фактичних обставин справи, оскільки, на думку апелянта, судом першої інстанції не з'ясовано обставини справи, які мають істотне значення для правильного та повного розгляду справи.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства страхова компанія «Інтер-Поліс» передано на розгляд судді Скрипці І.М.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2013р. для розгляду справи № 910/14338/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий-суддя Скрипка І.М., судді - Мальченко А.О., Остапенко О.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2013р. колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 17.10.2013р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2013р. у відповідності до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 21.11.2013р.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 21.11.2013р. вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в позові повністю.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 21.11.2013р. заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив їх відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Відповідно до ч. 1 ст.101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, 06.11.2012р. між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Уніка» (позивач, страховик за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аве-Плаза» (страхувальник за договором) укладено договір добровільного страхування майна № 001364/0211/0000018, відповідно якого страховиком було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпоряджанням застрахованим майном, а саме: будівлею торгівельно-офісного центру «Аве-Плаза» за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 10.

Згідно розгорнутої довідки ВДАІ № 9146586, 22.01.2013р. в місті Харкові по вул. Сумській, 10 сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ВАЗ», д. н. ВІ 7256 АК, під керуванням Джульфаєва С.А., автомобіля «ВАЗ», д. н. АЕ 79614 СТ, що стояв.

Постановою Київського районного суду міста Харкова від 01.03.2013р. у справі № 640/2444/13-п Джульфаєва С.А. визнано винним у вчиненні даної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу та за ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом строком на 1 рік.

Постановою суду встановлено, що Джульфаєв С.А, керуючи автомобілем «ВАЗ», д. н. ВІ 7256 АК, по вул. Сумській в м. Харкові, скоїв наїзд на автомобіль «ВАЗ», д. н. АЕ 79614 СТ, що стояв, після чого скоїв наїзд на перешкоду (вітрину - ТЦ «Плаза»), чим порушив п. п. 12.1, 13.1 ПДР України.

Згідно звіту № 27/0213 від 27.02.2013р. про незалежну оцінку вартості матеріального збитку, завданого майну, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 10, проведеного на замовлення позивача, вартість матеріального збитку, завданого власнику майна в результаті його пошкодження при ДТП, складає 53 204, 00 грн.

Страховим актом № 00108597 від 05.03.2013р. зазначену подію позивачем визнано страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування у розмірі 48 204, 00 грн.

Позивач, виконуючи свої зобов'язання за договором добровільного страхування майна № 001364/0211/0000018 від 06.11.2012р., на підставі страхового акту № 00108597 від 05.03.2013р. (а. с. 16 ) здійснив виплату своєму страхувальнику 48 204, 00 грн. страхового відшкодування, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 007346 від 07.03.2013р. (а. с. 48).

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Статтею 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «ВАЗ», д. н. ВІ 7256 АК, на момент ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством страхова компанія «Інтер-Поліс», що підтверджується Полісом № АЕ/2238097 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с. 91). Термін дії полісу з 19.01.2013р. до 18.01.2014р.

Згідно даного полісу передбачено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну третіх осіб, в сумі 50 000, 00 грн. та передбачено франшизу в розмірі 510, 00 грн.

Вина особи, яка керувала автомобілем «ВАЗ», д. н. ВІ 7256 АК, під час ДТП, встановлена у судовому порядку.

З огляду на викладене, до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування майна № 001364/0211/0000018 від 06.11.2012р. перейшло право вимоги до відповідача як до особи, відповідальної за заподіяну винуватцем ДТП шкоду.

Дана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 25.11.2008р. у справі № 11/406-07 за позовом ВАТ «Страхова компанія «Крона» до АТ «Українська пожежно-страхова компанія» про стягнення 4 526, 80 грн.

10.04.2013р. за № 03192 позивач звернувся до відповідача з регресною вимогою на відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 48 204, 00 грн., яка отримана відповідачем 22.04.2013р. (а. с. 75) та залишена без відповіді та задоволення.

Посилання апелянта (відповідача) щодо ненадання йому позивачем доказів сплати страхового платежу по договору добровільного страхування майна № 001364/0211/0000018 від 06.11.2012р., на дату ДТП, пояснень щодо коефіцієнту фізичного зносу застрахованої будівлі - 0%, що позбавило його можливості встановити всі обставини ДТП, необхідні для визначення правових підстав та розміру страхового відшкодування, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутній лист відповідача № 837 від 30.05.2013р., яким, на думку апелянта, витребовувались вказані документи. Інших належних та допустимих доказів звернення до позивача відповідач не надав.

Посилання апелянта на ненабрання договором добровільного страхування майна № 001364/0211/0000018 від 06.11.2012р. чинності у зв'язку з несплатою страхового платежу не можуть бути прийняті колегією суддів до уваги, оскільки з копії банківської виписки по рахунку позивача, наданої суду апеляційної інстанції, вбачається сплата ним 13.11.2012р. 208 800, 00 грн. страхового платежу по вказаному договору добровільного страхування.

Встановлений у звіті № 27/0213 від 27.02.2013р. коефіцієнт фізичного зносу таким, що дорівнює 0, 00%, не спростований відповідачем належними та допустимими доказами, а тому посилання відповідача на рік побудови торгівельного центру - 2011 та його незрозумілість щодо відсутності коефіцієнту зносу застрахованого приміщення, не є підставою для скасування цілком законного рішення суду.

Таким чином, з урахуванням матеріалів справи в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню, у відповідності до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», 47 694,00 грн. страхового відшкодування в порядку регресу (з урахуванням франшизи в розмірі 510, 00 грн., передбаченої Полісом № АЕ/2238097).

Згідно ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, рішення прийнято з наданням належної оцінки доказам по справі, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення від 10.09.2013р.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 85, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства страхова компанія «Інтер-Поліс» на рішення господарського суду міста Києва від 10.09.2013р. у справі № 910/14338/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 10.09.2013р. у справі № 910/14338/13 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/14338/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано 27.11.2013р.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді А.О. Мальченко

О.М. Остапенко