Рішення № 35621193, 14.11.2013, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2013 р. Справа № 923/377/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В. при секретарі Шульженко Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "КАС-САД", м. Херсон

до:

відповідача-1: Дочірнього підприємства "Слобожанське" Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Славія", м. Херсон

відповідача-2: Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", м. Київ

про стягнення 75 000,00 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача - не прибув,

від відповідача -1: не прибув,

від відповідача-2: Андрющенко Є.Ю., уповноважений представник, юрисконсульт, довіреність № 2-201 від 09.01.2013р.

Обставини справи: провадження у даній справі розпочато за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАС-САД" (позивач) про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Херсонгаз" та Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", в особі його філії Будівельно-монтажна фірма "Укргазпромбуд", по 37500,00 грн., а разом 75000,00 грн., на відшкодування шкоди, завданої майну позивача - плодовим деревам, які розташовані на земельній ділянці площею 88,1 га за адресою: м.Херсон, смт. Антонівка, Снігурівське шосе, 3-й км. Позовні вимоги обґрунтовано приписами ст. 41 Конституції України, ст.ст. 316, 317, 1166, 1192 Цивільного кодексу України та твердженнями про протиправне знищення майна позивача при виконанні філією Будівельно-монтажна фірма "Укргазпромбуд" ПАТ "Укртрансгаз" робіт на замовлення ПАТ "Херсонгаз".

Ухвалою від 14.05.2013р., за письмовим клопотанням Дочірнього підприємства "Слобожанське" ТОВ Агрофірми "Славія", суд залучив це підприємство до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні одного з відповідачів у справі, а саме - ПАТ "Укртрансгаз", в особі його філії Будівельно-монтажна фірма "Укргазпромбуд".

Ухвалою від 13.06.2013р., за письмовим клопотанням позивача, суд здійснив заміну неналежних відповідачів у справі належними відповідачами: ПАТ "Херсонгаз" замінив на Дочірнє підприємство "Слобожанське" ТОВ Агрофірми "Славія" (відповідач-1), а ПАТ"Укртрансгаз", в особі його філії "Будівельно-монтажна фірма "Укргазпромбуд", замінив на Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" (відповідач-2). З набуттям статусу відповідача у справі ДП "Слобожанське" ТОВ Агрофірми "Славія" втратило статус вказаної третьої особи у справі.

Згідно з письмовою заявою (т.3 а.с.34-35) позивачем повідомлено суду про помилку в зазначенні адреси місця розташування придбаних позивачем багаторічних насаджень, яку було допущено при оформленні документів відповідного виконавчого провадження та, як наслідок, при оформленні свідоцтва на право власності від 01.10.2012р. реєстраційний № 3966. На підтвердження наявності такої помилки суду надано копію постанови державного виконавця від 02.07.2013р. про внесення змін до акту державного виконавця про реалізацію нерухомого майна з прилюдних торгів. Згідно з цими документами зазначена у вказаному свідоцтві адреса місця розташування придбаних позивачем багаторічних насаджень, а саме, "м. Херсон, смт. Антонівка, Снігурівське шосе, 3-й км." є помилковою, правильною адресою місця розташування цих насаджень є "м. Херсон, Антонівська селищна рада Дніпровського району".

Відповідач-1 надав суду відзив на позовну заяву, згідно з яким заперечує проти задоволення спрямованих до відповідача-1 позовних вимог, у зв'язку із їхньою необґрунтованістю, просить суд відмовити у задоволенні позову, в цій частині позовних вимог, повністю.

Відповідач-2 надав суду відзив на позовну заяву, згідно з яким заперечує проти задоволення спрямованих до відповідача-2 позовних вимог, у зв'язку із їхньою необґрунтованістю, просить суд відмовити у задоволенні позову, в цій частині позовних вимог, повністю.

07.08.2013р. позивачем подано суду заяву, в порядку, зокрема, ст. 22 ГПК України, згідно з якою позивачем змінено предмет позову в частині щодо визначення складових, з яких підлягає обрахуванню розмір спричинених позивачу збитків, а саме, - збільшено кількість цих складових: додатково до вартості знищених плодових дерев до таких збитків віднесено витрати, яких позивачу необхідно понести для відновлення знищених плодових дерев, та вартість продукції (плодів), яку позивач міг би реально одержати, у разі, якщо б плодові дерева не було знищено. Судом відмовлено у прийняті вказаної заяви на підставі ч. 4 ст. 22 ГПК України, оскільки цю заяву про зміну предмету позову подано після початку вирішення судом справи по суті. Після чого розгляд справи продовжено виходячи із заявлених позовних вимог згідно з первинною позовною заявою.

Ухвалою суду від 08.08.2013р. провадження у справі зупинено, у зв'язку з призначенням, за клопотанням позивача, судової товарознавчої експертизи по справі.

Ухвалою суду від 17.09.2013р. провадження у справі було поновлено для розгляду клопотання судового експерта та, після розгляду даного клопотання, цього ж дня провадження у справі було зупинено.

25.10.2013р. до суду надійшло повідомлення судового експерта про неможливість надання висновку експертом, у зв'язку з ненаданням експерту додаткових матеріалів, які необхідні для проведення експертизи, та відсутністю оплати за проведення експертизи. Разом з цим повідомленням, до суду з експертної установи надійшли матеріали даної судової справи.

Ухвалою суду від 28.10.2013р. провадження у справі було поновлено, строк розгляду справи продовжено до 16.11.2013р., розгляд справи призначений на 14.11.2013р.

Сторони належним чином повідомлені про місце та час розгляду справи: ухвалу суду від 28.10.2013р. про поновлення провадження по справі та призначення її до розгляду на 14.11.2013р. надіслано сторонам поштою, рекомендованими листами з повідомленням, відповідно до ст. 64 ГПК України, а саме: за вказаною у позовній заяві адресою позивача, за фактичним вказаним у наявних у матеріалах даної справи місцезнаходженням відповідача-1, а також, за вказаним у документах справи місцезнаходженням відповідача-2, згідно статуту.

До суду повернулися та залучені до матеріалів даної справи поштові повідомлення про вручення за місцезнаходженням сторін цих листів (т.4 а.с.40-42).

Від позивача та відповідача-2 не надходило заяв або клопотань щодо судового засідання 14.11.2013р.

Від відповідача-1 через канцелярію суду 13.11.2013р. з супровідним листом надійшли копії постанов Вищого господарського суду від 18.09.2013р. по справі №923/721/13 та від 02.10.2013р. по справі № 5024/1839/2012, а також, копія рішення господарського суду Херсонської області від 07.02.2013р. по справі № 5024/1839/2012.

Від Головного управління юстиції у Херсонській області через канцелярію суду 01.10.2013р. з супровідним листом, на запит суду, надійшли копії матеріалів виконавчого провадження по стягненню заборгованості з відповідача-1 (т.3 а.с.119-150; т.4 а.с.1-36).

Всупереч вимог суду, згідно з попередніми ухвалами по справі, позивач не надав суду документи на підтвердження вартості одного плодового дерева, у зазначеному у позовній заяві розмірі. Про причини ненадання цих документів позивач не повідомив.

Відповідно до ст.77 ГПК України неявка представника сторони у судове засідання є підставою для відкладення розгляду справи у разі, якщо за його відсутності неможливо розглянути певну справу. Неявка представників позивача та відповідача-1 не унеможливлює розгляд справи № 923/377/13. Розгляд справи за відсутності представників позивача та відповідача-1, при тому, що позивача та відповідача-1 належним чином повідомлено про місце та час розгляду справи, не є порушенням процесуальних прав позивача та відповідача-1.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні не подав будь-яких заяв та клопотань по справі, при цьому, заперечує проти задоволення позовних вимог, у зв'язку із їхньою необґрунтованістю.

Після закінчення розгляду справи, в судовому засіданні 14.11.2013р., відповідно до ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представника відповідача-2, суд -

в с т а н о в и в:

На підставі акта про реалізацію нерухомого майна з прилюдних торгів, затвердженого 26.09.2012р. начальником відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Херсоні, приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Херсонської області Шевченко Н.В. видав 01.10.2012р. Товариству з обмеженою відповідальністю "КАС-САД" Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, зареєстроване за № 3966, у якому вказано, що ТОВ "КАС-САД" на праві власності належить майно, що складається з плодових дерев та садженців (персик 8697 од., яблунь 18479 од., абрикос 9959 од., слив 3490 од., черешня 5655 од., садженців плодових 5631 од.) розташовані на площі 88,1 га., за адресою: м.Херсон, смт. Антонівка, Снігурівське шосе, 3 км., загальною вартістю 439 488,47 грн., що раніше належало Дочірньому підприємству "Слобожанське" ТОВ Агрофірми "Славія" (т.1 а.с.12).

Також суд встановив, що рішенням господарського суду Херсонської області від 07.02.2013р. по справі № 5024/1839/2012 за позовом Дочірнього підприємства "Слобожанське" ТОВ Агрофірми "Славія" до відповідачів - Приватного підприємства "Нива-В.Ш.", Товариства з обмеженою відповідальністю "КАС-САД", Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Херсоні, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області та Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк", про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації арештованого майна, протоколу по проведенню прилюдних торгів, акту державного виконавця про реалізацію нерухомого майна, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, встановлено наступні факти: "24.09.2012р. філією 22 Приватного підприємства "Нива-В.Ш.", на замовлення органу державної виконавчої служби та у процесі здійснення зведеного виконавчого провадження, було проведено прилюдні торги (повторні) по реалізації арештованого майна боржника - Дочірнього підприємства "Слобожанське" ТОВ Агрофірми "Славія" (надалі - відповідач - 1). Переможцем цих торгів, згідно з протоколом по проведенню торгів № 2212287 від 24.09.2012р., було визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "КАС-САД". На підставі цього протоколу по проведенню торгів, 26.09.2012р. старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Херсоні, складено та того ж дня затверджено начальником цього ж відділу акт державного виконавця про реалізацію нерухомого майна з прилюдних торгів".

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. При цьому, у п. 2.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вказано, що не потребують доказування преюдиційні факти, тобто, встановлені рішення господарського суду у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі, і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали іншій процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій). Станом на теперішній час рішення господарського суду Херсонської області від 07.02.2013р. по справі № 5024/1839/2012 набрало законної сили, оскільки залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 02.10.2013р. у даній справі.

З урахуванням приписів ч. 2 ст. 35 ГПК України вказані встановлені господарським судом при розгляді справи №5024/1839/2012 факти не потребують повторного доведення при розгляді даної справи та приймаються судом при розгляді даної справи як встановлені.

Крім цього, судом встановлено наступне.

Згідно з договором оренди земельної ділянки від 25.11.2003р., який укладений між Дочірнім підприємством "Слобожанське" ТОВ Агрофірми "Славія" (надалі - відповідач-1) та Херсонською обласною державною адміністрацією, в особі начальника Херсонського міського управління земельних ресурсів, що діяв за дорученням голови зазначеної державної адміністрації, в оренду відповідачу-1 було передано земельну ділянку загальною площею 287 га, з них ріллі 277 га, в тому числі зрошуваної - 133,2 га, господарських шляхів - 6,7 га, лісосмуг - 3,3 га, із землекористування комунального підприємства радгоспу - заводу "Янтарний", яка розташована в територіальних межах Антонівської селищної ради Дніпровського району м. Херсона, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, строком на 49 років (т.2 а.с.108-117).

Відповідно до Плану - завдання Дочірньої компанії "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" від 14.12.2011р. № 09-12-кб філію "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" цієї дочірньої компанії зобов'язано виконувати функції замовника, а іншу її філію, Будівельно - монтажна фірма "Укргазпромбуд", - функції підрядника при виконанні будівельно-монтажних робіт по об'єкту "Газопровід Херсон - Крим (ІІ нитка), км. 0-10", з строком виконання робіт з січня 2012 року по грудень 2013 року (т.1 а.с.98,99).

06.07.2012р. між відповідачем-1 та Дочірньою компанією "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України", в особі начальника Херсонського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів УМГ "Харківтрансгаз", був укладений договір № 18/12 на встановлення земельного сервітуту (на право ведення земляних робіт та ремонтних робіт на газопроводі), згідно з яким відповідач-1, як землекористувач відповідної земельної ділянки, надало ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" право на обмежене особисте безоплатне користування земельною ділянкою для виконання ремонту ізоляційного покриття МГ (магістрального газопроводу - примітка суду) Херсон - Крим І нитка Ду 700 на ділянці км. 0-10 км., згідно робочого проекту 2010 у кількості 1,4 га (т.1 а.с.126-128).

19.02.2013р. між Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" (надалі - відповідач-2), в особі начальника Херсонського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів УМГ "Харківтрансгаз", та відповідачем-1 був укладений договір №1303000394 про відшкодування збитків. Згідно з цим договором відповідач-1 надав відповідачу-2 право будівництва об'єкту "Газопроводу Херсон - Крим (І І нитка), км.0-10" на земельній ділянці площею 2,6258 га (газопровід км 42 - 52), яка розташована на території Антонівської селищної ради Дніпровського району м. Херсона та використовується відповідачем-1 на праві договору оренди від 25.11.2003р., а відповідач-1 зобов'язався відшкодувати 264 787,90 грн. (без ПДВ) збитків, що будуть завдані майну відповідача-1 від тимчасового зайняття території саду та встановлення охоронної зони (т.2 а.с.78-79). Згідно з складеним до цього договору розрахунком збитків, які підлягають відшкодуванню відповідачем-1, 185 707,90 грн. (без ПДВ) складає компенсація вартості 1850 дерев, які підлягають знищенню, з них: 1435 яблунь, 270 груш та 145 персиків (т.3 а.с.84-85). Платіжним дорученням від 21.03.2013р. № 703 (т.2 а.с.10) відповідачем-2 сплачено на користь відповідача-1 264 787,90 грн. (без ПДВ) компенсації збитків. Тобто, обумовлену сторонами вказаного договору суму компенсації збитків у повному обсязі.

25.02.2013р. між Херсонською обласною державною адміністрацією, відповідачем-1 та відповідачем-2 був укладений договір земельного сервітуту, згідно з яким Херсонська обласна державна адміністрація, за погодженням з відповідачем-1, надала та передала відповідачу-2, на необмежений строк право сервітуту на земельну ділянку, що розташована в адміністративних межах Антонівської селищної ради Дніпровського району м.Херсона, знаходиться в охоронній зоні І нитки магістрального газопроводу Херсон - Крим та перебуває у землекористуванні відповідача-1, для будівництва та експлуатації І І нитки цього ж газопроводу, на ділянці км. 0-10 км. (т.2 а.с.96-102).

На початку квітня 2013 року відповідач-2, в особі його філії Будівельно-монтажна фірма "Укргазпромбуд", приступив до виконання робіт на вказаній ділянці магістрального газопроводу Херсон - Крим, км. 0-10 км., що слідує з листа від 05.04.2013р. № 630/19 Херсонського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів Філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтраснгаз" відповідача-2 (т.1 а.с.139) та листом позивача (т.1 а.с.22).

05.04.2013р. працівниками позивача, за участі представника Публічного акціонерного товариства "Промінвестбанк" складений акт, згідно з яким станом на 05.04.2013р. працівниками відповідача-2, в особі його філії Будівельно-монтажна фірма "Укргазпромбуд", здійснено вирубку зелених насаджень ( саджанці - яблуні) у кількості - 1700 шт.

02.07.2013р. згідно з постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області Григоренка М.Ю. внесено зміни до акту державного виконавця про реалізацію нерухомого майна з прилюдних торгів від 26.09.2013р., а саме, місцезнаходження реалізованого на цих торгах позивачу майна змінено з "м. Херсон, смт. Антонівка, Снігурівське шосе, 3-й км." на "м. Херсон, Антонівська селищна рада Дніпровського району" (т.3 а.с.33).

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Згідно з ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Згідно з ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. При цьому, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо на випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 386 Цивільного кодексу України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно з ст. 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки в повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Законом України "Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів" визначено організаційні та правові засади встановлення та дотримання правового режиму земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів з метою забезпечення їх безперебійного функціонування, раціонального використання земель у межах встановлених охоронних зон. Відповідно до ст. 4 цього Закону його дія поширюється на правовідносини, пов'язані з використанням земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів, незалежно від форми власності на землю та об'єкти магістральних трубопроводів. Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 5 цього ж Закону до складу об'єктів магістральних трубопроводів, уздовж яких встановлюються охоронні зони, належать, зокрема, об'єкти магістральних газопроводів: лінійна частина магістральних газопроводів з відгалуженнями та об'єкти, що забезпечують безпеку та надійну експлуатацію магістральних газопроводів.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 8 цього ж Закону на використання власником або користувачем земельної ділянки чи її частини в межах земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів встановлюються обмеження в обсязі передбаченому цим Законом. Обмеження на використання земельних ділянок у межах земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів встановлюються і діють з дня введення відповідного об'єкта магістрального трубопроводу в експлуатацію.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 14 цього ж Закону земельні ділянки, розташовані в охоронних зонах об'єктів магістральних трубопроводів, не вилучаються у їх власників або користувачів, а використовуються з обмеженнями, встановленими цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Зазначені обмеження встановлюються для власників та користувачів земельних ділянок на провадження ними господарської діяльності в цих охоронних зонах залежно від визначених внутрішніх зон безпеки охоронних зон або в межах всієї охоронної зони об'єктів магістральних трубопроводів.

Відповідно до ст. 15 цього ж Закону підприємства магістральних газопроводів під час виконання капітальних та інших планових робіт з метою забезпечення безаварійної експлуатації магістральних трубопроводів без оформлення речових прав на земельні ділянки мають право облаштовувати під'їздні шляхи та пересуватися будь-якими видами транспорту і спеціальної техніки на об'єкти магістральних трубопроводів для їх технічного обслуговування, проведення ремонтних робіт згідно з схемами під'їздів, погодженими з власниками та користувачами земельних ділянок. Згідно з ст. 17 цього ж Закону підприємства магістральних газопроводів зобов'язані відшкодовувати власникам або користувачам земельних ділянок шкоду, заподіяну під час виконання таких робіт.

Відповідно до ст. 23 цього ж Закону власники та користувачі земельних ділянок мають право на відшкодування обґрунтованого розміру шкоди, заподіяної внаслідок встановлення обмежень на використання належних їм земельних ділянок у межах охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів за цільовим призначенням. До осіб, які мають право на відшкодування шкоди, належать особи, які набули право власності або право користування (а щодо земель державної та комунальної власності - право користування) земельними ділянками до надання земельної ділянки для будівництва відповідного об'єкта магістрального трубопроводу. У разі переходу права власності чи права користування цими земельними ділянками до інших осіб право на відшкодування шкоди зберігається за її новим власником або користувачем у частині суми, не виплаченої попередньому власнику чи користувачу земельної ділянки.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 07.02.2013р. по справі №5024/1839/2012 за позовом Дочірнього підприємства "Слобожанське" ТОВ Агрофірми "Славія" до відповідачів - Приватного підприємства "Нива-В.Ш.", Товариства з обмеженою відповідальністю "КАС-САД", Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Херсоні, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області та Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк", про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації арештованого майна, протоколу по проведенню прилюдних торгів, акту державного виконавця про реалізацію нерухомого майна, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, позовні вимоги задоволено частково.

А саме, визнано недійсними прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, що належить Дочірньому підприємству "Слобожанське" ТОВ Агрофірми "Славія", а саме плодових дерев та садженців (персик 8697 од., яблунь 18479 од., абрикосів 959 од., слив 3490 од., черешень 5655 од., садженців плодових 5631 од.), розташованих на площі 88,1 га. в м. Херсоні, смт. Антонівка, Снігурівське шосе, 3 км., оформлені протоколом №2212287 від 24.09.2012р. по проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, та актом державного виконавця від 26.09.2012р. про реалізацію нерухомого майна з прилюдних торгів. Цим же рішенням суду визнано недійсним Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, зареєстроване. 01.10.2012р. в реєстрі за № 3966 та видане ТОВ "КАС-САД" на підставі Акта державного виконавця від 26.09.2012р. про реалізацію нерухомого майна з прилюдних торгів, приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Херсонської області Шевченко Н.В. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Законність та обґрунтованість рішення господарського суду Херсонської області від 07.02.2013р. по справі № 5024/1839/2012 підтверджено постановою Вищого господарського суду України від 02.10.2013р. у даній справі.

Таким чином, станом на теперішній час відпали правові підстави, з якими позивач пов'язував наявність у себе права на відшкодування відповідачами у справі на користь позивача 75 000,00 грн. шкоди.

За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм не підлягають задоволенню у повному обсязі позовні вимоги про стягнення 37500,00 грн. на відшкодування шкоди з Дочірнього підприємства "Слобожанське" ТОВ Агрофірми "Славія". З цих самих підстав не підлягають задоволенню у повному обсязі позовні вимоги про стягнення 37500,00 грн. на відшкодування шкоди з Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз".

У разі ж, якщо б вказані торги від 24.09.2012р. та свідоцтво про право власності від 01.10.2012р. не були б визнані недійсними рішенням господарського суду Херсонської області від 07.02.2013р. по справі № 5024/1839/2012, підставою для відмови у задоволенні заявлених позовних вимог у повному обсязі, стосовно обох відповідачів у даній справі, у разі, були б наступними. При розгляді даної справи встановлений та не заперечується усіма сторонами (тобто, не є спірним у справі) той факт, що знищення плодових дерев мало місце в територіальних межах земельної ділянки площею 2,6258 га, яку вказано у п. 1.1 укладеного між Херсонською обласною державною адміністрацією, відповідачем-1 та відповідачем-2 договору земельного сервітуту від 25.02.2013р. та у кадастровому плані земельного сервітуту до цього договору (т.2 а.с.96-102), а також, що знищення вказаних дерев мало місце, саме, при здійсненні робіт, пов'язаних із будівництвом (реконструкцією) магістрального газопроводу на земельній ділянці, користувачем якої є відповідач-1.

Станом на час розгляду даної справи відповідачем-2 сплачено відповідачу-1 на умовах укладеного між ними договору від 19.02.2013р. № 1303000394 про відшкодування збитків компенсацію вартості 1850 дерев, які підлягали знищенню при будівництві магістрального газопроводу, у сумі 185707,90 грн. (без ПДВ). Тобто, вказану компенсацію сплачено відповідачем-2 на користь відповідача-1 у повному узгодженому між ними у цьому договорі розмірі, який був розрахований на підставі даних про вартість таких дерев згідно бухгалтерського обліку відповідача-1, з урахуванням відповідних даних первинних документів. Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів", у разі переходу права власності чи права користування цими земельними ділянками до інших осіб право на відшкодування шкоди зберігається за її новим власником або користувачем у частині суми, не виплаченої попередньому власнику чи користувачу земельної ділянки.

Проте, позивачем не надано будь-яких доказів, що розмір компенсації збитків внаслідок виконання відповідачем-2 виконання робіт на вказаній ділянці магістрального газопроводу Херсон - Крим, км. 0-10 км., перевищує суму 264 787,90 грн., яка відповідач-2 вже відшкодував відповідаччеві-1.

Крім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з ч. 2 ст. 4 3 ГПК України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Під час розгляду даної справи позивачем не надано суду будь-яких доказів фактичної наявності у володінні позивача (перебування на балансі позивача за даними його бухгалтерського обліку тощо) багаторічних насаджень - плодових дерев, у період після видачі позивачеві нотаріусом свідоцтва на право власності до вказаної у позовній заяві дати знищення відповідачем-2 плодових дерев при будівництві магістрального газопроводу, а саме, у період з 01.10.2012р. до 03.04.2013р.

Так само позивачем під час розгляду даної справи не надано суду будь-які документи на підтвердження вартості одного плодового дерева, у зазначеному у позовній заяві розмірі, а саме, 50,00 грн.

За клопотанням позивача у даній справі судом було призначено судову експертизу з метою встановлення реальної вартості плодових дерев, які було знищено при будівництві магістрального газопроводу, й попередньо платником проведення цієї експертизи було визначено позивача. Проте, позивач, всупереч вимог суду згідно ухвали від 17.09.2013р., не надав додаткові необхідні для проведення цієї експертизи документи. Також, позивач не оплатив вартість проведення вказаної експертизи. У зв'язку із цим, вказану ініційовану позивачем судову експертизу проведено не було. Про причини ненадання додаткових необхідних для проведення судової експертизи документів та не проведення оплати цієї експертизи позивач суду не повідомив.

За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм не підлягають задоволенню у повному обсязі позовні вимоги про стягнення 37500,00 грн. на відшкодування шкоди з Дочірнього підприємства "Слобожанське" ТОВ Агрофірми "Славія". З цих самих підстав не підлягають задоволенню у повному обсязі позовні вимоги про стягнення 37500,00 грн. на відшкодування шкоди з Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз".

Відповідно до ст. 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п. 2.1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір за ставкою 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до п. 2.3. ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову сплачується судовий збір, що дорівнює 1,5 розміру мінімальної заробітної плати.

При цьому, згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору визначаються виходячи із встановленого законом розміру мінімальної заробітної плати, у місячному її розмірі, станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду. Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2013р. становив 1147,00 грн.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Позивач у квітні 2013 року подав до господарського суду позовну заяву про стягнення 75 000,00 грн., яка містить у собі, також, вимогу про вжиття заходів забезпечення позову. При цьому, позивачем сплачено 1 750,00 грн. судового збору згідно з квитанцією банку № 12614.295.1 від 05.04.2013р. та 1 730,00 грн. судового збору згідно з квитанцією банку № 12614.415.1 від 09.04.2013р., що складає разом 3 480,00 грн.

Проте, згідно приписів ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання вказаної позовної заяви, з вимогою про вжиття заходів до забезпечення позову, позивач повинен був сплатити судовий збір у сумі 3441,00 грн. = (1720,50 грн. + 1720,50 грн.). Різниця між фактично сплаченою позивачем сумою судового збору та сумою судового збору, яка підлягала сплаті за законом, становить 39,00 грн. = (3 480,00 грн. - 3 441,00 грн.). Зайве сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 39,00 грн. підлягає поверненню позивачеві.

Згідно з ст. 49 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, а також п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" суд -

в и р і ш и в:

1. Відмовити в повному обсязі в задоволенні позовних вимог про стягнення 37500,00грн. на відшкодування шкоди з Дочірнього підприємства "Слобожанське" ТОВАгрофірми "Славія".

2. Відмовити в повному обсязі в задоволенні позовних вимог про стягнення 37500,00грн. на відшкодування шкоди з Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз".

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "КАС-САД" (місцезнаходження - 73000, м. Херсон, вул. Сенявіна, буд. 132, кв. 128; ідентифікаційний код юридичної особи - 38386624) зі спеціального рахунку державного бюджету (р/р31215206783002, МФО 852010, код ЄДРПОУ - 37959779, одержувач УДКСУ у місті Херсоні, Банк ГУДКСУ у Херсонській області) 39 (тридцять дев'ять) грн. 00 коп. сплаченого згідно із квитанціями банку №12614.295.1 від 05.04.2013р. та № 12614.415.1 від 09.04.2013р.

Оригінали квитанцій банку № 12614.295.1 від 05.04.2013р. та № 12614.415.1 від 09.04.2013р. знаходиться у матеріалах судової справи № 923/377/13.

Повне рішення складено 27.11.2013р.

Суддя К.В. Соловйов