Постанова № 35598949, 26.11.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2013 р. Справа № 914/3201/13

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Д. Новосад

суддів О. Михалюк

І. Малех

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології ремонту транспортної інфрастуктури", м. Судова Вишня Львівської області, б/н від 22.10.13

на рішення господарського суду Львівської області від 26.09.2013

у справі № 914/3201/13

за позовом: Державного підприємства "Остерський військовий лісгосп", смт. Десна, Козелецький район, Чернігівська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології ремонту транспортної інфрастуктури", м. Судова Вишня, Мостиський район, Львівська область

про стягнення 34 914,34 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Музиченко В.М. - представник (доручення № 567 від 19.11.2013);

від відповідача: Борисовський А.Р. - представник (довіреність б/н від 25.11.2013).

Права та обов'язки, передбачені ст.ст. 22, 28 ГПК України, роз'яснено. Відводів складу суду не заявлено.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Львівської області від 26.09.2013 у справі № 914/3201/13 (суддя О.Бортник) позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології ремонту транспортної інфраструктури" на користь Державного підприємства "Остерський військовий лісгосп" 32 993,97 грн. заборгованості, 320 грн. трьох процентів річних та 1 641,64 грн. судового збору; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

З даним рішенням не погоджується відповідач, ТзОВ "Технології ремонту транспортної інфрастуктури", оскаржив його в апеляційному порядку. Скаржник вважає, що рішення господарського суду Львівської області від 26.09.2013 в частині задоволення позовних вимог є незаконним, прийняте з порушенням норм процесуального права. Відповідач повідомляє суд апеляційної інстанції про те, що на адресу ТзОВ "Технології ремонту транспортної інфрастуктури" не надходило жодних процесуальних документів по справі № 914/3201/13, лише 15.10.2013 на адресу останнього надійшло оскаржуване рішення. За вказаних обставин, відповідач не міг висловити свою правову позицію по суті спору, надати документи, які б заперечили позовні вимоги. Наведені у апеляційній скарзі порушення норм, на думку апелянта, призвели до прийняття неправильного рішення судом першої інстанції. За вказаних обставин, скаржник просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення господарського суду Львівської області від 26.09.2013 у справі № 914/3201/13 в частині задоволених позовних вимог і прийняти нове рішення, яким відмовити Державному підприємству «Остерський військовий лісгосп» у задоволенні позовних вимог повністю.

29.10.2013 автоматизованою системою документообігу суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології ремонту транспортної інфрастуктури", м. Судова Вишня Львівської області, б/н від 22.10.2013, розподілено до розгляду судді-доповідачу Д.Новосад .

З урахуванням положень ст. 4-6 ГПК України, п. 3.1.7 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п. 6 рішення зборів суддів (протокол № 6 від 28.12.2010) зі змінами, внесеними рішенням зборів суддів (протокол № 13 від 03.08.2012), розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 31.10.2013 в склад колегії по розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології ремонту транспортної інфрастуктури", введено суддів - О.Михалюк, Г.Мельник.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 31.10.2013 подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, відновлено строк на подання апеляційної скарги та призначено розгляд справи на 26.11.2013.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 26.11.2013, у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Г.Мельник в склад колегії по розгляду апеляційної скарги ТзОВ "Технології ремонту транспортної інфрастуктури" введено суддю - І.Малех.

Позивач- Державне підприємство "Остерський військовий лісгосп" - з доводами скаржника, наведеними в апеляційній скарзі, не погодився з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

В судове засідання 26.11.2013 з'явилися представники сторін. Представником відповідача заявлено усне клопотання про відкладення розгляду даної справи, у зв'язку з недавнім вступом у вказану справу як представника, що зумовило неможливість ознайомитися з матеріалами справи. Представник позивача проти вказаного клопотання заперечив.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що усне клопотання представника ТзОВ "Технології ремонту транспортної інфрастуктури" про відкладення розгляду справи є необґрунтованим та враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору, запобігаючи безпідставному затягуванню розгляду апеляційної скарги, колегія суддів в задоволенні вказаного відмовляє. Відкладення розгляду справи за обставин, визначених у ч. 1 ст. 77 ГПК України, є обов'язком лише за умови неможливості вирішення спору в даному судовому засіданні.

Розглянувши апеляційну скаргу, відзив на неї, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача в судовому засіданні, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, рішення господарського суду Львівської області від 26.09.2013 у справі № 914/3201/13 слід залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, позивачем та відповідачем укладено договір поставки № 19/11-10/ШП-О/118 від 19.11.2010 (а.с. 12-15). Крім того, колегією суддів Львівського апеляційного господарського суду перевірено правильність висновків місцевого господарського суду, яким у судовому засіданні 03.09.2013 з'ясовано у представника позивача номер договору поставки на який позивач посилається як на підставу своїх позовних вимог, оскільки у позовній заяві його зазначено не повністю.

Відповідно до умов договору постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а замовник прийняти й оплатити продукцію в асортименті, кількості та за цінами відповідно до специфікації до цього договору, що є невід'ємною його частиною (п.1.1 договору).

Згідно з п. 6.1. договору замовник проводить авансову оплату в розмірі 50 % кожної партії продукції згідно заявки. Оплата решти орієнтовано 50% за поставлену продукцію по цьому договору проводиться замовником в термін до двох банківських днів від дати надходження продукції на адресу кінцевого вантажоодержувача. Достатнім та обов'язковим підтвердженням надходження партії продукції на адресу кінцевого вантажоодержувача є підписаний останнім Акт прийому-передачі продукції із зазначенням кількості продукції. При цьому оплаті підлягає лише якісна продукція за виключенням браку.

На підставі цього договору та специфікації до нього по довіреностях № 95 від 08.12.2010 та № 101 від 10.12.2010, товарно-транспортних накладних № 2314 від 08.12.2010, № 2319 від 09.12.2010, № 2322 від 10.12.2010, № 2326 від 13.12.2010, № 2346 від 16.12.2010, № 2361 А від 21.12.2010 позивач поставив відповідачу шпали дерев'яні не просочені 2 типу та шпали не просочені 1 типу загальною вартістю 152 393,97 грн., сюди включено згідно з умовами договору (специфікації) вартість залізничного тарифу за кожен вагон. Згідно з товарно-транспортної накладної № 2361А від 21.12.2010, позивачем поставлено відповідачу продукції на суму 23 199,28 грн., а не 25 601,32 грн. про, що зроблено відповідачем відмітку про прийняття продукції такої вартості. У вказаній накладній відсутні зауваження позивача з приводу неприйняття відповідачем 22 шпал 21.12.2010. Наявні в матеріалах справи платіжні дорученням № 1847, № 1944, № 1987, № 2027, № 2174, № 2226, № 2241, № 7, № 16, № 39, № 53, № 66, № 100, № 153, № 194, № 1664, № 1672, № 1760, № 1769, № 24680, № 24686, № 24700, № 24712, № 24717 підтверджують сплату відповідачем за отриману продукцію 119 400 грн., що не заперечується позивачем. Докази сплати відповідачем позивачу решти 32 993,97 грн. вартості отриманої продукції у матеріалах справи відсутні.

Вірно зазначено місцевим господарським судом, що у товарно-транспортних накладних містять усі передбачені договором відомості, необхідні для Акта прийому-передачі продукції, та за своєю правовою природою є належними, допустимими і достатніми доказами надходження партії продукції на адресу відповідача, не дивлячись на їхню назву.

Згідно з ст.712 ЦК, ст.265 ГК за договором поставки постачальник зобов'язується передати покупцю товар у встановлений строк (строки), а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст.230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, ТзОВ "Технології ремонту транспортної інфрастуктури" не сплатило заборгованості у сумі 32 993,97 грн. за отриману продукцію, згідно договору поставки № 19/11-10/ШП-О/118 від 19.11.2010. Враховуючи наведене, місцевим господарським судом зроблено вірні висновки, що 3 % річних з вказаної суми становлять 324,53 грн., однак враховуючи межі позовних вимог суд не вправі виходити за них, у зв'язку з чим задоволено позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 320 грн. трьох процентів річних за 120 днів прострочення виконання грошового зобов'язання.

Також, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду погоджується з висновками місцевого господарського суду, що позовні вимоги в частині стягнення 1 600 грн. пені за період прострочення оплати продукції з 06.09.2012 по 01.01.2013 задоволенню не підлягає. Оскільки, відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, до яких відноситься у тому числі й пеня, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Отже, нарахування пені за прострочення виконання відповідачем зобов'язання з оплати продукції, отриманої у грудні 2010 за переліченими товарно-транспортними накладними, припинилось у червні 2011, у зв'язку з чим пеня не підлягає нарахуванню після червня 2011.

Поряд з цим колегія суддів зазначає, що основними доводами апеляційної скарги є твердження скаржника на те, що судом першої інстанції розглянуто справу за наявними у ній матеріалами без участі уповноваженого представника відповідача, якому не було відомо про порушення провадження у справі та відповідно про відкладення розгляду справи. Скаржник вважає, що його права порушено, оскільки позбавлено можливості надати відповідні докази по справі.

Враховуючи викладене та оцінюючи доводи апеляційної скарги, судова колегія зазначає, що копії ухвали господарського суду Львівської області від 20.08.2013 про порушення провадження у справі № 914/3201/13 надсилались сторонам у трьох примірниках, з яких два на адреси відповідача. ТзОВ "Технології ремонту транспортної інфрастуктури" на адресу 79025, м. Львів, вул. Левандівська, 3, отримало поштове повідомлення суду 23.08.2013, а саме: Боднарчуком, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 35489/13 від 02.09.2013 (а.с. 3) та поштове повідомлення на адресу: 81340, Львівська область, Мостиський район, м. Судова Вишня, вул. Заводська, буд. 35 вручено 09.09.2013, також, Боднарчуку, підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 37332/13 від 11.09.2013 (а.с. 5). За таких обставин судова колегія вважає, що господарським судом Львівської області належним чином повідомлено відповідача про розгляд даної справи. ТзОВ "Технології ремонту транспортної інфрастуктури" мало можливість надати суду свої пояснення та докази по справі, однак відповідач не скористався своїм процесуальним правом прийняти участь у розгляді справи та надати суду свої пояснення та докази.

Слід звернути увагу, що ухвалою господарського суду Львівської області від 03.09.2013 розгляд справи відкладався та зобов'язано позивача подати докази включення позивача та відповідача станом на вересень 2013 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за адресами, вказаними у позовній заяві, докази надіслання позовної заяви і доданих документів відповідачу за адресою: 81340, Львівська область, Мостиський район, м. Судова Вишня, вул. Заводська, буд. 35, специфікації до Договору поставки № 19/11-10/ШП-О/118, розрахунок ціни позову, з якого б вбачалось на підставі яких товарно-транспортних накладних виник борг, письмово пояснити, чому згідно з позовною заявою позивач вказує період прострочення з 06.09.2012 по 01.01.2013. (118 днів), а пеню нараховує за 120 днів прострочення, тоді як договором передбачено штраф за кожен банківський день прострочення, специфікацію до Договору № 118 від 19.11.2010, акт звірки взаєморозрахунків та акт приймання-передачі, які передбачено п.п. 6.3, 7.2. Договору № 118. Також, зобов'язано відповідача подати письмове пояснення з приводу заявлених позовних вимог, докази, які спростовують позовні вимоги або свідчать про добровільне погашення боргу. При цьому, відповідачу вказана ухвала надсилалась на дві адреси, отже ТзОВ "Технології ремонту транспортної інфрастуктури" належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, однак не виконано вимог ухвали. Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем виконано вимоги ухвали суду від 03.09.2013, зокрема, надано докази надіслання позовної заяви та доданих до неї документів на вказану в ухвалі адресу. Отже, ТзОВ "Технології ремонту транспортної інфрастуктури" отримало копію позовної заяви та додані до неї документи на адреси: 79025, м. Львів, вул. Левандівська, 3 (а.с.8-9) та 81340, Львівська область, Мостиський район, м. Судова Вишня, вул. Заводська, буд. 35 (а.с. 87-88).

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду приходить до висновку про те, що скаржнику було відомо про судові засідання під час розгляду справи в суді першої інстанції, а також позивачем скеровувалась копія позовної заяви на адреси відповідача. Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги про порушення місцевим господарським судом норм процесуального права є необґрунтованими та такими, що не підтверджені матеріалами справи, оскільки доказів, які б підтверджували неможливість явки представника ТзОВ "Технології ремонту транспортної інфрастуктури" у судові засідання місцевого господарського суду у матеріалах справи відсутні. Відтак, на підставі ст. 22 та ст. 75 ГПК України судом першої інстанції обґрунтовано та правомірно розглянуто справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч.2 ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про часткове задоволення позову та вважає, що скаржником не доведено наявності підстав для задоволення апеляційної скарги та для скасування рішення місцевого суду.

Керуючись ст. ст. 91, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Рішення господарського суду Львівської області від 26.09.2013 у справі № 914/3201/13 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

3. Матеріали справи скерувати до господарського суду Львівської області.

Повний текст постанови виготовлено: 28.11.2013

Головуючий-суддя Д. Новосад

Суддя О. Михалюк

Суддя І. Малех