Ухвала суду № 35606999, 22.11.2013, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/30469/13-ц

Провадження №6/761/943/2013

У Х В А Л А

іменем України

22 листопада 2013 року м.Київ

Шевченківський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді: Гриньковської Н.Ю.,

при секретарі Подмазко О.Д.

розглянувши подання державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Борейка Максима Валерійовича, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк», ОСОБА_3, Товариство з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа ОСОБА_3,-

в с т а н о в и в:

18.06.2013р. до Шевченківського районного суду міста Києва звернувся державний виконавець відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Борейко М.В. (далі - заявник) із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа ОСОБА_3 (далі - боржник).

Ухвалою суду від 08.07.2013р. задоволено вказане подання. Тимчасово обмежено ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України, без вилучення паспортного документа, до виконання ним зобов'язань, покладених на нього рішенням Голосіївського районного суду м.Києва від 02.02.2012р. по справі №2-62/12.

Ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 12.11.2013р. скасовано ухвалу суду першої інстанції з передачею питання на новий розгляд.

Свою заяву обґрунтовує тим, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень ДВС України знаходиться виконавче провадження №32350972, відкритого на підставі виконавчого листа №2-62/12, виданого 20.03.2012р. Голосіївським районним судом м.Києва на виконання рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 02.02.2012р. про солідарне стягнення з ОСОБА_3, ТОВ «Тридента Агро» на користь ПАТ «Креді Агріколь банк» боргу у розмірі 20035224,96грн., судовий збір в сумі 1700,00грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення в сумі 120,00грн., а всього, 20037044,96грн. Зазначає, що з дня відкриття виконавчого провадження, боржник ухиляється від добровільного виконання своїх зобов'язань за вказаним рішенням суду, у встановлені законодавством строки суму боргу не сплатив.

Заявник, посилаючись на те, що постійні виїзди боржника за межі України ускладнюють проведення виконавчих дій, які можуть бути проведені за присутності боржника та в місцях, в яких він відсутній через часті виїзди за кордон, просив обмежити у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа боржника.

Представник заявника у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про час та місце слухання справи.

Суд, на підставі ч.2 ст.377-1 ЦПК України, вважає за можливе розглянути подання за відсутності сторін та інших заінтересованих осіб.

Розглянувши подання, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що вказане подання задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до статті 377-1 Цивільного процесуального кодексу України, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Згідно зі ст.21 Конституції України, усі люди є вільними і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

За змістом ст.33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

В силу ст.13 Загальної декларації прав людини (від 10.12.1948р.) та ст.12 Міжнародного пакту про громадянські й політичні права (набув чинності, в т.ч. для України, 23.03.1976р.) кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання в межах любої держави. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну, і повертатися у свою країну.

Відповідно до ч.2 ст.12 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003р. №1382-IV свобода пересування обмежується щодо: осіб, до яких відповідно до процесуального законодавства застосовано запобіжні заходи, пов'язані з обмеженням або позбавленням волі; осіб, які за вироком суду відбувають покарання у вигляді позбавлення або обмеження волі; осіб, які згідно із законодавством перебувають під адміністративним наглядом; осіб, які згідно із законодавством про інфекційні захворювання та психіатричну допомогу підлягають примусовій госпіталізації та лікуванню; шукачів притулку та осіб, які звернулися за наданням їм статусу біженця до прийняття відповідного рішення компетентним органом (про надання цим особам притулку чи статусу біженця); іноземців та осіб без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України; осіб, яких призвано на дійсну строкову службу до Збройних Сил України та інших, утворених відповідно до законів України, військових формувань; іноземців, які перебувають у складі військових іноземних підрозділів і які мають статус військового.

Відповідно до п.18 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV із змінами, державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Звернувшись до суду з поданням, заявник вказує, що боржник, ухиляється від виконання рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 02.02.2012р. у справі №2-62/12, яким було задоволено позов ПАТ «Креді Агріколь банк» до ОСОБА_3, ТОВ «Тридента Агро» про стягнення заборгованості за кредитним договором. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ТОВ «Тридента Агро» на користь ПАТ «Креді Агріколь банк» суми боргу у розмірі 20035224,96грн., судовий збір в сумі 1700,00грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення в сумі 120,00грн., а всього, 20037044,96грн.

Разом з тим, заявником не надано доказів на підтвердження того, що боржник ОСОБА_3 якимось чином ухиляється від добровільного виконання своїх зобов'язань за вказаним рішенням суду.

Крім того, у своєму поданні заявник, як на підставу обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_3 посилається на постійні виїзди останнього за межі України, які ускладнюють проведення виконавчих дій.

Втім, з матеріалів подання не вбачається відомостей щодо постійних виїздів боржника ОСОБА_3 за межі України - відсутні докази щодо цього.

Також, з наявних матеріалів подання, зокрема, з вимоги державного виконавця (заявника у справі) №12-0-35-1112/5-1089/7 від 07.05.2012р. про виконання боржником ОСОБА_3, у семиденний строк виконавчого листа №2-62/12, не вбачається, що заявник дійсно направляв, а боржник дійсно отримував вимогу державного виконавця, на яку заявник посилається у поданні, щодо зобов'язання боржника ОСОБА_3 виконати рішення суду в повному обсязі. Адже, на підтвердження вимог подання додано лише запити заявника до державних органів з приводу отримання інформації, належного ОСОБА_3, рухомого чи нерухомого майна.

Тобто, жодного належного та допустимого доказу, передбаченого ст.58,59 ЦПК України, який би мав відношення до подання державного виконавця, та який би підтверджував факт ухилення боржником ОСОБА_3, від добровільного виконання своїх зобов'язань за рішенням суду, а також, що боржник постійно виїжджає за межі України, суду не надано.

Крім того, заявником не надано доказів наявності у ОСОБА_3 паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

За приписами ч.1, 3 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 ЦПК. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Зважаючи на те, що норми Конституції України є нормами прямої дії, з урахуванням того, що заявником не надано доказів, які свідчать про ухилення боржника від виконання зобов'язань, вважаю, що встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду без вилучення паспортного документа, для громадянина ОСОБА_3 є прямим та грубим порушенням його конституційних прав та свобод.

За таких обставин, підстав для задоволення даного подання не вбачається.

Керуючись статтею 60, 377-1 Цивільного процесуального кодексу України,

у х в а л и в:

У задоволенні подання державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Борейка Максима Валерійовича, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк», ОСОБА_3, Товариство з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа ОСОБА_3 - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення, а у разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

Суддя: