Рішення № 35621178, 21.11.2013, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" листопада 2013 р. Справа № 918/1496/13

Суддя Горплюк А.М. розглянувши матеріали справи

за позовом Дубенської міжрайонної прокуратури Рівненської області в інтересах держави в особі Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації

до відповідача фізичної особи-підприємця Тимчишина Олександра Мироновича

про стягнення в сумі 21 605 грн. 27 коп., розірвання договору, повернення орендованого майна

В засіданні приймали участь:

Від позивача: Збаражська С.В. (довіреність № 01-14/1400/13 від 09.10.2013р.).

Від відповідача: не з'явився.

Від прокуратури: Ковальчук Л.В. (посвідчення № 017732 від 15.06.2013р.).

Суть спору: Дубенський міжрайонний прокуратур Рівненської області в інтересах держави в особі позивача - Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації звернувся в господарський суд Рівненської області з позовом до відповідача - фізичної особи-підприємця Тимчишина Олександра Мироновича, в якому просить стягнути заборгованість по орендній платі в сумі 21 605 грн. 27 коп.; розірвати договір оренди майна № 611/12 від 13 листопада 2013 року, який укладено між ФОП Тимчишиним О.М. та Управлінням надзвичайних ситуацій Рівненської облдержадміністрації; зобов'язати ФОП Тимчишина О.М. повернути орендоване майно, а саме: будинок № 81, який знаходиться по вул. Семидубській у м. Дубно Рівненської області вартістю 429 800,00 грн., його власникам у порядку, передбаченому чинним законодавством України; судові витрати по справі покласти на відповідача.

09.10.2013р. прокурор, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду подав, клопотання, в якому просить стягнути з фізичної особи-підприємця Тимчишина Олександра Мироновича заборгованість по орендній платі в сумі 21 605 грн. 27 коп. на користь Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації, рахунок одержувача: 33023, вул. Грабник, 2, м. Рівне, р/р 3125474210242 в ГУДКУ у Рівненській області, МФО 833017, Код ЄДРПОУ (ЗКПО): 1437130, р/р 31254274210242 в ГУДКУ у Рівненській області, МФО 833017. В цій частині судом прийнято дане клопотання до розгляду.

Крім того, у вказаному клопотанні прокурор просить стягнути з відповідача судові витрати на рахунок для зарахування пені: Держбюджет м. Рівне, 24060300, код 38012714, банк Головне управління ДКУ в Рівненській області, МФО 833017, р/р 31115115700002. Судом відмовлено в задоволенні клопотання прокурора в цій частині, оскілки відповідно до статті 9 Закону України "Про судовий збір", судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

В судовому засіданні 21.11.2013р. прокурор та представник позивача підтримали позовні вимоги з підстав вказаних у позовній заяві.

Відповідач в судові засідання 10.10.2013р., 05.11.2013р. та 21.11.2013р. не з'явився, вимог не заперечив. Проте, до господарського суду Рівненської області повернулися поштові відправлення, якими відповідачу за адресою: м. Львів, вул. Лисенка, буд. 25, кв. 13, були направлено ухвали від 30.09.2013р. та 05.11.2013р., з довідкою відділення підприємства зв'язку: "За закінченням терміну зберігання".

Разом з тим, з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців станом на 02.09.2013р. (а.с. 33-34) вбачається, що місце проживання відповідача: 79008, м. Львів, вул. Лисенка, буд. 25, кв. 13.

Відповідно до частини 1 статті 64 ГПК України суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Крім того, суд відмічає, що відповідачем було отримано ухвалу суду від 10.10.2013р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 57).

Суд вбачає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду позовної заяви без участі відповідача відповідно до статті 75 ГПК України.

В результаті розгляду матеріалів справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

13.11.2013р. між Управлінням з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем Тимчишиним Олександром Мироновичем (орендар) було укладено договір оренди майна, що є спільною власністю територіальних громад Рівненської області №611/12 (надалі - Договір, а.с. 16-22), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно загальною площею 1011,00 кв.м, розміщене за адресою: м. Дубно Рівненської області, вул. Семидубська, 81, що знаходиться на балансі управлінням з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації. Об'єкт оренди, будівля складу, передається з метою використання його для провадження виробничої діяльності (пункт 1.1. Договору).

Вказане майно є комунальною власністю, власником якої виступає Рівненська обласна рада, та згідно Положення "Про управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Рівненської ОДА", затвердженого розпорядженням голови Рівненської ОДА № 23 від 18.01.2013р., знаходиться на балансі управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Рівненської ОДА.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у Договорі. Але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі вказаного майна, який складається протягом десяти днів з моменту підписання сторонами цього Договору.

Майно передане позивачем відповідачу по акту приймання-передачі складу ЦО 11 групи від 13.11.2012р. (а.с. 24), який підписаний представником позивача і відповідачем та скріплений відтисками печаток сторін.

Згідно пункту 1.2. Договору, вартість майна визначена шляхом проведення незалежної оцінки і станом на 30.09.2012р. становить 429 800 грн. 00 коп. (висновок про вартість майна а.с. 23).

Відповідно до пункту 3.1. Договору орендна плата становить 2 507 грн. 17 коп. за місяць, без врахування ПДВ, із щомісячною поправкою на коефіцієнт інфляції (розрахунок орендної плати а.с. 22).

У відповідності до пункту 3.4 Договору, орендна плата перераховується орендарем на розрахунковий рахунок орендодавця щомісяця не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним.

Пунктом 5.2 Договору, передбачено обов'язок орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та укласти договір з балансоутримувачем про відшкодування витрат на відшкодування витрат на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг.

Підпунктом д) пункту 14 розділу V Положення про оренду майна, яке належить до спільної власності територіальних громад області, затвердженого рішенням Рівненської ОДА від 05.12.2008 року №1045, 50% орендної плати спільної власності територіальних громад області, яке перебуває на балансі не комунальних установ, спрямовується до обласного бюджету, а решта сплачується на рахунок балансоутримувача.

Відповідач, в порушення умов Договору, з моменту підписання 13.11.2012р. Договору та акту приймання-передачі складу, жодного разу не сплачував орендну плату, внаслідок чого станом на 01.08.2013р. у відповідача перед позивачем рахується заборгованість по орендній платі в сумі 21 605 грн. 27 коп. (розрахунок а.с. 44).

Оскільки відповідач з листопада 2012 року по травень 2013 року не сплачував орендної плати по Договору, позивачем пред'явлено відповідачу претензію на суму 14 063 грн. 72 коп. від 05.06.2013р. № 01-12/797/13 (а.с. 28-29). Вказана претензія залишена відповідачем без задоволення та відповіді.

Відповідно пункту 9.6. Договору, спори, що виникають у ході його виконання, вирішуються за згодою сторін. Якщо згоди не буде досягнуто, спір передається на розгляд господарського суду Рівненської області.

У відповідності до пункту 10.1. Договору, цей Договір діє з моменту підписання сторонами Договору. Договір укладено строком на два роки одинадцять місяців, що діє з 13.11.2012р. до 12.10.2015р..

Згідно пункту 10.3. Договору, зміна або розірвання Договору можуть мати місце за погодженням сторін. Одностороння відмова від виконання договору, крім випадків, визначених у Договорі, не допускається.

Пунктом 10.4. Договору визначено, що Договір може бути розірваний у разі невиконання його умов або на вимогу однієї з сторін за рішенням господарського суду Рівненської області.

Відповідно до пункту 10.7. Договору, чинність Договору припиняється достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням господарського суду Рівненської області.

Пунктами 2.3. та 2.4. Договору, передбачено, що у разі припинення дії цього Договору майно повертається орендодавцеві відповідно до порядку, встановленому цим Договором при передачі майна орендарю. Майно вважається поверненим орендодавцеві з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі. Обов'язок із складання акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні Договору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до статті 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно статті 1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (надалі - Закон), орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Державну політику у сфері оренди здійснюють: Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим; органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній власності.

Частинами 1 - 3 статті 19 Закону визначено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності.

Орендна плата, встановлена за відповідною методикою, застосовується як стартова під час визначення орендаря на конкурсних засадах.

Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Відповідно до частин 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статтею 526 ЦК України та статтею 193 ГК України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 5.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. № 12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна", визначено, що з урахуванням положень статей 653, 795 ЦК України та умов договору, якщо останніми передбачено, що після закінчення або дострокового розірвання договору оренди нарахування орендної плати за фактичне користування майном припиняється з моменту підписання акта приймання-передачі приміщень орендодавцеві, нарахування орендної плати за відповідний період є правомірним.

Судом встановлено, що відповідачем балансоутримувачу не повернуто орендоване майно, в поряду визначеному нормами чинного законодавства і умовами Договору, та не подано доказів сплати заборгованості по орендній платі.

З вищевикладеного вбачається, що вимога прокурора про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по орендні платі за період користування майном з 13.11.2013р. по 01.08.2013р. в сумі 21 605 грн. 27 коп. стверджуються матеріалами справи, є законною та обґрунтованою, а відтак підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 26 Закону, одностороння відмова від договору оренди не допускається.

Договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря); банкрутства орендаря; загибелі об'єкта оренди; ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем.

Договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

У відповідності до частин 1 та 2 статті 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Пунктом 5.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. № 12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна", визначено, що законом (частина третя статті 291 ГК України, частина друга статті 651, стаття 783 ЦК України) передбачено можливість розірвання договору найму (оренди) за рішенням суду на вимогу однієї з сторін.

У вирішенні відповідних спорів господарським судам слід встановлювати, протягом яких конкретно місяців і якого року орендар не вносив орендну плату, в якому розмірі, в тому числі протягом яких місяців орендар взагалі не вносив орендну плату або вносив частково. При цьому погашення орендарем заборгованості до або після подання позову орендодавцем не має правового значення для вирішення такого спору, оскільки законодавець пов'язує виникнення права орендодавця відмовитися від договору оренди саме з фактом не внесення орендної плати протягом трьох місяців підряд.

Судом встановлено, що відповідачем повістю не сплачувалася оренда плата починаючи з 13.11.2013р. по 01.08.2013р..

Таким чином, вимога прокурора про розірвання договору оренди майна № 611/12 від 13 листопада 2013 року, який укладено між ФОП Тимчишиним О.М. та Управлінням надзвичайних ситуацій Рівненської облдержадміністрації стверджуються матеріалами справи, є законною та обґрунтованою, а відтак підлягає задоволенню.

Частиною 1 статті 27 Закону передбачено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

Відповідно до статті 653 ЦК України, у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктами 2.3. та 2.4. Договору, передбачено, що у разі припинення дії цього Договору майно повертається орендодавцеві відповідно до порядку, встановленому цим Договором при передачі майна орендарю. Майно вважається поверненим орендодавцеві з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі. Обов'язок із складання акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні Договору.

Судом встановлено, що на час розгляду справи відповідачем не повернуто орендоване майно балансоутримувачу.

Таким чином, вимога прокурора про зобов'язання відповідача повернути орендоване майно, а саме: будинок № 81, який знаходиться по вул. Семидубській у м. Дубно Рівненської області вартістю 429 800,00 грн., його власникам у порядку, передбаченому чинним законодавством України стверджуються матеріалами справи, є законною та обґрунтованою, а відтак підлягає задоволенню.

Статтями 33 та 34 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

В сукупності вищевикладеного вбачається, що позовні вимоги прокурора є законними та обґрунтованими, стверджуються матеріалами справи, а відтак підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 49 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Пунктом 4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" визначено, що приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

Судом встановлено, що відповідач не звільнений від сплатити судового збору в порядку визначеному статтею 5 Закону України "Закону України".

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Частиною 1 статті 13 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" визначено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1 147 гривні.

Відповідно до пункту 2.2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна (в тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 ГПК такий обов'язок покладається на позивача (в тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у вигляді повернення майна застосовуються з ініціативи господарського суду, наприклад, при визнанні договору недійсним - пункт 1 статті 83 ГПК).

Згідно пункту 1.2. Договору, вартість майна визначена шляхом проведення незалежної оцінки і станом на 30.09.2012р. становить 429 800 грн. 00 коп. (висновок про вартість майна а.с. 23).

Таким чином, на відповідача на підставі статті 49 ГПК України покладаються витрати по сплаті судового збору в розмірі 11 463 грн. 50 коп., а саме: за майнову вимогу (стягнення заборгованості по орендній платі) - 1 720 грн. 50 коп., що становить 1,5 розміру мінімальної заробітної плати; за майнову вимогу (повернення майна) - 8 596 грн. 00 коп., що становить 2 відсотки вартості майна (429 800 грн. 00 коп. х 2% = 8 596 грн. 00 коп.); за немайнову вимогу (розірвання договору) - 1 147 грн. 00 коп., що становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Керуючись ст.ст. 49, 81-1, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Тимчишина Олександра Мироновича (79008, м. Львів, вул. Лисенка, буд. 25, кв. 13. ідент. код 3157706439) на користь Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації (33023, м. Рівне, вул. Грабника, буд. 2, код ЄДРПОУ 14373130, р/р 3125474210242 в ГУДКУ у Рівненській області, МФО 833017) - 21 605 грн. 27 коп. заборгованості по орендній платі.

3. Розірвати договір оренди майна № 611/12 від 13 листопада 2013 року, який укладено між ФОП Тимчишиним О.М. та Управлінням надзвичайних ситуацій Рівненської облдержадміністрації.

4. Зобов'язати фізичну особу-підприємця Тимчишина Олександра Мироновича (79008, м. Львів, вул. Лисенка, буд. 25, кв. 13. ідент. код 3157706439) повернути орендоване майно, а саме: будинок № 81, який знаходиться по вул. Семидубській у м. Дубно Рівненської області вартістю 429 800,00 грн., його власникам у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

5. Стягнути з фізичної особи-підприємця Тимчишина Олександра Мироновича (79008, м. Львів, вул. Лисенка, буд. 25, кв. 13. ідент. код 3157706439) в доход Державного бюджету України 11 463 грн. 50 коп. судового збору.

6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення підписане суддею "28" листопада 2013р..

Суддя Горплюк А.М.