Постанова № 35604515, 22.11.2013, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2013 року м. Чернівці справа № 824/2357/13-а

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Анісімова О.В.,

секретаря судового засідання - Бурковська Ю.Т.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Рудик А.Б.,

представника третьої особи - Баланецького О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративній справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до управління Держземагентства у м. Чернівцях Чернівецької області, третя особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Чернівецька міська рада, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 (далі - позивач або ФОП ОСОБА_5) звернулось до суду з адміністративним позовом до управління Держземагентства у м. Чернівцях Чернівецької області (далі - відповідач або Держземагентство) про визнання протиправними дії щодо застосування у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 13.09.2013 р., №244/02-1/12-13 коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки - 2,50 при визначенні даних про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 та зобов'язання провести перерахунок нормативної грошової оцінки зазначеної земельної ділянки із застосуванням коефіцієнту функціонального призначення для земель змішаного користування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при визначенні нормативної грошової оцінки земельної ділянки розташованої за адресою АДРЕСА_1 Держземагентством застосовано коефіцієнт функціонального призначення для земель комерційного використання 2,5. Позивач вважає, що при визначенні нормативної грошової оцінки зазначеної земельної ділянки мало бути застосовано коефіцієнт функціонального призначення для земель змішаного користування. Неправильне застосування відповідачем при визначенні нормативної грошової оцінки земельної ділянки коефіцієнту функціонального призначення, призвело до підвищення розміру орендної плати за користування земельною ділянкою розташованою за адресою АДРЕСА_1, чим порушено права позивача.

Відповідач щодо задоволення позову заперечив.

Ухвалою суду від 13.11.2013 р. до участі в справи як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Чернівецьку міську раду (далі - третя особа).

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, суду пояснила наступне.

Так, 09.10.2006 р. між позивачем та третьою особою укладено договір оренди землі, відповідно до якого в оренду ФОП ОСОБА_5 передано земельну ділянку площею 0,0463 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1. Зазначена земельна ділянка передана в оренду для обслуговування торгового комплексу, цільове призначення - землі комерційного використання.

З метою визначення розміру орендної плати за землю 13.09.2013 р. відповідачем надано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку орендованої позивачем земельної ділянки, згідно якого нормативна грошова оцінка землі складає 849661,00 грн. При визначенні нормативної грошової оцінки землі Держземагентством застосовано коефіцієнт функціонального використання 2,50, як для земель комерційного призначення.

Вважає, що застосування відповідачем при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки коефіцієнту функціонального призначення, як для земель комерційного призначення є протиправним, так як у даному разі мав бути застосований коефіцієнт функціонального призначення для земель змішаного користування.

Зокрема, відповідачем не враховано, що відповідно до кадастрового плану площа земельної ділянки складає 0,0463 га, з них 0,0301 га зайняті під капітальною 2-х поверховою спорудою, а 0,0162 га віднесені до прибудинкової території. Зазначене, на думку представника позивача, свідчить, що функціональне призначення даної земельної ділянки є змішане користування.

Також, представник позивача вважає, що вид діяльності, який здійснює ФОП ОСОБА_5 на орендованій земельній ділянці відповідно до Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого спільним наказом Міністерства аграрної політики України, Української академії аграрних наук, Держкомзему, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 27.01.2006 р., № 18/15/21/11 (далі - Порядок) не дає підстави, вважати, що за функціональним призначенням земельна ділянка, відноситься до земель комерційного використання.

На уточнююче запитання суду щодо цільового використання позивачем орендованої земельної ділянки, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1, представник позивача пояснила суду, що на орендованій земельній ділянці знаходиться магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1», в якому позивач здійснює реалізацію побутових товарів, а частину торгових площ здає в оренду.

У зв'язку із зазначеним просить позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача щодо задоволення позову заперечила, суду пояснила, що на підставі звернення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 12.09.2013 р., №244/02-1/13 Держземагентством виготовлено витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка розташована за адресою АДРЕСА_1. При визначенні нормативної грошової оцінки земельної ділянки був використаний коефіцієнт функціонального призначення для земель комерційного використання 2,5. Використання коефіцієнту функціонального призначення для земель комерційного використання обумовлено тим, що відповідно до договору оренди землі від 09.10.2006 р. земельна ділянка передавалась в оренду для обслуговування торгового комплексу, а за цільовим призначенням вона відносилась до земель комерційного використання.

Позицію позивача, відповідно до якої у даному разі при визначенні нормативно грошової оцінки землі необхідно було застосовувати коефіцієнт функціонального призначення для земель змішаного користування, не відповідає положенням нормативно-правових актів.

Зокрема, коефіцієнт функціонального використання для земельних ділянок змішаного використання визначається, як середньозважене (за площею) значення коефіцієнтів функціонального використання окремих частин земельної ділянки змішаного використання. Підставою для виділення частин земельної ділянки різного функціонального використання є виключно затверджені дані інвентаризації земельної ділянки та землеустрою.

Дані кадастрового плану, доданого до договору оренди землі від 09.10.2006 р. не можуть розцінюватись, як затверджені дані інвентаризації земельної ділянки та землеустрою.

Також, представник відповідача суду пояснила, що на даній земельній ділянці позивачем встановлено (крім магазину) пересувний павільйон з продажу продуктів харчування, що підтверджується рішенням господарського суду Чернівецької області від 13.09.2013 р., №926/312/13, копія якого до справи додається.

У зв'язку із викладеним представник відповідача просила суд у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи суду пояснив, що вважає позов ФОП ОСОБА_5 необґрунтованим, так як пунктом 15 договору оренди землі від 09.10.2006 р., №3159 між Чернівецької міською радою та ФОП ОСОБА_5 визначене функціональне призначення орендованої земельної ділянки, а саме вона відноситься до земель комерційного використання. Даний договір узгоджений та підписаний сторонами, а тому сторони мають виконувати його умови. Позивачем питання щодо визнання недійсним або зміни п.15 договору оренди землі від 09.10.2006 р., №3159 у судовому або досудовому порядку не вирішувалось.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Так, 09.10.2006 р. між ФОП ОСОБА_5 та Чернівецькою міською радою, на підставі рішення 4 сесії Чернівецької міської ради від 27.07.2006 р., №79, укладено договір оренди землі №3159 відповідно до якого позивач отримала в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,0463 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

Відповідно до п.п.14,15 договори оренди землі від 09.10.2006 р., №3159 земельна ділянка передається в оренду для обслуговування торгового комплексу, а цільове призначення земельної ділянки - землі комерційного використання.

12.09.2013 р. від виконавчого комітету Чернівецької міської ради до Держземагентства надійшов лист від 12.09.2013 р., №01102-08/859 про виготовлення витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка розташована за адресою АДРЕСА_1.

13.09.2013 р. відповідачем виготовлено витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 (№244/02-1/12-13). Відповідно до змісту зазначеного витягу Держземагентством при визначенні нормативної грошової оцінки землі застосовано коефіцієнт функціонального призначення 2,50, як для землі комерційного використання.

Суд вважає, що Держземагентство при визначенні нормативної грошової оцінки земельної ділянки розташованої за адресою АДРЕСА_1 правомірно застосувала коефіцієнт функціонального призначення 2,50, як для землі комерційного призначення.

До зазначеного суду приходить виходячи із наступного.

Так, форма та порядок укладення договору оренди землі визначається положеннями Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 р., №161-XIV (далі - Закон №161).

Відповідно до ст.13 Закону №161 під договором оренди землі розуміють договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ст.15 Закону №161 істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

При цьому суд зазначає, що під цільовим призначенням земельної ділянки розуміють використання земельної ділянки за призначенням у т.ч. функціональним, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

За юридичною природою договір оренди землі є різновидом договору майнового найму, а тому положення Цивільного кодексу України застосовуються до відносин оренди, якщо земельним законодавством не передбачено спеціальних правил.

Відповідно до ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Отже, аналізуючи вищевикладені нормативно-правові акти слід прийти до висновку, що орендар, у нашому разі ФОП ОСОБА_5, зобов'язана використовувати земельну ділянку, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 у т.ч. за її функціональним призначенням - земля комерційного використання.

Відповідно до п.289.1. ст.289 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р., № 2755-VI для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Згідно із ст.1 Закону України «Про оцінку землі» від 11.121.2003 р., №1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

При цьому під рентним доходом розуміється дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки.

Відповідно до ст.18 Закону України «Про оцінку землі» від 11.121.2003 р., №1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій". Держземагентство є такою юридичною особою.

Порядок регламентує механізм нормативної грошової оцінки земельних ділянок сільськогосподарського призначення та населених пунктів.

Згідно із п.1.3 Порядку нормативна грошова оцінка земель використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, а також під час розроблення показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення є матеріали державного земельного кадастру (кількісна і якісна характеристика земель, бонітування ґрунтів, економічна оцінка земель), матеріали внутрігосподарського землевпорядкування, а земель населених пунктів - їх генеральні плани та проекти планування і забудови населених пунктів, матеріали економічної оцінки території, матеріали інвентаризації земель населених пунктів, проекти забудови та розподілу території населених пунктів, місцеві правила забудови.

Відповідно до п.3 Порядку в основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель.

Тобто, з викладеного слідує, що при визначенні нормативної грошової оцінки землі перш за все необхідно виходи із доходу, який ця земля дає або може дати.

Населені пункти включають землі всіх категорій за основним цільовим призначенням, які розташовуються в їх адміністративних межах. Нормативна грошова оцінка населених пунктів для всіх категорій земель та земельних ділянок (за винятком сільськогосподарських угідь) визначається згідно з формулою 8.

Нормативна грошова оцінка одного квадратного метра земельної ділянки населених пунктів визначається за формулою Цн = В х Нп : Нк х Кф х Км, (8),

де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях);

В - витрати на освоєння та облаштування території в розрахунку на квадратний метр (у гривнях);

Нп - норма прибутку (6 %);

Нк - норма капіталізації (3 %);

Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (під житлову та громадську забудову, для промисловості, транспорту тощо);

Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки.

Відповідно до п.п. 3.5 Порядку коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) (додаток 1, табл. 1.1), ураховує відносну прибутковість видів економічної діяльності.

Віднесення земель до категорії земель за функціональним використанням провадиться згідно з Інструкцією з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми NN 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), затвердженою наказом Держкомстату України від 05.11.98 N 377, зареєстрованою в Мін'юсті України 14.12.98 за N 788/3228, відповідно до видів економічної діяльності, зазначених у довідках, що надають юридичним особам органи державної статистики.

Згідно Додатку 1, табл.1.1 коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки (Кф) визначаються за категорію земель за функцією використання, а саме: землі житлової забудови; землі промисловості; землі досліджень та розробок; землі гірничої промисловості і гірничих розробок; землі комерційного використання; землі громадського призначення; землі транспорту, зв'язку; землі технічної інфраструктури; інші землі; землі змішаного використання.

Вище судом встановлено, що передана позивачеві для користування земельна ділянка за функцією використання згідно договору оренди є землею комерційного використання.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень відповідача у судовому засіданні, відповідач не заперечує проти того, що у позивача у складі земельної ділянки загальною площею 0,0463 га, входить земельна ділянка площею 0,0301 га, яка зайнята під капітальною 2-х поверховою спорудою, в якій здійснюється безпосередньо комерційна діяльність та земельна ділянка площею 0,0162 га, яка віднесена до прибудинкової території.

Позивач вважає, що така структура площі орендованої землі дає підстави вважати, що за функцією використання земля відноситься до земель змішаного використання.

Разом з цим, відповідно до абз.3 п.3.5 Порядку коефіцієнт функціонального використання для земельних ділянок змішаного використання визначається як середньозважене (за площею) значення коефіцієнтів функціонального використання окремих частин земельної ділянки змішаного використання. Підставою для виділення частин земельної ділянки різного функціонального використання є виключно затверджені дані інвентаризації земельної ділянки та землеустрою.

У судовому засіданні встановлено, що Держземагентство від ФОП ОСОБА_5 затверджені дані інвентаризації земельної ділянки та землеустрою, згідно яких позивачеві виділено частини земельних ділянок різного функціонального використання - не отримувало. Зазначені дані інвентаризації земельної ділянки та землеустрою не надані також позивачем і суду.

Наявні у справі дані кадастрового плану, доданого до договору оренди землі від 09.10.2006 р. №3159 по своїй правовій природі не є затвердженими даними інвентаризації земельної ділянки та землеустрою.

Враховуючи, що позивачем не надано відповідачу затверджених даних інвентаризації земельної ділянки, суд вважає дії відповідача правомірними та не вбачає підстав для зобов'язання його надати новий витяг з технічної документації з урахуванням змішаного коефіцієнту використання земельної ділянки. При цьому суд зазначає, що відповідач не може визначити Кф змішаного використання за даними проекту землеустрою земельної ділянки, оскільки Порядком чітко передбачено, що такою підставою є виключно затверджені дані інвентаризації земельної ділянки та землеустрою.

Крім цього, дослідженням матеріалів справи встановлено, що ФОП ОСОБА_5 на орендованій у Чернівецької міської ради земельній ділянці встановлено (крім магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» ) пересувний павільйон з продажу продуктів харчування, що підтверджується рішенням господарського суду Чернівецької області від 13.09.2013 р., №926/312/13 (а.с.34).

Суд вважає, що позиція позивача ґрунтується на невірному тлумаченні ним норм матеріального права. При цьому суд зазначає, що позиція позивача згідно якої, отримана ним в оренду земельна ділянка відповідно до положень Земельного кодексу України відноситься, до земель житлової та громадської забудови, а тому до неї не може бути застосовано коефіцієнт функціонального призначення, як для землі комерційного використання є помилковою, так як поняття «категорія земельної ділянки», яке використовується у Земельному кодексі України та «функціональне використання земельної ділянки» не є тотожними.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, пояснень представників сторін у справі та інших матеріалів справи ФОП ОСОБА_5 на орендованій земельній ділянці проводить підприємницьку діяльність, що свідчить про те, що із зазначеної земельної ділянки можна отримати дохід більший ніж від використання земель іншого функціонального призначення.

Вид діяльності, який здійснює позивач передбачений 3 колонкою додатку 1 до Порядку, хоча у словесному виразі виражений де що по іншому. Однак, позивач використовує землю для реалізації продукції у т.ч. побутової та здає площі магазину в під найм, що свідчить про виконання ним умов договору оренди землі від 09.10.2006 р., №3159 в частині цільового використання земельної ділянки. Дані положення договору оренди землі є чинними.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач не довів суду ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, тоді як Держземагентство довело правомірність своїх дій щодо використання коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки - 2,50 при визначенні даних про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1

За таких обставин, враховуючи викладене, суд вважає, що позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до управління Держземагентства у м. Чернівцях Чернівецької області про визнання протиправними дії щодо застосування у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 13.09.2013 р., №244/02-1/12-13 коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки - 2,50 при визначенні даних про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 та зобов'язання провести перерахунок нормативної грошової оцінки зазначеної земельної ділянки із застосуванням коефіцієнту функціонального призначення для земель змішаного користування - не підлягає задоволенню.

Судові витрати розподілити відповідно до положень ст.94 КАС України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст.ст.158 - 163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до управління Держземагентства у м. Чернівцях Чернівецької області, третя особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Чернівецька міська рада, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - відмовити у повному обсязі.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанову в повному обсязі виготовлено 27 листопада 2013 р.

Суддя О.В. Анісімов