Рішення № 35616642, 11.11.2013, Болградський районний суд Одеської області

11.11.2013

Справа № 497/1982/13-ц

Провадження № 2/497/593/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2013 року Болградський районний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Раца В.А.

секретаря - Божевій І.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Болграда цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 і просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитом в розмірі 118944,25 грн. та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3441,00 грн., мотивуючи тим, що між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» та відповідачем ОСОБА_1 02.10.2008 року був укладений кредитний договір № PL 504/064/2008 на суму 22000,00 грн. на строк до 02.10.2011 року, який належним чином відповідачем не виконується.

Згідно з умовами договору купівлі - продажу кредитного портфелю № б/н від 25.06.2011 року за кредитним договором № CL-501/002/2008від 12.01.2008 року ПАТ «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за кредитним договором № PL 504/064/2008 від 02.10.2008 року, укладеним між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником усіх прав та обов'язків якого є ПАТ «ОТП Банк». Таким чином, то ТОВ «ОТП Факторинг Україна» перейшли всі права ПАТ «ОТП Банк» щодо прав вимоги до боржника за кредитним договором № PL 504/064/2008 від 02.10.2008 року.

Представник позивача Царюк М.З. надав заяву про розгляд справи у відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та наполягає на їх задоволенні.

Відповідач ОСОБА_1 надав до суду заяву, якою позов визнав частково, просить розглянути справу за його відсутністю, та підтримав раніше надане заперечення, згідно якого пояснив, що зобов'язання за кредитним договором не виконує в повному обсязі в зв'язку з важким матеріальним становищем, відсутністю роботи. Його сім'я являється багатодітною, на його утриманні шестеро дітей. Суму тіла кредиту та проценти визнає, але не згоден із сумою нарахування пені та штрафів, оскільки вона перевищує заборгованість за тілом кредиту.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Як вбачається зі змісту ст.ст. 10,60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як встановлено в судовому засіданні, 02.10.2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № PL 504/064/2008, на строк до 02.10.2011 року, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит в розмірі 22000,00 грн. та відповідно до умов договору купівлі - продажу кредитного портфелю № б/н від 25.06.2011 року «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за кредитним договором № PL 504/064/2008 від 02.10.2008 року.

Судом встановлено, що на час звернення до суду у позивача перед відповідачем виникла кредитна заборгованість в розмірі 118944,25 грн., яка складається з залишку заборгованості за кредитом в розмірі 20137,34 грн., суми відсотків за користування кредитом в розмірі 5442,07 грн. та сума пені за прострочення виконання зобов'язань в розмірі 93364,84 грн.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги, суд виходить з того, що між сторонами виникли договірні відносини з приводу кредиту, які регулюються главою 71 ЦК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Як вбачається зі змісту ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позичкодавцеь має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів за договором позики.

Таким чином, позов в частині стягнення заборгованості за кредитом, а саме тіло кредиту, відсотків підлягає задоволенню, оскільки є обґрунтований та базується на законодавстві регулюючим кредитні правовідносини.

Задовольняючи частково позовні вимоги в частині стягненні пені, суд виходить з наступних підстав.

Згідно вимогам ст. 530 ЦК України, якщо в зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк. У разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки (пені).

Відповідно до вимог ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення божником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконання зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу ч.3 ст.551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Крім того, згідно п. 27 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішення спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 року №5, положення ч. 3 ст. 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка. Істотними обставинами в розумінні ч. 3 ст.551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Виходячи із загальних положень цивільного законодавства про відповідальність та про забезпечення виконання зобов'язання санкція у вигляді неустойки (пені) спрямовується на забезпечення виконання боржником своїх зобов'язань про повернення позики. Розмір санкції в грошовому виразі має бути не більш, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити для її збагачення.

Проаналізувавши складові розрахунку заборгованості та враховуючи ті обставини, що позивачем нарахована пеня за прострочення виконання зобов'язань у розмірі 93364,84 грн., що значно перевищує розмір збитків, а саме суми кредиту, враховуючи те, що на даний час відповідач є неплатоспроможним, склад сім'ї відповідача значно збільшився: на даний час утримуються шестеро дітей, матеріальне становище є вкрай важким, не відмовляється від взятих на себе зобов'язань по даному кредитному договору, повністю визнає заборгованість за основним боргом та відсотками, просить зменшити якомога більш розмір пені, тому у відповідності ч. 3 ст. 551 ЦК України та виходячи із засад справедливості та розумності, суд вважає за необхідне зменшити розмір неустойки до розміру збитків, тобто до 20137,34 грн.

Враховуючи зазначені обставини, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню, та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума в розмірі 20137,34 грн. - залишок заборгованості за кредитом, 5442,07 грн. - сума відсотків за користування кредитом та пеня у розмірі 20137,34 грн., а всього 45716,75 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Тому суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 457,17 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,60,61,88,213-215,224-226 ЦПК України, ст.ст. 526,530,1054-1057 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованост - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (р/р 26507002333333, код ЄДРПОУ 36789421, МФО 300528) кредитну заборгованість в розмірі 45716 (сорок п'ять тисяч сімсот шістнадцать) гривень, 75 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (р/р 26507002333333, код ЄДРПОУ 36789421, МФО 300528) сплачену суму судового збору в розмірі 547,17 гривень.

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання в десятиденний строк апеляційної скарги, або в порядку ст. 294 ЦПК України. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Одеської області через Болградський районний суд Одеської області.

Суддя В.А. Раца