Постанова № 35614753, 16.10.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 806/4335/13-a

категорія 8.2.1

16 жовтня 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Шимонович Р.М.,

за участю секретарів судового засідання Коваля О.В., Талько А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії,-

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправною відмову відповідача у визнанні безнадійним податкового боргу, який виник після винесення ухвали Київським апеляційним адміністративним судом по справі № 2-а-44/09 від 12.05.2010 р. та зобов'язати відповідача винести рішення про списання безнадійного податкового боргу в розмірі 9726,14 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 15 травня 2013 р. звернувся до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції з заявою про списання безнадійного податкового боргу на підставі ст.ст. 101, 102 Податкового кодексу України. Зазначає, що з моменту набрання законної сили ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду сума податкового зобов'язання в розмірі 9726,14 грн. є узгодженою і на момент подання заяви про списання податкового боргу пройшло 1099 днів. Вважає, що відмова відповідача у визнанні безнадійним податкового боргу є протиправною.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечив проти позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позову. Пояснив, що про рішення суду апеляційної інстанції відповідач дізнався лише у 2011 році. На суму узгодженого грошового зобов'язання позивачу була виставлена податкова вимога № 516 від 04 травня 2011 р. Крім того зазначив, що ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі № 806/4827/13-а за позовом Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 9726,14 грн. З огляду на викладене вважає, що зазнаний податковий борг не є безнадійним, а тому вимога про його списання є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з огляду на наступне.

Встановлено, що підставою виникнення податкового боргу в розмірі 9726,14 грн. стало податкове повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції №0000721702/2 від 19.12.2008 р., яким позивачу донараховане податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 6531,00 грн. за основним платежем та 3265,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись з таким рішенням відповідача, позивач оскаржив його до суду.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 09 червня 2009 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2010 р., в задоволенні позову приватного підприємця ОСОБА_1 до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000721702/2 від 19.12.2008 р. відмовлено за безпідставністю позовних вимог.

У судовому засіданні встановлено, що ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2010 р. не була направлена відповідачу, а тому, дізнавшись про дане судове рішення, Коростенська ОДПІ направила фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 податкову вимогу № № 516 від 04 травня 2011 р., яка вручена останньому 20 травня 2011 р.

Відповідно до пп. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (у редакції, чинній на момент виникнення податкового боргу), з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню.

Платник податків зобов'язаний письмово повідомляти контролюючий орган про кожний випадок судового оскарження його рішень.

Згідно із пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до пп. 5.4.1. п. 5.4 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно із п. 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктами 101.1., 101.2. ст. 101 Податкового кодексу України, списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Під терміном "безнадійний" розуміється:

- податковий борг платника податку, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв'язку з недостатністю майна банкрута;

- податковий борг фізичної особи, яка:

визнана у судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;

померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;

понад 720 днів перебуває у розшуку;

- податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом;

- податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин);

- податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду, а для банків - на підставі рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури.

Відповідно до п. 102.1. ст. 102 Податкового кодексу України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У судовому засіданні встановлено, що відповідачем подано до Житомирського окружного адміністративного суду позовну заяву до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 9726,14 грн. і ухвалою від 05 липня 2013 р. відкрито провадження у справі № 806/4827/13-а.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Таким чином, постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 09 червня 2009 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2010 р., встановлено правомірність податкового повідомлення-рішення №0000721702/2 від 19.12.2008 р., а тому позивач зобов'язаний сплатити донараховане податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 6531,00 грн. за основним платежем та 3265,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Оскільки позивач самостійно не виконав обов'язку зі сплати податкового боргу, а відповідач звернувся до суду із позовною заявою про стягнення суми податкового боргу, суд вважає, що 9726,14 грн. не є безнадійною заборгованістю і списанню не підлягає.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -

постановив:

У задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Головуючий суддя Р.М.Шимонович

Повний текст постанови виготовлено: 23 жовтня 2013 р.