Постанова № 35598763, 27.11.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

27 листопада 2013 р. № 820/9095/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Зінченка А.В.

При секретарі - Алавердян Е.А.

За участі сторін:

представника позивача - Підіпригори М.О.

представника відповідача - Яришкіної Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейський фонд розвитку» до державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова Головного Управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю підприємство «Європейський фонд розвитку», звернувся до суду з позовом до державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного Управління Міндоходів у Харківській області, в якому ,після збільшення позовних вимог, просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 25.02.2013р. № 0000682210 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 56892,00 грн.; від 28.08.2013р. № 0520302203 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 36357,00 грн.; від 28.08.2013р. № 0620302203 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 136940,00 грн.; від 28.08.2013р. № 0720302203 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 406308,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що винесені податкові повідомлення - рішення ґрунтуються на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень, що викладені в акті перевірки позивача від 11.02.2013р. № 501/2210/24271057 «Про результати невиїзної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Європейський фонд розвитку» (код за ЄДРПОУ 24271057) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ «Донстройтранс» (код 37190531) за період з 01.05.2010р. по 31.05.2010р.» та акта перевірки від 05.08.2013р. № 163/20-30-22-03/24271057 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Європейський фонд розвитку» (податковий номер 24271057) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Консалтингова компанія «Юкон» (податковий номер 36986618) за вересень 2010 року, ТОВ «Луганськпестицид 2009» (податковий номер 36735994) за квітень 2011 року, ТОВ «Укрпінотерм» (податковий номер 34862614) за липень 2010 року», а відтак, суперечать ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладають на платника податків додатковий обов'язок по оплаті грошового зобов'язання з податку на додану вартість на користь Державного бюджету України.

Крім цього, позивач зазначив про безпідставність висновків відповідача про не підтвердженість реальності господарських операцій між позивачем та контрагентами: ТОВ «Донстройтранс», ТОВ «Консалтингова компанія «Юкон», ТОВ «Луганськпестицид 2009», ТОВ «Укрпінотерм», позаяк за даними операціями позивачем був отриманий товар у повному обсязі, оплату вартості товару було здійснено позивачем у безготівковій формі, тобто господарські зобов'язання виконанні сторонами правочинів належним чином, реальність здійснення господарських операцій підтверджується належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, фактом проведення розрахунків, фактом настання змін у складі та структурі активів учасників господарських операцій, даними бухгалтерського обліку.

Також позивач зазначив, що порушення контрагентами-постачальниками вимог чинного в Україні законодавства, зокрема, податкового, не може бути підставою для притягнення до відповідальності іншого платника податків - ТОВ «Європейський фонд розвитку».

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити, з посиланням на обставини викладені в позовній заяві.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, вказав, що винесене податкове повідомлення-рішення повністю відповідає вимогам діючого законодавства, а тому є законним та обґрунтованим, у задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини справи.

ТОВ «Європейський фонд розвитку» пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з ідентифікаційним кодом - 24271057, знаходиться на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) в Державній податковій інспекції у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області.

З 30 травня 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Європейський фонд розвитку» є платником податку на додану вартість на підставі Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100118818 від 30.05.2008р. Індивідуальний податковий номер ТОВ «Європейський фонд розвитку» - 242710520306.

Судом встановлено, що фахівцями Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області на підставі наказу № 189 від 30.01.2013р., виданого ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, згідно п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України була проведена невиїзна документальна позапланова перевірка ТОВ «Європейський фонд розвитку» (код за ЄДРПОУ 24271057) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ «Донстройтранс» (код 37190531) за період з 01.05.2010 року по 31.05.2010 року».

За результатами перевірки відповідачем було складено акт від 11.02.2013р. № 501/2210/24271057, який містить висновок про встановлення в ході перевірки порушення позивачем, ТОВ «Європейський фонд розвитку» п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого зменшено значення рядку 18.2 «Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» на суму 56892,00 грн., в тому числі у травні 2010 року - 56892,00 грн.

Згідно зазначеного акту позивачем було порушено вимоги п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» внаслідок безпідставного відображення у податковому обліку з податку на додану вартість господарських операцій з ТОВ «Донстройтранс», які не мали реального характеру.

В обґрунтування зазначених висновок відповідач посилається на надходження до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова від ДПІ у Київському районі м. Донецька Донецької області ДПС акта від 27.08.12р. № 1808/15-4/36306165 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Донстройтранс» з питань дотримання податкового законодавства, правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 17.12.08р. по 31.07.12р. та податку на прибуток за період з 01.01.09р. по 30.06.12р.», яким було встановлено, що: «правочини укладені між ТОВ «Донстройтранс» та його контрагентами відповідно до п. 1, п. 2 ст. 215, п. 1, п. 5 ст. 203 ЦК України є нікчемними, і в силу ст. 216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю». Окрім того, посилаються на пояснення директора ТОВ «Донстройтранс» ОСОБА_3 наданих органам внутрішніх справ, згідно яких реєстрація зазначеного підприємства проведена на його ім'я за винагороду, фінансового-господарську документацію підприємства, за винятком документів стосовно його реєстрації, ОСОБА_3 не підписував.

На підставі зазначених висновків ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова було складено податкове повідомлення-рішення від 25 лютого 2013 року № 0000682210, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 56892,00 грн.

Не погодившись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його в порядку ст. 56 Податкового кодексу України послідовно до ДПС у Харківській області та Міністерства доходів і зборів України.

За результатами розгляду скарги позивача залишені без задоволення, а податкові повідомлення - без змін.

Також судом встановлено, що в період з 23.07.2013р. по 29.07.2013р. головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок з окремих питань управління податкового аудита Чупініною С.Ю. на підставі направлення від 23.07.13р. № 60 та наказу від 23.07.2013р. № 89, виданих ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області, згідно з п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Європейський фонд розвитку» (податковий номер 24271057) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Консалтингова компанія «Юкон» (податковий номер 36986618) за вересень 2010 року, ТОВ «Луганськпестицид 2009» (податковий номер 36735994) за квітень 2011 року, ТОВ «Укрпінотерм» (податковий номер 34862614) за липень 2010 року.

Результати перевірки було оформлено відповідачем актом від 05.08.2013р. № 163/20-30-22-03/24271057, за висновками якого в ході проведення перевірки були встановлені наступні порушення: п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», до складу податкового кредиту безпідставно віднесено суму ПДВ з витрат від здійснення правочинів з придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ «Укрпінотерм» (податковий номер 34862614) за липень 2010 року на суму 134583,46 грн. ; п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, ст. 4, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», завищено податкові зобов'язання в частині формування податкового кредиту з придбання товарів у ТОВ «Укрпінотерм» на загальну суму 134583,46 грн., в т.ч. за липень 2010 року - 15320,56 грн., за жовтень 2010 року - 119262,90 грн.; п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», виявлено заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у розмірі 24238,00 грн. за вересень 2010 року; завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 27686,00 грн. за вересень 2010 року та завищення від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 27992,00 грн. за вересень 2010 року; п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, виявлено завищення від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 81262,00 грн. за жовтень 2011р.; п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до завищення доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, в частині формування витрат з придбання товару у ТОВ «Укрпінотерм» в сумі 672917,00 грн. а 4 квартал 2010 року; п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до завищення витрат у сумі 672917,00 грн. за 4 квартал 2010 року; п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування в сумі 406308,00 грн. за 2-4 квартали 2011 року, що призвело до завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2-4 квартали 2011 року у сумі - 406308,00 грн.

На підставі акту від 05.08.2013 ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області були складені та направленні позивачу наступні рішення:

- податкове повідомлення-рішення від 28.08.2013р. № 0520302203, яким ТОВ «Європейський фонд розвитку» було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 36357,00 грн., з яких 24238,00 грн. - за основним платежем та 12119,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- податкове повідомлення-рішення від 28.08.2013р. № 0620302203, яким ТОВ «Європейський фонд розвитку» було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 136940,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 28.08.2013р. № 0720302203, яким ТОВ «Європейський фонд розвитку» зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 406308,00 грн.

Судом в судовому засіданні було встановлено, що підставою для винесення зазначених вище податкових повідомлень-рішень є, на думку ДПІ, відсутність факту реального вчинення господарських операцій з контрагентами позивача: ТОВ «Луганськпестицид 2009», ТОВ «Укрпінотерм», ТОВ «Консалтингова компанія «Юкон», з посиланням на акти перевірок зазначених вище суб'єктів господарювання.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу оскаржуємих податкових повідомлень-рішень: від 25.02.2013р. № 0000682210, від 28.08.2013р. № 0520302203, № 0620302203, № 0720302203 та суджень суб'єкта владних повноважень, відображених в зазначених вище актах перевірок позивача на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що в період, який перевірявся основними видами діяльності за КВЕД, які мав право здійснювати та здійснював позивач - ТОВ «Європейський фонд розвитку» були: роздрібна торгівля поза магазинами, не віднесена до інших угрупувань (52.63.0); мисливство (01.50.0); рибництво, надання послуг у рибництві (05.02.0); інші види рекреаційної діяльності (92.72.0); вирощування зернових та технічних культур (01.11.0); неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами (51.39.0). що зокрема підтверджується довідкою АА № 118534 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Зазначені обставини не заперечуються відповідачем та знайшли своє відображення на 3 аркуші акта перевірки від 11.02.13р. № 501/2210/24271057 та акта перевірки від 05.08.2013р. № 163/20-30-22-03/24271057.

Окрім того судом в судовому засіданні встановлено, що у період, який перевірявся позивач мав господарські взаємовідносини, з наступними суб'єктами господарювання: ТОВ «Укрпінотерм», ТОВ «Консалтингова компанія «ЮКОН», ТОВ "Луганськпестицид 2009», ТОВ «Донстройтранс».

За наявними в матеріалах справи документами судом встановлено, що 19 липня 2010 року між ТОВ «Укрпінотерм» (за договором - Продавець) та ТОВ «Європейський фонд розвитку» (за договором - Покупець) було укладено договір поставки № 19/06, за умовами якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупцю товар у кількості і на умовах визначених даним Договором. В п. 2.1 ст. 2 Договору сторони визначили, що Продавець передає Покупцю товар у кількості та на умовах визначених у додатках. Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Договору форма розрахунків - безготівкова та здійснюється на підставі рахунку-фактури.

Судом встановлено, що на виконання умов договору в додатках № 1, 2, 3 сторони визначили найменування, асортимент, кількість та вартість товару, який постачається ТОВ «Укрпінотерм»: аміак водний технічний (марка Б, ГОСТ 9-92) у кількості 780т. на загальну суму 780000,00 грн.; NPK 6:26:30 у кількості 272 т. на загальну суму 1088000,00 грн.; амофос (у мішках) у кількості 640т. на загальну суму 2720000,00 грн. Окрім того, в додатках сторони визначили, що ціна товару визначена на умовах поставки товару транспортом Постачальника на склад Покупця за адресою: ст. Селещина Полтавської області, Південна залізнична дорога (код станції - 441305, організація -вантажоотримувача: ТОВ «Компанія Фармко»).

Відповідно до умов договору поставки № 19/06 від 19.06.10. ТОВ «Укрпінотерм» виписав та надав позивачу рахунки-фактури: від 19.06.2010р. № СФ-0000060 на суму 2720000,00 грн., № СФ-0000061 від 19.06.2010р. на суму 1088000,00 грн., № СФ-0000062 на суму 780000,00 грн., від 03.08.2010р. № СФ-0000073 на суму 185410,00 грн., від 21.09.10р. № СФ-0000093 на суму 46551,00 грн., від 04.10.10р. № СФ-0000094 на суму 61542,10 грн., від 12.10.10р. № СФ-0000120 на суму 998400,00 грн., від 14.10.10р. № СФ-0000109 на суму 55680,00 грн., від 27.10.10р. № СФ-0000117 на суму 35200,00 грн., від 28.10.10р. № СФ-0000118 на суму 21890,00 грн.

Позивач в свою чергу згідно зазначених вище рахунків-фактур перерахував на поточний рахунок ТОВ «Укрпінотрем» грошові кошти у розмірі 3693400,00 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи виписками по рахунку, атом звірки взаємних розрахунків станом на 30.09.2010р., та не заперечується відповідачем.

ТОВ «Укрпінотерм» за першою подією - отримання грошових коштів виписало та надало позивачу податкові накладні: від 27.07.2010р. № 69 на загальну суму 2176000,00 грн., в т.ч. ПДВ 362666,67 грн., від 03.08.10р. № 70 на загальну суму 432000,00 грн., в т.ч. ПДВ 72000,00 грн., від 03.08.10р. № 71 на загальну суму 870400,00 грн., в т.ч. ПДВ 145066,67 грн., від 06.10.10р. № 92 на загальну суму 150000,00 грн., в т.ч. ПДВ 25000,00 грн., від 18.10.10р. № 101 на загальну суму 65000,00 грн., в т.ч. ПДВ 10833,33 грн. Крім того ТОВ «Укрпінотерм» в зв'язку з частковим поверненням позивачу грошових коштів були оформлені розрахунок № 45/69 від 08.10.10р. та № 46/69 від 20.10.10р. коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 27.07.10р. № 69; розрахунок № 26/71 від 17.08.10р., № 27/71 від 18.08.10р., № 28/71 від 21.08.10р., № 30/71 від 31.08.10р., № 31/71 від 03.09.10р., № 32/71 від 07.09.10р., № 33/71 від 09.09.10р., № 35/71 від 17.09.10р., № 36/71 від 24.09.10р. коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 03.08.10р. № 71.

Судом встановлено, що ТОВ «Укрпінотерм» на виконання умов договору поставило позивачу товар (аммофос у мішках, аміак водний технічний (марка Б, гост 9-92), нітроамофоска 6:26:30 у мішках) за видатковими накладними від 12.08.2010р. № РН-0000043, від 30.08.10р. № РН-0000047, № РН-0000048, від 09.09.10р. № РН-0000049, від 13.09.10р. № РН-0000051, від 16.09.10р. № РН-0000052, № РН-0000066, від 21.09.10р. № РН-0000053, від 04.10.10р. № РН-0000056, від 14.10.10р. № РН-0000064, від 15.10.10р. № РН-0000058, від 23.10.10р. № РН-0000067, від 27.10.10р. № РН-0000068, від 28.10.10р. № РН-0000069. Загальна вартість поставленого товару становить 1536991,00 грн., у т.ч. ПДВ 256161,87 грн.

Поставка товару здійснювалася залізничним транспортом безпосередньо контрагентам позивача, зокрема, ТОВ «Компанія Фармко», про що свідчать долучені до матеріалі справи накладні на маршрут або групу товарів № 52562195 від 09.09.10р., № 52873607 від 10.10.10р., № 52873604 від 10.10.10р.

На підтвердження використання товару, придбаного у ТОВ «Укрпінотерм» у власній господарській діяльності, а саме подальшого його продажу іншим суб'єктам господарювання, позивач надав суду: договір поставки № 05/07/2010 від 05.07.10р. укладений між позивачем та ТОВ «Компанія Фармко» зі специфікаціями; договір поставки б/н від 01.09.10р. укладений між позивачем та ТОВ «Украгросвіт»; договір поставки № 07/09/2010-Ф від 07.09.2010р. укладений між позивачем та ТОВ Агрофірма «Подолівська» зі специфікаціями; договір б/н від 20.08.10р. укладений між позивачем та ТОВ «Нікас-Україна» з додатками; видаткові накладні, податкові накладні та виписки по рахунку, які долучені до матеріалів справи.

Матеріалами справи підтверджено, що 05 квітня 2011 року між ТОВ «Луганськпестицид 2009» як «Постачальником» та ТОВ «Європейський фонд розвитку» як «Покупцем» було укладено договір поставки № К 111-3/04-11, за умовами якого Постачальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передавати у власність Покупцеві товар, визначений у п. 1.2 договору, а Покупець зобов'язався приймати та оплачувати товар. В п. 1.2 Договору сторони визначили, що найменування, одиниця виміру та загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, його часткове співвідношення, термін поставки визначаються рахунками-фактурами та видатковими накладними.

За наявними в матеріалах справи документами судом встановлено, що на виконання умов зазначеного договору ТОВ «Луганськпестицид 2009» у квітні 2011 року поставило (передало у власність) позивачу товар (комбікорм гранульований (К 111-3 карпові риби 2-3-х років) у кількості 100 т. на загальну суму 487570,00 грн.

Факт виконання ТОВ «Луганськпестицид 2009» умов договору з поставки товару підтверджується: рахунком-фактурою № 280402 від 28.04.2011р., видатковою накладною № 290406 від 29.04.11р., податковою накладною від 29.04.2011р. № 58, яка була відображена позивачем у реєстрі отриманих податкових накладних за жовтень 2011р.

Позивач в сою чергу повністю розрахувався з ТОВ «Луганськпестицид 2009» за поставлений товар у безготівковій формі - шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 487500,00 грн. на поточний рахунок останнього, що підтверджується випискою по рахунку, які долучені до матеріалів справи. Крім того суд відзначає, що зазначені обставини не заперечуються відповідачем та знайшли своє відображення у акті перевірки від 05.08.2013р. № 163/20-30-22-03/24271057 на 10 аркуші.

На підставі пояснень представника позивача судом було встановлено, що придбаний у ТОВ «Луганськпестицид 2009» товар був використаний позивачем у власній господарській діяльності, а саме для годування риб, розведення яких є одним із видів діяльності позивача та здійснюється у прудах, які орендує позивач.

На підтвердження зазначених обставин позивач надав суду наступні документи, які були долучені до матеріалів справи: карточка рахунку 20, акт списання № СпТ-000042 від 31.05.2011р., № СпТ-000043 від 30.06.11р., № СпТ-000044 від 31.07.11р., № СпТ-000045 від 31.08.11р., № СпТ-000046 від 30.09.11р., № СпТ-000047 від 30.10.11р., договір оренди землі від 23.11.2007р. укладений між позивачем та Валківською районною державною адміністрацією (земельна ділянка водного фонду загальною площею 27,4727 га, розташована на території Черемушнянської сільської ради), акт прийому-передачі земельної ділянки до зазначеного договору, висновок від 23.11.07р. № 01-24/6203 відділу земельних ресурсів у Валківському районі Харківської області про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки; договір оренди землі від 23.11.2007р. (земельна ділянка водного фонду загальною площею 50,7932 на території Черемушнянської сільської ради), акт прийому-передачі земельної ділянки, висновок від 23.11.2007р. № 01-24/6202; договір оренди землі № 30 від 30.11.2004р. (земельна ділянки загальною площею 115235 га під водою) з додатками, акт прийому-передачі земельної ділянки; договір оренди землі від 27.05.2008р. (земельна ділянка площею 1,0266 га, з яких пасовища - 0,1694, болота - 0,8407, господарські шляхи - 0,0165) з додатками, акт прийому-передачі земельної ділянки до договору; договір оренди землі № 31 від 30.11.2004р. (земельна ділянка загальною площею 12,9527 га., з яких під водою № 3 - 9,6086 га. та прибережною захисною смугою - 3,3441 га.); договір оренди землі № 29 від 30.11.2004р. з додатками (земельна ділянка загальною площею 18,4581 га, у т.ч. під водою № 1 - 14,3645 га та прибережною захисною смугою - 4,4581 га); договір оренди землі № 29.

За наявними в матеріалах справи документами суд встановив, що у період, який перевірявся позивач придбавав будівельні матеріали у наступних контрагентів: ТОВ «Консалтингова компанія «Юкон» та ТОВ «Донстройтранс».

Так, на підставі рахунку-фактури №Ю-00000017 від 13.09.2010р., видаткової накладної №Ю-00000017 від 17.09.2010р. ТОВ «Консалтингова компанія «ЮКОН» передало позивачу товар (клей для плитки Ceresit CM-11, 25кг. у кількості 10 шт., затирка Ceresit СЕ-33 2 кг, у кількості 7 шт., ґрунтовка Ceresit СТ-17/10 л, у кількості 31 шт., дверний блок алюмінієвий 2000мм х 900мм, клей для шпалер Bostik B-78 5 л, клей для шпалер Metylan 300г., клей ПВА, краска в/е 10л., анкер кріпильний НКДМ-12х50, лінолеум, шпалери BN international «Let Mi Inspire», перфовугол 3м, пластикат полівінілхлорідний (шнур), плінтус МДФ, плитка для внутрішньої обліцовки стін Cersanit «ARIVA» 29смх59,3см, плитка для підлоги Cersanit «ARIVA» 32х32, решітка вентиляційна, сітка для затірки 240, сітка шпатльовочна, змішувач для умивальника «ROZA», умивальник Cersanit Cirena, унітаз Cersanit Cirena, флізелін Matemik, шпаклівка Knauf HP страт 30 кг, шпаклівка Sadolin Максі-пролайт 17л, шпаклівка Knauf Мультіфіш 25 кг) на загальну суму 479493,33 грн., у т.ч. ПДВ 79915,56 грн.

На суму поставленого товару ТОВ «Консалтингова компанія «ЮКОН» виписало та надало позивачу податкову накладну від 17.09.2010р. № 17 на суму 479493,33 грн., в т.ч. ПДВ 79915,56 грн., яка була відображена останнім реєстрі отриманих податкових накладних за вересень 2010 року.

Позивач повністю розрахувався з ТОВ «Консалтингова компанія «ЮКОН» за отриманий товар у безготівковій формі - шляхом перерахування на поточний рахунок останнього грошові кошти у розмірі 479493,33 грн. Зазначені обставини підтверджуються випискою по рахунку та не запресуються відповідачем.

Також судом встановлено, що 03 травня 2010 року між ТОВ «Донстройтранс» як «Продавцем» та ТОВ «Європейський фонд розвитку» як «Покупцем» було укладено договір купівлі-продажу № 3/05-2010, за умовами якого Продавець продає, а Покупець купує товар, визначений в Додатку № 1 на загальну суму 341350,00 грн., в т.ч. ПДВ 56891,67 грн. У підпункті 2.1.1 пункту 2.1 ст. 2 Договору сторони визначили, що Продавець - ТОВ «Донстройтранс» зобов'язаний передати товар Покупцю оформивши при цьому накладні, податкові накладні на товар. За умовами ст. 3 Договору форма розрахунків безготівкова та з відстрочкою платежу - 2 місяці з моменту передачі товару.

В судовому засіданні судом встановлено, що на виконання умов зазначеного договору ТОВ «Донстройтранс» на підставі видаткової накладної № 440516 від 04.05.10р. передало у власність позивачу товар (шлакоблок, силікатна цегла, цемент, склоблоки 20х20, метал оцинкований 0,55, дошка 50мм, бетон марка 20, електроди АНО-3, АНО-4, будівельний інструмент, вікна пластикові, гіпсокартон, утеплювач Урса, прожектори, електроматеріали, шифер, матеріали на опалювальну систему, рукав на водопровід, метал на огороджу) на загальну суму 341350,00 грн., у т.ч. ПДВ 56891,67 грн. В зв'язку з чим ТОВ «Донстройнтранс» виписав та надав позивачу податкову накладну № 440516 від 04.05.10р., яка була відображена останнім у реєстрі отриманих податкових накладних за травень 2010р. Позивач розрахувався з ТОВ «Донстройтранс» у безготівковій формі, що підтверджується долученою до матеріалів справи випискою по рахунку.

Згідно пояснень представника позивача доставка товару придбаного у ТОВ «Донстройтранс» та ТОВ «Консалтингова компанія «Юкон» здійснювалася позивачем власними силами та власним транспортним засобом. На підтвердження зазначених обставин позивач надав суду копію наказу № 40/ОС від 15.05.2009р., Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 15.05.09р.

Окрім того, за наявними в матеріалах справи документами судом встановлено, що товар придбаний у ТОВ «Донстройтранс» та ТОВ «Консалтингова компанія «Юкон» був використаний позивачем при здійсненні ремонту нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 49, 5 поверх, які позивач орендує у ТОВ «Техно Айрон» на підставі договору оренди № 03/06 від 03.06.2010р.

На підтвердження зазначених обставин позивач надав суду наступні документи, які долучені до матеріалів справи: карточка субконто за вересень 2010р., договір будівельно-ремонтного підряду № 8/08 від 06.08.2010р. укладений між позивачем та ТОВ «Арбіс-дизайн», договірна ціна, відомість ресурсів, акт прийомки виконаних будівельних робіт за вересень 2010р., відомість ресурсів до акту прийомки за вересень 2010р., довідка про вартість виконаних будівельних робіт/і затрат/ за вересень 2010р., акт приймання-передачі по договору № 70/09 від 10.09.2010р., податкова накладна № 91 від 17.09.2010р.

В судовому засіданні знайшло своє підтвердження, що нежитлові приміщення п'ятого поверху по вул. Сумській, 49 у м. Харкові використовувалися позивачем для здійснення власної господарської діяльності (розміщення офісу), а також надавалися в суборенду третім особам. Зазначені обставини підтверджуються: договором суборенди № 1201 від 12.01.11р. укладеного між ТОВ «Європейський фонд розвитку» та ТОВ Агрофірма «Подолівська», договором № А-01/3 від 01.03.11р. укладеного між ТОВ «Європейський фонд розвитку» та ТОВ «Компанія Фармко», договором № 01-04 від 01.04.11р. укладеного між ТОВ «Європейський фонд розвитку» та ТОВ Агрофірма «Подолівська».

Суд зазначає, що жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, до правового статусу сторін спірних правочинів як платників ПДВ, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за переліченими вище правочинами ДПІ ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не має.

Оглянувши зміст перелічених правочинів, суд відзначає, що предметом даних правочинів не є речі, котрі обмежені в цивільному обороті, зміст прав та обов'язків сторін не суперечить закону, правочини за формою та змістом узгоджуються з вимогами закону. Крім того, усі спірні правочини та первинні фінансово-господарські документи засвідчені печатками суб'єкта господарювання, які є сторонами правочинів.

Матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем та контрагентами позивача: ТОВ «Луганськпестицид 2009», ТОВ Укрпінотерм», ТОВ «Консалтингова компанія «Юкон», ТОВ «Донстройтранс» зобов'язань за спірними правочинами. Копії витребуваних судом і долучених до матеріалів справи первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ЗУ «Про податок на додану вартість», ст. 198 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Приєднані до справи копії виписок з банку засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості товарів отриманих за переліченими вище правочинами від ТОВ «Луганськпестицид 2009», ТОВ Укрпінотерм», ТОВ «Консалтингова компанія «Юкон», ТОВ «Донстройтранс» шляхом перерахування безготівкових грошових коштів. З огляду на приписи Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» суд робить висновок про те, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб - через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та зазначених вище контрагентів спільного інтересу щодо отримання ТОВ «Європейський фонд розвитку» податкової вигоди в матеріалах справи немає.

На підставі зазначених вище обставин суд доходить до висновку, що подані позивачем документи, підтверджують реальність господарських операцій у спірних правовідносинах, а понесення ТОВ «Європейський фонд розвитку» витрат у спірних правовідносинах шляхом вибуття безготівкових коштів з власності даного суб'єкта господарювання (в оплату придбаного товару) свідчить про відсутність наміру безпідставно отримати податкову вигоду.

З приводу викладеного в актах перевірок судження суб'єкта владних повноважень щодо нікчемності правочинів суд зазначає, що згідно з ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

З системного аналізу положень ст. 207 та ст. 208 Господарського кодексу України, ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, вбачається, що одного лише висновку органу державної податкової служби про нікчемність вчиненого платником податку правочину або про нереальність здійсненої платником податків господарської операції є недостатньо для судження іншого податкового органу про вчинення контрагентом такого платника порушення закону, так як податкові органи не наділені законодавцем прерогативою визнавати правочини такими, що суперечать закону.

В актах перевірки позивача від 11.02.2013р. №501/2210/24271057 та від 05.08.2013р. №163/20-30-22-03/24271057, суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагентів позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманого товару (сільськогосподарської продукції) у власній господарській діяльності, про відсутність змін у складі і структурі активів осіб, котрі є сторонами спірних правочинів, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів або невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та контрагентами позивача, взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад.

Висновок про те, що платник податків не несе відповідальності за порушення, допущені його контрагентом узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, а саме рішенням у справі «Булвес»АД проти Болгарії від 22.01.09р., в якому зазначено, що позивач (платник податків) не може нести наслідків не виконання постачальником своїх обов'язків. Такі вимоги, відповідно до зазначеного рішення Європейського суду з прав людини є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

В ході розгляду справи відповідачем, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України не спростовано достовірності відомостей перинних та розрахункових документів, поданих позивачем на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірними правочинами, укладеними між позивачем та ТОВ «Луганськпестицид 2009», ТОВ Укрпінотерм», ТОВ «Консалтингова компанія «Юкон», ТОВ «Донстройтранс».

Відповідач не заперечував та не спростував той факт, що податкові накладні, виписані контрагентами позивача: ТОВ «Луганськпестицид 2009», ТОВ Укрпінотерм», ТОВ «Консалтингова компанія «Юкон», ТОВ «Донстройтранс» відповідають вимогам п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», ст. 198 Податкового кодексу України та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 30.05.97р. № 165 та від 01.11.2011р. № 1379.

Щодо посилання відповідача як на підставу для визнання всіх первинних документів виданих від імені юридичної особи ТОВ «Донстройтранс», такими що не спричиняють правових наслідків на пояснення директора ТОВ «Донстройтранс» - ОСОБА_3 з приводу того, що він здійснив державну реєстрацію підприємства без наміру займатися підприємницькою діяльністю, не мав відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства та не підписував жодних документів від підприємства, суд зазначає наступне.

Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» регулює відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та дія якого поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб-підприємців.

17грудня 2008 року Виконавчим комітетом було зареєстровано юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю «Донстройтранс» та присвоєно ідентифікаційний код - 36306165, про що видане свідоцтво про державну реєстрацію.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців»якщо відомості, які підлягаю внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до п. 4 ст. 91 Цивільного кодексу України, цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Таким чином, якщо на момент здійснення господарської операції, продавець знаходився в Єдиному державному реєстрі, а також мав свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість, віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість за такими операціями є обґрунтованим.

Факт державної реєстрації ТОВ «Донстройтранс» як юридичної особи та платника податку на додану вартість на момент укладення спірного правочину та виписування спірних накладних не заперечується відповідачем та знайшов своє підтвердження в ході розгляду справи.

Також судом встановлено, що усі первинні фінансово-господарські документи, які підтверджують взаємовідносини з ТОВ «Донстройтранс» засвідчені печатками підприємства.

Суд також відзначає, що оскільки спірні правовідносини склалися з приводу формування платником податків валових витрат обігу і виробництва та податкового кредиту з ПДВ, суд вважає за необхідне при вирішенні справи керуватися положеннями Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про податок на додану вартість», Податкового кодексу України, які діяли на час існування спірних правовідносин.

Так , згідно пункту 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрат з придбання електричної енергії, з врахуванням обмежень установлених пунктами 5.3 5.7 цієї статті. При цьому п. 5.11 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»заборонено встановлювати додаткові обмеження щодо віднесення затрат на валові витрати.

Відповідно до п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Згідно п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими обов'язковими документами, обов'язковість ведення і зберігання, яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Судом встановлено, що товар придбаний за спірними правочинами був використаний позивачем у власній господарській діяльності. Позивач розрахувався з контрагентами-постачальниками: ТОВ «Луганськпестицид 2009», ТОВ Укрпінотерм», ТОВ «Консалтингова компанія «Юкон», ТОВ «Донстройтранс» за отриманий товар у безготівковій формі.

За зазначених вище обставин, суд визнає правомірним відображення позивачем у податковому обліку з податку на прибуток господарських операцій з придбання товару у контрагентів-постачальників: ТОВ «Луганськпестицид 2009», ТОВ Укрпінотерм», ТОВ «Консалтингова компанія «Юкон», ТОВ «Донстройтранс», а саме включення до складу валових витрат суми витрат на оплату товару придбаного у зазначених вище суб'єктів господарювання.

За змістом підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР (діяв на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку в звітному періоді у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Аналогічна за змістом норма права міститься в приписах п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України.

Згідно з підпунктом 7.5.1. пункту 7.5 ст. 7 Закону України «Про ПДВ» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

В підпункті 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про ПДВ» зазначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Пунктом п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Підпунктом 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про ПДВ» встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Аналогічні положення містяться в п. 201.4 ст.201 Податкового кодексу України.

Згідно п.п. 7.2.6 п. .2 ст. 7 Закону України «Про ПДВ» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Аналогічні положення містяться в п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

При цьому, відповідно до п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про ПДВ» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п. 6.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97р. № 165, податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість. В абз. 1 п. 5 зазначеного Порядку, передбачено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі, і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Згідно приписів п.п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.п. 198.3. зазначеної статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно ст. 201 Податкового кодексу України підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку чинне законодавство не передбачає.

Також суд звертає увагу, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності дотримання постачальниками товарів вимога податкового законодавства.

Навіть якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Суд вважає за необхідним вказати, що чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Угоди між позивачем та контрагентами за період перевірки були укладені у відповідності до норм чинного законодавства та є такими, що відповідають всім вимогам, що встановлюються до даного виду договорів доки зворотне не буде доведено в суді. Тому підстав для висновків щодо нікчемності або недійсності договору не було.

Чинне законодавство України встановлює принцип презумпції правомірності правочину, згідно якого, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Суд також вважає за необхідним зазначити, що на час укладення вищевказаних договорів контрагенти позивача були зареєстрованими як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, мали індивідуальні податкові номери, що не заперечується ані позивачем, ані податковим органом, отже, вони мали право видавати позивачу вищезазначені належним чином оформлені податкові накладні, котрі є підставою для формування позивачем податкового кредиту.

Таким чином, проаналізувавши наведені норми діючого законодавства, дослідивши надані до справи матеріали, суд приходить до висновку про неправомірне винесення відповідачем податкових повідомлень-рішень від 25.02.2013р. № 0000682210, від 28.08.2013р. 0520302203, № 0620302203, № 0720302203.

Суд вказує, що відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

А згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 94, 160-163, 167, 254 КАС України , суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейський фонд розвитку» до державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова Головного Управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова Головного Управління Міндоходів у Харківській області від 25 лютого 2013 року №0000682210, від 28 серпня 2013 року №0520302203, №0620302203 та №0720302203.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги.

Постанова в повному обсязі виготовлена 29 листопада 2013 року.

Суддя А.В. Зінченко