Рішення № 35601468, 06.11.2013, Жданівський міський суд Донецької області

Справа № 231/2245/13-ц

Провадження № 2/231/361/2013

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2013 року Жданівський міський суд Донецької області,

у складі:

головуючого судді Бузанова П.М.

при секретарі Широковій О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жданівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Грандфінресурс» про захист прав споживача, стягнення грошових коштів за нікчемним правочином,

В С Т А Н О В И В :

11.10.2013 року позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства «Грандфінресурс» про захист прав споживача, стягнення грошових коштів за нікчемним правочином.

В обґрунтування позову позивач послався на ту обставину, що на початку грудня 2012 року йому знадобились гроші. Перебуваючи в місті Донецьк він побачив рекламне оголошення, про те, що за умовами соціальної програми «Альянс- України» можливо отримати позику під дрібний відсоток без довідки про доходи, в мінімальні строки та мінімум документів від заявника. Така пропозиція його дуже привабила. Він звернувся до офісу ПП «Грандфінресурс» для надання йому позики. Консультант його запевнила, що гроші він отримає приблизно в триденний термін, та для цього йому потрібно сплатити позику. Таким чином після сплати одноразового внеску в сумі 6 125 грн. 00 коп., між ним та ПП «Грандфінресурс» був укладений договір № 217153 від 13.12.2012 року.

Однак, після спливу триденного строку позику він не отримав. Звернувшись до співробітника того ж офісу, він отримав відповідь, що кошти будуть через десять днів, однак через десять днів, позики також не було йому надано.

Коли він почав дзвонити до офісу відповідача, йому відповіли, що гроші він отримає за умови сплати щомісячного внеску. Того ж дня ним було сплачено 972 грн. 22 коп. чистого внеску та 735 грн. 00 коп. адміністративних затрат. Станом на сьогодення грошей ним не отримано.

Взагалі ним було сплачено:

- Грудень 2012 року - 6 125 грн. 00 коп. одноразовий комісійний внесок;

- Січень 2013 року - 972 грн. 22 коп., щомісячного чистого внеску;

- Січень 2013 року - 735 грн. 00 коп., адміністративних витрат;

- Лютий 2013 року - 972 грн. 00 коп., щомісячного чистого внеску;

- Лютий 2013 року - 735 грн. 00 коп., адміністративних витрат, а всього на суму 9 539,44 коп.

Підписуючи договір, в нього не було сумніву в тому, що він підписує кредитний договір. Однак, як виявилося пізніше, цей договір з кредитним не має ніякого відношення.

Вважає, що ця угода була укладена під впливом обману, із застосуванням нечесної підприємницької практики та договір є нікчемною.

Частиною 1 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що виконавець послуг не повинен використовувати у договорі із споживачем умови, які є несправедливими.

Згідно ч. 2 п. 3 ст. 18 вказаного Закону умови договору є несправедливими, якщо в супереч принципу добросовісності, його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків споживача, тоді як надання послуг обумовлене лише власним розсудом виконавця.

У статті 3 додатку 2 до договору встановлені обов'язки споживача сплачувати внески щомісяця, та жодних обов'язків відповідача.

Відповідач, діючи через своїх представників, ввів його в оману, тому що на момент укладання договору, йому не було повідомлено про кабальні умови надання позики; не роз'яснено, що право на отримання позики, належить від кількості грошових внесків інших споживачів, та про те, що відповідач зовсім не надає коштів при наданні кредитів.

Пунктом 2 ч. 1, п. 7 ч. 3, ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» забороняється нечесна підприємницька практика, яка включає будь- яку діяльність, що вводить споживача в оману або є агресивною, а також забороняється, як таке, що вводить в оману утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схе, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції.

Відповідачем була застосована пірамідальна схема.

Тому позивач вважає, що ця угода була укладена під впливом обману, із застосуванням нечесної підприємницької практики та договір є нікчемним, тому просить суд, застосувати наслідки нікчемного договору № 217153 від 13.12.2012 року, та стягнути з відповідача на його користь сплачені гроші за договором в сумі 9 539 грн. 44 коп.

Позивач в судове засідання не з'явився надав заяву про розгляд справи в його відсутності, просив позов задовольнити.

Відповідач Приватне підприємство «Грандфінресурс» в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про день та час слухання справи, причини не з'явлення суду не повідомив.

Суд, прийняв рішення слухати справу заочно.

Суд, дослідивши матеріали справи прийшов до наступного висновку:

Як вбачається із матеріалів справи, 13.12.2012 року в м. Донецьку позивач уклав з відповідачем ПП „Грандфінресурс" договір № 217153 з двома додатками Додаток № 1, та Додаток № 2, предметом якого є надання позивачу послуг по адмініструванню системи придбання товару у групах на умовах діяльності програми «Альянс Україна». Відповідач зобов'язався вчинити від імені та за рахунок учасника - позивача певні юридичні дії, спрямовані на придбання товару, в тому числі: сформувати Реєстр учасників, забезпечити його адміністрування, організовувати та проводити захід по розподілу грошового фонду, здійснити оплату товару на користь учасника або надати учаснику відповідну суму у позику; надавати інші послуги. Згідно умов Договору ПП «Грандфінресурс» виступає виконавцем певних послуг, зазначених у статті 1 цього Договору, а позивач є їх споживачем. Відповідач зобов'язався надати учаснику- позивачу по справі відповідну суму у позику.

На виконання умов договору позивачем відповідачу були сплачені гроші у загальній сумі 9 539,44 коп.

Відповідно до п.5 ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів;

Відповідно до п.11-1 ст.4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансовими послугами вважаються такі послуги, як адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах.

Таким чином відповідач здійснює операції з «адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах», що є фінансовою послугою з прямим залученням фінансових активів від фізичних осіб.

Наведене свідчить про те, що діяльність відповідача, яка передбачена договором сторін, є фінансовою послугою, пов'язаною із прямим залученням фінансових активів від фізичних осіб.

Разом з тим, відповідно до ст.34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» діяльність з наданням будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб, може здійснюватися лише фінансовими установами після отримання відповідної ліцензії.

Відповідно до п.3 ст.9 ЗУ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» ліцензуванню підлягає діяльність з надання фінансових послуг.

Як вбачається з матеріалів справи ліцензія на здійснення фінансових послуг у відповідача відсутня.

Крім того, аналізуючи положення договору, та додатків №1 і №2 до нього суд приходить до висновку про те, що діяльність Приватного підприємства «Грандфінресурс» вводить споживача в оману, оскільки програми «Альянс Україна» формується виключно на коштах учасників програми, без залучення коштів Приватного підприємства «Грандфінресурс». Оплата товару здійснюється за кошти, внесені учасниками програми, в подальшому учасник, який отримав товар, сплачує внески, які фактично компенсують кошти іншим учасникам програми, тобто один учасник програми за свої власні кошти, без інвестування коштів відповідача оплачує товар іншому учаснику програми. При цьому, позивач сплачував відповідачу не за одержання товару чи послуги, а фактично за можливість одержання права на отримання позики, яке надавалось не за рахунок відповідача, а за рахунок залучення інших споживачів і їх коштів до такої ж схеми, право отримати товар позивачем залежить від розміру фонду і внесення коштів іншими учасниками програми.

Згідно із п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» забороняються як такі, що вводять в оману утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції.

Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», роз'яснено, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

У разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Частиною 2 ст. 215 ЦК України встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Таким чином, суд приходить до висновку, що договір № 217153 від 13 грудня 2012 року з додатками №1 та №2, що укладений між позивачем та ПП «Грандфінресурс» є нікчемним, внаслідок того, що його недійсність передбачена законом.

За таких обставин та беручи до уваги те, що за змістом ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, а кожна із сторін такого правочину зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 9 539,грн.44 коп., сплачених за договором № 217153 від 13 грудня 2012 року, підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 84, 88, 213, 214, 215,224-226 ЦПК України, ст.ст.215, 227 ЦК України, ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», суд -

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Грандфінресурс» про захист прав споживача, стягнення грошових коштів за нікчемним правочином, задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Грандфінресурс» (01034 м.Київ, Шевченківський район, вул.Ярославів Вал, 13/2Б, оф 3,п/р 26000962497574 в ПАО «ПУМБ» м. Київ) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, сплачені ним грошові кошти в сумі 9 539,44 грн. ( дев'ять тисяч п'ятсот тридцять дев'ять гривень 44 копійки).

Заочне рішення може бути переглянуте Жданівським міським судом Донецької області за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду Донецької області через Жданівський міський суд Донецької області суд у строки та в порядку, встановленому ст.ст. 294, 296 ЦПК України.

Суддя Жданівського міського

суду Донецької області П.М. Бузанов