Постанова № 35598948, 25.11.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2013 р. Справа № 914/2764/13

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Зварич О.В.

суддів Хабіб М.І.

Якімець Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Граве Україна" (надалі ПрАТ "Страхова компанія "Граве Україна") за №44491 від 04.10.2013р. (вх. № 05-05/2134/13 від 10.10.2013р.)

на рішення Господарського суду Львівської області від 23.09.2013р.

у справі № 914/2764/13

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (надалі ПрАТ "Страхова компанія "Українська страхова група")

до відповідача: ПрАТ "Страхова компанія "Граве Україна"

про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу) в сумі 3022,69 грн.,

за участю:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Астапович О.В. - представник (довіреність № 56 від 02.01.2013р.),

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 23.09.2013р. у справі №914/2764/13 (суддя Долінська О.З.) позов задоволено повністю. Стягнуто з ПрАТ «Страхова компанія «Граве Україна» на користь ПрАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" 3022,69 грн. шкоди в порядку регресу та 1720,50 грн. витрат, понесених на сплату судового збору.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач здійснив виплату страхового відшкодування ТзОВ «Євро Лізинг» та звернувся з регресною вимогою до відповідача, оскільки постановою Залізничного районного суду м. Львова від 28.12.2012р. у справі № 1309/10659/12 встановлено вину Лань М.Г. у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, внаслідок керування застрахованого відповідачем транспортного засобу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 23.09.2013р. у справі № 914/2764/13, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у зв'язку з безпідставністю. Вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права щодо обов'язковості проведення автотоварознавчої експертизи у випадках визначення розміру страхового відшкодування згідно обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Стверджує, що позивач не дотримав вимог законодавства обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів щодо визначення розміру страхового відшкодування та виплатив страхове відшкодування всупереч законодавству (без погодження вигодонабувача - ПАТ «Альфа-Банк»). Звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутній і на вимогу суду позивачем не наданий генеральний договір добровільного страхування наземних транспортних засобів. Вказує, що заява про виплату страхового відшкодування, засвідчена печаткою ТзОВ «Євро Лізинг», підписана невстановленою особою.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає, що місцевий господарський суд вірно застосував відповідні правові норми до спірних правовідносин. Зазначає, що при виплаті страхового відшкодування ПрАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" керувалось ЗУ «Про страхування» та ЦК України, які регулюють правовідносини у сфері добровільного страхування та пред'явлення регресних вимог до відповідача. Що ж стосується обов'язку відповідача виплатити страхове відшкодування, то суд першої інстанції вірно застосував норми ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Вважає, що обов'язок по проведенню автотоварознавчої експертизи лежить саме на відповідачу, а не на позивачу. Стверджує, що наявність в матеріалах справи додатку до генерального договору є достатньою для встановлення факту укладення вказаного договору, більше того, наявність саме додатку до генерального договору свідчить про страхування саме пошкодженого в ДТП транспортного засобу. Просить залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Позивач не забезпечив явки в судове засідання уповноваженого представника, в заяві № 11/7381 від 20.11.2013р. (вх. № 05-04/7117/13 від 22.11.2013р.) просить провести розгляд апеляційної скарги ПрАТ «Страхова компанія «Граве Україна» за відсутності представника ПрАТ "Страхова компанія "Українська страхова група".

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу та заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відсутність підстав для скасування рішення господарського суду Львівської області від 23.09.2013р. у справі №914/2764/13, з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, 30 квітня 2008 року між ЗАТ "Страхова компанія "Українська страхова група", правонаступником якого є ПрАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" (страховик) та ТзОВ "Євро Лізинг" (страхувальник) укладено генеральний договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів № 28-0107-0001-лиз, предметом якого є страхування транспортних засобів (далі ТЗ), що належать страхувальнику, цивільної відповідальності власників транспортних засобів та страхування від нещасних випадків водія та пасажирів (а.с. 126-144).

В рамках та на умовах цього договору за окремими додатками (додатком) страхувальник передає, а страховик приймає на страхування ризики, зокрема, пошкодження /знищення/ викрадення застрахованих ТЗ (п. 1.2 генерального договору).

Пунктом 14.1 встановлено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє 1 рік з автоматичною пролонгацією на наступний рік, в разі якщо жодна із сторін не висуне заперечень щодо пролонгації договору в термін не пізніше 30-ти календарних днів до запланованої дати закінчення терміну дії договору.

Невід'ємною частиною генерального договору добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів № 28-0107-0001-лиз від 30.04.2008р. є додаток № 28-0107-0001лиз/0791 від 08.06.2012р., згідно якого застраховано належний страхувальнику автомобіль Hyundai Accent 1.4 державний реєстраційний номер - АА9664МС (а.с. 9-10).

Строк дії вищевказаного додатку до генерального договору добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів визначено з 08.06.2012р. по 07.06.2013р., сума страхового платежу - 5208,76 грн. (п.п.3.1, 12).

Генеральний договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів № 28-0107-0001-лиз від 30.04.2008р. та додаток до нього підписані і скріплені печатками його сторін, що свідчить про погодження ними всіх істотних умов даного договору.

З наявної в матеріалах справи копії довідки ДАІ № 9117931 від 14.12.2012р. вбачається, що 04 грудня 2012 року о 14 год. 10 хв. в м. Львові на перехресті вул.Дудаєва-пр.Шевченка відбулась дорожньо-транспортна пригода (зіткнення). Учасниками ДТП були: автомобіль Mercedes-Benz 308D номерний знак ВС4669АК, яким керував Лань М.Г. (цивільно-правова відповідальність якого застрахована ПрАТ «Страхова компанія «Граве Україна» - поліс № АВ8312012), та застрахований автомобіль Hyundai Accent 1.4, номерний знак АА9664МС, яким керувала Лапка І.І. на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № ААС981019 (а.с. 8, 11-12, 27).

В довідці ДАІ від 05.12.2012р. вказані механічні пошкодження, які отримав в результаті ДТП застрахований позивачем транспортний засіб Hyundai номерний знак АА9664МС, а саме: деформація заднього лівого крила (а.с.10).

04.12.2012р. представником ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" та водієм застрахованого автомобіля Hyundai Accent 1.4, державний реєстраційний номер АА9664МС Лапкою І.І складено акт огляду пошкодженого транспортного засобу (дефектна відомість), в якому зафіксовано наявні пошкодження ТЗ (а.с. 14).

Постановою Залізничного районного суду м. Львова від 28.12.2012р. у справі №1309/10659/12 встановлено, що 04.12.2012р. о 14 год. 10 хв. Лань М.Г., керуючи автомобілем «Мерседес» д/н ВС4669АК по вул.Дудаєва-пр.Шевченка у м. Львові, під час руху заднім ходом, не звернувся за допомогою до інших осіб, не переконався, що це буде безпечним, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем «Хюндай» д/н АА9664МС, що спричинило транспортним засобам технічних пошкоджень. Вказаною постановою Лань М.Г. визнано винним у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього штраф у розмірі 340 грн. в дохід держави (а.с.13).

Матеріалами справи підтверджується факт звернення страхувальника ТзОВ "Євро лізинг" до позивача з заявою від 04.12.2012р. про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування по договору страхування № 28-0107-0001лиз/0791 від 08.06.2012р., у зв'язку з страховим випадком, а саме ДТП, який стався 04.12.2012р. Додатком до вказаної заяви є письмовий опис обставин настання події від імені водія застрахованого транспортного засобу Савки І.І. (а.с.18-19).

Відповідно до ремонтних калькуляцій та контрольного листа від 29.03.2013р. вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Hyundai Accent д.н.АА9664МС, становить 4621,19 грн. (а.с.15-17).

Позивач здійснив розрахунок страхового відшкодування від 29.03.2013р., що належить до виплати страхувальнику, згідно з даними якого сума страхового відшкодування складає 3022,69 грн. (а.с.21).

Згідно страхового акта від 29.03.2013р., позивачем прийнято рішення про виплату ТзОВ "Євро лізинг" страхового відшкодування в розмірі 3022,69 грн. (а.с.20).

Наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 5294 від 01.04.2013р. підтверджується факт перерахування позивачем на рахунок ТзОВ "Євро лізинг" суми 3022,69 грн. страхового відшкодування на підставі договору № 28-0107-0001лиз/0791 від 08.06.2012р. (а.с.22).

21 травня 2013 року позивач надіслав відповідачу заяву № 11/5606 від 20.05.2013р. про виплату страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 3022,69 грн. (а.с. 23-25).

Листом № 39879 від 19.06.2013р. відповідач повідомив про те, що у зв'язку з відсутністю належних та допустимих доказів вартості відновлення автомобіля з урахуванням зносу, рішення про виплату страхового відшкодування буде прийнято після надання автотоварознавчого дослідження пошкодженого автомобіля (а.с.26).

В позасудовому порядку сторони спору не врегулювали, що слугувало підставою звернення позивача до місцевого господарського суду з даним позовом.

При винесенні постанови, колегія суддів керувалася наступним:

Частиною 2 ст.11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу положень ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Судом встановлено, що 30 квітня 2008 року між ПрАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" та ТзОВ "Євро лізинг" укладено генеральний договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів № 28-0107-0001-лиз, відповідно до додатку якого за № 28-0107-0001лиз/0791 від 08.06.2012р. застраховано автомобіль Hyundai Accent 1.4 державний реєстраційний номер АА9664МС, що належить ТзОВ "Євро лізинг".

Постановою Залізничного районного суду м. Львова від 28.12.2012р. Лань М.Г. визнано винним у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП - ДТП, яка сталась 04.12.2012р. м. Львові на вул.Дудаєва-пр.Шевченка, внаслідок зіткнення автомобіля «Мерседес» д/н ВС4669АК (страховик ПрАТ «Страхова компанія «Граве Україна», поліс № АВ8312012) із застрахованим автомобілем ПрАТ «Страхова компанія «Граве Україна» - поліс № АВ8312012.

Відповідно до ч.1 ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

У зв'язку із настанням страхового випадку на підставі заяви страхувальника позивач здійснив розрахунок суми страхового відшкодування та склав страховий акт, відповідно до якого розмір страхового відшкодування становить 3022,69 грн.

01.04.2013 року позивач перерахував ТзОВ "Євро лізинг" 3022,69 грн. страхового відшкодування на підставі договору № 28-0107-0001лиз/0791 від 08.06.2012р.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, в тому числі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Як визначено в ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Аналогічне положення міститься в ст. 27 Закону України "Про страхування".

Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. (ч.1 ст. 1191 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1187 ЦК України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

В статті 1188 ЦК України, яка передбачає загальні підстави відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки зазначено, що шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п. 1 ч. 1 ст.1188 ЦК України).

Проаналізувавши вищевказані норми законодавства України, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 3022,69 грн. страхового відшкодування в порядку регресу підлягають до задоволення.

Твердження скаржника про те, що відсутність автотоварознавчої експертизи унеможливлює визначення розміру страхового відшкодування є безпідставними та необґрунтованими, з огляду на таке:

Наявна в матеріалах справи копія платіжного доручення № 5294 від 01.04.2013р. на суму 3022,69 грн. є доказом фактично здійснених витрат, які виникли внаслідок ДТП. Висновок автотоварознавчої експертизи (звіт про оцінку транспортного засобу) є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу.

Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику, є саме платіжне доручення.

Крім того, слід зазначити, що дані, зазначені у ремонтних калькуляціях та контрольному листі від 29.03.2012р., відповідають встановленим в п. 4.4. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 року. Зміст ремонтних калькуляцій та контрольного листа не суперечить умовам чинного законодавства про оціночну діяльність та чітко відображає суму завданих збитків, оскільки калькуляції складались на основі комп'ютерної програми Audatex, яка рекомендована п. 59 додатку 8 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України в постанові від 23.08.2011р. у справі № 42/92.

Твердження скаржника щодо відсутності волевиявлення вигодонабувача на виплату страхового відшкодування та порушення позивачем порядку виплати страхового відшкодування є безпідставними та не підтверджені жодними належними і допустимими доказами.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Всупереч вимог ст.33 ГПК України апелянтом не надано жодних доказів на підтвердження правомірності заявлених ним вимог.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги слід покласти на скаржника згідно вимог ст.49 ГПК України.

Керуючись, ст. ст. 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

Рішення господарського суду Львівської області від 23.09.2013р. у справі №914/2764/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Справу повернути в господарський суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.

Головуючий суддя Зварич О.В.

судді Хабіб М.І.

Якімець Г.Г.