Постанова № 35604447, 12.11.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2013 р. Справа № 804/13273/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКоренева А.О. при секретаріЛитвин Ю. Ю. за участю: представника позивача - представника відповідача - Осипова О.О., не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітас» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ «Мелітас», звернувся до суду з позовом до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій з невизнання податковою декларацію з податку на додану вартість за березень 2013 року, про скасування рішення №6339/10/18-726 від 16.04.13, яким декларація TOB «Mелітас» з податку на додану вартість за березень 2013 року визнана не податковою звітністю, про зобов'язання ДПІ прийняти податкову декларацію позивача з податку на додану вартість за березень 2013 року з додатками датою її фактичного отримання, тобто 11.04.13, та про зобов'язання відобразити показники (дані) такої податкової декларації в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку позивача, а також про зобов'язання ДПІ у десятиденний строк з дня отримання судового рішення у даній справі, яке набрало законної сили, подати звіт про виконання судового рішення у даній справі.На обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що в поданій декларації з ПДВ за березень 2013р. були зазначені усі обов'язкові реквізити відповідно до п. 48.3 ст.48 Податкового кодексу України, означена декларація була складена згідно з вимогами Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 25.11.11 №1492, тому рішення №6339/10/18-726 від 16.04.13 року щодо визнання декларації з ПДВ за березень 2013 року не податковою звітністю є, на думку позивача, безпідставним та підлягає скасуванню, а показники такої декларацію мають бути відображені в картці особового рахунку платника податків - позивача. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач, ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, правом участі в судовому засіданні не скористався, свого уповноваженого представника до суду не направив. До канцелярії суду від відповідача надійшли заперечення проти позову та клопотання про розгляд справи за відсутності представника ДПІ. Відповідно до наданих заперечень відповідач просить відмовити в задоволені позову, оскільки податкова декларація позивача з податку на додану вартість за березень 2013р. не містила такого обов'язкового реквізиту як тип документу (звітний, уточнюючий, звітний новий), відтак спірне рішення податкового органу про відому прийняти таку декларацію є правомірним.

Вивчивши доводи позову та заперечень, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, суд при винесенні постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

Судовим розглядом справи встановлено, що позивач пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації 20.03.07 у виконавчому комітеті Дніпропетровської міської ради, має ідентифікаційний код 34984598, на облік як платник податків та зборів перебуває в ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, є платником податку на додану вартість.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач 08.04.13 направив на адресу відповідача засобами поштового зв'язку оригінали податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2013 р., Реєстру отриманих та виданих податкових накладних за березень 2013р. та податкового розрахунку 1ДФ за 3 кв.2013р. Вказані документи направлені позивачем рекомендованим листом з описом вкладення (а.с.21) та отримані відповідачем 11.04.13 (а.с.23). За результатом розгляду отриманої податкової звітності з ПДВ за березень 2013р. відповідачем на адресу позивача складено та направлено письмове повідомлення «Про надання податкової звітності» від 16.04.13 №6339/10/18-726.Зі змісту вказаного листа вбачається, що фактичною підставою для невизнання податкової декларації позивача слугувала відсутність в ній такого обов'язкового реквізиту як тип документу, а юридичною підставою - приписи п.48.3. та п.48.7. ст.48 ПКУ.

Перевіряючи рішення ДПІ №6339/10/18-726 від 16.04.13 на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

За змістом п.49.11 ст.49 ПКУ орган державної податкової служби зобов'язаний надати платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови у разі подання таким платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог п.48.3 та п.48.4 ст.48 ПКУ. Відповідно до п.49.15. ст.49 ПКУ податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання податковим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

Положеннями п.48.3. ст.48 ПКУ визначено, що податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Згідно з п.48.7. ст.48 ПКУ податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пп.46.4. ст..46 цього Кодексу.

Відповідно до п.49.9 ст.49 ПКУ за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом. Отже, відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється.

Суд зазначає, що порядок оформлення та подання податкової звітності з податку на додану вартість визначений як ст.48 та ст. 49 ПКУ, так і розділом ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженим наказом міністерства фінансів України від 25.11.11 № 1492, зареєстрованим в Мінюсті України 20.12.11 №1490/20228 (далі - Порядок №1492). Так, декларація може бути подана до органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податку, в том числі способом надіслання з повідомленням про вручення та з описом вкладення. Податкова звітність повинна бути підписана керівником платника податку або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку і подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником. Податкова звітність у паперовій формі подається на аркушах формату А4. У складі декларації подаються передбачені цим Порядком додатки (у разі заповнення даних у відповідних рядках декларації) та копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних (п.13 Порядку №1492). Відповідно до розділу V Порядку №1492 декларація складається із вступної частини, службових полів, чотирьох розділів та обов'язкових додатків. Платником заповнюються вступна частина, службові поля, перші три розділи та додатки. Розділ IV заповнюється працівниками органів державної податкової служби лише на оригіналі декларації, який залишається в органах державної податкової служби.

Судовим оглядом наданих позивачем ксерокопій оригіналів декларації з ПДВ за березень 2013р. та додатків до неї, котрі надіслані позивачем на адресу податкового органу 08.04.13 та отримані останнім 11.04.13, вбачається наявність всіх обов'язкових реквізитів, визначених п.48.3 ст.48 ПКУ, в тому числі щодо типу документу - звітна. Зазначена податкова звітність відповідає вимогам, встановленим в п.48.3 та п.48.4 ст.48 ПКУ.(а.с.13-20).

Як вбачається з наданої відповідачем ксерокопії податкової звітності позивача з ПДВ за березень 2013р., такий обов'язковий реквізит як тип документу відсутній в податковій декларації з ПДВ, а в додатках до неї - наявний.

Суд зазначає, що на підтвердження правомірності свої позиції податковим органом не надано оригіналу податкової звітності позивача з ПДВ за березень 2013р., отриманої відповідачем 11.04.13, а з наданих ДПІ ксерокопій податкової звітності з ПДВ за березень 2013р. вбачається, що ксерокопії зроблені з податкової звітності, отриманою податковим органом, відповідно до даних вхідного штампу, 16.04.13.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Враховуючи наведене, у зв'язку із ненаданням відповідачем задля доказування правомірності свого рішення оригіналу податкової звітності з ПДВ за березень 2013р., отриманої ДПІ 11.04.13, яка витребовувалась судом на виконання вимог ст.11 КАС України ухвалою суду від 29.10.13, суд віддає перевагу поясненням та доказам позивача та доходить висновку, що спірна податкова звітність позивача, направлена на адресу ДПІ 08.04.13 рекомендованим листом за описом з повідомленням про вручення поштового відправлення 49061 01846890 3 та отримана відповідачем 11.04.13 (а.с.22-23), відповідає вимогам, встановленим в п.48.3 та п.48.4 ст.48 ПКУ.

Крім того суд зазначає, що відповідно до п.49.11 ст.49 ПКУ у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.В даному випадку відповідач не прийняв повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації за березень 2013р., а надіслав позивачу спірне повідомлення про те, що податкова декларація з ПДВ за березень 2013р не вважається податковою декларацію, що чинним податковим законодавством не передбачено. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного суд доходить до висновку, що оскаржувані відмова та рішення ДПІ від 16.04.13 №6339/10/18-726 є протиправними, а подана позивачем засобами поштового зв'язку податкова декларація з ПДВ за березень 2013р. мала бути прийнята означеним податковим органом. Відтак позовні вимоги в частині визнання протиправними дії ДПІ щодо невизнання податковою декларацію з ПДВ за березень 2013 року, скасування відповідного рішення ДПІ від 16.04.13 №6339/10/18-726, зобов'язання прийняти таку декларацію підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною відмову ДПІ від 16.04.13 №6339/10/18-726 прийняти податкову декларацію TOB «MEЛІTAC» з податку на додану вартість за березень 2013 р., а податку декларацію TOB «MEЛІTAC» з податку на додану вартість за березень 2013 р. такою, що подана позивачем у день її фактичного отримання ДПІ - 11 квітня 2013р.

Позовні вимоги в частині зобов'язання ДПІ прийняти таку декларацію та відобразити показники (дані) податкової декларації позивача з податку на додану вартість за березень 2013 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності, а також про зобов'язання ДПІ у десятиденний строк з дня отримання судового рішення у даній справі, яке набрало законної сили, подати звіт про виконання судового рішення у даній справі задоволенню не підлягають, адже заявлені передчасно. Так, положеннями п.49.13 ст.49 ПКУ визначено, що у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби. Отже податкова декларація позивача з податку на додану вартість за квітень 2013р. з додатками вважається прийнятою у день її фактичного отримання відповідачем в силу закону, а показники такої декларації підлягають перевірці податковим органом в порядку, визначеному ПКУ.

Крім того, суд зазначає, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є, відповідно до ст.267 КАС України, правом суду, наданим законодавцем задля здійснення судового контролю за виконання судових рішень в адміністративних справах, а тому така вимога позивача не відповідає способу захисту його прав та інтересів.

Беручи до уваги наведене, позовні вимоги ТОВ «Мелітас» підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати підлягаю розподілу відповідно до ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 16.04.13 №6339/10/18-726 прийняти податкову декларацію TOB «MEЛІTAC» з податку на додану вартість за березень 2013 р.

Визнати податкову декларацію TOB «MEЛІTAC» з податку на додану вартість за березень 2013 р. такою, що подана TOB «MEЛІTAC» у день її фактичного отримання Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - 11 квітня 2013р.

Відмовити в задоволені іншої частини позовних вимог.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітас» (код ЄДРПОУ 34984598) витрати по сплаті судового збору в розмірі 13 грн. (тринадцять гривень) 76 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами, визначеними ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 12.11.13.

Суддя А.О. Коренев