Рішення № 3560850, 02.03.2009, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 2 – 10/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Ковель 02 березня 2009 року

Ковельський міськрайонний суд Волинської області під головуванням

судді - Восковської О.А.,

з участю секретаря – Канашкової О. М.,

за участю представників позивача - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідача- ОСОБА_3 .

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ковелі цивільну справу за позовом

Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Волинської філії до ОСОБА_3 про стягнення зайво сплачених коштів в сумі 1083 грн. 68 коп., суд,-

в с т а н о в и в:

ВАТ « Укртелеком» в особі Волинської філії звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 . про стягнення 1083 грн. 68 коп. зайво сплачених коштів. Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_3 працював електромеханіком 1-ї категорії Цеху ТЕЛЕЗ Центру ТЕСЗЛ Волинської філії ВАТ «Укртелеком» в м.Ковелі і наказом від 17.04.2008 р. № 428/к був звільнений з роботи з 5.02.2008 р. на підставі п.4 ст.40 КЗпП України,- за прогул. В період з 8.01.2008 р. по 4.02.2008 р. ОСОБА_3 перебував у відпустці, а 5.02.2008 р. повідомив позивача про те, що перебуває на лікарняному і не вийшов на роботу. Вважаючи, що відповідач продовжує перебувати з ВАТ «Укртелеком» в трудових відносинах,, останні 8.02.2008 р. виплатили ОСОБА_3 566 грн.. 63 коп - другу частину відпускних коштів за ще невідпрацьований період з 6.02.2008 р. по 20.10.2008 р., а 21.02.2008 р. виплатили відповідачу аванс в сумі 520 грн. Дізнавшись пізніше про те, що ОСОБА_3 не знаходиться на лікарняному, а з 5.02.2008 р. на роботу більше не вийшов, його було звільнено наказом від 17.04.2008 р. - з 5.02.2008 р. на підставі п.4 ст.40 КЗпП України - за прогул. Таким чином ОСОБА_3 було зайво виплачено 1083 грн. 68 коп, які ВАТ «Укртелеком» просить стягнути з відповідача.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві та пояснила наступне. ОСОБА_3 працював у ВАТ «Укртелеком» електромеханіком, а наказом від 17 квітня 2008 року був звільнений з роботи за прогули з 5 лютого 2008 року. Однак, про те, що відповідач прогулює роботу з 5.02.2008 р. роботодавцю стало відомо пізніше і 8.02.2008 р. ОСОБА_3 було виплачено 566 грн. 63 коп., а 21.02.2008 р. - аванс в сумі 520 грн., поскільки позивач вважав, що відповідач ще перебував з ним у трудових відносинах. ОСОБА_3 оспорював законність свого звільнення в судовому порядку, однак рішенням Ковельського міськрайсуду від 21.11.08 р. та ухвалою Волинського апеляційного суду від 15.01.2009 р. було підтверджено законність його звільнення. Покликається на те, що на даний час відповідач не перебуває з ним в трудових відносинах, в зв’язку з чим вони не мають можливості вирахувати з його заробітної плати зайво сплачені кошти в сумі 1083 грн. 68 коп. і просить стягнути з ОСОБА_3 . вказану суму на їх користь та стягнути судові витрати по справі.

Представник позивача ОСОБА_2 позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та в поясненнях представника ОСОБА_1 , просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_3 позов не визнав та пояснив суду, що позивач сам виплатив йому вказану у позовній заяві суму і за ці гроші він та його сім’я жила певний період часу, на даний час у нього відсутні будь-які джерела доходів і коштів у нього також немає. Вважає, що поскільки ВАТ «Укртелеком» сам виплатив йому вказану суму і його вини у цьому немає, то він не повинен повертати позивачу дані кошти. Просить відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача ОСОБА_4 позов не визнав та пояснив наступне. Виплата спірної суми була проведена позивачем добровільно, а звільнення ОСОБА_3 . з роботи здійснено незаконно і суд дав невірну оцінку діям ВАТ «Укртелеком» з цього приводу. Вважає, що відповідач не зобов’язаний повертати позивачу вказану суму і просить відмовити в задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та його представника, дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов підставний і підлягає до задоволення.

Так, судом встановлено той факт, що позивач нарахував та виплатив відповідачу 8.02.2008 року гроші в сумі 563 грн. 68 коп.,- як частину відпускних за ще не відпрацьований період часу з 6.02.2008 р. по 20.10.2008 р. та виплатив 21.02.2008 р. ОСОБА_3 аванс за лютий 2008 р. в сумі 520 грн.,- що підтверджується довідкою головного бухгалтера ВАТ «Укртелеком», звітом проведення розрахункових операцій за період з 1.02.2008 р. по 26.02.2008р., розрахунковими листками за січень, лютий, квітень 2008 р.

Як вбачається з представленого суду наказу № 428/к від 17.04.2008 р. по Волинській філії ВАТ «Укртелекому», ОСОБА_3 . було звільнено з роботи з 5.02.2008 р. на підставі п.4 ст.40 КЗпП України, - за прогул без поважних причин. Законність такого звільнення відповідача з роботи встановлено рішенням Ковельського міськрайонного суду від 21 листопада 2008 р. та ухвалою апеляційного суду Волинської області від 15 січня 2009 року.

Таким чином, починаючи з 5.02.2008 р. ОСОБА_3 вже не перебував у трудових відносинах з ВАТ «Укртелеком» і отримані відповідачем відпускні кошти в сумі 563,68 грн. та аванс за лютий в сумі 520 грн.- а всього 1083,68 грн.,- йому не повинні були бути виплачені позивачем.

Згідно пояснення представників позивача, про те, що відповідач з 6.02.2008 р. не знаходився на лікарняному, а не з’являвся на роботу без поважних причин, роботодавцю стало відомо значно пізніше, вже після виплати вищезгаданої суми. Дані обставини справи підтверджуються як запитом від 29.02.2008 р. № 41 на адресу головного лікаря Ковельського МТМО та відповіддю МТМО від 4.03.2008 р. № 638 про те, що ОСОБА_3 не звертався в заклади Ковельського МТМО за медичною допомогою, так із самого наказу № 428/к від 17.04.2008 р. - згідно якого ОСОБА_3 . було звільнено за прогул з 5.02.2008 р.

Таким чином, на момент проведення вищезгаданих виплат на загальну суму 1083 грн. 68 коп. позивачу не було відомо про факт прогулу з боку ОСОБА_3 ., поскільки останній не поставив до відому ВАТ «Укртелеком» про свій намір не виходити на роботу, внаслідок чого відповідач незаконно отримав дані виплати, які підлягають поверненню позивачу.

Статтею 127 КЗпП України передбачена можливість проведення відрахувань із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості перед підприємством, установою, організацією за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати, при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він одержав відпустку, за невідпрацьовані дні відпустки і т.д. Однак , проведення таких відрахувань можливе лише із заробітної плати працівника, тоді як ОСОБА_3 звільнений з роботи і в трудових відносинах з ВАТ «Укртелеком» більше не перебуває. Таким чином, звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача такої суми зайво виплачених коштів є підставним і підлягає до задоволення.

Судові витрати по справі в сумі 51 грн. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно- технічне забезпечення також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, поскільки позовні вимоги останнього задовольняються у повному об’ємі.

Керуючись ст.ст. 5-11,59-61, 209,212-215,218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Волинської філії (43025 м.Луцьк, вул.Кривий вал,28, р/р 260051961 в ВоД «Райфайзен Банк Аваль» м.Луцька МФО 303569, ЗКПО 23251963) зайво сплачені кошти в сумі 1083 (одна тисяча вісімдесят три) грн. 68 копійок та 51 (п’ятдесят одну) гривню судового збору і 30 (тридцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуюча: О. А. ВОСКОВСЬКА