Рішення № 35608811, 20.11.2013, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/9342/13-ц

провадження 2/369/3866/13

РІШЕННЯ

Іменем України

20.11.2013 року Києво - Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Пінкевич Н.С.,

при секретарі Сохань Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом комунального підприємства «Управління міським господарством» Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

в с т а н о в и в :

У вересні 2013 року позивач звернувся до суду з даним позовом. Свої вимоги мотивував тим, що відповідачі проживають за адресою: АДРЕСА_1 та користуються житлово-комунальними послугами, що включають в себе витрати по утриманню будинку та прибудинкової території (квартирна плата), опалення, холодна та гаряча вода. Відповідачі не в повному обсязі здійснювали оплату за спожиті житлово-комунальні послуги, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в сумі 15 436,10грн. Тому просив суд стягнути на користь позивача дану заборгованість та судовий збір.

При розгляді справи представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог. Просив суд стягнути з відповідачів заборгованість в розмірі 13 433,68 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав. Суду пояснив, що КП «УМГ» має договірні відносини з організаціями, які забезпечують населення комунальними послугами. На підставі чого і проводить нарахування платежів за теплопостачання, водопостачання і водовідведення та надає послуги по обслуговуванню житлового фонду. Щодо заявленої вимоги відповідача про застосування строків позовної давності заперечувала, вказала, що відповідачка з грудня 2006 року проводила оплату частково, тобто вчиняла дії по визнанню боргу. Таким чином строк позовної давності переривався. Просила задоволити позов.

У судовому засіданні відповідачка ОСОБА_3 позовні вимоги визнала частково. Суду пояснила, що в неї було скрутне матеріальне становище, тому вона не могла в повній мірі проводити оплату за житлово-комунальні послуги, в тому числі і виконувати умови договору про реструктуризацію боргу. В даний час вона поступово почала оплачувати борг. При розгляді справи заявила про застосування судом наслідки пропуску строку позовної давності до вимог про стягнення заборгованості до 2010 року. Просила суд задоволити позов в частині стягнення заборгованості з 2010 року, в решті позовних вимог - відмовити.

У судове засідання ОСОБА_1, ОСОБА_2 не зявились. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подавали.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

За ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить: затвердження та реалізація місцевих програм у сфері житлово-комунального господарства, участь у розробленні та реалізації відповідних державних і регіональних програм; встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону; затвердження норм споживання та якості житлово-комунальних послуг, контроль за їх дотриманням; визначення виконавця житлово-комунальних послуг відповідно до цього Закону в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, вирішення інших питань у сфері житлово-комунальних послуг відповідно до законів.

При розгляді справи судом встановлено, що КП УМГ Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області відповідно до затвердженого статуту, має договірні відносини з організаціями, які забезпечують населення комунальними послугами, тому підприємство проводить нарахування платежів за теплопостачання, водопостачання і водовідведення та надає послуги по обслуговуванню житлового фонду.

З довідки форми 3 №157 від 03 червня 2013 року КП УМГ вбачається, що в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_3, 1974 року народження, ОСОБА_1, 1993 року народження (син), ОСОБА_2, 1992 року народження (син), ОСОБА_4, 2005 року народження (син) та ОСОБА_4, 2005 року народження (донька).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем.

За ст. 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач здійснює функції утримання на балансі переданого йому за договором з власником майна та управляти їм чи передавати за договором повністю або частково функції управління управителю; визначати порядок утримання, експлуатації та ремонту майна; укладати договори на надання житлово-комунальних послуг; приймати рішення щодо використання коштів на виконання капітального та поточного ремонтів; здійснювати господарську діяльність у порядку, визначеному законом; звертатися до суду про звернення стягнення на майно осіб, які відмовляються оплачувати рахунки за споживання житлово-комунальних послуг або відшкодовувати завдані збитки майну, що перебуває в нього на балансі.

Ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначає перелік житлово-комунальних послуг: комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Примірні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад залежно від функціонального призначення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Постановою Кабінету Міністрів України Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд, прибудинкових територій від 01 червня 2011 року визначено, що витрати та вартість з технічного обслуговування ліфтів обчислюється та нараховується відповідно до загальної площі квартири, крім квартир першого поверху.

П.7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 24 січня 2006 року, встановлено, що власники та наймачі квартир зобов'язані оплачувати надані житлово-комунальні послуги.

За п.2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» власники квартир багатоквартирних будинків зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і при будинкової території.

За ст. 67, 68 ЖК України відповідач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 червня 2013 року відмовлено у прийнятті заяви про видачу судового наказу.

Перевіривши подані суду розрахунки, суд вважає, що заборгованість ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 за надані житлово-комунальні послуги становить 13 433,68 грн.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки.

За правилом ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

З матеріалів справи встановлено, що позивач нараховував заборгованість за період з січня 2007 року по жовтень 2013 року.

Ст. 264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Разом з тим з пояснень сторін та матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_3 вносила періодично платежі: грудень 2006 року, жовтень 2007 року, листопад та грудень 2008 року, травень, липень та листопад 2010 року, лютий, березень, квітень, травень 2011 року, червень, жовтень та листопад 2012 року, березень, травень, червень, липень та листопад 2013 року. Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач періодично сплачував заборгованість, тому строки позовної давності переривались, тобто відповідач вчиняв дії по визнанню існуючого боргу.

Відповідно до ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропуску позовної давності, порушене право підлягає захисту.

У судовому засіданні відповідачка заявила про застосування строків позовної давності.

За ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Встановлено, що 18 травня 2009 року та 31 березня 2010 року між сторонами були укладені договори про реструктуризацію заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Оскільки відповідач вчиняв дії по визнанню боргу, строк позовної давності позивачем не пропущено, тому позовні вимоги про стягнення заборгованості підлягають задоволенню в розмірі 13 433,68 грн.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.

На підтвердження своїх витрат представник позивача надав платіжне доручення №1151 від 03 вересня 2013 року. При поданні позову було сплачено судовий збір у розмірі 229,40 грн.. Тому позовні вимоги про стягнення з відповідачів понесених судових витрат підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 57-64, 208-223 ЦПК України, -

в и р і ш и в :

Позов комунального підприємства «Управління міським господарством» Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_9, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь комунального підприємства «Управління міським господарством» Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області (Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Зелена, 2, р/р 26003053106578 в КРУ КБ «ПриватБанк» МФО 321842 код 34778905) заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 13 433,68 грн. (тринадцять тисяч чотириста тридцять три грн. шістдесят вісім коп.) та судовий збір в розмірі 229,40 грн. (двісті двадцять дев'ять грн. сорок коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Н.С. Пінкевич