Постанова № 35604516, 25.11.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

25 листопада 2013 р. № 820/10683/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - Судді Архіпової С.В.,

при секретарі - Пєнцові М.В.,

за участю: представника позивача -Мітіної Н.О.,

представників відповідача - Шульга В.Т.,

представників відповідача 2 - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УПЕК ТРЕЙДІНГ»

до Харківської обласної митниці, Головного управління Державного казначейства України у Харківській області в особі Управління державного казначейства у м. Харкові

про визнання рішення недійсним і стягнення надмірно сплаченого ПДВ,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "УПЕК ТРЕЙДИНГ" (надалі позивач) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської митниці (надалі відповідач1), Головного управління Державного казначейства України в Харківській області в особі Управління державного казначейства в місті Харкові (надалі відповідач 2), в якому просив суд cкасувати рішення Харківської митниці про визначення митної вартості товарів № 800000006/2010/001432/1 від 29.04.2010 р.; скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №800000015/0/00346 від 29.04.2010 р.; стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УПЕК ТРЕЙДИНГ" надмірно сплачений податок на додану вартість у розмірі 26 547, 24 грн.

В обґрунтування заявленого позову зазначив, що позивачем до відповідача 1 подано митну декларацію, в якій позивач визначив митну вартість товару, що дорівнює ціні товару за контрактом. Проте відповідач 1 не прийняв до митного оформлення зазначений товар за ціною договору, про що ним прийнято рішення, які оскаржуються позивачем в даній справі. Митну вартість відповідно до даного рішення відповідачем скориговано та збільшено. У зв'язку з тим, що позивачу необхідно було терміново отримати можливість вільного розпорядження товаром, він був змушений здійснити митне оформлення на вкрай незручних для нього умовах, внаслідок чого товар був оформлений 29.04.2010 р. за митною вартістю, визначеною відповідачем-1 в Рішенні №800000006/2010/001432/1 від 29.04.2010 р.

Позивач не погодився з таким рішенням відповідача, вважаючи його незаконним, необґрунтованим, та таким, що порушує його права та законні інтереси.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, виходячи з доводів позовної заяви.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні проти позову заперечував у повному обсязі, вважаючи оскаржувані рішення цілком законними та обґрунтованими, а визначення митної вартості митним органом правомірним. Представник відповідача пояснив, що джерелом інформації для даного рішення стала наявна у митного органу цінова інформація про факти митних оформлень подібних товарів, яка міститься у ЦБД ЄАІС ДМСУ.

Відповідач 2, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, до суду не прибув та свого представника не направив, клопотань про відкладення розгляду справи не надав. Так само не представив суду свою правову позицію у справі.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність їх задовольнити, керуючись наступним.

Судом встановлено, що 27.04.2010р. відповідачем 1 відмовлено позивачу в митному оформленні товарів відповідно до наданої вантажної митної декларації №800000015/0/325151.

29.04.2010 р. Відповідачем 1 прийнято рішення про визначення митної вартості товарів №800000006/2010/001432/1 та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 800000015/0/00346. Приводом для відмови у митному оформленні, стало неправильне визначення позивачем, на думку відповідача 1, митної вартості товару.

У Рішенні про визначення митної вартості товару №800000006/2010/001432/1 від 29.04.2010 р. відповідачем-1 був застосований метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3) відповідно до ст. 269 МКУ та митну вартість товару було збільшено з 773 617,42 грн. (визначену за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) до 906 353,61 грн.

Так, 27.04.2010 р. ТОВ "УПЕК ТРЕЙДИНГ" було подано до Харківської митниці відповідно до ст. 262 МКУ ВМД №800000015/0/325151 документи для митного оформлення труб, призначених для виготовлення кілець підшипників, що переміщуються через митний кордон України, які ТОВ "УПЕК ТРЕЙДИНГ" придбало згідно контракту № 151/156-09 від 30.12.2009 р. у китайської фірми CHINA MUDANJIANG TIANHE TRADE CO.LTD.

Митну вартість товару позивачем визначено за ціною контракту № 151/156-09 від 30.12.2009 р. (а.с. 26. Том 1.) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), тобто у відповідності до ст.ст. 266, 267 МКУ та Постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 1766 "Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження", а також надано необхідні документи для її підтвердження, у тому числі на вимогу митного органу і додаткові документи, перелічені у Додатку до декларації митної вартості.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ "УПЕК ТРЕЙДИНГ" надало при розмитненні товару відповідачу наступні документи: ВМД №800000015/0/325151; СМR №№0129333,0129334,0129341,0129342; коносамент АDРNВ 4311269; інвойс №151/156-09-02-01 від 18.03.2010; пакувальний лист №151/156-09-02-01 від 18.03.2010; рахунок-фактура на морське перевезення №110-323729; контракт (із додатками) №151/156-09 від 30.12.2009 р., договір на перевезення №483/20/09 від 20.03.2009 р.; сертифікат походження 0102302320530022, експортна ВМД, сертифікат якості.

Проте, митний орган відмовився від митного оформлення товарів за ціною, визначеною у контракті №151/156-09 від 30.12.2009р., та доданими до нього додатками №151/156-09 від 30.12.2009р., про що складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №800000015/0/00346 від 29.04.2010р. У вказаній картці відмови зазначено, що у прийнятті митної декларації відмовлено з причин неможливості здійснення митного оформлення товарів у зв'язку з невірним визначенням їх вартості.

В зв'язку із встановленими обставинами справи суд зазначає, що відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 6) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Таким чином Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Крім того, пунктами 3.16, 3.17 Загального додатку до Міжнародної конвенції щодо спрощення та гармонізацію митних процедур встановлено стандартне правило, що і підтвердження декларації на товари, митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства. У випадках, коли окремі підтверджуючі документи не можуть бути представлені разом з декларацією на товари причини, які визнані митною службою обґрунтованими, вона дозволяє подачу таких документів протягом визначеного періоду часу.

Згідно з ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митної вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;2)неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 Митного Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей, щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3)невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного Кодексу;

Згідно з ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозять на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції) здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Аналіз положень ч. 3 ст. 53, ч.ч. 2, 4 - 6 ст. 54, ст. 58 МК України та пунктів Методичних рекомендацій надає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості; ціною договору, наведених у статті 58 МК України.

У картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №800000015/0/00346 від 29.04.2010 р. в якості причини відмови у митному оформленні товарів зазначено про неможливість здійснення митного оформлення товарів в зв'язку з невірним визначенням їх митної вартості.

Приймаючи рішення про визначення митної вартості митний орган виходив з того, що ТОВ «УПЕК ТРЕЙДИНГ» протягом 2009-2010 років здійснювало регулярні поставки аналогічної продукції з Китаю, у зв'язку з чим у митниці за останній рік накопичився значний об'єм інформації щодо ціни на подібні товари. Саме ця інформація була використана для розрахунку митної вартості на подібні товари на час митного оформлення за методом №3. Джерелом інформації для даного рішення стала наявна у митного органу цінова інформація про факти митних оформлень подібних товарів, яка міститься у ЦБД ЄАІС ДМСУ.

Судом встановлено, що на підставі належних і допустимих доказів Харківська митниця під час визначення митної вартості спірного товару позивача за методом №3 використала наявну у неї інформацію про вартість подібних (аналогічних) товарів, розмитнених раніше з визначенням митної вартості із застосуванням саме першого методу.

Виходячи з викладеного, суд не погоджується з висновками відповідача. Оскільки застосування відповідачем лише відомості спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України суд вважає необґрунтованим, оскільки самі по собі відомості згаданої системи не містять жодних параметрів, об'єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність товарів. Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з'ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару. Проте, при прийнятті оскаржуваного рішення, відповідачем такого порівняння зроблено не було.

Відповідно до приписів ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В зв'язку з наведеним суд відзначає, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

В даній справі відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, суду не надано доказів законності та обґрунтованості оскаржуваних рішень, у той час як позивачем подано переконливі докази в обґрунтування своєї позиції, з аналізу яких судом зроблено вичерпні висновки.

Суд зазначає, що позивач вважає порушеними свої права у зв'язку з неправомірним, на його думку, рішенням митного органу про збільшення митної вартості товарів, прийняття якого потягло сплату позивачем додаткової суми ПДВ в розмірі 26547,24 грн.

Згідно ч. 1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного та керуючись ст., ст. 160,161,162,163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УПЕК ТРЕЙДИНГ" до Харківської обласної митниці про визнання рішення недійсним і стягнення надмірно сплаченого ПДВ, - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати Рішення Харківської митниці про визначення митної вартості товарів № 800000006/2010/001432/1 від 29.04.2010 р.;

Скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №800000015/0/00346 від 29.04.2010 р.;

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УПЕК ТРЕЙДИНГ" (ЄДРПОУ 31150404, п\р26003010008786 в ПуАТ «СЕБ Банк»,МФО 300175) надмірно сплачений податок на додану вартість у розмірі 26547, 24 грн.

Стягнути з державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УПЕК ТРЕЙДИНГ" (код ЄДРПОУ 30665859) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 268,87 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено та підписано 29 листопада 2013 року.

Суддя С.В. Архіпова