Рішення № 35621143, 25.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-58/18249-2012 25.11.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Музична Видавнича Група»

до

1) Комунального підприємства Київської міської ради «Телекомпанія «Київ»

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Воля кабель»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1

Державне підприємство «Українське агентство з авторських та суміжних прав»

про виплату компенсації за порушення виключних майнових авторських прав 268 320,00 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Бородіна М.І.

від відповідача 1: не з'явились

від відповідача 2: Плюта Р.В.

від третьої особи: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська музична видавнича група» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача-1: Комунальне підприємство Київської міської ради «Телекомпанія «Київ», відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Воля-Кабель» про виплату компенсації за порушення виключних майнових авторських прав в сумі 268 320, 00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2012 року порушено провадження у справі № 5011-58/18249-2012, розгляд справи призначено на 30.01.2013 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.03.2013 р. у справі № 5011-58/18249-2012 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2013 р. рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2013 р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.08.2013р. рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2013 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2013 р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд.

14.08.2013 р. матеріали справи № 5011-58/18249-2012 надійшли до Господарського суду міста Києва та згідно автоматизованої системи документообігу передані на розгляд судді Бондарчук В.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.08.2013 р. суддя Бондарчук В.В. прийняла справу №5011-58/18249-2012 до свого провадження та призначила до розгляду на 03.09.2013 р. за участю представників сторін.

03.09.2013 р. через загальний відділ діловодства представник відповідача-2 подав відзив на позов, в якому проти позову заперечив та пояснив, що відповідач-2 заперечує щодо факту використання наданих записів як належних доказів сповіщення зазначених в позовній заяві творів, оскільки відеозапис, яких направлений на адресу ТОВ «Воля-кабель» в додатках до позовної заяви, створений в результаті монтажу.

У судових засіданнях 03.09.2013 р. та 26.09.2013 р. судом оголошувалася перерва відповідно до 26.09.2013 р. та 15.10.2013р. на підставі ст. 77 ГПК України.

11.10.2013 р. через загальний відділ діловодства представник позивача подав заяву про часткову відмову від позовних вимог, в якій відмовляється від позовних вимог в частині стягнення 89 440,00 грн. компенсації з відповідача-1 та покладення понесених позивачем витрат у розмірі 3 577,60 грн. за подання позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг.

Розпорядженням в.о. голови Господарського суду міста Києва від 15.10.2013 р., у зв'язку із перебуванням судді Бондарчук В.В. у відрядженні, справу № 5011-58/18249-2012 передано на розгляд судді Марченко О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2013 р. суддею Марченко О.В. прийнято справу до свого провадження та призначено розгляд справи на 05.11.2013 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 28.10.2013 р., у зв'язку із поверненням судді Бондарчук В.В. з відрядження, справу №5011-58/18249-2012 передано на розгляд судді Бондарчук В.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2013 р. суддею Бондарчук В.В. прийнято справу до свого провадження та призначено розгляд справи на 05.11.2013 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

04.11.2013 р. через загальний відділ діловодства представник відповідача-2 подав додаткові пояснення по справі, в яких вказує, що з огляду на відсутність видимої розбивки відеозапису на окремі частини, наданий відеозапис у якості доказу, створений шляхом відеомонтажу за допомогою графічних відеоредакторів.

Розглянувши подану позивачем заяву про часткову відмову від позовних вимог до відповідача-1, суд відзначає наступне.

Частиною 4 ст. 22 ГПК України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відмова позивача від позову викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи. Ця заява підписується позивачем. До прийняття відмови позивача від позову суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

З огляду на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська Музична Видавнича Група» відмовилася від позовних вимог відносно Комунального підприємства Київської міської ради «Телекомпанія «Київ» в частині стягнення 89 440,00 грн. компенсації, відмова позивача від позову викладена в адресованій господарському суду письмовій заяві; позивачу відомі наслідки відмови від позову; за висновком суду, відмова від позовних вимог не суперечить чинному законодавству і не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд приймає відмову Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська Музична Видавнича Група» від позову в частині стягнення з Комунального підприємства Київської міської ради «Телекомпанія «Київ» 89 440,00 грн. компенсації, у зв'язку з чим припиняє провадження у справі № 5011-58/18249-2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Музична Видавнича Група» до 1) Комунального підприємства Київської міської ради «Телекомпанія «Київ» 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Воля кабель», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 - Державне підприємство «Українське агентство з авторських та суміжних прав» про виплату компенсації за порушення виключних майнових авторських прав 268 320,00 грн. відносно Комунального підприємства Київської міської ради «Телекомпанія «Київ» в частині стягнення 89 440,00 грн.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача-2 проти позову заперечив.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, однак про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 25.11.2013 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.08.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська музична видавнича група» (позивач) та Петрашем Ніколо Миколайовичем (автор) укладено договір №РА1- 15 про передачу виключних авторських прав.

Відповідно п. 2.1 договору, автор передає видавцю, належні автору виключні права на твори, зазначені у Додатку № 1 до договору, що визначає право видавця використовувати твори протягом строку на території, а виконавець зобов'язується виплачувати автору роялті, а також виконувати інші обов'язки, покладені на нього договором. Автор втрачає право використовувати твори самостійно та право видавати ліцензії (дозволи) третім особам на весь строк на території.

Згідно додатку № 1 до договору, позивач набув виключні майнові права на перелік творів, у тому числі: «Дівчина- весна»; «Друзям»; «Сину мій».

Пунктом 1.9.5. та 1.9.6 Договору, сторони визначили, що позивач набуває виключні майнові права на твори, вказані в Додатку № 1 до договору, а саме: право здійснювати самостійно та/ або дозволяти третім особам здійснювати на території країн всього світу серед інших дій публічне сповіщення в ефір та по кабелю, тобто сповіщувати твори для загального відома по радіо або телебаченню за допомогою кабелю, проводів, оптичного волокна або аналогічних засобів (у тому числі ретрансляції).

Позивач на підставі Субвидавничого договору № СИ2/2011 від 01 квітня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська музична видавнича група" та Приватним підприємством "Українське Музичне Видавництво", набув виключні майнові авторські права на використання, а саме право здійснювати, дозволяти чи забороняти здійснювати на території України серед інших дій публічне сповіщання музичних творів в ефір чи по кабелю, які зазначені у Каталозі, зокрема пісню «Я стану морем».

Згідно п. 2.7. договору № СИ2/2011 від 01 квітня 2011 року ПП «Українське Музичне видавництво» передає Субвидавцю право здійснювати будь-які, за вибором Субвидавця, юридичні дії, пов'язані з неправомірним використанням Творів та Фонограм, права які передані Субвидавцю.

Позивач у позовній заяві зазначає, що набув виключні майнові права на текст до музичного твору «Я стану морем» на підставі договору про передачу виключних авторських прав № РА1- 32 від 02.04.2012 року, укладеного між ТОВ «Українська Музична Видавнича Група» та Бровченко Миколою Володимировичем.

З метою здійснення якісного виконання договірних зобов'язань та забезпечення інформацією щодо позадоговірного використання музичних творів з каталогу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська музична видавнича група» директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська музична видавнича група», було видано наказ від 02.08.2012 року про створення відповідної Комісії.

25.08.2012р. Бородіною М.І. за допомогою телекамери було здійснено запис «Ювілейного концерту М. Поплавського», який транслювався на телеканалі відповідача-1 «Київ», доступ до трансляції якого було отримано від відповідача-2 ТОВ «Воля-кабель».

06.09.2012р. Бородіною М.І. було здійснено запис Ювілейного концерту М. Поплавського з телекамери на оптичний носій DVD-R Verbatim 4.7 GB серійний номер 1321 432 +RED 10781 з метою надання концерту на огляд комісії.

Відповідно позовної заяви позивач зазначає, що при перегляді запису на диску вбачається увімкнений телевізор SОNУ, на екрані якого після увімкнення ТВ-тюнера, з'являється логотип «Воля кабель» та надпис «Кодированный канал. Пожалуйста, вставьте карточку». Отже, видно, що увімкнений телевізор не отримує ефірний сигнал. На інформаційній стрічці внизу екрана міститься напис « 25 ТРК КИЕВ. 17:00 - 19:10 Ювілейний концерт М. Поплавського». На інформаційній стрічці та у правому нижньому куті екрану зазначено час - 17:40. А тому позивач вказує, що таким чином за інформацією телегіда «Воля-кабель» з 17-00 по 19-10 на телеканалі Київ повинен транслюватися концерт М. Поплавського. Час увімкнення телевізора -17-40. Після того, як на екрані з'являється картка авторизації № 020 0822 2908-7 із логотипом «Воля премиум ТВ» та вводиться у ТВ-тюнер, на екрані з'являється напис «Чтение старт-карты» і з'являється відеозображення.

До матеріалів справи долучено Акт фіксації порушення майнових авторських прав Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська музична видавнича група» від 6 вересня 2012 року, в якому зазначено, що переглянувши відеозапис концерту « Ювілейний концерт М. Поплавського", комісія виявила перелік музичних творів, незаконне публічне сповіщання та ретрансляція яких відбулась : «Дівчина- весна» - автор музики Ніколо, автор слів Ю.Рибчинський; «Друзям» - автор музики Ніколо, автор слів О.Мороз; «Сину мій» - автор слів Ніколо, автор музики Л.Пономаренко, «Я стану морем» - автор музики В.Волкомор, автор слів М.Бровченко.

01.01.2006р. між ЗАТ «Воля-кабель», правонаступником всіх прав та зобов'язань якого є TOB «Воля-кабель», уклало договір на право ретрансляції телеканалу «Київ» з ДКП «Телерадіокомпанія Київ» №0106-0107/КУ/22(1).

Так, згідно п.2.1.1 даного договору, ДКП "Телерадіокомпанія Київ" гарантує, що має необхідні ліцензії та дозволи, що надають можливість укладати та виконувати цей договір, в тому числі від суб'єктів авторського та суміжних прав.

Відповідно п. 1.3 договору №0106-0107/КУ/22(1) провайдер (відповідач-2) не несе відповідальності за зміст інформації, що містить телепрограма.

До матеріалів справи долучена Ефірна довідка вих. № 75 від 18.02.2013 року Комунального підприємства Київської міської ради «Телекомпанія «Київ», в якій зазначено, що програма «Ювілейний концерт М.Поплавського» виходила в ефір 25.08.2012 року.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Воля кабель» безпосередньо здійснювало повторне публічне сповіщення (ретрансляцію) «Ювілейного концерту М. Поплавського», у який було включено чотири музичні твори без дозволу правовласника, не уклавши з жодною організацією колективного управління майновими авторськими та суміжними правами договору про виплату авторської винагороди, таке публічне сповіщення є неправомірним та порушує майнові авторські права позивача, а тому позивач просить стягнути з винної особи компенсацію в розмірі 178 880,00 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як вказується позивачем та підтверджується матеріалами справи, 25 серпня 2012 року Бородіною М.І. за допомогою телекамери було здійснено запис «Ювілейного концерту М. Поплавського», який транслювався на телеканалі відповідача-1 «Київ», та доступ до трансляції якого було отримано від відповідача-2 ТОВ «Воля-кабель».

Судом встановлено, що при перегляді відеозапису, яким підтверджується факт ретрансляції відповідачем 2 «Ювілейного концерту М. Поплавського», вбачається увімкнений телевізор SОNУ, на екрані якого після увімкнення ТВ-тюнера, який знаходиться біля телевізора, з'являється логотип «Воля кабель» та надпис «Кодированный канал. Пожалуйста, вставьте карточку». Отже, видно, що увімкнений телевізор не отримує ефірний сигнал. На інформаційній стрічці внизу екрана міститься напис « 25 ТРК КИЕВ. 17:00 - 19:10 Ювілейний концерт М. Поплавського». На інформаційній стрічці та у правому нижньому куті екрану зазначено час - 17:40. А тому позивач вказує, що таким чином за інформацією телегіда «Воля-кабель» з 17-00 по 19-10 на телеканалі Київ повинен транслюватися концерт М. Поплавського. Час увімкнення телевізора -17-40. Після того, як на екрані з'являється картка авторизації № 020 0822 2908-7 із логотипом «Воля премиум ТВ» та вводиться у ТВ-тюнер, на екрані з'являється напис «Чтение старт-карты» і з'являється відеозображення.

Також судом встановлено, що актом фіксації від 6 вересня 2012 року порушення майнових авторських прав Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська музична видавнича група», при перегляді відеозапису концерту «Ювілейний концерт М. Поплавського», зафіксовано перелік музичних творів, незаконне публічне сповіщання (ретрансляція) яких відбулась: «Дівчина - весна» - автор музики Ніколо, автор слів Ю.Рибчинський; «Друзям» - автор музики Ніколо, автор слів О.Мороз; «Сину мій» - автор слів Ніколо, автор музики Л.Пономаренко, «Я стану морем» - автор музики В.Волкомор, автор слів М.Бровченко.

Як встановлено ч. 1 ст. 1 Закону України «Про телебачення та радіомовлення» ретрансляція - прийом і одночасна передача, незалежно від використаних технічних засобів, повних і незмінних телерадіопрограм або істотних частин таких програм, які транслюються мовником.

Згідно ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» публічне сповіщення (доведення до загального відома) - передача за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гама-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті.

Виключне право - майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.

Статтею 7 Закону України «Про авторське право і суміжні права» суб'єктами авторського права є автори творів, зазначених у частині першій статті 8 цього Закону, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про авторське право і суміжні права» автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором.

Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.

Згідно ч. 3 ст. 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права» виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема: - відтворення творів; - публічне виконання і публічне сповіщення творів; - будь-яке повторне оприлюднення творів, якщо воно здійснюється іншою організацією, ніж та, що здійснила перше оприлюднення.

Так, у пункті 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 р. №5 «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав» зазначено, що ретрансляція провайдерами телерадіопрограм та передач мовлення є їх повторним публічним сповіщенням, а тому обов'язковим є одержання відповідної згоди суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав на використання твору, виконання, фонограми, відеограми та виплата винагороди відповідним суб'єктам авторського права і (або) суміжних прав (статті 15, 35, 36, 39, 40, 43 Закону N 3792-XII).

Відтак, уклавши вищевказані договори про передачу виключних авторських прав на музичні твори: «Дівчина - весна» - автор музики Ніколо, автор слів Ю.Рибчинський; «Друзям» - автор музики Ніколо, автор слів О.Мороз; «Сину мій» - автор слів Ніколо, автор музики Л.Пономаренко, «Я стану морем» - автор музики В.Волкомор, автор слів М.Бровченко, позивач набув визначених статтею 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права» прав, зокрема надавати дозвіл чи забороняти публічне сповіщення творів чи будь-яке повторне оприлюднення творів, якщо воно здійснюється іншою організацією, ніж та, що здійснила перше оприлюднення.

Частиною 1 ст. 440 Цивільного кодексу України встановлено, що майновими правами інтелектуальної власності на твір є: - право на використання твору; - виключне право дозволяти використання твору; - право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; - інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену Цивільним кодексом України, законом чи договором (ст. 431 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Ліцензії серії НР №0815-п від 16.03.2003р., виданої Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, Товариство з обмеженою відповідальністю «Воля-Кабель» є провайдером програмної послуги. Згідно додатку до вказаної вище Ліцензії, затверджено перелік програм універсальної програмної послуги, до якого, зокрема, включено програму Державного комунального підприємства «Телерадіокомпанія Київ».

Судом встановлено, що позивачем жодних дозволів на ретрансляцію музичних творів: «Дівчина - весна» - автор музики Ніколо, автор слів Ю.Рибчинський; «Друзям» - автор музики Ніколо, автор слів О.Мороз; «Сину мій» - автор слів Ніколо, автор музики Л.Пономаренко, «Я стану морем» - автор музики В.Волкомор, автор слів М.Бровченко Товариству з обмеженою відповідальністю «Воля кабель» не надавалося, а тому така ретрансляція, яка проводилася 25 серпня 2012 року та зафіксована на відео, проводилася відповідачем неправомірно.

Статтею 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права» встановлено, що порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21 - 25, 42 і 43 вказаного вище Закону обмежень майнових прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.

При порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об'єктів суміжних прав, використанні творів і об'єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право вимагати визнання та поновлення своїх прав, у тому числі забороняти дії, що порушують авторське право і (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 432 Цивільного кодексу України, суд у випадках та в порядку, встановлених законом, може постановити рішення, зокрема, про застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання об'єкта права інтелектуальної власності. Розмір стягнення визначається відповідно до закону з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до п. «г» ч. 1 ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» при порушеннях будь-якою особою, зокрема, авторського права, передбаченого статтею 50 закону, суб'єкти авторського права мають право подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого

порушником внаслідок порушення ним авторського права, або виплату компенсацій.

Пунктом «г» ч. 2 ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» передбачено, що суд має право постановити рішення чи ухвалу про: виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу. При визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов'язаний у

встановлених пунктом «г» ч. 2 ст. 52 Закону межах визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.

Відповідно до п.п. 51.2, 52.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності» компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права та/або суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права та/або суміжних прав, а розмір збитків суб'єкт такого права доводити не зобов'язаний. Водночас розмір доведених збитків має враховуватися господарським судом у визначенні розміру компенсації.

Кожен окремий факт протиправного використання об'єктів авторського та/або суміжних прав, в тому числі неодноразове використання одного й того самого об'єкта, становить самостійне порушення і може бути підставою для застосування відповідальності у вигляді стягнення компенсації. У визначенні розміру такої компенсації господарським судам необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених статтею 3 ЦК України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності.

Розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно- або багаторазове використання об'єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; наявність раніше вчинених відповідачем порушень виключного права даного позивача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації мають бути наведені в судовому рішенні. У визначенні суми компенсації господарський суд має виходити з того розміру мінімальної заробітної плати, який установлено на час прийняття судом відповідного рішення.

Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази на своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач визначив компенсацію за порушення майнових прав в розмірі 178 880,00 грн.

У відповідності до ст. 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2013 рік» з 1 січня 2013 року по 30 листопада 2013 року встановлено розмір мінімальної заробітної плати 1 147,00 грн. на місяць.

Однак, суд вважає визначений позивачем розмір компенсації необґрунтованим з огляду на наступне.

Позивач належними засобами доказування довів факт порушення відповідачем майнових прав суб'єкта авторського права шляхом вчинення дій, які визнаються порушенням авторського права, але належним чином не обґрунтував співвідношення розміру визначеної ним компенсації за порушення авторського права з розміром завданої неправомірним використанням об'єкта авторського права шкоди, що може бути визначена з урахуванням розміру збитків потерпілої особи, розміру доходу, отриманого відповідачем внаслідок правопорушення, тощо.

За таких обставин, вимоги позивача про зобов'язання відповідача сплатити компенсацію за порушення авторських прав позивача підлягає задоволенню частково, а саме, у мінімальному розмірі щодо кожного об'єкту авторського права - у розмірі 40 мінімальних заробітних плат, що становить 45 880,00 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, п. 4 ч. 1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Прийняти відмову Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська Музична Видавнича Група» від позову в частині стягнення з Комунального підприємства Київської міської ради «Телекомпанія «Київ» 89 440,00 грн. компенсації.

2. Провадження у справі № 5011-58/18249-2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Музична Видавнича Група» до 1) Комунального підприємства Київської міської ради «Телекомпанія «Київ» 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Воля кабель», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 - Державне підприємство «Українське агентство з авторських та суміжних прав» про виплату компенсації за порушення виключних майнових авторських прав 268 320,00 грн. відносно Комунального підприємства Київської міської ради «Телекомпанія «Київ» в частині стягнення 89 440,00 грн. - припинити.

3. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Музична Видавнича Група» задовольнити частково.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Воля кабель» (02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, буд. 1, пов. 4, ідентифікаційний код - 30777913) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Музична Видавнича Група» (03124, м. Київ, вул. М. Василенка, буд. 7-А, ідентифікаційний код - 30673676) 45 880 (сорок п'ять тисяч вісімсот вісімдесят) грн. 00 коп. - компенсації та 1 835 (одну тисячу вісімсот тридцять п'ять) грн. 20 коп. - судового збору.

5. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 29.11.2013 р.

Суддя Бондарчук В.В.