Ухвала суду № 35614270, 14.11.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2013 року Справа № 27230/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді - Мікули О.І.,

суддів - Качмара В.Я., Курильця А.Р.,

з участю секретаря судового засідання - Рак Х.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Личаківському районі м.Львова (правонаступник - Державна податкова інспекція в Личаківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області) на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31 травня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Купідон» до Державної податкової інспекції в Личаківському районі м.Львова про визнання незаконним та скасування рішення, -

в с т а н о в и в:

02 лютого 2010 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Купідон» звернулося в суд з позовом до відповідача - Державної податкової інспекції в Личаківському районі м.Львова, в якому просило незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002681720/0/26291 від 10 листопада 2009 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 31 травня 2010 року позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0002681720/0/26291 від 10 листопада 2009 року.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що єдиною підставою для надання податкової соціальної пільги є заява працівника до роботодавця про застосування такої пільги, проведеною перевіркою встановлено відсутність таких заяв. Відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте правомірно. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необгрунтовними, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином, а тому суд, відповідно до положень ч.1 ст.197 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи в їх відсутності за наявними в справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення апелянта, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 02 по 15 жовтня 2009 року ДПІ в Личаківському районі м.Львова проведено виїзну позапланову перевірку Львівської філії ПП «Купідон» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства, якою встановлено надання податкової соціальної пільги працівникам (відсутні заяви на право застосування податкової соціальної пільги), чим порушено п.п.6.3.1 п.6.3 ст. 6, п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

За результатами перевірки складено Акт № 425/23-2/26058008 від 27 жовтня 2010 року.

10 листопада 2010 року на підставі вказаного акту прийнято податкове повідомлення-рішення №0002681720/0/26291, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: Податок з доходів найманих працівників у розмірі 12507,95 грн., в тому числі: 4169,65 грн. - основний платіж, 8339,3 грн. - штрафні санкції.

30 жовтня 2009 року голова ліквідаційної комісії ЛФ ТОВ «Купідон» направив на адресу ДПІ у Личаківському районі м.Львова заперечення на Акт перевірки № 425/23-226058008 (а.с.21).

Позивач скористався правом досудового врегулювання даного податкового спору, однак прийняте податкове повідомлення-рішення №0002681720/0/26291 від 10 листопада 2010 року скасовано не було (а.с.23-30).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем належними та допустимими доказами підтверджено правомірність застосування ним податкової соціальної пільги, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі неправильного висновку ДПІ у Личаківському районі м. Львова про порушення ТОВ «Купідон» податкового законодавства. Відповідач не довів правомірності прийнятого ним рішення та не надав доказів на обґрунтування власних заперечень.

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного з джерел на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірах, встановлених цим Законом.

П.п.6.3.1 п.6.3 ст.6 вказаного Закону передбачено, що податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого місячного доходу платнику податку у вигляді заробітної плати виключно за одним місцем його нарахування (виплати).

Згідно з вимогами п.п.6.3.2 п.6.3 ст.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» платник податку подає працедавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги за формою, визначеною центральним податковим органом. Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання працедавцем заяви платника податку про застосування пільги.

Матеріалами справи підтверджується наявність заяв про застосування податкової соціальної пільги (а.с.58-67).

Колегія суддів вважає. що судом першої інстанції обґрунтовано взято до уваги як докази у справі показання свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, котрі підтвердили факт подання ними особисто заяв про застосування податкової соціальнох пільги. Таким чином, вказані показання можна розглядати як належний та допустимий доказ у справі, оскільки вони підтверджують факт відсутності порушеннь позивачем вимог податкового законодавства.

Відповідно до пп. 6.3.5 п. 6.3 ст. 6 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" працедавець, який на підставі належним чином отриманої заяви платника податку про застосування пільги застосовує таку пільгу, не несе будь-якої відповідальності за порушення таким платником податку вимог підпункту 6.3.1 цього пункту, за винятком, коли такий працедавець і такий платник податку є пов'язаними особами або коли суд встановлює факт змови між таким працедавцем і таким платником податку, спрямованої на ухилення від оподаткування цим податком.

Судом першої інстанції не встановлено, що ТОВ «Купідон» та наймані працівники ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 є пов'язаними особами, також не встановлено факту змови між позивачем і цими платниками податку, спрямованої на ухилення від оподаткування цим податком. Жодних доказів на підтвердження наявності цих обставин апелянтом суду не надано.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення №0002681720/0/26291 прийнято неправомірно.

Ч.2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, ДПІ в Личаківському районі м.Львова належними та допустимими доказами не підтверджено правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів прийшла до переконання про те, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст.200 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Личаківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31 травня 2010 року у справі № 2а-990/10/1370/- без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий О.І. Мікула

Судді В.Я. Качмар

А.Р. Курилець

Повний текст ухвали виготовлений 19.11.2013 року.