Постанова № 35612801, 28.11.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

25.11.2013 р. справа №913/903/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівСтойка О.В. Діброви Г.І., Шевкової Т.А.за участю представників сторін від позивача від відповідача не з'явився; не з'явився;розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Донецькна рішення господарського суду Луганської областівід11.06.2013 р.(підписано 13.06.13 р.)у справі№ 913/903/13 (головуючий суддя Голенко І.П., судді Седляр О.О., Старкова Г.М.)за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Донецькдо Публічного акціонерного товариства "Стахановський завод феросплавів", м. Стаханов Луганської областіпростягнення 17 425,09 грн.В С Т А Н О В И В:

У березні 2013 року до господарського суду звернувся Фізична особа-підприємець ОСОБА_4, м.Донецьк (Позивач) із позовом до Публічного акціонерного товариства "Стахановський завод феросплавів", м. Стаханов Луганської області (Відповідач) про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 17 425,09 грн. за надані послуги з ремонту автомобіля.

Рішенням господарського суду Луганської області від 11.06.2013р. у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погодившись із рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, разом із клопотанням про поновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги, яке судовою колегією задоволено.

В обґрунтування вимог скарги заявник посилається на те, що рішення судом першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права України, а також суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи.

Зокрема, заявник апеляційної скарги посилається на те, що довіреність представника відповідача № 453 від 25.04.2012р. не містить жодних обмежень щодо підписання представником останнього акту здачі-прийняття робіт №Г148 від 03.05.2012р.

Розпорядженням заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 11.10.2013р. змінено склад судової колегії, суддю Діброву Г.І. було змінено на суддю Бойченка К.І.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 14.10.2013р. розгляд справи було відкладено на 04.11.2013р., зобов'язано позивача надати суду письмові пояснення щодо обсягу фактично виконаних робіт.

Розпорядженням заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 04.11.2013р. змінено склад судової колегії, суддю Бойченка К.І. було змінено на суддю Діброву Г.І.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 04.11.2013р. розгляд справи було відкладено на 25.11.2013р., зобов'язано позивача надати суду оригінал акту здачі-прийняття робіт№Г148 від 03.05.2012 р.

Розпорядженням виконуючого обов'язки голови Донецького апеляційного господарського суду від 22.11.2013р. змінено склад судової колегії, суддю Чернота Л.Ф. було змінено на суддю Шевкову Т.А.

Позивач через канцелярію суду надав оригінал акту здачі-прийняття робіт№Г148 від 03.05.2012 р.

Представники сторін у судове засідання 25.11.2013р. не з'явились, про причини неявки не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, тому судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності сторін, які не скористались правом участі в судовому засіданні, за наявними матеріалами справи.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами було досягнуто усної домовленості щодо виконання позивачем ремонтних робіт автомобіля відповідача NISSAN MAXIMA, держ. номер НОМЕР_1 (далі - Автомобіль) із використанням матеріалів позивача.

Позивачем було надано відповідачу рахунок-фактуру № 24 від 31.01.2012р. на суму 12 671,46 грн.

Ремонтні роботи були позивачем проведені, для отримання відремонтованого автомобілю відповідачем був направлений представник Рєрін І.М. на підставі довіреності № 453 від 25.04.2012р.

Вищезазначені роботи прийняті представником відповідача - Рєріним І.М., що підтверджується підписом останнього в акті здачі-прийняття робіт № Г148 від 03.05.2012р., в якому вказані переліки проведених робіт та використаних матеріалів, а також їх вартість на загальну суму - 22 425,09 грн.

Відповідачем проведені роботи було оплачено частково в сумі 5 000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням № C0329U7HI4 від 29.03.2012р.

Позивач звертався до відповідача з вимогою № 5-01 від 18.01.2013 та претензією № 8-01 від 29.01.2013 про погашення суми заборгованості у розмірі 17 425,09 грн. Факт відправки зазначеної претензії підтверджується наявною в матеріалах справи належним чином завіреною копією фіскального чеку №9798 від 29.01.2013р.(а.с. 11).

За приписами ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач на претензію не відповів, свої зобов'язання по оплаті виконаних робіт не виконав, внаслідок чого перед позивачем склалась сума заборгованості в розмірі 17 425,09 грн., доказів оплати якої суду не надано.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог посилається на те, що збільшення вартості ремонтних робіт з ним не погоджувалось, а акт здачі-прийняття робіт № Г148 від 03.05.2012р. на суму 22 425,09 грн. було підписано неуповноваженою ним особою, оскільки вищевказана довіреність була видана представнику тільки на отримання автомобіля з ремонту, але не надавала повноважень на підписання зазначеного акту.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач визначив здійснений сторонами правочин за правовою природою як змішаний договір, що включає до себе ознаки договору поставки та договору послуг. З цією ж позицією погодився і суд першої інстанції.

Судова колегія не погоджується з даним визначенням, оскільки за своєю правовою природою здійснений сторонами правочин є договором підряду.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно ч. 1 ст. 839 ЦК України, підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Судова колегія вважає, що підписанням акту здачі-прийняття робіт № Г148 від 03.05.2012р., відповідач погодився з переліком виконаних робіт та їх вартістю. Жодних зауважень з боку відповідача щодо неякісності проведених робіт акт не містить.

Відповідачем факт підписання зазначеного акту підтверджується.

Проте відповідачем оспорюється факт надання представнику вищевказаною довіреністю повноважень на підписання зазначеного акту.

Зі змісту вищезазначеної довіреності вбачається, що вона була видана Рєріну І.М. на отримання цінностей за рахунком № 24 від 31.01.2012р., на зворотному боці якої, в переліку цінностей на отримання зазначено "Обслуговування автомобіля".

Судова колегія не приймає доводи відповідача щодо підписання акту здачі-прийомки робіт неуповноваженим представником відповідача, оскільки зі змісту довіреності можна зробити висновок, що вона видана не лише на отримання автомобіля а й на отримання відповідно наданих послуг з ремонту автомобіля.

Доводи про те, що на отримання відремонтованого автомобіля та на прийняття ремонтних робіт для цього автомобіля потрібні різні довіреності - не засновані на законі.

Судова колегія вважає підписання акту здачі-прийняття Рєріним І.М. таким, що зроблено в межах повноважень представника відповідача за довіреністю від 25.04.2012р.

Доводи відповідача щодо неякісності виконаного ремонту автомобіля судовою колегією до уваги не приймаються, оскільки послідуючий ремонт автомобіля у серпні 2012 року, на підтвердження якого відповідачем надано рахунок на оплату № 2428 від 28.08.2012р. та акт виконаних робіт № 17797 від 31.08.2012р. не може слугувати належним доказом неякісності попередньо виконаних позивачем ремонтних робіт.

Інших доказів відповідачем не надано, від проведення судової автотоварознавчої експертизи представник відповідача відмовився (а.с. 65).

За таких підстав судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у стягненні з відповідача заборгованості у розмірі 17 425,09 грн. за надані послуги з ремонту автомобіля.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Доказів неналежного виконання позивачем свого обов'язку відповідачем не надано.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції послався на ненадання позивачем оригіналу акту виконаних робіт № 17797 від 31.08.2012р., проте позивач стверджує, що усі витребувані оригінали документів знаходились у нього в судових засіданнях та надавались для огляду на вимогу суду.

На вимогу суду апеляційної інстанції відповідачем було надано оригінал зазначеного акту.

Крім того, зміст акту та факт його підписання Рєріним І.М. самим відповідачем не оспорювався.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Луганської області від 11.06.2013 р. у справі № 913/903/13 слід скасувати через недоведеність обставин, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими.

По справі слід прийняти нове рішення, яким позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 17 425,09 грн. за надані послуги з ремонту автомобіля задовольнити.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги слід покласти на відповідача, стягнувши з останнього на користь позивача судовий збір за подання позовної заяви у сумі 1 720,50 грн., судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 860,25 грн.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Донецьк задовольнити.

Рішення господарського суду Луганської області від 11.06.2013 р. у справі № 913/903/13 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Стахановський завод феросплавів", м. Стаханов Луганської області на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Донецьк заборгованості у розмірі 17 425,09 грн. за надані послуги з ремонту автомобіля задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Стахановський завод феросплавів" (94000, Луганська область, м. Стаханов, п/р 26003130026039 в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 305299, ЄДРПОУ 00186513) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, п/р НОМЕР_3 в АТ "ПРОКРЕДИТ БАНК", МФО 320984, ІПН НОМЕР_2) заборгованість у розмірі 17 425,09 грн., судовий збір за подання позовної заяви у сумі 1 720,50грн., судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 860,25грн.

Доручити господарському суду Луганської області видати відповідний наказ.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Стойка О.В.

Судді Діброва Г.І.

Шевкова Т.А.

Надр.5 прим.

1. позивачу

2. відповідачу

3. до справи

4. ДАГС

5. ГС