Рішення № 35601100, 27.11.2013, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

27.11.2013 Єдиний унікальний номер 205/7818/13-ц

справа № 2/205/3541/13

205/7818/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2013 року м. Дніпропетровськ

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Залімської Н.В.,

при секретарі Кравцову С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи приватний нотаріус ДМНО ОСОБА_4, приватний нотаріус ДМНО ОСОБА_5, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу квартири, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 12 вересня 2013 року звернулася до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи приватний нотаріус ДМНО ОСОБА_4, приватний нотаріус ДМНО ОСОБА_5, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу квартири. В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що 26 липня 2005 року між нею та ОСОБА_2 було укладено під впливом помилки договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1. На початку липня 2005 року до позивача звернулась ОСОБА_2 з проханням надати в борг 40000 грн. строком на 3 роки. Позивач погодилась позичити вказану суму під заставу квартири. Також було погоджено, що коли борг буде повернуто, позивач шляхом укладання договору купівлі-продажу поверне квартиру. Однак в дійсності позивач не мала наміру купувати квартиру. На початку листопада 2010 року ОСОБА_2 повернула борг з відсотками в розмірі 50000 грн. та попросила позивача укласти договір купівлі-продажу з її сином ОСОБА_3 25 грудня 2010 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1. Однак ОСОБА_3 позивачу ніяких коштів за квартиру не передавав, насправді вказану квартиру не купував.

Позивач просила суд визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири, укладений 26 липня 2005 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_4 за реєстровим № 1214; визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири, укладений 25 грудня 2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_5 за реєстровим № 1523.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнали позовні вимоги в повному обсязі.

Треті особи - приватний нотаріус ДМНО ОСОБА_4 та приватний нотаріус ДМНО ОСОБА_5 в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце слухання справи повідомлялись належним чином.

Згідно ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності з ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

На підставі ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані та здобуті докази, вважає, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити за наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

На підставі ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що 26 липня 2005 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_4 за реєстровим № 1214, за умовами якого ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_1 купила квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 5).

25 грудня 2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_5 за реєстровим № 1523, за умовами якого ОСОБА_1 продала, а ОСОБА_3 купив квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 6-7, 8).

Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.

У судовому засіданні також встановлено, що у відповідності до вимог ст. 203 ЦК України при укладанні вищезазначених договорів купівлі-продажу були дотримані всі передбачені законодавством істотні умови договору, котрі були обумовлені згодою сторін, як узгоджені сторонами, так і прийняті ними. Окрім того, на момент укладання цього договору обидві сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, їх волевиявлення відповідало їхній внутрішній волі, було вільним, що підтверджується власноручними підписами учасників правочину та приватного нотаріуса.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору та визначенні умов договору.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Доводи позивача в частині недійсності договорів купівлі-продажу як вчинених під впливом помилки та з метою приховати інший правочин, суд оцінює критично, оскільки вони випливають лише з її особистих суб'єктивних оцінок. При цьому на час укладання спірних договорів позивач була згодна з їх умовами та взяла на себе відповідні зобов'язання добровільно.

У відповідності зі ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у праві. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем в порушення вимог ст. ст. 10, 59-60 ЦПК України не було надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження недійсності договору купівлі-продажу квартири, укладеного 26 липня 2005 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, та договору купівлі-продажу квартири, укладеного 25 грудня 2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3

Крім того, позивачем було пропущено строк позовної давності щодо оскарження договору купівлі-продажу від 26 липня 2005 року, оскільки відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Таким чином, розглядаючи даний спір в межах заявлених вимог, оцінюючи здобуті по справі докази щодо їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності та взаємності зв'язку у сукупності, суд першої інстанції дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтовані, незаконні, недоведені та безпідставні, а, отже, задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 15-16, 203, 215, 257, 626-627, 629, 638 ЦК України, ст. ст. 10-11, 59-60, 88, 212, 213-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи приватний нотаріус ДМНО ОСОБА_4, приватний нотаріус ДМНО ОСОБА_5, про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладеного 26 липня 2005 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, посвідченого приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_4 за реєстровим № 1214, визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладеного 25 грудня 2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, посвідченого приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_5 за реєстровим № 1523 - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетрвоської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів.

Суддя Н.В. Залімська