Постанова № 35609717, 14.11.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

14 листопада 2013 року 09:27 №826/14951/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Кришталь М.О., за участю представників сторін, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1додержавної податкової інспекції у Солом'янському районі головного управління Міністерства доходів та зборів у місті Києвіпровизнання протиправними та скасування податкових-повідомлень рішень від 20.08.2012 №0000771702 та від 20.08.2012 №0000761702,

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 14 листопада 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Солом'янському районі головного управління Міністерства доходів та зборів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень рішень від 20.08.2012 №0000771702 та від 20.08.2012 №0000761702.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Солом'янському районі міста Києва ДПС на підставі хибних висновків акту перевірки від 07.08.2012 №5252/17-2-НОМЕР_1 з питань дотримання вимог податкового валютного законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2011, прийнято податкові повідомлення-рішення 20.08.2012 №0000771702 та від 20.08.2012 №0000761702, якими позивачеві необґрунтовано визначено суму грошового зобов'язання з податку з доходу фізичних осіб та з податку на додану вартість.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від 07.08.2012 №5252/17-2-НОМЕР_1 та, відповідно, податкових повідомлень-рішень від 20.08.2012 №0000771702 та від 20.08.2012 №0000761702. Так, відповідачем вказано на розбіжності між задекларованою сумою валових доходів ОСОБА_1 та приватним підприємством «Укрспецсервіс-Нова», а також на відсутність факту реальності господарських операцій між ОСОБА_1 та її контрагентами: товариством з обмеженою відповідальністю «КБ Оксідон», товариством з обмеженою відповідальністю «Астана К», товариством з обмеженою відповідальністю «ГМФ», товариством з обмеженою відповідальністю «АСС Буд Груп».

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі міста Києва ДПС проведено позапланову невиїзну перевірку суб'єкта господарювання-фізичної особи ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового валютного законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2011.

Перевіркою встановлено порушення ОСОБА_1 вимог статті 135, статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 176.1 статті 176 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем валових доходів та неправильного формування валових витрат.

Крім того, перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 198.6 статті 198, статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість у сумі 131 283,00 грн.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Солом'янському районі міста Києва ДПС складено акт від 07.08.2012 №5252/17-2-НОМЕР_1 та прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 20.08.2012 №0000771702, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 417 846,86 грн., у тому числі: 334 277,49 грн. - основний платіж, 83 569,37 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

від 20.08.2012 №0000761702, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 196 924,50 грн., у тому числі: 131 283,00 грн. - основний платіж, 65 641,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається з акту перевірки державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва ДПС від 07.08.2012 №5252/17-2-НОМЕР_1 висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між ОСОБА_1 та її контрагентами: товариством з обмеженою відповідальністю «КБ Оксідон», товариством з обмеженою відповідальністю «Астана К», товариством з обмеженою відповідальністю «ГМФ», товариством з обмеженою відповідальністю «АСС Буд Груп», а також розбіжностей між задекларованими сумами валових доходів позивачки та приватного підприємства «Укрспецсервіс-Нова».

При цьому, акт перевірки від 07.08.2012 №5252/17-2-НОМЕР_1 не містить посилання на конкретні господарські операції, реальність яких не визнається органом державної податкової служби.

Так, висновки акту перевірки зроблено лише на підставі даних податкових декларацій позивача, актів позапланових документальних перевірок ОСОБА_1 від 12.12.2011 №14046/17-4-НОМЕР_1 та від 28.12.2011 №16876/17-4-НОМЕР_1 та акту перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «АСС Буд Груп» від 15.06.2012 №241/22-05/36251336.

Позивачем на спростування висновків акту перевірки від 07.08.2012 №5252/17-2-НОМЕР_1 з приводу розбіжностей між задекларованими сумами валових доходів ОСОБА_1 та приватного підприємства «Укрспецсервіс-Нова» надано копії документів: договору на оренду спецтехніки від 10.01.2011 №10/01, договору надання послуг від 01.06.2011 №11/06, договору надання послуг від 01.07.2011 №12/07, договір надання послуг від 14.07.2011 №13/07; податкових накладних за відповідні періоди; виписку банку по рахунку позивача, податкову декларацію позивача; листа Інспекції державного технічного нагляду виконавчий орган Київської міської ради від 14.05.2012 №078-2051 про інформацію щодо транспортних засобів, які зареєстровані на ОСОБА_1.

Згідно частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час судового розгляду справи представник позивача зазначив, що дані податкового обліку позивача сформовані ним на підставі належним чином оформлених первинних документів. На підставі чого сформовані дані податного обліку приватного підприємства «Укрспецсервіс-Нова» і чому виникли певні розбіжності у декларуванні даних податкового обліку позивача і його контрагента, представник позивача суду пояснити не зміг.

Судом неодноразово витребовувалась із відповідача інформація щодо даних податкового обліку приватного підприємства «Укрспецсервіс-Нова» у спірному періоді, чи подавалась контрагентом позивача уточнююча податкова декларація з приводу спірних правовідносин.

Відповідачем зазначену інформацію суду не надано, доводів позивача, що ОСОБА_1 правомірно відобразила суму доходу в декларації СПД про майновий стан за 2011 рік - відповідачем не спростовано.

На спростування висновків акту перевірки від 07.08.2012 №5252/17-2-НОМЕР_1 щодо фіктивності господарських операцій між ОСОБА_1 та її контрагентами: товариством з обмеженою відповідальністю «КБ Оксідон», товариством з обмеженою відповідальністю «Астана К», товариством з обмеженою відповідальністю «ГМФ», товариством з обмеженою відповідальністю «АСС Буд Груп», позивачем подано копії таких документів: договору купівлі-продажу непродовольчих товарів (запчастин) від 01.01.2011 №12/12, договору про довгострокові поставки від 01.04.2011 №10/04-1, договору поставки від 29.06.2011 №45-34, договору від 01.07.2011 №15; податкових накладних за відповідні періоди; видаткових накладних за відповідні періоди; платіжних доручень за відповідні періоди.

З акту позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_1 від 07.08.2012 №5252/17-2-НОМЕР_1 вбачається, що в основу висновків органу державної податкової служби про порушення позивачем приписів податкового законодавства покладено акти державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва ДПС, зокрема, від 12.12.2011 №14046/17-4-НОМЕР_1 та від 28.12.2011 №16876/17-4-НОМЕР_1 щодо взаємовідносин ОСОБА_1 з товариством з обмеженою відповідальністю «ЮА Трейдінг», товариством з обмеженою відповідальністю «КБ Оксідон», товариством з обмеженою відповідальністю «Астана К», товариством з обмеженою відповідальністю «ГМФ» протягом 2010 року - червня 2011 року.

Також, державною податковою інспекцією у Солом'янському районі міста Києва ДПС вказано на акт державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС від 15.06.2012 №241/22-05/36251336 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «АСС Буд Груп» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2011 по 31.05.2012».

За таких обставин, відповідачем зміст господарських операцій, рух активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами не перевірявся, висновки акту перевірки державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва ДПС від 07.08.2012 №5252/17-2-НОМЕР_1 ґрунтуються виключно на висновках інших актів перевірок органів державної податкової служби та даних податкових декларацій. Відповідачем не надано суду будь-яких доказів, які покладено в основу висновків акту перевірки на підтвердження відсутності факту реальності господарських операцій, вчинених контрагентами.

Під час судового розгляду справи представником позивача акцентовано увагу на тому, що державною податковою інспекцією у Солом'янському районі міста Києва ДПС проводилась перевірка з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість при взаємовідносинах позивача із товариством з обмеженою відповідальністю «ЮА Трейдінг», товариством з обмеженою відповідальністю «КБ Оксідон», товариством з обмеженою відповідальністю «Астана К», товариством з обмеженою відповідальністю «ГМФ» за той же період, внаслідок чого був складений акт 12.12.2011 №14046/17-4-НОМЕР_1, на який державна податкова інспекція у Солом'янському районі міста Києва ДПС посилається в акті 07.08.2012 №5252/17-2-НОМЕР_1.

Разом з тим, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.05.2012 в адміністративній справі №2а-1908/12/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2012 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.05.2013 №К/9991/56470/12, податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акту перевірки від 12.12.2011 №14046/17-4-НОМЕР_1 визнано протиправними та скасовано.

Згідно з частиною четвертою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно із приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Відповідно до статті 129 Конституції України одним із основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду. З конституційною нормою кореспондуються приписи статей 7, 14 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких принципом здійснення правосуддя в адміністративних судах є, зокрема, обов'язковість судових рішень, що набрали законної сили.

За таких обставин, судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено протиправність податкових повідомлень-рішень, які винесені на підставі акту державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва ДПС від 12.12.2011 №14046/17-4-НОМЕР_1.

З матеріалів справи вбачається, що судом при розгляді адміністративної справи №2а-1908/12/2670 надавалась оцінка реальності господарських взаємовідносин між ОСОБА_1 та її контрагентами: товариством з обмеженою відповідальністю «КБ Оксідон», товариством з обмеженою відповідальністю «Астана К», товариством з обмеженою відповідальністю «ЮА Трейдінг», товариством з обмеженою відповідальністю «ГМФ».

З акту перевірки державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва ДПС від 07.08.2012 №5252/17-2-НОМЕР_1 вбачається, що органом державної податкової служби висновки щодо нереальності господарських операцій із названими контрагентами зроблено за той же самий період.

Щодо висновків відповідача про відсутність факту реальності господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «АСС Буд Груп», зроблених на підставі акту державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС від 15.06.2012 №241/22-05/36251336 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «АСС Буд Груп» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2011 по 31.05.2012», суд наголошує на тому, що відповідна реальність операцій відповідачем фактично не перевірялась, первинні документи на підставі яких сформовані дані податкового обліку, не досліджувались, отже відповідні висновки є необгрунтованими.

Суд наголошує на тому, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит та віднесення сум понесених витрат до складу валових витрат товариства не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Таким чином, недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Аналогічна правова позиція була висловлена також Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалах суду від 27.02.2013 №К/9991/92757/11, від 20.02.2013 №К/9991/53330/12, від 28.02.2013 №К-20720/10, від 07.03.2013 №К-41951/10, від 04.04.2013 №К/800/8602/13, від 13.06.2013 № К/9991/71532/11.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

За таких обставин, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції між ОСОБА_1 та її контрагентами: товариством з обмеженою відповідальністю «КБ Оксідон», товариством з обмеженою відповідальністю «Астана К», товариством з обмеженою відповідальністю «ГМФ», товариством з обмеженою відповідальністю «АСС Буд Груп» не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності, а також що ОСОБА_1 задекларовано неправильну суму про майновий стан за 2011 рік; доказів того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 20.08.2012 прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.08.2012 №0000771702 та від 20.08.2012 №0000761702, підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва ДПС від 20.08.2012 №0000771702 та від 20.08.2012 №0000761702.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.