Рішення № 35600997, 22.11.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 749/1092/13-ц Провадження № 22-ц/795/2482/2013 Категорія - цивільнаГоловуючий у I інстанції - Лихошерст В.В. Доповідач - Литвиненко І. В.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2013 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіЛитвиненко І.В.суддів:Горобець Т.В., Шарапової О.Л.при секретарі:Мартиновій А.В.за участю:відповідача ОСОБА_5, позивача ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Щорського районного суду від 15 жовтня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про стягнення додаткових витрат на дитину,

в с т а н о в и в:

В жовтні 2013 року ОСОБА_6 звернулась до ОСОБА_5 з позовом про стягнення додаткових витрат на повнолітню дочку в розмірі 2075 грн. посилаючись на те, що відповідач відмовляється від надання допомоги їх дочці, яка навчається на другому курсі денного відділення Чернігівського державного інституту економіки та управління за контрактом.

Рішенням суду позов задоволено. Суд стягнув з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 в рахунок компенсації додаткових витрат на дитину ОСОБА_7 2075 грн. та 229,4 грн. судового збору на користь держави.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення суду через порушення норм матеріального права та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що чинним законодавством не передбачено сплата додаткових витрат на навчання повнолітньої дочки. Апелянт також зазначає, що судом при ухваленні рішення не було враховано матеріальний стан відповідача та членів його родини.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, пояснення учасників судового розгляду, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі до 14.04.2010 року. Від шлюбу мають дочку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка є студенткою 2 курсу юридичного факультету денної форми навчання на контрактній основі Чернігівського державного інституту економіки і управління

У зв'язку з тим, що позивачка самостійно не може забезпечити оплату навчання дочки, а відповідач відмовляється добровільно надавати таку допомогу позивачка просила стягнути з відповідача на її користь 50 % вартості навчання в розмірі 2075 грн., які були сплачені нею 20.09.2013 року за навчання дочки ОСОБА_7 за перший семестр 2013 навчального року.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, зобов'язаний брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами.

Проте, такі висновки не відповідають нормам матеріального права.

Зокрема, відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Тобто, закон покладає на батьків обов'язок щодо надання утримання своїм неповнолітнім дітям, а саме дітям, які не досягли 18 років.

Положення ст. 185 СК України передбачають, що той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Таким чином, законодавство передбачає стягнення додаткових витрат лише на дитину.

Але, як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_7 вже не є дитиною в силу п.1 ст.6 СК України, так як вона 11 серпня 2013 року досягла повноліття.

У зв'язку з вищевикладеним, вимоги позивачки про стягнення додаткових витрат на дитину є безпідставними та такими, що не можуть бути задоволені.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню через порушення норм матеріального права з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з позивача на користь відповідача належить стягнути 114,70 грн. судового збору, сплаченого за подання апеляційною скарги.

Керуючись ст.ст. 6, 180, 185 СК України, ст.ст. 88, 303, 307, 309 ч.1 п. 3, ст.ст. 315-316, 319, 325 ЦПК України, апеляційний суд

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

Рішення Щорського районного суду від 15 жовтня 2013 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про стягнення додаткових витрат на дитину відмовити.

Стягнути ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 114 грн. 70 коп. в рахунок відшкодування судових витрат за розгляд справи в апеляційному суді.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: