Ухвала суду № 35606308, 26.11.2013, Апеляційний суд Сумської області

Справа №589/3224/13-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Сидорчук Олександр МихайловичНомер провадження 22-ц/788/2429/13 Суддя-доповідач - Собина Ольга. Іванівна. Категорія - 44

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2013 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

Головуючого - Собини О. І.,

суддів - Левченко Т. А., Таран С. А.,

з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 23 вересня 2013 року

у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, треті особи: Територіальна громада м. Шостка в особі Шосткинської міської ради, ОСОБА_5

про усунення перешкод у здійсненні права власності та виселення,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 23 вересня 2013 року позов задоволено частково.

Виселено ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1. В задоволенні вимог щодо усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом зняття відповідача з реєстрації відмовлено .

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на необґрунтованість судового рішення, на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить зазначене рішення суду скасувати в частині задоволення позовних вимог щодо його виселення і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Зазначає, що має право проживати в спірній квартирі, так як є інвалідом 2-ї групи і на законних підставах зареєстрований в ній.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апелянта та його представника, заперечення представника позивачки та 3-ї особи ОСОБА_5, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно зі ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, згідно договору дарування від 06 серпня 1996 року за №1298, посвідченого державним нотаріусом Шосткінської міської нотаріальної контори ОСОБА_6, ОСОБА_3 подарував своєму брату ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_1 (а.с.47).

Після відчуження зазначеної квартири даритель ОСОБА_3 продовжував бути зареєстрованим в квартирі та, з дозволу обдарованого, проживав в ній (а.с.12).

В подальшому вищезазначену квартиру ОСОБА_5 подарував своїй дочці ОСОБА_7 згідно договору дарування квартири від 06 жовтня 2005 року за № 2881, посвідченого приватним нотаріусом Шосткинського міського нотаріального округу ОСОБА_6 Право власності на вищезазначену квартиру 25 жовтня 2005 року було зареєстровано за ОСОБА_7 (а.с.7-9). 01 листопада 2008 року ОСОБА_7 одружилась з ОСОБА_8 і їй було присвоєне прізвище ОСОБА_8, що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с.10). Від шлюбу позивачка має доньку ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.11).

26 лютого 2013 року позивачка звернулась із письмовим повідомленням на адресу відповідача і просила звільнити належну їй на праві власності квартиру, оскільки вона має намір використовувати її для особистого проживання її та членів її родини (а.с.13).

Відповідач в добровільному порядку не виселився з квартири і не знявся з реєстрації, а тому вона звернулась із позовом до суду для захисту свого порушеного права.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка є власницею квартири, а відповідач чинить перешкоди у користуванні належним їй нерухомим майном.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.

За правилами ст. 319 ЦК України власник володіє, користується і розпоряджається належним йому майном на свій розсуд.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.

Місцевим судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_4 на підставі договору дарування квартири. Відповідач ОСОБА_3 протягом тривалого часу, з дозволу власниці нерухомого майна, був зареєстрований та проживав в даній квартирі і самостійно оплачував витрати за її користування, а отже між сторонами фактично був укладений безстроковий договір безоплатного користування житловим приміщенням. Дана обставина визнається сторонами у справі, а також підтверджується копією заяви позивачки на ім'я директора обслуговуючої організації про оформлення на відповідача особового рахунку на належну їй квартиру з метою отримання останнім житлової субсидії.

Проте, подальше проживання ОСОБА_3 в квартирі перешкоджає ОСОБА_4 у здійсненні права самостійно використовувати власну квартиру для свого проживання і відповідно до ст. 391 ЦК України позивачка має право вимагати від відповідача усунення перешкод у користуванні своєю власністю шляхом виселення ОСОБА_3 з житлового приміщення.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо усунення перешкод у здійсненні права власності на квартиру ОСОБА_4 шляхом виселення із вказаної квартири ОСОБА_3

Колегія суддів вважає такими, що не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги в тій частині, що апелянт є інвалідом 2-ї групи, а тому не може бути виселений із житла, яким він користується на законних підставах, оскільки наявність у апелянта поганого стану здоров'я не є перешкодою для захисту права власності позивачки передбаченого ст.391 ЦК України.

Інші доводи апеляційної скарги, на думку колегії суддів, висновків суду також не спростовують і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, оскаржуване рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 313, п.1 ч.1 ст. 314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів ,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 23 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набрала законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -