Рішення № 35600015, 27.11.2013, Хрестівський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Кіровський міський суд Донецької області)

Кіровський міський суд Донецької області

Єдиний унікальний номер 232/ 2640 /13-ц

Провадження №2/232/ 754 /13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2013 року Кіровський міський суд Донецької області в складі :

головуючого судді Волкової Н.Ю.

при секретарю Мігаліній Л.Ю

за участю позивача ОСОБА_1

розглянувши заочно у судовому засіданні в м. Кіровське справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права користування квартирою та визнання його втратившим права користування житловим приміщенням, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 07 листопада 2013 р. звернулася до Кіровського міського суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права користування квартирою та визнання його втратившим права користування житловим приміщенням, за тими підставами, що їй на праві приватної власності належить трьохкімнатна квартира АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом Кіровської державної нотаріальної контори 30 вересня 2008 р. за реєстром №1475, за яким ОСОБА_2 та ОСОБА_3 продали, а ОСОБА_1 купила квартиру, розташовану в АДРЕСА_1. Право власності на квартиру зареєстровано за нею 13 листопада 2008 р. в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером 24668091.

Позивачка вказала у позові, що вона оформила технічну документацію на квартиру на своє ім'я, відремонтувала квартиру та з 2011 р. проживає в ній зі своєю сім'єю.

Колишній власник квартири ОСОБА_2 не проживає в даній квартирі з моменту її продажі, тобто більше як 5 років, його особистих речей в квартирі також немає, що підтверджено актом депутата від 31 жовтня 2013 р., право його та ОСОБА_3 власності на квартиру припинилося внаслідок відчуження майна, ОСОБА_3 знявся з реєстрації 23 червня 2010 р., а ОСОБА_2, незважаючи на обіцянки, не знявся з реєстрації з даної квартири до теперішнього часу. Більш того, ОСОБА_2 навіть шляхом обману ще раз перереєструвався в квартирі через втрату свого паспорта, оскільки попросив у неї домову книгу начебто для того, щоб знятися з реєстрації, повернув їй домову книгу лише через 2 місяці, проте там була відмітка про його перереєстрацію з 09 жовтня 2009 р.

Відповідач ОСОБА_2 з часу продажу квартири в ній не проживає, в квартирі для проживання в ній не з'являється, після його обману щодо перереєстрації в 2009 р. вона взагалі ніколи не бачила та не чула його, їй невідоме його фактичне місце перебування, невідомий номер мобільного телефону, а весь тягар зобов'язань по сплаті за комунальні послуги (воду, газ, сміття) лежить на ній, позивачці, котра вимушена сплачувати за числом зареєстрованих осіб в цій квартирі. До того ж, в зв'язку з реєстрацією в даній квартирі сторонньої особи, вона обмежена у розпорядженні своїм житлом, не має можливості привести до ладу будинкову книгу, вирішити питання про реєстрацію в даній квартирі певних осіб, а зареєстрована в даній квартирі стороння особа, якою є ОСОБА_2 зберігає за собою право користування житлом, чим порушуються її права, як нового власника квартири.

Позивач просить усунути перешкоди у здійсненні її права користування вказаною квартирою шляхом визнання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 втратившим право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала свої позовні вимоги та пояснив суду, що до теперішнього часу не може на свій розсуд користуватися належною їй на праві власності квартирою через те, що відповідач за власною волею розпорядившись своєю квартирою, безпідставно залишається прописаними за даною адресою, хоча не має на це жодного права, оскільки не є власником житла, не є членом її родини, не є наймачем даного житла, так як вона житла відповідачу ніколи не здавала, дана квартира не є постійним чи тимчасовим житлом відповідача. Реєстрація у вказаній належній їй на праві власності квартирі відповідача суттєво порушує її законні права власника, оскільки через реєстрацію в своїй квартирі сторонньої особи вона вимушена оплачувати зайві нарахування за комунальні послуги (воду, газ, сміття), не має можливості нікого прописати в дану квартиру. Таким чином, реєстрація в даній квартирі сторонньої особи, не дає змоги їй користуватися належною їй на праві приватної власності квартирою на свій розсуд, безпідставно обмежує її право власності. Їй не відома адреса перебування відповідача в теперішній час

Відповідач ОСОБА_2 про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином рекомендованою судовою повісткою на 27 листопада 2013 р., проте в судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, на надіслав заяву з просьбою перенести розгляд справи.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Позивачці ОСОБА_1 на праві приватної власності належить трьохкімнатна квартира АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом Кіровської державної нотаріальної контори 30 вересня 2008 р. за реєстром №1475, за яким ОСОБА_2 та ОСОБА_3 продали, а ОСОБА_1 купила квартиру, розташовану в АДРЕСА_1. Право власності на квартиру зареєстровано за нею 13 листопада 2008 р. в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером 24668091.

Відповідно до записів в домовій книзі, в квартирі АДРЕСА_1 зареєстрований ОСОБА_2, що є колишнім власником даної квартири та ні в яких родинних відносинах з позивачкою не знаходиться та фактично за вказаною адресою тривалий час не проживає, в квартирі навіть не знаходяться його речі, що підтверджено в судовому засіданні актом депутата від 31 жовтня 2013 р., який приєднано до матеріалів справи та не спростовано будь-якими іншими доказами.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно з ч.1 ст. 383 ЦК України власник квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Ст.346 ЦК України вказує на припинення права власності у разі відчуження власником свого майна.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11 грудня 2003 р. №1382-1У, зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (в тому числі про позбавлення права користування житловим приміщенням). Тобто для зняття з реєстрації місця проживання достатньо рішення суду про позбавлення права користування житловим приміщенням, що відповідає правовій позиції, викладеній в Узагальнені судової практики розгляду цивільних прав про захист права власності та інших речових прав Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (Лист від 28 січня 2013 р. №24-150/0/4-13).

Виходячи з обставин справи, позивач має право користуватися та розпоряджатися квартирою АДРЕСА_1 як її єдиний власник для власного проживання та проживання членів своєї сім'ї.

Відповідач ОСОБА_2 припинив право своєї власності на квартиру АДРЕСА_1 шляхом відчуження вказаної квартири на підставі нотаріально посвідченого договору, фактично виїхав з даної квартири, добровільно змінивши своє постійне місце проживання, проте з невідомих підстав залишився зареєстрованими за вказаною адресою, хоча для цього немає жодної підстави, оскільки відповідач не є власником цієї квартири, припинивши своє право власності за своїм бажанням шляхом укладення договору відчуження, то він повинен бути визнаний втратившим право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1, оскільки законні підстави збереження за ним права користування житловим приміщенням в даній квартирі також припинені; відповідач не є членом сім'ї позивача; з відповідачем не укладався договір на тимчасове мешкання в даній квартирі, відповідач змінив адресу свого постійного місця проживання, оскільки не проживає у вказані квартирі понад п'ять років, що також підтверджено актом депутату від 31 жовтня 2013 р. Діючі законодавчі акти не передбачають право колишніх власників на збереження за ними права користування житловим приміщенням у відчуженій ними квартирі.

Реєстрація відповідача за вказаною адресою у квартирі АДРЕСА_1 необґрунтовано та безпідставно порушує права власника цієї квартири, оскільки примушує її до сплати зайвих коштів за комунальні послуги, що вираховуються в залежності від кількості мешканців (газ, вода, збір сміття) ; обмежує її право зареєструвати будь-яких інших осіб на свій розсуд та й взагалі спричиняє дискомфорт таким втручанням в особисте життя власника квартири.

Суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими, оскільки необхідно усунути перешкоду у здійсненні права позивача на користування та розпорядження належною їй на праві власності квартирою АДРЕСА_1 шляхом визнання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1 в зв'язку з припиненням його права власності на дану квартиру, що була підставою його реєстрації за вказаною адресою та зміною ним фактичного місця проживання.

Керуючись ст. 317, 383 , 391,346 ЦК України, ст. ст. 212- 215, 224-226 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права користування квартирою та визнання його втратившим права користування житловим приміщенням, - задовольнити повністю.

Усунути перешкоду у здійсненні права ОСОБА_1 на користування та розпорядження належною їй на права власності квартирою АДРЕСА_1 шляхом визнання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарга , якщо вона не була подана. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя : Н.Ю. Волкова