Рішення № 35608286, 25.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17412/13 25.11.13

За позовомПублічного акціонерного товариства «Гіпроцивільпромбуд»до Приватного підприємства «Управляюча компанія «Метрополія»простягнення заборгованості, Суддя Дупляк О.М.

Представники сторін:

від позивача: Іванюк Ю.П., за довіреністю,від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Гіпроцивільпромбуд» до Приватного підприємства «Управляюча компанія «Метрополія» про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між позивачем та відповідачем договору підряду № 14374 на проведення проектних робіт від 25.09.2012 відповідач не виконав в повному обсязі свої зобов'язання з оплати виконаних позивачем робіт, а тому позивач, посилаючись, зокрема, на ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача 120.000,00 грн. основного боргу, 8.975,34 грн. пені, 600,25 грн. інфляційних втрат та 2.130,41 грн. 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2013 (Суддя Ониськів О.М.) порушено провадження у справі № 910/17412/13 та призначено до розгляду на 08.10.2013.

Представник відповідача 28.10.2013 через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва подав заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення (вих. № 01/03-01/426 від 28.10.2013).

Ухвалою суду від 28.10.2013 було продовжено строк розгляду спору на 15 днів за клопотанням відповідача.

Відповідно до наказу Голови Господарського суду міста Києва № 367-К від 01.11.2013 прізвище судді Ониськів О.М. змінено на Дупляк О.М.

Ухвалами суду розгляд справи неодноразово відкладався.

Ухвалою суду від 19.11.2013 розгляд справи було відкладено на 25.11.2013, у зв'язку з задоволенням клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 25.11.2013 представник позивача звернувся до суду з заявою про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідача 120.000,00 грн. основного боргу, 5.329,32 грн. пені, 120,00 грн. інфляційних втрат та 1.094,79 грн. 3% річних.

Заява позивача про зменшення позовних вимог прийнята судом до розгляду, в зв'язку з чим має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 25.11.2013 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, між Публічним акціонерним товариством «Гіпроцивільпромбуд» (далі - позивач, підрядник) та Приватним підприємством «Управляюча компанія «Метрополія» (далі - відповідач, замовник) 25.09.2012 було укладено договір підряду № 14374 на проведення проектних робіт (далі - Договір), згідно з умовами якого позивач зобов'язався виконати роботи з проектування типових фундаментів ВЕУ GАМЕSА GIOХ-4,5MW, стадія - Проект, а відповідач зобов'язався прийняти і оплатити ці роботи.

Строк та етапи виконання робіт, згідно з п. 1.2. Договору, визначаються календарним планом робіт та платежів (Додаток 2).

Так, згідно з Календарним планом робіт та платежів (Додаток № 2) період виконання робіт з 03.10.2012 по 30.11.2012.

Згідно з п. 2.1 Договору повна вартість робіт по Договору у відповідності до Протоколу погодження договірної ціни (Додаток 1) склала 240 000,00 грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 5.4. Договору визначено, що після отримання позитивного висновку експертизи розробленої проектної документації сторони підписують акт здачі-приймання виконаних робіт. Роботи вважаються виконаними підрядником у повному обсязі та прийнятими замовником після підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт.

Судом установлено, що на виконання умов Договору позивачем було виконано роботи на загальну суму 240.000,00 грн., що підтверджується підписаними обома сторонами Актом № 1 здачі-приймання проектних робіт на суму 120.000,00 грн. та Актом № 2 здачі-приймання виконаних робіт від 20.03.2013 на суму 120.000,00 грн., які підписано відповідачем без зауважень, що свідчить про прийняття останнім виконаних позивачем робіт без претензій щодо їх якості, об'ємів і вартості, та виникнення обов'язку у відповідача щодо їх оплати.

Умовами до п. 2.2. Договору встановлено порядок розрахунків за Договором у наступному порядку:

- аванс у розмірі 25% вартості робіт (п.2.1. цього Договору) в сумі 60.000,00 грн. з ПДВ. перераховується відповідачем позивачу не пізніше 5 (п'яти) банківських днів після підписання цього Договору (п.2.2.1);

- наступний платіж у розмірі 25% вартості робіт (п. 2.1. Договору), що становить 60.000,00 грн. відповідач перераховує позивачу протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту отримання відповідачем від позивача належним чином виготовленої проектної документації за накладною (п.2.2.2);

- остаточний розрахунок в розмірі 50% вартості робіт (п. 2.1. Договору), що становить 120 000,00 грн. Замовник здійснює протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту отримання позитивного висновку експертизи проектної документації та підписання Сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт (п. 2.2.3).

Отже, кінцевий строк оплати відповідачем виконаних позивачем робіт настав 03.04.2013.

Однак, відповідач не здійснив повної оплати виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт в повному обсязі, у зв'язку з чим у відповідача виникла перед позивачем заборгованість по оплаті прийнятих робіт на суму 120.000,00 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку.

Статтею 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання, згідно зі ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Згідно з частиною першою статті 889 ЦК України встановлено, що замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Судом установлено та матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов Договору позивачем були виконані роботи на загальну суму 240.000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами, в той час, як відповідач свої зобов'язання по оплаті виконаних робіт у сумі 120.000,00 грн. не виконав, хоча строк виконання обов'язку оплати вже настав.

Суд враховує, що наявні в матеріалах справи акти відповідачем підписані без зауважень, що свідчить про прийняття останнім виконаних позивачем робіт без претензій щодо їх якості, об'ємів і вартості, та виникнення обов'язку у відповідача щодо їх оплати.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в сумі 120.000,00 грн.

Відповідачем доказів на підтвердження зворотнього до суду не надано.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 5.329,32 грн. пені, 120,00 грн. інфляційних втрат та 1.094,79 грн. 3% річних за прострочення виконання зобов'язання по оплаті робіт згідно наданого позивачем розрахунку (вих. № 25/10 від 25.10.2013).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до пп.6.1.1 Договору за несвоєчасну оплату робіт відповідач сплачує позивачу пеню за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на період існування прострочення, від належної до сплати суми.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з частиною 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Судом було перевірено розрахунок позивача щодо заявлених до стягнення з відповідача сум пені та 3% річних за період з 04.04.2013 по 23.07.2013, який визнається судом арифметично вірним, у зв'язку з чим з відповідача підлягають стягненню 5.329,32 грн. пені та 1.094,79 грн. 3% річних.

У задоволенні вимоги позивача щодо відшкодування інфляційних втрат суд відмовляє у зв'язку з тим, що за період з 04.04.2013 по 23.07.2013 інфляція склала (-).

Крім того, відповідач звернувся до суду з клопотанням про розстрочку або відстрочку виконання рішення.

Розглянувши подане клопотання та дослідивши матеріали справи, господарський суд дійшов до висновку, що подане клопотання про розстрочку виконання рішення суду по справі № 910/17412/13 задоволенню не підлягає з наступних підстав.

У пункті 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» зазначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд враховує матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Дослідивши матеріали справи, судом установлено, що відповідач не навів обставин, які ускладнюють виконання рішення у справі № 910/17412/13 або роблять його неможливим, а також, вказують на винятковість випадку невиконання відповідачем договірних зобов'язань, а тому, враховуючи, матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про розстрочку або відстрочку виконання рішення суду по справі № 910/17412/13.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин та враховуючи вищевикладене позов підлягає задоволенню частково.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 49 ГПК України).

При цьому, відповідно до статті 7 Закону України «Про судовий збір» позивачу підлягає поверненню судовий збір у розмірі 103,24 грн., у зв'язку зі зменшенням позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Управляюча компанія «Метрополія» (01032, м. Київ, бул. Шевченка, 33-б, код ЄДРПОУ 34287470) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Публічного акціонерного товариства «Гіпроцивільпромбуд» (01601, м. Київ, вул. Гоголівська, 22-24, код ЄДРПОУ 02497697) суму основного боргу в розмірі 120.000 (сто двадцять тисяч) грн. 00 коп., пеню в сумі 5.329 (п'ять тисяч триста двадцять дев'ять) грн. 32 коп. та 1.094 (одна тисяча дев'яносто чотири) грн. 79 коп. 3% річних, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2.528 (дві тисячі п'ятсот двадцять вісім) грн. 48 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Повернути Публічному акціонерному товариству «Гіпроцивільпромбуд» (01601, м. Київ, вул. Гоголівська, 22-24, код ЄДРПОУ 02497697) з Державного бюджету України судовий збір у сумі 103 (сто три) грн. 24 коп., перерахований згідно з платіжним дорученням № 458 від 23.07.2013 (оригінал якого залишається в матеріалах справи).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 29.11.2013.

Суддя Дупляк О.М.