Ухвала суду № 35614254, 05.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-10504/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

05 листопада 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Шостака О.О.,

суддів: Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л.,

при секретарі Лебедєвій Ю.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві, без апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «БМТС», Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.09.2012 року по справі за адміністративним Товариства з обмеженою відповідальністю «БМТС» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2012 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС у якому просив визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення № 0002322250 від 18.07.2012року, №0000192330 від 31.01.2012 року, №0000202330 від 31.01.2012року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.09.2012 року адміністративний позов було задоволено частково:

- визнано протиправним та скасувано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій: № 0000192330 від 31.01.2012р.

- визнано протиправним та скасувано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій: № 0000202330 від 31.01.2012р.

- зобов'язано Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва стягнути судові витрати в сумі 1073 грн. 00 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БМТС» за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва ДПС.

- у решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, сторони подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову суду від 25.09.2012 року та прийняте нове рішення відповідно до пояснень викладених в апеляційних скаргах. Свої вимоги обґрунтовують тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги ТОВ «БМТС», ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.09.2013 року - без змін, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як було встановлено судом першої інстанції, у період з 02.12.2011р. по 16.01.2012 р. ДПІ у Святошинському районі м. Києва було проведено документальну планову виїзну перевірку TOB «БМТС» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 р. по 30.09.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 р. по 30.09.2011 р., за результатами якої було складено Акт №31/23-60/31237762 від 24.01.12 р..

На підставі Акту перевірки, відповідачем 31.01.2012 р. були прийняті податкові повідомлення-рішення, в тому числі:

№ 0000292360 - про збільшення суми грошового зобов'язання за податком на прибуток в розмірі 1 050 842,00 (один мільйон п'ятдесят тисяч вісімсот сорок дві) грн.оо коп. та застосування штрафних санкцій в розмірі 258 955,25 (двісті п'ятдесят вісім тисяч дев'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 25 коп. Зазначене податкове рішення в подальшому було скасовано відповідним рішенням ДПСУ.

№ 0000202330 - про застосування штрафних санкцій в розмірі 16 136, 80 (шістнадцять тисяч сто тридцять шість) грн. 80 коп. за порушення п.п. 2.6. п.2 «Положення про проведення касових операцій в національній валюті України», затв. Постановою Правління НБУ від 12.06.1995р. №436.

№ 0000192330 - про застосування штрафних санкцій в розмірі 24 480 (двадцять чотири тисячі чотириста вісімдесят) грн. 00 коп. за порушення п. 9. ст. 3 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР «Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Як вбачається із матеріалів справи, за результатами адміністративного оскарження вищевказаних рішень, Державна податкова служба у м. Києві своїм Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 24.04.2012 р. № 2374/10/12-114 залишила без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 31.01.2012 № 0000192330, №0000202330, та серед іншого - скасувала податкове повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 31.01.2012р. № 0000292360 в частині 415,0 грн. податку на прибуток, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення - рішення залишила без змін.

Проте, позивач не погоджуючись з висновками Державної податкової служби у м. Києві TOB «БМТС» звернувся зі скаргою до Державної податкової служби України, яка своїм рішенням від 05.07.2012 р. № 18354/7/10-2415 від 05.07.2012р. залишила без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 31.01.2012 № 0000192330, № 00002023390, та серед іншого - скасувала податкове повідомлення-рішення від 31 січня 2012 року № 0000292360 в частині зменшення товариству валових витрат по операціях з надання послуг з інвентаризації, а скаргу задовольнила частково.

На підставі вищезазначеного рішення, прийнятого за наслідками процедури адміністративного узгодження, та акту перевірки №31/23-60/31237762 від 24.01.2012р. відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 18 липня 2012 року № 0002322250 про збільшення суми грошового зобов'язання TOB «БМТС» за податком на прибуток у розмірі 1 242 149 (один мільйон двісті сорок дві тисячі сто сорок дев'ять) грн. 00 коп. (основний платіж - 993 719,00 грн.. штрафні санкції - 248 430,00 грн.).

Не погоджуючись з вищевикладеними обставинами, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Окружний адміністративний суд м. Києва прийшов до висновку про необхідність частково задовольнити позовні вимоги.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Стосовно податкового повідомлення-рішення від 31.01.12 №0000192330 про застосування штрафних санкцій у розмірі 24 480,0 грн. за порушення порядку і застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, колегія суддів зазначає:

Згідно Акту перевірки вбачається, що при проведенні перевірки книг обліку розрахункових операцій (надалі - КОРО), зареєстрованих до реєстраторів розрахункових операцій (надалі РРО) № 2657009648 та № 2657009649, виявлено: - незабезпечення щоденного друку 38 фіскальних звітних чеків (Z-звітів); - незабезпечення щоденного друку 34 фіскальних звітних чеків (Z-звітів).

Щодо зазначених фактів встановлено, що РРО та відповідно КОРО № 2657009648 та № 2657009649 були зареєстровані в ДПІ Святошинського району 17.06.2010 року. Постанова на облік зазначених РРО за місцем їх знаходження у ДПІ Шевченківського району була проведена 29.06.2010 р. В день, коли було фактично розпочато використання цих РРО - 06.07.2010 р. - на титульних сторінках КОРО були зроблені відповідні записи. Враховуючі вищевказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що при використанні даних РРО та КОРО Аптека чітко дотримувалась вимог законодавства, а саме «Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок» затвердженого Наказом Державної Податкової Адміністрації України від 1 грудня 2000 р. № 614 - зокрема п.7.3. Порядку, в якому вказано, що перед початком використання книги ОРО слід зазначити на її титульній сторінці Дату початку використання. В період з 17.06.2010 р. по 06.07.2010 р. вищевказані РРО не використовуватись, в день початку використання РРО в КОРО були зроблені відповідні записи - отже, факт порушення Законодавства спростований.

Матеріали справи свідчать, що РРО та відповідно КОРО № 2657009359 та № 2657009360 були зареєстровані в ДПІ Святошинського району 23.03.2010 р. Постанова на облік зазначених РРО за місцем їх знаходження у ДПІ Подільського району була проведена 30.03.2010 р. В день, коли було фактично розпочато використання цих РРО - 09.04.2010 р. - на титульних сторінках КОРО були зроблені відповідні записи. Враховуючі вищевказане, підтверджено, що при використанні даних РРО та КОРО Аптечний кіоск чітко дотримувався вимог законодавства, а саме «Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок» затвердженого Наказом Державної Податкової Адміністрації України від 1 грудня 2000 р. № 614 - зокрема п.7.3. Порядку, в якому вказано, що «перед початком використання книги ОРО слід зазначити на її титульній сторінці Дату початку використання...». В період з 23.03.2010 р. по 09.04.2010 р. вищевказані РРО не використовувались, в день початку використання РРО в КОРО були зроблені відповідні записи.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що факт порушення вимог законодавства спростований матеріалами справи та приписами чинного законодавства України.

Обов'язок вести КОРО суб'єктами господарювання у період, коли її ведення не розпочалось або закінчилось, а також роздруковувати 7-звіти по реєстраторам розрахункових операцій, які не використовуються на законних підставах, чинним законодавством України не передбачено.

У порушення вимог п.58.1. ст.58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення від 31.01.12 р. №0000192330 було надано без розрахунку штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої істанції, що висновки акту щодо відсутності Z- звітів у кількості 38 та 34 штуки у КОРО є необгрунтованими, відтак податкове повідомлення-рішення від 31.01.12 №0000192330 підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 31.01.12 Ж» 0000202330 - про застосування штрафних санкцій в розмірі 16136, 80 (шістнадцять тисяч сто тридцять шість) грн. 80 коп., колегія суддів зазначає:

В Акті перевірки зазначено, що при проведенні перевірки книг обліку розрахункових операцій (надалі - КОРО), зареєстрованих до реєстраторів розрахункових операцій (надалі РРО) № 2657009648 та № 2657009649, встановлено: -несвоєчасне оприбуткування готівки в сумі 476 грн. 32 коп.

Готівка в сумі 476 грн. 32 коп. була оприбуткована аптекою в день її надходження, а саме 04.02.2011 р. Відповідний запис до 2 розділу КОРО був зроблений на основі Т-звіту теж 04.02.2011 р., але при здійсненні запису, касир помилково вказав помилкову дату -03.02.2011 р., тобто на день раніше. По факту оприбуткування вищезазначеної суми готівки 04.02.2011 р. були складені прибуткові касові ордери, що підтверджує факт її своєчасного оприбуткування в касу підприємства. Факт несвоєчасного оприбуткування готівки спростовано.

В Акті також зазначено, що при проведенні перевірки книг обліку розрахункових операцій (надалі КОРО), зареєстрованих до реєстраторів розрахункових операцій (надалі РРО) № 2657009359 та № 2657009360, встановлено: неповне оприбуткування готівки в сумі 2751 грн. 04 коп.

Готівка в сумі 2751 грн. 04 коп. була оприбуткована аптечним кіоском в день її надходження, а саме 14.08.2010 р. Z-звіт № 129 за 14.08.2010 р. був підклеєний в 1 розділ відповідного КОРО. Запис до 2-го розділу КОРО не був проведений помилково. Однак фактично готівка була оприбуткована в касу підприємства в повній сумі й саме в день її надходження, що підтверджується складеними в той же день - 14.08.2010 р. - Приходними касовими ордерами на загальну суму 2851 грн. 04 коп. Різниця в 100 грн. 00 коп. обумовлюється внесенням розмінної монети, яка була внесена в РРО фіск. № 2657009360 зранку цього ж дня - 14.08.2010 р.

В підтвердження вищезазначеного в матеріалах адміністративної справи містяться копії прибуткових касових ордерів № 910 та № 913 від 14.08.2010 р. на загальну суму 2 851,04 грн., які підтверджують факт оприбуткування готівки в касу підприємства.

Прибутковий касовий ордер № 910 на суму 1 400,00 грн. - переміщення готівкової виручки з РРО фіск. № 2657009360. Прибутковий касовий ордер № 913 на суму 1 451,04 грн. - переміщення готівки з РРО фіск. № 2657009360. Сума прибуткового ордеру № 913 - 1 451,04 грн. складається з: - готівкової виручки на суму 1 351,04 грн., та - суми розмінної монети - 100,00 грн., яка була внесена в РРО фіск. № 2657009360 зранку цього ж дня - 14.08.2010 р.

У порушення вимог п.58.1. ст.58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення від 31.01.12 року №0000202330 було надано без розрахунку штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновки акту щодо порушення норм з регулювання обігу готівки є необґрунтованими. В зв'язку з цим, податкове повідомлення-рішення від 31.01.12 року №0000202330 підтягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 18 липня 2012 року № 0002322250 про збільшення суми грошового зобов'язання TOB «БМТС» за податком на прибуток у розмірі 1 242 149 (один мільйон двісті сорок дві тисячі сто сорок дев'ять) грн. 00 коп. (основний платіж - 993 719,00 грн., штрафні санкції - 248 430,00 грн.)колегія суддів зазначає:

Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94 (далі по тексту Закон № 334/94) до складу валового доходу включається загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Відповідно до п. 11.3.1 вищевказаного Закону, датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до п.5.1. ст.5 Закону №334/94, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 11.2.1. п. 11.2. ст. 11 Закону №334/94, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг). Відповідно до п.5.9 ст.5 Закону №334/94 платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається. Вартість запасів оплачених, ще не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Згідно з п. 5.1 ст.5 Закону №334/94, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Згідно з пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №334/94 до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).

Відповідно до абзацу четвертого пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334/94 не підлягають віднесенню до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з абз. г, пп.138.10.2, п.138.10, ст.138 Податкового кодексу, адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, а саме винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності.

Відповідно до пп. 139.1.1 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу, не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності. Відповідно до п.п.139.1.9, п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу, не включаються до складу витрат, витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п. 185.1 ст.185 Податкового кодексу, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.3. ст.198 Податкового кодексу, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних, цін. визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

З матеріалів справи вбачається, що перевіркою правильності визначення валового доходу було встановлено розбіжності, а саме: у рядку 01.1 Декларації з податку на прибуток підприємства за 4 квартал 2008 року «доходи від продажу товарів (робіт, послуг)» задекларовано 24704403 грн. (75004864грн. - 50300461грн.) тоді як загальний обсяг поставки задекларований підприємством в рядку 5 декларацій з податку на додану вартість за 4 квартал 2008 року становить 25300810 грн., що підтверджено регістрами бухгалтерського обліку та відображенням в реєстрах виданих податкових накладних.

Розбіжність між задекларованими даними та даними перевірки становить 596 407грн.(24704403 грн. - 25300810 грн.).

Згідно з поясненнями TOB «БМТС», розбіжність виникла в зв'язку з тим, що в Декларації з ПДВ за грудень 2008 року задекларована завищена сума передплати без ПДВ, яку підприємство отримало від TOB «ДІД Україна», а саме 1 879 903,33 грн., замість 1 579 381,45 грн.

За даними перевірки було встановлено, що TOB «БМТС» задекларовано обсяг проведених операцій (без ПДВ) по взаємовідносинах з TOB «ДІД Україна» у сумі 1 863 262,46 грн., ПДВ визначено в сумі 372 652 грн., включено до складу податкового зобов'язання та відображене у реєстрі виданих податкових накладних, який відповідає даним Розділу І «Податкові зобов'язання» додатку № 5 до декларації з ПДВ за грудень 2008 року.

Також, перевіркою було встановлено, що у рядку 01.1 Декларації з податку на прибуток підприємства за 2009 рік «доходи від продажу товарів (робіт, послуг)» задекларовано суму 100759 906 грн., тоді як загальний обсяг поставки задекларований підприємством в рядку 5 декларацій з податку на додану вартість за 2009 рік у сумі 101 161 395 грн., що підтверджено регістрами бухгалтерського обліку та відображенням в реєстрах виданих податкових накладних.

Розбіжність між задекларованими підприємством даними в графі 01.1 Декларації з податку на прибуток підприємства за 2009 рік та даними перевірки становить суму - 401 489 грн. (100759906 грн. - 101161395 грн.).

Згідно з поясненнями TOB «БМТС», розбіжність виникла у зв'язку з тим, що при обробці даних з фінансової системи для складання декларації з податку на прибуток за 2009 рік до розрахунку не попала інформація по доходах одного підрозділу через технічну помилку.

TOB «БМТС» не було включено до складу валових доходів у 4 кварталі 2008 року 596 407 грн. та у 4 кварталі 2009 року 401 489 грн., що призвело до заниження скоригованої суми валових доходів за 2008-2009 роки на 997896,0 грн.

Матеріали справи свідчать, що перевіркою було встановлено заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 01.2 декларацій «приріст балансової вартості товарів» за 4 квартал 2008 року на суму 2976982 грн. Перевіркою правильності визначення приросту/убутку запасів задекларованих в Декларації з податку на прибуток (Додаток К1/1 до рядків 01.2. 01.5, 04.2, 04.10. 04.12 та 07 декларації) встановлено розбіжності, а саме: в графі 5 рядок А6 Додаток КІЛ «у роздрібній торгівлі» у 4 кварталі 2008 р. задекларовано балансову вартість запасів на кінець звітного періоду (2008 рік) на 8887154 грн.

В ході проведення перевірки встановлено, що станом на кінець звітного періоду (2008 рік) залишок товарів на складі становив 11864135,56 грн. (Дт pax. 28 «Товари»).

В результаті чого було встановлено відхилення між задекларованим TOB «БМТС» приростом балансової вартості запасів та приростом балансової вартості запасів розрахованим за результатами перевірки на 2976982 грн.

Враховуючи все вищевикладене, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що матеріалами справи підтверджено заниження скоригованого валового доходу на загальну суму 3 573 389 грн., в тому числі за рік 2008 в сумі 3 573 389 грн. (2 976 982 + 596 407), за рік 2009 в сумі 401 489 грн., відтак вказане податкове повідомлення - рішення є законним та обґрунтованим.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.12.2012 - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «БМТС» - відмовити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.09.2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 КАС України та може бути оскаржена в двадцятиденний термін шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Шостак

Судді А.М. Горяйнов

І.Л. Желтобрюх

.

Головуючий суддя Шостак О.О.

Судді: Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.